Ухвала

від 26.02.2020 по справі 902/494/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"26" лютого 2020 р. Справа № 902/494/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Розізнана І.В.

судді Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Першко А.А.

розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року в справі №902/494/19, повний текст рішення складено 27 вересня 2019 року (суддя - Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля І"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля"

про стягнення 1 121 403 грн 57 коп..

За участю представників:

від позивача - Говор Д.І.;

від відповідача - Огородник В.В..

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля I (надалі - Позивач) звернулося в Господарський суд Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Поділля (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь Позивача 900000 грн заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 9 від 26 квітня 2016 року, 46307 грн трьох відсотків річних від простроченої суми, 175096 грн 57 коп. інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 19 вересня 2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 900000 грн боргу, 46307 грн відсотків річних та 175096 грн 57 коп. інфляційних нарахувань.

Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу (том 2, а.с. 5-10), в якій з підстав, вказаній в ній просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 2 грудня 2019 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 19 вересня 2019 року в справі та запропоновано Позивачу в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали, подати відзив на апеляційну скаргу Відповідача.

Ухвалою Північно-апеляційного господарського суду від 20 грудня 2019 року було призначено справу № 902/494/19 до розгляду на 29 січня 2020 року об. 15:00 хв..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2019 року було задоволено клопотання представника Позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та призначено справу в режимі відеоконференції на базі Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 січня 2020 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 3 лютого 2020 року.

На підставі Службової записки головуючого судді по справі № 902/494/19, розпорядженням заступника керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року за № 01-04/54 було призначено заміну судді-члена колегії у справі № 902/494/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року було прийнято справу №902/494/19 до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М. Г..

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 лютого 2020 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 26 лютого 2020 року

24 лютого 2020 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло від Відповідача клопотання про зупинення провадження у даній справи (том 2, а.с. 106-107).

Дане клопотання мотивоване тим, що в Господарському суді Вінницької області розглядається справа № 902/75/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля 1" про визнання договору недійсним.

Представник Відповідача в судовому засіданні від 26 лютого 2020 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, клопотання про зупинення провадження у розглядуваній справі підтримав. Вказане клопотання Відповідач мотивував тим, що в провадженні Господарського суду Вінницької перебуває справа №902/75/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля 1" про визнання договору недійсним. При цьому, факт визнання оспорюваного договору недійсним має прямий вплив на вирішення спору у справі про стягнення грошових коштів, оскільки такі грошові кошти, вимогу про стягнення яких поставлено Позивачем, ніби-то отримані за оспорюваним договором.

Представники Позивача в судовому засіданні від 26 лютого 2020 року заперечив проти задоволення вказаного клопотання. Вказавши, що задоволення такого клопотання приведе до затягування розгляду справи та вказав, що в даній справі існують всі належні докази для дослідження обставин справи. При цьому апеляційна інстанція переглядає судове рішення та існування певних обставин саме станом на момент їх існування при розгляді справи в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Предметом позову у розглядуваній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача 900000 грн заборгованості за Договором про надання поворотної фінансової допомоги № 9 від 26 квітня 2016 року, 46307 грн трьох відсотків річних від простроченої суми, та 175096 грн 57 коп. інфляційних нарахувань.

В той же час, як зазначає Відповідач, у провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/75/20 за позовом Відповідача до Позивача про визнання договору дійсним.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України: суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Вказана норма встановлює обов`язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Таким чином, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Суд також зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, оскільки розірвання договору іпотеки не є предметом розгляду у даній справі.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що Відповідач в своїх поясненнях як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі (том 2, а.с. 5-10) акцентує увагу на тому, що судом не досліджено обставини з приводу підписання договору про надання поворотної фінансової допомоги за обидві сторони однією ж тією ж особою - ОСОБА_1, який на момент підписання такого договору займав посаду директора в обох товариствах одночасно, що на переконання Відповідача є прямим порушенням статті 238 ЦК України.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що при розгляді вимог про стягнення заборгованості та інфляційних, річних не можуть бути розглянуті та досліджені обставини, з якими закон пов`язує можливість визнання договору недійсним, оскільки вони пов`язані з іншими правовідносинами.

Враховуючи наведене, посилання Позивача на те, що обставини, які є предметом дослідження у справі №902/75/20, можуть бути розглянуті та встановлені під час розгляду даної справи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, зважаючи на оскарження Відповідачем дійсності правочину, презумпція правочину, котра визначена статтею 204 Цивільного кодексу України, не має місце на існування саме в даний час, з огляду на існування сумнівів щодо дійсності та законності укладеного правочину, на підставі умов котрого Позивач звернувся в суд з даним позовом про стягнення заборгованості.

В той же час, суд при розгляді даної справи, зважаючи на межі та предмет дослідження спору в даній справі, не можу вийти за межі позовних вимог та здійснити самостійне дослідження обставин укладення та дійсності оспорюваного договору.

Окрім того, що ж стосується тверджень Позивача, що обставини, які будуть встановленні в справі № 902/75/20 не матимуть ніякого значення, оскільки справа переглядається в суді апеляційної інстанції саме станом на момент існування обставин при винесенні рішення судом першої інстанції, то колегія суддів зазначає таке.

Метою апеляційного перегляду є перевірка законності та правильності винесення рішення, однак, способом такої перевірки є саме розгляд справи по суті повторно, в тому числі із врахуванням нових доказів, котрі не були дослідженні в суді першої інстанції, за умови їх подання у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством.

Саме тому, враховуючи те, що предметом позову у розглядуваній справі є стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги (невиконання якого й стало підставою для звернення Позивача з даним позовом) в той час як в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/75/20 (за позовом Відповідача до Позивача) про визнання договору недійсним та на підставі якого Позивачем здійснюється стягнення заборгованості, то, на переконання колегії суду, справи №902/72/20 та №902/494/19 є взаємопов`язаними, і вирішення справи №902/72/20, зважаючи на обставини та докази, заявлені в даній справі, матиме істотне значення для правильного вирішення спору при розгляді справи №902/494/19.

Відтак, зважаючи на заперечення Відповідача щодо того, що даний договір не був спрямований на настання реальних правовідносин та вчинений в інтересах бувшого директора Відповідача, котрий укладаючи такий договір діяв у власних інтересах, судова колегія прийшла висновку, що результати розгляду справи №902/75/20 матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі №902/494/19, оскільки напряму можуть вплинути на дійсність заявлених Позивачем вимог.

Окрім того, колегія суддів зазначає про неможливість самостійного встановлення наявності обставин та дослідження їх доказами у даній справи, оскільки: по - перше, встановлення таких обставин (щодо дійсності договору та законності його укладання з огляду на укладання його однією ж і тією ж особою зі сторони двох контрагентів) не є предметом розгляду у даній справі; по-друге, зважаючи на межі перегляду справи та докази, зібрані судом першої інстанції в даній справі, судова колегії позбавлена можливості в площинні предмета та меж розгляду даної позовної заяви, отримати відповідні докази та надати їм оцінку в даній справі.

Суд також вважає безпідставними посилання Позивача на те, що зупинення провадження у справі спричинить порушення балансу інтересів сторін (оскільки на переконання Позивача буде сприяти Відповідачеві у захисті його інтересів).

Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено принцип рівності перед законом та судом.

Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, апеляційний господарський суд звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.

Аналіз сталої практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.

Відтак підсумовуючи усе вищезазначене в даному судовому рішенні, колегія суддів зазначає, що обставини, встановлені при вирішенні справи №902/75/20, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду справи №902/494/19, оскільки суттєво впливатимуть на оцінку правовідносин сторін та наданих сторонами доказів.

Пунктом 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодекс - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №902/494/19 до вирішення іншої справи №902/75/20 Господарським судом Вінницької області, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає зупиненню до набрання законної сили рішенням у справі №902/75/20.

Керуючись статтями 227-229 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження по справі №902/494/19 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням в справі №902/75/20 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля І" про визнання договору недійсним.

2. Зобов`язати сторін повідомити про усунення обставин, які зумовили зупинення у справі №902/494/19.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено 28 лютого 2020 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Петухов М.Г.