Постанова

від 25.02.2020 по справі 922/2613/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа № 922/2613/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зеленський В.В. (ордер серії ЗР №51175 від 04.02.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1338 від 31.01.2018),

першого відповідача - Жовнер О.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №2290 від 24.07.2018; довіреність б/н від 24.02.2020),

другого відповідача - Пакін А.В. (ордер серії КС №472089 від 04.02.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3281/10 від 29.03.2007),

третя особа - Близнюков Ю.В. (посвідчення №0007 від 30.05.2012, представник приватний виконавець виконавчого округу Харківської області),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.297) на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 (суддя Прохоров С.А., повний текст складено 26.12.2019) у справі №922/2613/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро2007", 61045, м. Харків, вул. Космічна, 21, код ЄДРПОУ 39136832

до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", 03022, м. Київ, вул. Смольна, 9 Б, код ЄДРПОУ 38948033

другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро", 61020, м. Харків, пров. Іванівський, 5, корпус Г-2, к. 3, код ЄДРПОУ 34955297

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, 61057, м. Харків, м-н Конституції, 21/2, оф. 3 а

про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Профагро2007" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро", в якому просило суд (з урахуванням заяви від 02.09.2019, а.с.44-48 т.1), зняти арешт з майна, що належить на праві власності позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Профагро2007" (код ЄДРПОУ 39136832), накладений постановою про арешт майна боржника №59444407 від 02.07.2019 року, виданої приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем, а саме з наступного майна:

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29259951, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Контора "А-1", Гараж №1"Б", Склад, літ. "В", майстерня, літ "Г", Гараж №2 лід "Д";

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29779415, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Критий тік "Б", 2414,8 кв.м., Вісова -17,4 кв.м., Кладова - 514,4 кв.м., Склад №3 - 889,8 кв.м., Склад сіменний - 901,8 кв.м.

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29773177, за адресою Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Корівник МТФ-1, літ. "К" - загальною площею 902,5 кв.м., Телятник - МТФ-1, літ. "В" - загальною площею 860,5 кв.м.

В позові позивач посилається на те, що 02.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. в межах виконавчого провадження №59444407 вчинені виконавчі дії з опису та арешту майна боржника - ТОВ Профагро , що підтверджується відповідною постановою. Позивач зазначає про те, що він є власником описаного та арештованого приватним виконавцем нерухомого майна, що підтверджується договорами купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на ст.59 Закону України Про виконавче провадження , позивач просив суд зняти арешт із належного ТОВ Профагро2007 майна, яке було описане та арештоване приватним виконавцем 02.07.2019.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2019 у справі №922/2613/19 в позові відмовлено.

В наведеному рішенні суд першої інстанції посилається на правовий висновок Верховного Суду у справі №922/2878/17 та зазначає про те, що формальна зміна правового статусу спірного майна (здійснена не з метою створення реальних правових наслідків у вигляді переходу права власності, а для його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання судових рішень) не може бути підставою для застосування положень статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а також статей 328, 392 ЦК України.

Також суд першої інстанції вказав на те, що між сторонами існує спір про право власності, оскільки позовні вимоги не визнаються першим відповідачем. Крім того, як зазначив місцевий господарський суд, в наданих позивачем документах на підтвердження його права власності на спірне майно зазначено інші реєстраційні номери нерухомого майна, а також вказано адресу місцезнаходження майна із зазначенням номерів будинків, що не відповідає відомостям про арештоване майно, що містяться в матеріалах виконавчого провадження. Вказані обставини, за висновками суду першої інстанції, свідчать про необхідність дослідження питання щодо належності позивачу арештованого майна, однак, вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне майно не заявлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що договори купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 укладені відповідно до вимог законодавства, недійсними в судовому порядку не визнавалися, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про їх фіктивність є безпідставними.

Позивач вказує на те, що за матеріалами виконавчого провадження та даним Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, назва спірного нерухомого майна, населений пункт та вулиця його розташування співпадають. Як зазначає позивач, розбіжності полягають в тому, що на відміну від Реєстру прав власності на нерухоме майно, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено номери будинків. Це пов'язано з тим, що нумерація будинків раніше не існувала, а на час укладення договорів купівлі-продажу від 02.02.2018 будинкам вже були присвоєні номери. За вказаних обставин, позивач вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що приватним виконавцем арештоване інше майно, ніж те, що належить позивачу.

Також позивач вказує на те, що Реєстр прав власності на нерухоме майно припинив своє функціонування у зв'язку з набранням чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 11.02.2012. За наведеного, як зазначає позивач, наявні в матеріалах виконавчого провадження відомості про спірне майно є неактуальними, оскільки отримані з Реєстру прав власності на нерухоме майно, який на теперішній час не існує.

Перший відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, проти доводів апеляційної скарги заперечує та зазначає, зокрема, про те, що позовні вимоги позивача не стосуються об'єктів нерухомості, на які приватним виконавцем накладено арешт. Перший відповідач зазначає про те, що приватний виконавець під час вчинення виконавчої дії з опису та арешту майна боржника використав актуальні дані Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, який є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Перший відповідач надав суду заяву від 25.02.2020, в якій на підставі ст.129 ГПК України просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн., понесені першим відповідачем під час апеляційного провадження у цій справі.

Другий відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні 25.02.2020 представник другого відповідача просив суд апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 18.12.2019 у цій справі скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала.

В судовому засіданні 25.02.2020 третя особа просила апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідачів та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

02.07.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В., при примусовому виконанні наказів Господарського суду Харківської області від 18.04.2017 у справі №922/1293/15 та від 27.03.2019 у справі №922/3703/18 про стягнення заборгованості з боржника - ТОВ "Профагро" на користь ТОВ "Агроскоп Інтернешнл", винесено постанову про арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні №59444407 (а.с.24 зворот-25 т.1).

Вказаною постановою накладено арешт на наступне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29259951, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Контора "А-1", Гараж №1"Б", Склад, літ. "В", майстерня, літ "Г", Гараж №2 лід "Д";

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29779415, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Критий тік "Б", 2414,8 кв.м., Вісова -17,4 кв.м., Кладова - 514,4 кв.м., Склад №3 - 889,8 кв.м., Склад сімейний - 901,8 кв.м.

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29773177, за адресою Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Корівник МТФ-1, літ. "К" - загальною площею 902,5 кв.м., Телятник - МТФ-1, літ. "В" - загальною площею 860,5 кв.м.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом в порядку статті 59 Закону України Про виконавче провадження , зазначає про те, що арештоване приватним виконавцем нерухоме майно належить ТОВ Профагро2007 на праві приватної власності, у зв'язку з чим наявні підстави для зняття з нього арешту.

На підтвердження своїх доводів позивач надав суду наступні документи:

1.Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018, укладений між ТОВ Профагро2007 (як покупцем) та ТОВ Профагро (як продавцем), предметом якого є нежитлові будівлі: літ В телятник МФТ-1, загальною площею 860,50 кв.м., літ. К корівник МФТ-1 загальною площею 902,50 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99В (а.с.16 т.1).

Позивачем надано суду витяг №112745376 від 03.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним права власності на вказане майно (а.с.17 т.1).

2. Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018, укладений між ТОВ Профагро2007 (як покупцем) та ТОВ Профагро (як продавцем), предметом якого є наступні нежитлові будівлі: критий тік літ. Б , загальною площею 2414,80 кв.м., вісова літ. В загальною площею 17,40 кв.м., кладова літ. Г загальною площею 514,40 кв.м., крупорушка літ. Д загальною площею 280,40 кв.м., склад сіменний літ. Ж загальною площею 901,80 кв.м., склад №3 літ. Е загальною площею 889,80 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99Б (а.с.18 т.1).

Позивачем надано суду витяг №112744736 від 03.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним права власності на вказане майно (а.с.19 т.1).

3. Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018, укладений між ТОВ Профагро2007 (як покупцем) та ТОВ Профагро (як продавцем), предметом якого є наступні нежитлові будівлі: гараж №1 літ. Б загальною площею 1264,20 кв.м., шлакоблочний, склад літ. В загальною площею 208,10 кв.м., шлакоблочний, майстерня літ. Г загальною площею 486,10 кв.м., шлакоблочна, гараж №2 літ. Д загальною площею 344,10 кв.м., шлакоблочний, розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99-А (а.с.20 т.1).

Позивачем надано суду витяг №112743529 від 03.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним права власності на вказане майно (а.с.21 т.1).

4. Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018, укладений між ТОВ Профагро2007 (як покупцем) та ТОВ Профагро (як продавцем), предметом якого є нежитлова будівля: контора літ. А-1 загальною площею 44,9 кв.м., цегляна, розташована за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99-А/1 (а.с.22 т.1).

Позивачем надано суду витяг №112742405 від 03.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ним права власності на вказане майно (а.с.23 т.1).

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Частиною другою вказаної статті встановлено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, з урахуванням наведених положень закону, а також визначених у главі 29 Цивільного кодексу України засад захисту права власності, власник майна, на яке накладено арешт, може звернутися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально - правових вимог позивача має бути встановлення факту належності йому права на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту.

Колегія суддів, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту приналежності йому спірного майна на праві власності, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом .

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями статті 657Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Дія Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав (стаття 1 цього Закону).

Пунктом 1 частини 1 статті 2 цього Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах і в порядку, визначених цим Законом (пункти 1, 4 частини 1 статті 3 Закону).

Як свідчать матеріали справи, 02.02.2018 між ТОВ Профагро як продавцем та ТОВ Профагро2007 як покупцем укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, предметом яких є:

-нежитлові будівлі: літ В телятник МФТ-1, загальною площею 860,50 кв.м., літ. К корівник МФТ-1 загальною площею 902,50 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99В (а.с.16 т.1);

-нежитлові будівлі: критий тік літ. Б , загальною площею 2414,80 кв.м., вісова літ. В загальною площею 17,40 кв.м., кладова літ. Г загальною площею 514,40 кв.м., крупорушка літ. Д загальною площею 280,40 кв.м., склад сіменний літ. Ж загальною площею 901,80 кв.м., склад №3 літ. Е загальною площею 889,80 кв.м., розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99Б (а.с.18 т.1);

-нежитлові будівлі: гараж №1 літ. Б загальною площею 1264,20 кв.м., шлакоблочний, склад літ. В загальною площею 208,10 кв.м., шлакоблочний, майстерня літ. Г загальною площею 486,10 кв.м., шлакоблочна, гараж №2 літ. Д загальною площею 344,10 кв.м., шлакоблочний, розташовані за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99-А (а.с.20 т.1);

- нежитлова будівля: контора літ. А-1 загальною площею 44,9 кв.м., цегляна, розташована за адресою: Харківська область, Зачепилівський район, с.Миколаївка, вулиця Харківська, буд.99-А/1 (а.с.22 т.1).

Договори купівлі-продажу від 02.02.2018 укладено у письмовій формі, з додержання вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації, підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Нерухоме майно, що є предметом договорів купівлі-продажу від 02.02.2018, передано продавцем покупцю за актами приймання-передачі, підписаними уповноваженими представниками сторін і скріплені їх печатками без зауважень та заперечень (а.с.54, 56, 58, 60 т.2).

Розрахунок сторін за договорами купівлі-продажу від 02.02.2018 підтверджується платіжними дорученнями №46,47,48,49 від 13.02.2018 з відповідними призначеннями платежу та банківською випискою АТ КБ Приватбанк (а.с.53, 55, 57, 59, 61 т.2).

Право власності позивача на вказане нерухоме майно, відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, 02.02.2018 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами №112745376, №112744736, №112743529, №112742405 від 03.02.2018 (а.с.17, 19, 21, 23 т.1).

Перший відповідач зазначає про те, що договори купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2018, на які позивач посилається як на підставу набуття ним права власності на спірне майно, є фіктивними та укладені з метою ухилення другого відповідача від виконання рішень господарських судів про стягнення з нього грошових коштів на користь першого відповідача.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази визнання спірних договорів недійсними в судовому порядку.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції ТОВ Агроскоп Інтернешнл звертався до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Профагро та ТОВ Профагро2007 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018, укладених між ТОВ Профагро та ТОВ Профагро2007 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.11.2019 у цій справі зустрічну позовну заяву було залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви.

У зв'язку із невиконанням ТОВ Агроскоп Інтернешнл вимог вказаної ухвали, Господарським судом Харківської області 21.11.2019 постановлено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ Агроскоп Інтернешнл (а.с.101 т.2).

Вказана ухвала набрала законної сили, є чинною та не скасована в установленому законодавством порядку.

Отже, будь-яких інших судових рішень про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2018 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин, доводи першого відповідача про фіктивність договорів купівлі-продажу від 02.02.2018 не можуть бути предметом дослідження суду, оскільки в межах цієї справи вимога про визнання вказаних договорів недійсними не розглядається.

Посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на правовий висновок Верховного Суду у справі №922/2878/17 є безпідставним, оскільки у вказаній справі, крім первісного позову про визнання права власності та зняття з нього арешту, розглядався зустрічний позов про визнання договорів недійсними, у зв'язку з чим судом касаційної інстанції було надано правовий висновок, відповідно до якого, формальна зміна правового статусу спірного майна не може бути підставою для застосування положень статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК України), а також те, що право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, судова колегія приходить до висновку про те, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт приналежності йому на праві власності майна, що є предметом договорів купівлі-продажу від 02.02.2018.

Постановою про арешт майна боржника №59444407 від 02.07.2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. наклав арешт на наступне майно:

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29259951, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Контора "А-1", Гараж №1"Б", Склад, літ. "В", майстерня, літ "Г", Гараж №2 лід "Д";

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29779415, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Критий тік "Б", 2414,8 кв.м., Вісова -17,4 кв.м., Кладова - 514,4 кв.м., Склад №3 - 889,8 кв.м., Склад сімейний - 901,8 кв.м.

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29773177, за адресою Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Корівник МТФ-1, літ. "К" - загальною площею 902,5 кв.м., Телятник - МТФ-1, літ. "В" - загальною площею 860,5 кв.м.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія приходить до висновку про те, що постановою приватного виконавця від 02.07.2019 у зведеному виконавчому провадженні №59444407 накладено арешт на нерухоме майно, право власності на яке набуто та зареєстровано у встановленому законодавством порядку за позивачем, що підтверджується договорами купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16-23 т.1).

Перший відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що приватним виконавцем накладено арешт на інше майно, ніж те, що позивач набув на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018.

Вказане, на думку першого відповідача, підтверджується тим, що постановою приватного виконавця накладено арешт на нерухоме майно з реєстраційними номерами 29773177, 29259951, 29779415, що знаходяться за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с.Миколаївка, вул. Харківська, № б/н, а в наданих позивачем договорах купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 зазначено адреси місцезнаходження майна: Харківська обл., Зачепилівський р., с.Миколаївка, вул. Харківська, із зазначенням номерів будинків - 99В, 99Б, 99-А та інші реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна.

Судова колегія враховує наступне.

З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме

майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 було затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.4 вказаного Положення, державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно .

Пунктом 3.2.1 Порядку ведення реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/85 від 28.01.2003 (чинний на час набуття ТОВ Профагро права власності на спірне майно) встановлено, що після внесення до Реєстру прав запису про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у Реєстрі прав формується та відображається повідомлення про присвоєння реєстраційного номера об'єкту.

З 1 січня 2013 року почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 1 липня 2004 року.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону в редакції станом на 01.01.2013, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно .

При цьому, за положеннями п.28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141), після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження до Державного реєстру прав відповідному запису про речове право автоматично присвоюється номер, який є його ідентифікатором .

Наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна , яким визначено процедуру використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку, відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав.

Перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

Державний реєстратор переносить до відповідного розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна, відомості записів, наявні у Реєстрах, у частині, що стосується такого об'єкта (п.п.6, 7 вказаного Порядку).

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в чинній редакції, відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно , Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно не внесені до Державного реєстру прав.

В постанові приватного виконавця від 02.07.2019 зазначено адресу арештованого майна: Харківська обл., Зачепилівський р., с.Миколаївка, вул. Харківська, № б/н (тобто відсутні номери будинків), а також зазначено реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна - 29259951, 29779415, 29773177.

В матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.99-100 т.1), сформована приватним виконавцем Щербаковим І.М., з якої вбачається, що 29.03.2010 за ТОВ Профагро зареєстровано право власності на наступне майно:

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29259951, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Контора "А-1", Гараж №1"Б", Склад, літ. "В", майстерня, літ "Г", Гараж №2 лід "Д";

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29779415, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Критий тік "Б", 2414,8 кв.м., Вісова -17,4 кв.м., Кладова - 514,4 кв.м., Склад №3 - 889,8 кв.м., Склад сімейний - 901,8 кв.м.

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29773177, за адресою Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Корівник МТФ-1, літ. "К" - загальною площею 902,5 кв.м., Телятник - МТФ-1, літ. "В" - загальною площею 860,5 кв.м.

Відповідно до зазначеної інформаційної довідки вказане нерухоме майно належить ТОВ Профагро на підставі договорів купівлі-продажу від 25.02.2010, посвідчених приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. за реєстровими №№401; 404, 407.

З наведеного вбачається, що на час набуття у 2010 році ТОВ Профагро (боржником у виконавчому провадженні) права власності на вказане нерухоме майно, спірні нежитлові будівлі були зареєстровані за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, без зазначення номерів будинків, а в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, до якого на той час вносилися відомості про державну реєстрацію права власності, цим об'єктам нерухомого майна були присвоєні наступні реєстраційні номери - 29259951, 29779415, 29773177.

Станом на час укладення договорів купівлі-продажу від 02.02.2018, державна реєстрація права власності здійснювалася шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В п.1.3 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 (а.с.16 т.1) зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. 25.02.2010 за реєстровим №407 ; право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2017 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112714372 від 02.02.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1187953263222 .

В п.1.3 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 (а.с.18 т.1) зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. 25.02.2010 за реєстровим №401 ; право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.02.2017, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112714115 від 02.02.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна : 1187921363222 .

В п.1.3 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 (а.с.20 т.1) зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. 25.02.2010 за реєстровим №404 ; право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2017, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112713897 від 02.02.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 120620636322 2.

В п.1.3 договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 (а.с.22 т.1) зазначено, що нерухоме майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. 25.02.2010 за реєстровим №404 ; право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.03.2017, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №112713605 від 02.02.2018, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1206182763222 .

Таким чином, при укладенні договорів купівлі-продажу від 02.02.2018, нотаріусом було встановлено, що відомості про право власності ТОВ Профагро (боржник у виконавчому провадженні) на спірне майно 27.02.2017 та 21.03.2017 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а об'єктам нерухомого майна присвоєно нові реєстраційні номери у вказаному Реєстрі.

Вказаним пояснюються розбіжності у реєстраційних номерах об'єктів нерухомого майна, вказаних в інформаційній довідці з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо права власності другого відповідача - ТОВ Профагро (а.с.99-100) та витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності позивача - ТОВ Профагро2007 (а.с.17, 19, 21, 23).

В постанові приватного виконавця від 02.07.2019 зазначено реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна, які присвоєні їм під час державної реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи положення абзацу 3 частини 5 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відомості про право власності ТОВ Профагро на спірне майно, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно є не актуальними, оскільки були перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що встановлено нотаріусом під час укладення позивачем та другим відповідачем договорів купівлі-продажу від 02.02.2018.

З огляду на наведене, доводи першого відповідача про те, що приватним виконавцем накладено арешт на інше майно (з іншими реєстраційними номерами) є безпідставними.

Стосовно адреси місцезнаходження майна, судова колегія враховує, що в постанові приватного виконавця та наданих позивачем на підтвердження права власності документах відомості про назву нерухомого майна, населений пункт та вулицю, на якій воно розташоване, співпадають . Розбіжності полягають тільки в тому, що в договорах купівлі-продажу зазначено номери будинків.

Судова колегія враховує, що на час набуття ТОВ Профагро (боржник) права власності на спірне нерухоме майно будівлі не мали номерів, що підтверджується відомостями інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.99-100).

У вказаній довідці зазначено, що право власності набуто ТОВ Профагро на підставі договорів купівлі-продажу від 25.02.2010, посвідчених приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А.І. за реєстровими №№401; 404, 407.

Посилання на вказані договори купівлі-продажу від 25.02.2010 як на підставу набуття ТОВ Профагро права власності міститься в пункті 1.3 в договорах купівлі-продажу від 02.02.2018.

Вказане дає достатні підстави суду прийти до висновку, що на час відчуження ТОВ Профагро нерухомого майна на користь ТОВ Профагро2007 спірним нежитловим будівлям вже було присвоєно номери, у зв'язку з чим доводи першого відповідача про те, що за договорами купівлі-продажу позивач прибав інше майно, ніж те, що арештоване приватним виконавцем є безпідставними та не приймаються судом.

Звернення першого відповідача до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №771, №767, №763, №759 від 02.02.2018 стосовно нерухомого майна за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с.Миколаївка, вул. Харківська, буд. №99В, 99Б, 99-А, 99-А/1 свідчить про усвідомлення ним того, що майно за переліком в постанові приватного виконавця і в цих договорах є одним й тим самим майном.

В судовому засіданні 25.02.2020 представник першого відповідача пояснив, що ним подано окремий позов про визнання договорів купівлі-продажу від 02.02.2018 недійсними.

За таких обставин, доводи першого відповідача про те, що приватним виконавцем накладено арешт на інше майно, ніж те, що належить позивачу є несумлінними.

З огляду на вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що приватним виконавцем під час винесення постанови про арешт майна боржника від 02.07.2019 безпідставно накладено арешт на нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності.

Оскільки позивач не може нести майнову відповідальність своїм майном за ТОВ Профагро (боржника у виконавчому провадженні), наявні підстави для задоволення позову та зняття арешту зі спірного нерухомого майна, який накладено постановою від 02.07.2019 про арешт майна боржника, виданою приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. в межах виконавчого провадження №59444407.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні посилається на те, що між сторонами існує спір про право, а тому необхідно досліджувати питання щодо належності позивачу майна, на який накладено арешт, однак вимог про визнання права власності позивачем не заявлено.

Судова колегія не погоджується з такими висновками.

З позовом у цій справі про зняття арешту з нерухомого майна звернувся його власник.

З'ясування належності майна можливо в межах позову про зняття арешту з майна.

Висновок про наявність спору про право власності не відповідає фактичним обставинам справи. У сторін відсутній такий спір.

Право власності на арештоване майно набуто позивачем на підставі чинних договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 02.02.2018 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами №112745376, №112744736, №112743529, №112742405 від 03.02.2018 (а.с.17, 19, 21, 23 т.1).

Відповідно до абзацу 1 частини 5 статті 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Враховуючи, що право власності позивача зареєстровано у встановленому законодавством порядку, ці відомості є достовірними та можуть бути використані у спорі, що розглядається.

Крім того, другий відповідач (боржник у виконавчому провадженні) не заперечує факт приналежності позивачу спірного майна на праві власності.

Заперечення першого відповідача (стягувача у виконавчому провадженні) стосовно приналежності позивачу спірного майна фактично є доводами в обґрунтування недійсності укладених між позивачем та другим відповідачем договорів купівлі-продажу від 02.02.2018. Однак, вимога про визнання вказаних договорів недійсними в межах цієї справи не розглядається.

З огляду на наведене, у даному випадку позивач вправі захистити своє право шляхом звернення до суду з позовом лише про зняття арешту з нерухомого майна, без заявлення вимоги про визнання права власності на це майно.

Враховуючи, що позивач довів у належний спосіб, що він є власником спірного майна, вимоги про зняття арешту із зазначеного майна ґрунтуються на законі, судова колегія вважає, що наявні достатні правові підстави для задоволення позову про зняття арешту з майна.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не повно з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року у справі №922/2613/19 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено, витрати позивача зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1921 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 2881, 50 грн. покладаються на відповідачів солідарно.

Позивач в позові просив суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 грн., понесені позивачем у зв'язку із поданням позову.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Отже, витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц).

Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу надано суду договір про надання правничої допомоги №07/19 від 31.07.2019, укладений з адвокатським об'єднанням Юрінком (а.с.62 т.1) та платіжне доручення №331 від 14.08.2019 про перерахування адвокатському об'єднанням Юрінком 15000 грн. за надання юридично-консультаційних послуг (а.с. 64 т.1).

Відповідно до п.5.3 вказаного договору №07/19 від 31.07.2019, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об'єднанням юридичної допомоги і її вартість.

Позивачем не надано суду акт, складений за результатами надання йому юридичної допомоги, як це передбачено п.5.3 договору.

Таким чином, неможливо встановити, які саме послуги та в якому об'ємі були надані позивачу адвокатським об'єднанням ( в суді першої інстанції).

Пунктом 5.1 договору №07/19 від 31.07.2019 визначено, що сума оплати послуг за надання правничої допомоги узгоджується додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Оплата за договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку (п.5.2 договору).

Позивачем не надано суду доказів узгодження ним з адвокатом вартості послуг за надання правової допомоги, зокрема, додаткової угоди, як це передбачено п.5.1 договору.

Рахунок на оплату послуг за договором №07/19 від 31.07.2019 позивачем також суду не представлено.

Судова колегія враховує також, що позовна заява підписана директором ТОВ Профагро2007 , а не адвокатом (докази складання її адвокатом відсутні).

Отже, відсутні будь-які докази виконання адвокатським об'єднанням договору №07/19 від 31.07.2019 та надання позивачу послуг з правничої допомоги.

За таких обставин, платіжне доручення №331 від 14.08.2019 про перерахування адвокатському об'єднанням Юрінком 15000 грн. за надання юридично-консультаційних послуг, за відсутності актів приймання-передачі наданих послуг, розрахунку витрат, рахунків на оплату, не може бути прийнято судом як достатній доказ на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи відсутність документального підтвердження та розрахунку понесених позивачем витрат на правову допомогу, судова колегія відмовляє в задоволенні вимог позивача про відшкодування таких витрат.

Заява першого відповідача від 25.02.2020 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн., понесених першим позивачем у зв'язку із переглядом справи в апеляційному порядку, не підлягає задоволенню, оскільки у разі задоволення позову ці витрати покладаються на першого відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.129, ст.270, п.2 ч.1. ст.275, п.1 ч.1 ст.277, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019 року у справі №922/2613/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти арешт з майна, що належить на праві власності позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Профагро2007" (код ЄДРПОУ 39136832, 61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21), накладений постановою про арешт майна боржника №59444407 від 02.07.2019 року, виданої приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем, а саме з наступного майна:

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29259951, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Контора "А-1", Гараж №1"Б", Склад, літ. "В", майстерня, літ "Г", Гараж №2 лід "Д";

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29779415, за адресою: Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Критий тік "Б", 2414,8 кв.м., Вісова -17,4 кв.м., Кладова - 514,4 кв.м., Склад №3 - 889,8 кв.м., Склад сіменний - 901,8 кв.м.

- нежитлові будівлі, реєстраційний номер 29773177, за адресою Харківська обл., Зачепилівський р., с. Миколаївка, вул. Харківська, № б/н - Корівник МТФ-1, літ. "К" - загальною площею 902,5 кв.м., Телятник - МТФ-1, літ. "В" - загальною площею 860,5 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Інтернешнл" (код ЄДРПОУ 38948033, 03022, м.Київ, вулиця Смольна, будинок 9 Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро2007" (код ЄДРПОУ 39136832, 61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21) витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 960,50 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1440,75 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро" (код ЄДРПОУ 34955297, 61058, Харківська обл., місто Харків, провулок Іванівський, будинок 5, корпус Г-2, кімната 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профагро2007" (код ЄДРПОУ 39136832, 61145, Харківська обл., місто Харків, вулиця Космічна, будинок 21) витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 960,50 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1440,75 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.02.2020р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя А.М. Білецька

Суддя Н.В. Гребенюк