Рішення

від 28.02.2020 по справі 826/4919/18     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/4919/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Марина П.П.,

судді Аракелян М.М.,

судді Бжассо Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Навітранс , Колективного підприємства Будова , Державного архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса , Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП ТАУ про зобов`язання виконати рішення, визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та скасування рішень, зобов`язання знести самочинне будівництво

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Навітранс , Колективного підприємства Будова , Державного архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса , Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП ТАУ , в якому позивач, з урахування збільшення позовних вимог (а.с.117-120, том 3) просить:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективне підприємство БУДОВА виконати рішення Державіаслужби від 13 лютого 2018 року №№88, 90 відповідно;

- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 01.12.2016 ІУ 115163362281 та скасувати його;

- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.03.2016 року №22, від 30.09.2016 року №169, від 02.11.2016 року №198 та скасувати їх, по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективне підприємство Будова знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та привести ділянку в попередній стан.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14-15 грудня 2017 року комісією, разом з відповідальними працівниками КП Міжнародний аеропорт Одеса та СБУ, здійснено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території аеродрому Одеса КП Міжнародний аеропорт Одеса. На момент перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса виявлено, зокрема, об`єкт будівництва, що не погоджений з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, за наступною адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, що підтверджується фото. Зазначені об`єкти будівництва, знаходяться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому Одеса . Відповідно до п.147 розділу XI Положення, Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфрастуктури України від 30.11.2012 року №721, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2012 року за №2147/22459, Державіаслужбою не здійснювалось погодження вибору майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації. Отже, відповідачами видано документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а без дотримання вимог щодо використання приаеродромної території, що свідчить про очевидні ознаки протиправності таких рішень. Оскаржувані рішення, на переконання позивача, видані без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, що свідчить про очевидні ознаки бездіяльності щодо погодження будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а. Таким чином, слід зазначити, що містобудівна документація, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, дозволи на будівельні роботи видані з порушенням норм Повітряного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, Положення та інших нормативно - правових актів. Разом з тим, населення, яке мешкає навколо аеропорту, необхідно розглядати як об`єкт навколишнього природного середовища. Нанесення збитку населенню в результаті авіаційної події являється фактором несприятливого впливу цивільної авіації на навколишнє середовище.

Представником відповідача - Колективним підприємством Будова , 19.10.2018 року надано відзив (а.с.102-105, том 2), відповідно до якого КП Будова не погоджується з висновками Державіаслужби, які викладені в адміністративному позові та вважає такі висновки протиправними. З огляду на зміст положень ч.2 ст.19 Конституції України, ст.69 ПКУ, Положення про Державну авіаційну службу України яке затверджене постановою КМУ №520, Державіаслужба уповноважена приймати рішення припинити будівництво лише відносно органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в ч.2 ст.69 ПКУ. Особливий порядок здійснення діяльності на приаеродромній території (в даному випадку, - будівництво на приаеродромній території) відповідно до положень ПКУ передбачає лише погодження з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою умов забудови, використання землі і споруд відповідно до ч.3 ст.69 ПКУ. Оскільки погодження умов забудови, використання землі і споруд відповідно до ч.3 ст.69 ПКУ є обов`язком лише органів місцевого самоврядування, то КП Будова відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, не повинна звертатися до експлуатанту аеродрому та Державіаслужби щодо погодження умов забудови, використання землі і споруд, та відповідно не може і порушити особливий порядок здійснення діяльності на приаеродромній території, оскільки відсутні права та обов`язки щодо здійснення такого порядку який визначено ч.3 ст.69 ПКУ. Щодо виконання п.147 Положення про використання повітряного простору України відповідач зазначає, що згідно даного положення, в Державіаслужбі підлягає погодженню лише вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, а не погодження виконання будівельних робіт, які КП Будова виконує відповідно до параграфа 3 глави 61 Цивільного кодексу України. Отже КП Будова як підрядник будівництва за адресою: м. Одеса,вул. Новоберегова, 12а не може нести відповідальність за дії які не має повноважень вчиняти, а у Державіаслужби відсутні повноваження передбачені ч.2 ст.69 Конституції України, приймати рішення в порядку ч.10 ст.69 ПКУ відносно КП Будова , оскільки КП Будова не допускало порушення порядку діяльності на приаеродромній території, оскільки не наділена правами та обов`язками вчиняти дії визначені у ч.3 ст.69 ПКУ та п.147 Положення про використання повітряного простору України , яке затверджене постановою КМУ від 29.03.2002 року №401. Також, відповідач зазначає, що Позивач вимагає суд зобов`язати ТОВ Навітранс , КП Будова виконати рішення Державіаслужби від 13.02.2018 року №90, №88. Вимога виконати рішення суб`єкта владних повноважень відсутня серед вимог, що можуть бути висунуті до юридичних осіб, наведених в ст. 46 КАС України. У наданому відповідачем відзиві від 03.06.2019 року на уточнений позов (а.с.145-148, том 3), відповідач щодо вимоги про знесення самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та приведення ділянки в попередній стан, зазначає, що об`єкт будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, не відповідає жодним ознакам, визначеним чинним законодавством для віднесення об`єкта будівництва до самочинного. Крім того, згідно з ч. 7 ст. 376 ЦК України нерухоме майно підлягає знесенню у певних випадках. Право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування належить відповідним органам державного архітектурно-будівельного контро лю. Такий позов може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установле ний строк добровільно не виконала вимоги, встановлені в приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та (або) якщо перебудова об`єкта є неможливою.

Представником відповідача - Товариством з обмеженою відповідальністю Навітранс , надано відзив (а.с.100-101, том 2), відповідно до якого відповідач зазначає, що не здійснює будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, що вбачається і з листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 03.03.2018 року №01-3-36-Г. Відповідно, рішення Державіаслужби від 13.02.2018 року №90, яке прийняте стосовно ТОВ Навітранс , є безпідставним та виконання цього рішення ТОВ Навітряне взагалі є неможливим. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не є тим органом, котрий може звертатись до суду з позовними вимогами про знесення самочинного будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та приведення ділянки в попередній стан (а.с.162-165, том 3).

Представником відповідача - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, надано відзив (а.с.135-140, том 2), відповідно до якого відповідач не визнає дану позовну заяву, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Представник зазначає, що 02.11.2016 року за результатами розгляду звернення замовника будівництва та наданих документів, управленням архітектури та містобудування Одеської міської ради були надані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, 126, наміри забудови - розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом, з розміщенням дизельної та трансформаторної підстанцій для обслуговування житлового комплексу, які є внесенням змін до раніше наданих містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. За результатами розгляду наданих документів, управлінням архітектури та містобудування Одеської міської було встановлено відповідність намірів забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, 12б вимогам містобудівної документації. Враховуючи норми законодавства, які регулюють містобудівну діяльність, та те, що у даному випадку відсутня невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації законні підстави для відмови управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за зазначеною вище адресою були відсутні. Надані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають нормам діючого законодавства та державним будівельним нормам. Додатково представник звертає увагу на те, що архітектор при проектуванні об`єкту повинен використовувати актуальні, чинні ДБН. Також зазначає, що листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.09.2016 року №7/17 та відповідно до витягу з протоколу №20 від 16.09.2016 року засідання Секції житлового будівництва, матеріалів і виробів Науково-технічної ради Мінрегіону м. Київ , було погоджено проектування об`єкту даної висотності за зазначеною вище адресою. При наданні управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначених вище містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповіді на відзив Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (а.с.172-176, том 2), представник позивача зазначає, що КП Міжнародний аеропорт Одеса неодноразово доведено до відома органів місцевого самоврядування, а також уповноважених органів містобудування та архітектури про особливий порядок провадження діяльності на приаеродромній території та про її розміри. Зважаючи на відсутність погодження Державіаслужбою місця розташування та висоти об`єкту будівництва, не погодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій статті 69 Повітряного кодексу України, по об`єкту будівництва за адресю: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а, органами місцевого самоврядування з Державіаслужбою, відповідач - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, видав містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки всупереч вимогам законодавства.

У відповіді на відзив ТОВ Навітранс та КП Будова (а.с.231-235, том 2), позивач зазначає, що підрядник, який є юридичною особою, що займається будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях, зобов`язаний погодити з Державіаслужбою місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях. Представник зазначає, що відповідно до п.146 Положення №401 умови розташування, будівництва, реконструкції та маркування об`єктів, що можуть створити загрозу безпеці повітряного руху, погоджуються з Міноборони, Державіаслужбою, державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорухом) та районним диспетчерським центром. Відповідач, як підрядник будівництва по об`єкту за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, здійснюючи діяльність щодо будівництва на території з особливим режимом використання землі без погодження уповноваженого органу з питань цивільної авіації, допускає порушення порядку будівництва, що закріплений в частині другій ст.69 ПК України та частині другій ст.72 Земельного кодексу України.

У відповіді на відзив від 18.06.2019 року (а.с.204-207, том 3) позивач наполягає на законності вимог та просить суд задовольнити позов посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 року у справі №810/3046/17 та у справі №810/3046/17 від 06.02.2019 року.

В запереченнях від 21.06.2019 року КП Будова висловлює свої заперечення щодо посилань позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 року у справі №810/3046/17 оскільки дана постанова стосувалась виключно питань порушення/дотримання судом першої інстанції правил предметної юрисдикції стосовно позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії. Також, представник наголошує, що позивачем не наведено жодного обґрунтування щодо віднесення об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а до самочинного (а.с.211-215, том 3).

Заперечення ТОВ Навітранс від 21.06.2019 року містять аналогічні обґрунтування що і заперечення КП Будова від 21.06.2019 року (а.с.235-239, том 3).

Представником Державної архітектурно-будівельної інспекції України 20.06.2019 року надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.37-40, том 4), в якому представник зазначає, що Держархбудінспекція, розглянувши заяву КП Міське капітальне будівництво та всі надані відповідно до законодавства документи, видала оскаржуваний Дозвіл №ІУ115163362281, згідно відомостей з Єдиного реєстру, на виконання будівельних робіт з будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а. Виданий Держархбудінспекцією дозвіл був виданий у відповідності до діючого законодавства, а тому є законним і підстав для його скасування не має. З огляду на зазначене, Держархбудінспекція діяла в межах повноважень та у спосіб що передбачено нормами діючого законодавства. Також, представник звертає увагу суду, що вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

В поясненнях від 15.07.2019 року представник Державної авіаційної служби України зазначає, що Державіаслужба не здійснює державний архітектурно-будівельний контроль, не володіє інформацією щодо дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, днем, коли Державіаслужба дізналася про порушення її прав та інтересів є день затвердження акту позапланової інспекційної перевірки приаеродромної територій КП Міжнародний аеропорт Одеса 15.12.2017 року, затвердженого в.о. Першого заступника Голови Державіаелужби 21.12.2017 року. З огляду на викладене вище та зважаючи на день звернення Державіаелужби до суду (21.03.2018) в законодавчо встановлені строки. Днем, коли Державіаслужба дізналася про дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115163362281, став день коли в Державіаслужбі зареєстровано лист управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, а саме 12.03.2018 року.

Представником приватного підприємства ТАУ 12.08.2019 року надано до суду пояснення (а.с.84-90, том 4), які аналогічні за обґрунтуваннями в частині заперечення проти позовних вимог позиції відповідача КП Будова , викладеній у відзивах та запереченнях. Позивач наводить свої заперечення щодо позовних вимог даного позову опираючись на ті ж твердження що і відповідач КП Будова .

03.10.2019 року представником Державної авіаційної служби України надано заперечення на пояснення представника приватного підприємства ТАУ (а.с.153-168, том 4), в яких представник заперечує щодо тверджень представника приватного підприємства ТАУ .

В поясненнях від 03.10.2019 року представник Державної авіаційної служби України зазанчає, що Державна авіаційна служба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації та діє відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 року №520. Положенням №520, а також з метою належного здійснення повноважень Державіаслужби, наказом Державіаслужби від 02.11.2017 року №833 Про проведення позапланових інспекційних перевірок створено комісію, якій доручено у листопаді-грудні 2017 року провести позапланові інспекційні перевірки при аеродромної території, зокрема, КП Міжнародний аеропорт Одеса . Державіаслужба звертає увагу суду, що законність проведеної позапланової перевірки та прийняті за її результатами рішення від 13.02.2018 №№ 88,90 про припинення будівництва не є предметом спору. Державіаслужбою не здійснювалось перевірок та втручання у господарську діяльність суб`єктів господарювання, не проводилось перевірок відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а, як зазначалося вище, проводилась перевірка приаеродромних територій з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромних територіях (а.с.176-181, том 4).

У поясненнях на заперечення Державної авіаційної служби України від 26.09.2019 року представник КП Будова висловлює свої заперечення щодо позовних вимог, зокрема вказує, що позовні вимоги зобов`язати ТОВ Навітранс та КП БУДОВА погодити будівництво і зобов`язати Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради вчинити дії щодо погодження будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а є одночасними до зазначених сторін. Також зазначає, що ні КП Будова ні ТОВ Навітранс не мають жодного відношення до діяльності у сфері цивільної авіації. Також представник заперечує щодо посилань позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.02.2019 року у справі №810/3046/17.

Ухвалою суду від 26.09.2018 року позовну заяву прийняти до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 22.11.2018 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року судом зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №810/3046/17 .

Ухвалою суду від 29.03.2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.05.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінено відповідача у справі з Управління ДАБК ОМР на ДАБІ України та розпочато розгляд справи спочатку.

Ухвалою суду від 23.05.2019 року, яка занесена до протоколу засідання, задоволено заяву Державіаслужби про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року призначено розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року підготовче провадження в адміністративній справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представником позивача, 03.02.2020 року надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Представником КП Будова , 05.02.2020 року надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Представником ТОВ Навітранс , 05.02.2020 року надано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що Державною авіаційною службою України відповідно до ст.5 ПК України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №520 від 08.10.2014 року, п.7 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації №796 від 25.10.2005 року прийнято наказ №833 від 02.11.2017 року Про проведення позапланових інспекційних перевірок , яким доручено створити комісію та у листопаді-грудні 2017 року провести позапланові інспекційні перевірки приаеродромних територій ДП Міжнародний аеропорт Львів імені Данила Галицького (м. Львів), КП Міжнародний аеропорт Одеса (м. Одеса), аеродрому Харків (Основа) (м. Харків) та КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя (м. Запоріжжя) відповідно до програми, що додається, з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромних територіях з залученням відповідальних представників підприємств (з/б а.с.189-190, том 1).

На підставі зазначеного наказу Державною авіаційною службою України з метою виявлення порушень вимог щодо погодження будівництва об`єктів на приаеродромній території 14-15 грудня 2017 року проведено позапланову інспекційну перевірку приаеродромної території КП Міжнародний аеропорт Одеса (м.Одеса) за результатом якої 15.12.2017 року складено акт (з/б а.с.190-194, том 1).

Відповідно до акту позапланової інспекційної перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса КП Міжнародний аеропорт Одеса від 15.12.2017 року, на момент перевірки вказаної території були виявлені об`єкти будівництва, що не погоджені з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, зокрема за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а, які виконуються Товариством з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективним підприємством Будова (з/б а.с.192).

В зазначеному акті перевірки також вказано, що об`єкти будівництва, в тому числі і об`єкт будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а, знаходяться у радіусі 10 км від контрольної точки аеродрому Одеса КП Міжнародний аеропорт Одеса , проте, Державіаслужбою не здійснювалось погодження вибору майданчик для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання, не надавався висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

У висновках акту перевірки зазначено, що КП Міжнародний аеропорт Одеса необхідно посилити контроль за станом приаеродромної території, проводити щоквартально обстеження, за результатами яких складати відповідні акти обстеження приаеродоромної території. У випадку виявлення непогоджених з експлуатантом аеродрому об`єктів будівництва та/або діяльності, передбаченої частиною другою ст.69 Повітряного кодексу України невідкладно інформувати Державіаслужбу.

Враховуючи те, що непогоджене будівництво впливає на безпеку польотів, безпеку цивільної авіації, тим самим може створити загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому, введення в експлуатацію таких об`єктів самочинного будівництва можуть створити загрозу життю та здоров`ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи у них, а також, може привести до обмеження роботи аеродрому та закриття курсу для виконання польотів, рекомендувати Голові Державіаслужби винести рішення про припинення будівництва за вищевказаними адресами.

На підставі вищезазначеного акту Державіаслужбою 13.02.2018 року прийнято рішення №88 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України) на приаеродромній території, яким зобов`язано Колективне підприємство Будова припинити будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а (а.с.57, том 1).

Також Державіаслужбою 13.02.2018 року прийнято рішення №90 про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 ПК України) на приаеродромній території, яким зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс припинити будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а (а.с.58, том 1).

Суд зазначає, що у вищезазначених рішеннях зазначено, що керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі слід звернутися в десятиденний термін до Державіаслужби для погодження будівництва за вказаною адресою відповідно до Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Мінінфраструктури України №721 від 30.11.2012 року. У разі невжиття відповідних заходів, Державіаслужба у встановленому законом порядку вживатиме заходів для припинення будівництва та знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацією витрат, пов`язаних з таким знесенням, приведення ділянки у первинний стан.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, рішення Державіаслужби №88 та №90 від 13.02.2018 року не виконанні.

Судом також дослідженні наявні в матеріалах справи містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 11.03.2016 року №22, від 30.09.2016 року №169, від 02.11.2016 року №198 за адресою: АДРЕСА_1 вул.Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12а-Б, видані (а.с.31-88, том 2).

Позивач вважає, що невиконання рішень Державіаслужби може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, нанесення збитків населенню в результаті авіаційної події та видача містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, дозволу на будівельні роботи з порушенням норм Повітряного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромній території за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова, 12а свідчить про очевидні ознаки протиправності таких рішень, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо вимоги зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективне підприємство Будова виконати рішення Державіаслужби від 13 лютого 2018 року №88, №90.

Повітряний кодекс України (далі - ПК України) встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Відповідно до ч.5 ст.4 ПК України державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації); національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, визначає пріоритетні напрями та здійснює заходи щодо формування державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України і забезпечує нормативно-правове регулювання відповідно до статті 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.5 ПК уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за такими напрямами: 1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки; 2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності, повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних робіт та польотів авіації загального призначення; 3) організація використання повітряного простору України; 4) представництво України в міжнародних організаціях цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної авіації.

Відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №520 від 08.10.2014 року (далі - Положення №520), Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Пунктом 3 Положення №520 визначено основні завдання Державіаслужби, якими є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України; 2) внесення пропозицій Міністрові інфраструктури щодо забезпечення формування державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України; 3) організація використання повітряного простору України; 4) здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.

До основних завдань Державіаслужби належить, зокрема погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації (п.п.7 п.4 Положення №520).

Згідно абз.1 п.3 Положення №520, контрольні та наглядові функції Державіаслужби обмежуються чітко визначеними об`єктами та суб`єктами. Так, об`єктом компетенції позивача є відносини у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України, які покриваються заходами державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування, а також засобами реагування на виявлені порушення.

Суб`єктами контролю визначено юридичних та фізичних осіб, які здійснюють авіаційну діяльність та експлуатанти аеродромів.

Повітряним кодексом України та Положенням №520 визначено об`єкти та суб`єкти, на яких розповсюджується компетенція позивача.

Державіаслужба відповідно до покладених на неї завдань, крім іншого, 4) забезпечує розроблення державної стратегії, програм розвитку цивільної авіації та використання повітряного простору України; 9) здійснює нагляд та контроль за дотриманням суб`єктами авіаційної діяльності вимог законодавства, авіаційних правил України, зокрема шляхом проведення планових і позапланових перевірок, аудитів та інспектувань, а також ситуаційних експериментів, випробувань, оглядів, спостережень; 30) погоджує місця розташування, висоту об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації; 40) організовує та контролює у межах повноважень, передбачених законом, суб`єктів авіаційної діяльності та експлуатантів аеропортів щодо дотримання авіаційних правил України в частині забезпечення екологічної безпеки цивільної авіації (п.п.4, 30, 40 п.4 Положенням №520).

Положеннями ч.1-5 ст.69 ПК України визначено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності, належать: 1) будівництво, вибухові роботи; 2) діяльність, що сприяє скупченню птахів; 3) установлення радіовипромінювальних пристроїв; 4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір; 5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів; 6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому; 7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.

Частиною 2 ст.72 Земельного кодексу України також визначено, що на приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Відповідно до п.84 ст.1 ПК України приаеродромна територія - обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

Порядок розгляду та надання Державіаслужбою України погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації від 30.11.2012 року № 721 (далі - Порядок № 721)

Згідно з п.1.2, п.2.1, п.3.4 Порядку №721 погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях (далі - Висновок експлуатанта), форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (далі - Висновок провайдера), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

Державіаслужба України розглядає матеріали, проводить оцінку розміщення об`єктів, що проектуються з урахуванням Висновку експлуатанта, Висновку провайдера, та надає висновок щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 4 до цього Порядку), або готує обґрунтовану відмову у наданні погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації (додаток 5 до цього Порядку).

Згідно ч.10 ст. 69 ПК України, органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

З урахуванням вищенаведених норм законодавства вбачається, що Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуваням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. За рішенням Державіаслужби органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані припинити будівництво до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року у справі №810/3046/17 зазначено, що аналіз положень ст.69 Повітряного кодексу України у взаємозв`язку з нормами Положення №520 та Порядку №721, дає підстави для висновку, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.

При цьому, Державіаслужба діє як суб`єкт владних повноважень послідовно, в чітко визначеному порядку. Зокрема, Державіаслужба наділена контролюючими функціями, приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, що свідчить про публічно-правовий характер дій позивача.

Крім того, Державіаслужба відповідно до Положення №520 є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, а ст. 28 Закону України від 17.03.2011 р. № 3166-VI Про центральні органи виконавчої влади , який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України, закріплює право міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади від 17.03.2011 року №3166-VI, яким визначено організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України, передбачено право міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів звертатися до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи Аеродром Одеса отримав сертифікат від Державної авіаційної служби України №АП 15-01 на відповідність вимогам законодавства України про цивільну авіацію і придатний до експлуатації повітряних суден, дата введення в дію 01.08.2016 року, термін дії до 01.08.2019 року, (а.с.54-56, том 1).

З сертифікату та додатку до нього також вбачається, що аеропорт знаходиться на відстані 7,5 км на південний захід від центру м. Одеси, клас аеродрому В , власником та експлуатантом аеродрому, відповідно до інформації, яка зазначена в сертифікаті, є Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса та у відповідності до Правил сертифікації цивільних аеродромів України , затверджених наказом Державіаслужби №796 від 25.10.2005 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2005 року за №1357/11637, цей аеродром за класом має приаеродромну територію в радіусі 50 км від контрольної точки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.4 ПК України, Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.5 ПК України, уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за одним з таких напрямів як здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.33 ПК України, обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах, що належать державним органам, органам місцевого самоврядування, суб`єктам авіаційної діяльності, здійснюється в порядку, встановленому уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом на аеродромах спільного використання організується експлуатантами цього аеродрому в порядку, встановленому уповноваженим органом з питань цивільної авіації та Міністерством оборони України.

Згідно приписів ст.66 ПК України керівник експлуатанта аеродрому несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів, контроль за станом приаеродромної території, будівництвом об`єктів, діяльністю суб`єктів на аеродромі та на приаеродромній території, контроль за дотриманням вимог щодо встановлення і розміщення маркірувальних знаків та радіотехнічних пристроїв, підтримання встановленого порядку виконання і забезпечення польотів на аеродромі та здійснює координацію діяльності на аеродромі підприємств і організацій.

З метою забезпечення безпеки польотів керівник експлуатанта аеродрому є незалежним у прийнятті рішень щодо забезпечення безпеки авіації на аеродромі.

Аналіз наведених норм чинного заканодавства свідчить, що Державіаслужба наділена контролюючими функціями, в тому числі і щодо порядку будівництва на приаеродромній території. При цьому, прийняті Державіаслужбою рішення, в тому числі і щодо припинення будівництва на приаеродромній території, є обов`язковими для органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили відповідні порушення.

З матеріалів справи вбачається, що на момент перевірки приаеродромної території аеродрому Одеса позивачем виявлено, зокрема, об`єкт будівництва, будівництво якого не погоджено з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою, за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а. Зазначений об`єкт будівництва знаходиться у радіусі менш ніж 10 км від контрольної точки аеродрому Одеса комунального підприємства Міжнародний аеропорт Одеса .

Судом встановлено, що на виконання приписів ч.4 ст.69 ПК України, КП Міжнародний аеропорт Одеса 13 лютого 2014 року як експлуатантом аеродрому, направлено листи органам місцевого самоврядування, в тому числі і Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради (№19-125 від 13.02.2014 року), в якому зазначено, що розмір приаеродромної території КП Міжнародний аеропорт Одеса включає місцевість радіусом 50 км від контрольної точки аеродрому. Земельні ділянки Малиновсьвого, Київського, Суворовського та Приморського районів м.Одеси потрапляють до приаеродромної території аеродрому Одеса. У вказаному листі зауважено, що при наданні документів щодо будівельних/підготовчих робіт користуватись вимогами розділу ХІ Положення про використання повітряного простору України №401 від 29.03.2002 року та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721 в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КП Міжнародний аеропорт Одеса умов розташування, будівництва об`єктів на при аеродромній території , діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації (а.с.180-181, том 2).

Оскільки погодження будівництва об`єкта на земельній ділянці з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою не здійснено, позивачем прийнято рішення №88, №90 від 13.02.2018 року про припинення будівництва (діяльності, передбаченої ч.2 ст.69 ПК України) на приаеродромній території.

ТОВ Навітранс та КП БУДОВА не виконано вимог позивача про припинення будівництва на приаеродромній території, останні не звернулися у встановлений вказаними рішеннями строк до Державіаслужби щодо погодження будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а. Доказів на спростування зазначеного представниками відповідачів до суду не надано.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на створення оскаржуваними діями потенційної небезпеки у зв`язку з чим, на думку колегії суддів, позовні вимоги щодо зобов`язання ТОВ Навітранс виконати рішення Державіаслужби №88 від 13.02.2018 року та зобов`язання КП Будова виконати рішення Державіаслужби №90 від 13.02.2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки законодавець не передбачив інших способів зобов`язати особу виконати рішення Державіаслужби про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу) та ураховуючи публічний інтерес цього спору, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права/інтересу є правильним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 р. у справі № 826/2793/18 та від 06.02.2019 р. у справі № 810/3046/17, від 13.02.2019 р. у справі № 810/2763/17.

Щодо вимоги визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва.

Відповідно до положень ст.69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності серед іншого належить - будівництво.

Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.

Згідно до п.1-2 ч.1 ст.79 ПК України до повноважень місцевих органів виконавчої влади належать здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв`язку та дотримання вимог щодо використання приаеродромної території.

Відповідно до ст.72 Земельного Кодексу України до земель авіаційного транспорту належать землі під службовими об`єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

На приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Згідно до п.п.56-57 Положення про використання повітряного простору України від 6 грудня 2017 року №954 (далі Порядок №954), місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).

Державіаслужба та Міноборони здійснюють погодження будівництва (реконструкції) об`єктів, зазначених в абзаці першому цього пункту, з метою забезпечення вільного від перешкод повітряного простору для безпечного маневрування повітряних суден.

Погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції: аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва (п.60 Порядок №954).

Центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, експлуатанти аеродромів, інші підприємства, установи та організації здійснюють у межах своїх повноважень контроль за виконанням вимог цього Положення (п.64 Порядок №954).

Центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, експлуатанти аеродромів, інші підприємства, установи та організації здійснюють у межах своїх повноважень контроль за виконанням вимог цього Положення.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI від 17.02.2011р. (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно ч.1 ст.2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів.

Відповідно до ч.ч.1-8 ст.29 Закону №3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Містобудівні умови та обмеження серед іншого містять: гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Суд зазначає, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради Приватному підприємству ТАУ 11.03.2016 року видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №22, за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом (а.с.31-45, том 2).

30.09.2016 року цьому ж таки замовнику - Приватному підприємству ТАУ Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №169, за адресою: м.Одеса АДРЕСА_2 вул.Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом, з розміщенням дизельної та трансформаторної підстанції для обслуговування житлового комплексу в межах земельної ділянки, які знаходяться в оренді та власності ПП ТАУ , з благоустроєм прилеглої території (корегування) (а.с.46-66, том 2).

02.11.2016 року Приватному підприємству ТАУ Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №198, за адресою: м.Одеса АДРЕСА_2 вул.Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, наміри забудови: розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом, з розміщенням дизельної та трансформаторної підстанції для обслуговування житлового комплексу в межах земельної ділянки, які знаходяться в оренді та власності ПП ТАУ , з благоустроєм прилеглої території (корегування) (а.с.67-87, том 2).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради дій щодо погодження здійснення будівництва за адресою: м. Одеса, вул.Новоберегова, 12а, вул.Новоберегова, 12-Б, з Державіаслужбою не вчиняло.

Тобто, при видачі містобудівних умов і обмежень №22 від 11.03.2016 року, №169 від 30.09.2016 року, №198 від 02.11.2016 року щодо забудови земельної ділянки за зазначеною адресою Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради не було враховано наявність планувальних обмежень, а саме, що відповідна земельна ділянка знаходиться у межах приаеродромної території аеродрому Одеса КП Міжнародний аеропорт Одеса . Факт обізнаності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради про необхідність погодження містобудівних умов і обмежень №22, №169, №198 також підтверджується направленням КП Міжнародний аеропорт Одеса листа Управлінню архітектури та містобудування Одеської міської ради №19-125 від 13.02.2014 року, в якому повідомлено про необхідність при наданні документів щодо будівельних/підготовчих робіт користуватись вимогами розділу ХІ Положення про використання повітряного простору України №401 від 29.03.2002 року та наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №721 в частині погодження з Державіаслужбою України, Міноборони України, Украерорухом, Одеським районним диспетчерським центром та КП Міжнародний аеропорт Одеса умов розташування, будівництва об`єктів на при аеродромній території, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів повітряних суден і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації (а.с.180-181, том 2).

Згідно наявних в матеріалах справи документів вказана територія входить до зони радіусом 10 км від контрольної точки аеродрому, і на неї поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій.

Відповідно до ч.3 ст.69 ПК України визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Саме отримання вказаного погодження є належним виконанням вимог ст.69 ПК України щодо визначення умов забудови.

Враховуючи, що на момент здійснення інспекційної перевірки аеродрому Одеса , останній здійснював діяльність на підставі сертифікату №АП 15-01 серії АА № 016898 від 01.08.2016 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вищевказаний об`єкт будівництва має бути погоджений з експлуатантом та Державіаслужбою.

З урахуванням наведеного, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради не могло не знати про знаходження об`єкта будівництва на приаеродромній території і мало перевірити відсутність пов`язаних з цією обставиною обмежень під час вивчення містобудівних умов та обмежень.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва за адресою: м.Одеса, вул.Новоберегова, 12а, з Державною авіаційною службою України та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 01.12.2016 року ІУ 115163362281 та скасувати його, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1-2 ст.41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закону №3038), державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі - Порядок №466), надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідно до п.7 ч.1 ст.7 Закону №3038, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом:

надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів:

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 6 ст.37 Закону №3038 право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт може бути оскаржено до суду.

Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 2 ч.1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, у тому числі, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Верховний Суд України у справі №09/236 зазначив, що, вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень слід з`ясувати юридичну природу цього акта управління, визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи.

У цьому рішенні Верховний Суд України зазначив наступне.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені .

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що дозвіл на початок виконання будівельних робіт є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозрахований на широке коло осіб.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України №115163362281 від 01.12.2016 року видано замовнику ПП ТАУ , генеральному підряднику КП Будова на будівництво розміщення житлового комплексу з вбудованими приміщеннями загального призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, а тому вимоги визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 01.12.2016 року ІУ 115163362281 та скасування зазначеного дозволу є передчасними та безпідставними, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 11.03.2016 року №22, від 30.09.2016 року №169, від 02.11.2016 року №198 та скасувати їх, по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а.

Згідно з ч. 8 ст. 29 Закону № 3038-VI скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначено Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.2011р. (далі - Порядок № 109, у редакції, чинній на момент видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень).

Частиною 8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності чітко визначено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Враховуючи, що будівництво за адресою: м.Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а. завершено, Держархбудінспекцією видано сертифікат серії ІУ №163191160743, тому містобудівні умови забудови земельної ділянки вичерпали свою дію, в зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 11.03.2016 року №22, від 30.09.2016 року №169, від 02.11.2016 року №198 та скасувати їх, по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а.

Щодо вимоги зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективне підприємство БУДОВА знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та привести ділянку в попередній стан.

Відповідно до ст.38 Закону №3038, у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Відповідно до приписів ч.1, ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Разом з тим, вимог щодо проведення відповідної перебудови, шляхом зменшення поверховості будинків позивачем до відповідача не висувалося, відомості про неможливість здійснення перебудови матеріали справи не містять.

З огляду на зазначену суд доходить висновку, про відмову у заявленні зазначеної позовної вимоги зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс та Колективне підприємство Будова знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а, та привести ділянку в попередній стан.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю Навітранс , Колективного підприємства Будова , Державного архітектурно-будівельної інспекції України, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса , Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП ТАУ про зобов`язання виконати рішення, визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії та скасування рішень, зобов`язання знести самочинне будівництво - задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс виконати рішення Державіаслужби від 13 лютого 2018 року №88

Зобов`язати Колективне підприємство Будова виконати рішення Державіаслужби від 13 лютого 2018 року №90.

Визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Новоберегова, 12а з Державіаслужбою та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна авіаційна служба України (м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Навітранс (код ЄДРПОУ 30587886, 65012, м.Одеса, вул. Осипова, буд.25);

Відповідач: Колективне підприємство Будова (код ЄДРПОУ 22484783, 65125, Одеса, вул. Осипова, буд.25);

Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26,);

Відповідач: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 02498820, 65009, м.Одеса, вул.Черняховського, 6,);

Третя особа: Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт Одеса (код ЄДРПОУ 30441902, 65054, м. Одеса, АЕРОПОРТ ЦА,);

Третя особа: Державне підприємство обслуговування повітряного руху (код ЄДРПОУ 19477064, 08300, Київська область, м. Бориспіль, АЕРОПОРТ);

Третя особа: Приватне підприємство ТАУ (код ЄДРПОУ 21020582, 65012, м.Одеса, вул.Осипова, буд.25)

Суддя Марин П.П.

Суддя Аракелян М.М.

Суддя Бжассо Н.В.

.