Ухвала
27 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 369/3879/18
провадження № 61-2886ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Твердий Микола Кузьмович на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля Ford Focus, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля Ford Focus, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частину кватири загальною площею 24,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на ѕ частини квартири загальною площею 24,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
10 лютого 2020 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Твердий М. К.,подано касаційну скаргу (надійшла 12 лютого 2020 року), в якій заявник просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в частині відмови та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Твердий М. К., не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки,
що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Розміри ставок судового збору визначено частиною другою статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на день звернення до суду
з цим позовом).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .
Враховуючи, що позов містить вимогу майнового характеру, заявник за подання касаційної скарги має сплатити 2 600,00 грн (130 000 грн х 1% х 200%).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/ 22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) .
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Твердий Микола Кузьмович на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2020 |
Оприлюднено | 28.02.2020 |
Номер документу | 87888220 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Воробйова Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні