Ухвала

від 27.02.2020 по справі 0940/2351/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2020 року

Київ

справа №0940/2351/18

адміністративне провадження №К/9901/3094/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі №0940/2351/18 за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області Юрчишина Михайла Івановича, Острівецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання протиправними дій.

І. Суть справи

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Сільського голови села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області Юрчишина Михайла Івановича, Острівецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання протиправними дій сільського голови в частині затвердження (посвідчення) протоколу загальних зборів членів релігійної громади Української Православної Церкви села Острівець, шляхом проставлення особистого підпису посадової особи місцевого самоврядування і відтиску печатки Острівецької сільської ради.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд своїм рішенням 31 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019, відмовив у задоволенні позову.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із цими судовими рішеннями, подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі №0940/2351/18, а його позов задовольнити.

Ухвалою Верховного Суду від 6 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав визнання неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження, тому скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання відповідних доказів для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

У встановлений строк скаржник усунув недоліки касаційної скарги, а тому вона відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.

Стосовно заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, то Верховний Суд вважає за потрібне її задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду була ухвалена 4 грудня 2019 року (повний текст складено 16 грудня 2019 року). Однак, скаржник подав касаційну скаргу 22 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі вказує, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було надіслано йому поштовим зв`язком 3 січня 2020 року, на підтвердження чого додає копію конверта.

Отже, оскільки скаржник подав касаційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали, то Верховний Суд визнає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Проте, ознайомившись із доводами касаційної скарги Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України і статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до пункту 20 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності - це справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності належать інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправними дій сільського голови в частині затвердження (посвідчення) протоколу загальних зборів членів релігійної громади Української Православної Церкви села Острівець, шляхом проставлення особистого підпису посадової особи місцевого самоврядування та відтиску печатки Острівецької сільської ради.

Відповідно до частини другої, шостої статті 12 КАС України та з урахуванням зазначених у частині третій статті 257 КАС України критеріїв, суд першої інстанції 31 травня 2019 року постановив ухвалу про відкриття провадження у цій справі та вирішив проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності , крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Водночас, у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що справа №0940/2351/18 матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і становить значний суспільний інтерес.

Проте, Суд звертає увагу, що вжите національним законодавцем словосполучення значний суспільний інтерес необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Однак, заявник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи, а лише висловив припущення щодо можливої зацікавленості окремих осіб.

Також, скаржник не висвітлює які з питань права в цій справі мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики та який зв`язок відповідних питань із конкретними висновками, викладеними в судових рішеннях Верховного Суду .

Позивач мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема не надали належної оцінки його поясненням та доказам.

Отже, скаржник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Верховний Суд зазначає, що правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, згідно зі статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (ухвала Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України ). Тому відмова Верховного Суду у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі на підставі критерію малозначності справи не становить порушення права відповідача на доступ до суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких умов і обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 4, 12, 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі №0940/2351/18 і поновити його.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2019 року у справі №0940/2351/18 за позовом ОСОБА_1 до Сільського голови села Острівець Городенківського району Івано-Франківської області Юрчишина Михайла Івановича, Острівецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання протиправними дій.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

……………………………

……………………………

……………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду