Ухвала

від 26.02.2020 по справі 918/350/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 918/350/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 17.09.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Агро Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю "Клевань-Рембуд" про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

13.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019, повний текст якої підписаний 20.12.2019 (у складі колегії суддів: Василишин А.Р., Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.) та рішення Господарського суду Рівненської області від 17.09.2019 (суддя Качур А.М.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" залишено без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України у зв`язку з тим, що до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надані належні докази отримання оскаржуваної постанови (копія конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо) та сплати судового збору, виходячи із вартості спірного майна. Даною ухвалою було витребувано матеріали справи.

Відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 11.02.2020 скаржником було отримано ухвалу Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

17.02.2020 до Касаційного господарського суду надійшли матеріали справи № 918/350/19.

17.02.2020 скаржник направив до Суду документи щодо усунення недоліків, які були отримані головуючим 20.02.2020. З урахуванням наданих документів скаржником, колегія суддів приходить до висновку про те, що скаржник усунув недоліки в повному обсязі

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її подання.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в якому скаржник зазначає про те, що оскаржувана постанова була отримана 23.12.2019. Як доказ отримання оскаржуваної постанови від 18.12.2019, скаржник надав Суду копію конверта суду апеляційної інстанції про направлення оскаржуваної постанови, на якому зазначений штриховий кодовий ідентифікатор та інформацію з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштових пересилань.

Згідно штрихового кодового ідентифікатора на копії конверта №3300103512608 оскаржувана постанова була вручена 23.12.2019.

У зв`язку з наведеним вище, колегія суддів вважає наведені скаржником підстави пропуску строку поважними, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження таким, що підлягає задоволенню.

Однак, дослідивши матеріали касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав.

Відповідно до статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1). Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (частина 2). Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову , якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів) (пункт 3 частина 3).

Згідно з пунктом 2 частин 1, 3 статті 163 ГПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.

Враховуючи, що положення статті 12 ГПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, Суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 цього Кодексу справи, на які поширюється дія цих положень, є малозначними в силу наведених положень пункту 1 частини 5 статті 12 цього Кодексу, виходячи із ціни предмету позову без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із змісту позовних вимог, у цій справі предметом спору є витребування майна вартістю 43 444,00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ГПК України справа № 918/350/19 є малозначною.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної касаційної скарги не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано.

Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

В частині 4 статті 11 ГПК України зазначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Аналогічні положення містить і стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

За змістом частини 1 статті 18 зазначеного Закону, для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою, але у разі відсутності перекладу Рішення та ухвали ЄСПЛ чи ухвали Європейської комісії з прав людини, Суд користується оригінальним текстом.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Також, Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, наведені норми закону надають Верховному Суду право застосовувати критерій малозначності справи, закріплений положеннями статті 12 ГПК України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 17.09.2019.

Відповідно до положень частини 6 статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 ГПК України, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

УХВАЛИВ:

1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" строк на касаційне оскарження постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 та рішення Господарського суду Рівненської області від 17.09.2019 у справі № 918/350/19.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі квитанцію від 17.02.2020 № МР_АВ040490GEO_12472458 на суму 3 842,00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір