Постанова

від 25.02.2020 по справі 369/10415/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

25 лютого 2020 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/4523/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс"

на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 26 листопада 2019 року

в складі судді Пінкевич Н.С.

у справі №369/10415/18 Києво-Святошинського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс",

треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівників, 17-А", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищевказаним позовом.

Позовну заяву обгрунтовував тим, що він є власником житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 , а саме: квартири в„–117 , квартири № 199 , гаражів № 22 та в„–61 , а відтак і співвласником даного житлового будинку з допоміжними приміщеннями, до яких, окрім іншого, також входить гараж № 44 , який є переобладнаним технічним (допоміжним) приміщенням на цокольному поверсі будинку. Даний житловий об`єкт з вбудованим адміністративним комплексом 04.07.2008 був прийнятий в експлуатацію. Будівництво об`єкту здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд" (далі - ТОВ "Вишнівськміськбуд") із залученням коштів фізичних та юридичних осіб Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто" (далі - ТОВ "ІБК "Місто") шляхом випуску облігацій серії "К".

В подальшому стало відомо, що 23.03.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області (далі - ПН КСНО Київської області, приватний нотаріус) Потаповим М.Ю. на підставі договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ТОВ "Вишнівськміськбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс" (далі - ТОВ "БК "Коміс", Товариство), здійснена державна реєстрація права власності нерухомого майна - гаражу № 44 за ТОВ "БК "Коміс".

Позивач, посилаючись на те, що приватний нотаріус не перевірив наявність всіх необхідних документів для здійснення реєстрації права власності за ТОВ "БК "Коміс", а саме того, що будівництво будинку, в якому знаходиться спірне приміщення, здійснювалося ТОВ "ІБК "Місто" із залученням коштів фізичних та юридичних осіб шляхом випуску безпроцентних (цільових) облігацій, у зв`язку з чим ТОВ "Вишнівськміськбуд" не мало повноважень на укладення договорів купівлі-продажу майнових прав, просив визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Потапова М.Ю. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:28943165 від 25.03.2016.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач - ТОВ "БК "Коміс" звернувся до суду з апеляційною скаргою, мотивуючи її тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом не враховано тих обставин, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджують право власності позивача на спірне приміщення, як і докази того, що останній має право звернення до суду в інтересах інших співвласників будинку.

Суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, не врахував реального змісту документів, а також заперечень викладених в зверненнях до суду. Зокрема, суд, зазначивши у рішенні про те, що будівництво 49 гаражів було проінвестовано фізичними та юридичними особами на користь ТОВ "ІБК "Місто", в якому ТОВ "БК "Коміс" не приймало участі, не врахував, що відповідно до наданих позивачем документів відсутні як частина житлових приміщень, так і частина нежитлових приміщень.

Зазначав, що ТОВ "ІБК "Місто" не здійснювало будівництва спірного об'єкту в якості замовника, а лише в якості інвестора, якому замовником (ТОВ "Вишнівськміськбуд") передана обумовлена частина житлових та нежитлових приміщень. З огляду на те, що забудовником є ТОВ "Вишнівськміськбуд" і саме він передав об`єкт незавершеного будівництва в іпотеку ТОВ "ІБК "Місто, то він має право розпоряджатися своєю власністю, в тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу майнових прав.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норму матеріального права - положення пункту 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553) (далі - Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), а саме не враховано, що даний пункт поширюється лише виключно на об`єкти, що були збудовані з 01.01.2013, тоді як будівля, в якій знаходиться спірний об`єкт, введена в експлуатацію 04.07.2008. За даних обставин, на думку скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дії приватного нотаріуса, як державного реєстратора, є протиправними та не відповідають вимогам закону.

Вважав, що ТОВ "БК "Коміс" було подано приватному нотаріусу, як державному реєстратору, усі необхідні документи, передбачені чинним на той час законодавством, а останній не встановивши підстав для відмови в реєстрації права власності, здійснив реєстрацію права власності на спірне приміщення за Товариством.

Суд також дійшов помилкового висновку, що ТОВ "Вишнівськмуіськбуд" не здійснювало залучення коштів фізичних та юридичних осіб.

Крім того, як на підставу скасування рішення суду посилався на те, що судом ухвалено рішення за відсутності учасників справи, які не були належним чином повідомлені про розгляд справи.

За вказаних обставин просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2019 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач подав відзив. Зазначив, що доводи апеляційної скарги щодо неналежного позивача є надуманими та безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , як власник квартири в багатоквартирному будинку, у відповідності до вимог діючого законодавства також є і співвласником допоміжних приміщень в такому будинку. А відповідачі, здійснивши незаконну реєстрацію права власності на спірне приміщення позбавили його права спільної сумісної власності на спільне майно багатоквартирного будинку.

Вважав, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що порядок проведення державної реєстрації права власності здійснено приватним нотаріусом в порушення вимог закону, оскільки ТОВ "БК "Коміс" не було надано приватному нотаріусу документів, перелік яких визначений Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком №1127.

Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2019 - без змін.

Інші учасники справи своїм правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

Представник відповідача ТОВ "БК "Коміс" - Заворотнюк М.С. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач та представник третьої особи ОСББ "Машинобудівників, 17-А" - Денисенко Є.В. в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Представник третьої особи Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку - Грамма Ю.В. в судовому засіданні пояснив, що даний спір не стосується прав та інтересів Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, у зв`язку з чим при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

Відповідач - ПН КСНО Київської області Потапов М.Ю., належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ПН КСНО Київської області Потапова М.Ю..

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2005 року між ТОВ "Вишнівськміськбуд" (замовник) та ТОВ "ІБК "Місто" (інвестор) укладено Договір №05/6 про пайову участь в інвестуванні у будівництві житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_6 (поштова адреса: АДРЕСА_1 ).

Будівництво будинку здійснювалося ТОВ "Вишнівськміськбуд" із залученням коштів фізичних та юридичних осіб ТОВ "ІБК "Місто" шляхом випуску безпроцентних (цільових) акцій серії "К" із джерелом погашення шляхом надання у власність власникам облігацій приміщень (квартир) відповідної площі.

Закінчений будівництвом об'єкт багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з вбудованим адміністративним комплексом був прийнятий в експлуатацію Державною приймальною комісією 04 липня 2008 року.

23 березня 2016 року за ТОВ "БК "Коміс" зареєстровано право власності на гараж № 44 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57 здійснено державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю.

Скасовуючи рішення про державну реєстрацію права власності, суд першої інстанції виходив з того, що державну реєстрацію приватним нотаріусом здійснено без дотримання порядку проведення такої реєстрації, зокрема за відсутності документів щодо повного переліку фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування будівництва, відомостей про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, та документального підтвердження його створення.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ТОВ "БК "Коміс" вказувало на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення пункту 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яким визначено порядок здійснення державної реєстрації права власності, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Повноваження державного реєстратора та порядок їх реалізації у спірних правовідносинах визначається Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державним реєстратором є нотаріус.

За приписами ч. 3 ст. 10 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального засвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу. припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

За змістом частини 2 статті 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Пунктом 63 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і далі - в редакції від 25.12.2015, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин)визначено, що для державної реєстрації прав на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, подаються:

1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо), або довідка житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

У разі участі у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;

2) довідка (виписка) з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва, видана особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, про участь особи, державна реєстрація права власності якої проводиться, в інвестуванні (фінансуванні) об`єкта будівництва (крім випадків, коли перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об`єкта будівництва, подано особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідно до пункту 62 цього Порядку, або копію такого переліку подано відповідно до підпункту 4 цього пункту);

3) технічний паспорт на окремий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна;

4) завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом копії документів, передбачених пунктом 62 цього Порядку (у разі, коли такі документи не подано особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом).

Згідно п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації прав на новозбудований або реконструйований об`єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося з 1 січня 2013 року із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом після прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна); 3) затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування (фінансування) об`єкта будівництва, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу; 4) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на приміщення.

Аналіз наведених положень свідчить, що для здійснення державної реєстрації права власності, в тому числі на окреме приміщення, положення п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема щодо подання державному реєстратору повного переліку фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися на інвестування будівництва; відомостей про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, та документального підтвердження його створення, поширюється виключно на об`єкти збудовані з 01.01.2013.

При цьому, колегія суддів враховує, що положення п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосується державної реєстрації прав на новозбудований або реконструйований об`єкт нерухомого майна. Водночас, положення п. 63 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в якій визначено перелік документів для державної реєстрації права власності на окреме приміщення, є відсилочною нормою, оскільки передбачає порядок надання документів у відповідності до вимог п. 62 Порядку.

Як вже зазначалось вище, житловий об'єкт, в якому знаходиться спірне приміщення, було введено в експлуатацію 04.07.2008.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка сформована станом на 28 грудня 2016 року, право власності за ТОВ "Будівельна компанія "Коміс" гараж № 44 за адресою АДРЕСА_1 , виникло на підставі: договору купівлі-продажу майнових прав, серія та номер: 1/Г, від 27.02.2008, видавник: ТОВ "Вишнівськміськбуд"; додаткової угоди, серія та номер: 1, від 11.09.2008, видавник: ТОВ "Вишнівськміськбуд"; бухгалтерської довідки, серія та номер: 08-06-17/01, від 17.06.2008, видавник: ТОВ "Вишнівськміськбуд"; акту приймання-передачі майнових прав, від 19.06.2008, видавник: ТОВ "Вишнівськміськбуд"; Акт приймання-передачі гаражу, від 17.09.2008, видавник: ТОВ "Вишнівськміськбуд".

Разом з тим, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вищевказаних обставин не врахував, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував положення п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що для державної реєстрації права власності приватному нотаріусу не було надано всіх документів, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження.

За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення та ухваленні нового судового рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового судового рішення.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на підставу визнання оскаржуваного рішення приватного нотаріуса протиправним та його скасування посилався на те, що таке рішення прийнято приватним нотаріусом без документів, що підтверджують виникнення у ТОВ "БК "Коміс" права власності на гараж № 44 .

З матеріалів справи вбачається, що 27 лютого 2008 року між ТОВ "Вишнівськміськбуд" (продавець) та ТОВ "БК "Коміс" (покупець) укладено Договір №1/Г купівлі-продажу майнових прав, предметом якого є майнові права на зблокований гараж в паркінгу на одну машину № 50 в об`єкті незавершеного будівництва - житловому будинку з будівельним номером АДРЕСА_6 , який продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець в свою чергу, зобов'язується сплатити продавцю обумовлену цим Договором ціну майнових прав на гараж та прийняти її у власність.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, які викладені у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, щодо відсутності у ТОВ "Вишнівськміськбуд" повноважень на укладення договору купівлі-продажу майнових прав, а відтак такий правочин, на думку позивача, не є правовстановлюючим документом.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, кожний вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватись, а створені обов`язки підлягають виконанню. Правомірність правочину може бути оспорена однією зі сторін або іншою заінтересованою особою, а відтак - правочин може бути визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів, що договір купівлі-продажу майнових прав у визначеному законом порядку визнано недійсним.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, та посилаючись на те, що приватним нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію права власності без документів, які підтверджують виникнення права власності, вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав позивач не пред'являв.

Згідно Акту приймання-передачі майнових прав від 19.06.2008 складеного ТОВ "Вишнівськміськбуд" та ТОВ "БК "Коміс" вартість майнових прав становить 62 449,00 грн. Даний Акт є невід'ємною частиною Договору№1/Г купівлі-продажу майнових прав від 27.02.2008.

17 червня 2008 року за вих. №08-06-17/01 ТОВ "Вишнівськміськбуд" видано довідку про факт отримання від ТОВ "БК "Коміс" грошових коштів в сумі 62 449,00 грн, як оплату за майнові права на зблокований гараж у паркінгу на одну машину № 50 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_6 , згідно Договору №1/Г купівлі-продажу майнових прав від 27.02.2008.

11 вересня 2008 року між ТОВ "Вишнівськміськбуд" та ТОВ "БК "Коміс" укладено додаткову угоду, в якій сторони зокрема погодили, що будівельний номер гаражу 44.

17 вересня 2008 року ТОВ "Вишнівськміськбуд" та ТОВ "БК "Коміс" склали Акт приймання-передачі гаражу.

Як зазначалось вище, на підставі даних документів приватним нотаріусом здійснено державну реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_7 за ТОВ "БК "Коміс".

Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що 15 лютого 2016 року Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" ТОВ "БК "Коміс" виготовлено технічний паспорт на гараж АДРЕСА_7 .

Пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що державний реєстратор - приватний нотаріус Потапов М.Ю., за наявності поданих ТОВ "БК "Коміс" документів для здійснення державної реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_7 , не встановивши підстав для відмови в реєстрації права власності, що визначенні чинним законодавством, правомірно здійснив державну реєстрацію права власності за такими документами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при здійсненні державної реєстрації права власності в діях приватного нотаріуса були відсутні порушення, а відтак відсутні підстави для задовоення позову.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову. Рішення суду не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 704,80 (т. 1, а.с. 1).

За подання апеляційної скарги ТОВ "БК "Коміс" сплачено судовий збір в сумі 1057,20 грн (т. 2, а.с. 133).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ "БК "Коміс" та скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ "БК "Коміс" судовий зір за подання апеляційної скарги в сумі 1057,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс" - задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 листопада 2019 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс", треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівників, 17-А", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вишнівськміськбуд", Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_8 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Коміс" (місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 6-а; код ЄДРПОУ: 34361344 ) судовий збір в розмірі 1057 (одна тисяча п`ятдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2020 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д. Махлай