Рішення
від 28.01.2020 по справі 640/18533/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Київ № 640/18533/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Харченка А.О.,

за участі представників сторін:

від позивача: Васянович С.М.

від відповідача: Коваленко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Стар Ап

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стар Ап (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у якій з урахуванням заяв про уточнення предмету позову від 08.11.2019 (т. І а.с. 205-207) та від 06.12.2019 (т. І а.с. 254-255) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача, відкритий у Державному казначействі України;

- зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача №UA8989999800000375190000114014, відкритий в Казначействі України (ел.адм.подат) МФО 899998.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.10.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києва.

На обґрунтування позову ТОВ Стар Ап зазначило, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків обліковується переплата з податку на додану вартість у сумі 3 023 537,58 грн. Позивачем подано відповідачу заяву про повернення суми переплати у розмірі 3000000,00 грн. з бюджетного рахунку на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Однак, оскаржуваним рішенням відповідачем безпідставно відмовлено

Представником відповідача позовні вимоги не визнано. Зазначено, що переплата з податку на додану вартість у позивача виникла на підставі поданого уточнюючого розрахунку, однак законодавством не передбачено проведення документальної позапланової перевірки, предметом якої є правильність подання уточнюючої податкової декларації, а тому позивач повинен був самостійно ініціювати таку перевірку. На думку відповідача, повернення надмірно сплачених коштів може бути здійснено тільки після проведення перевірки правильності подання уточнюючого розрахунку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

У травні 2019 року позивачем подано до ГУ ДФС у м. Києві уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправлення самостійно виявленої помилки. Уточнюючі розрахунки подавались за наступні періоди: листопад 2017 року, лютий 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, за травень 2018 року, за червень 2018 року, за липень 2018 року, за серпень 2018 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2018 року, за листопад 2018 року, за грудень 2018 року, за січень 2019 року (2 розрахунки), за лютий 2019 року, за березень 2019 року, за квітень 2019 року.

За результатом подання вказаних уточнюючих розрахунків, відповідно до даних електронного кабінету платника податків позивача за платежем №301401010000 податок на додану вартість станом на 01.06.2019 обліковувалась сума переплати в сумі 3 026 745,72 грн.

Позивачем подано відповідачу заяву про повернення суми переплати у розмірі 2 423087,00 грн. у порядку передбаченому статтею 43 Податкового кодексу України (лист від 24.06.2019 №18/06) (т. І а.с. 143).

За результатом розгляду даної заяви відповідачем прийнято рішення від 01.07.2019 №123933/10/26-15-12-01-18 про відмову у поверненні суми переплати. В обґрунтування такого рішення контролюючим органом вказано про те, що у ТОВ Стар Ап наявне грошове зобов`язання в сумі 0,14 грн., яке погашено за рахунок наявної переплати.

Враховуючи вимоги статті 43 Податкового кодексу України позивачем повторно подано до ГУ ДФС у м. Києві заяву про повернення переплати в сумі 3 026 745,58 грн. (лист від 19.07.2019 №22/07) (т. І а.с. 16).

Відповідачем прийнято рішення від 26.07.2019 №140883/10/26-15-12-01-18 про відмову у поверненні суми переплати. При цьому у рішенні підтверджено наявність переплати у сумі 3025745,58 грн.

ТОВ Стар Ап повторно звернулось до відповідача із заявою від 12.08.2019 №30/09 про повернення суми переплати у розмірі 3000000,00 грн. (т. І, а.с. 215).

ГУ ДПС у м. Києві за результатом розгляду вказаної заяви рішенням від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 відмовлено у поверненні суми переплати з податку на додану вартість. У рішенні підтверджено наявність у ТОВ Стар Ап станом на 19.09.2019 переплати у сумі 3023537,58 грн.

Вважаючи рішення відповідача рішенням від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 протиправним, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва зроблено висновок, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України, положення якого застосовуються у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статті 200 Податкового кодексу України у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 цього Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно із пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що відповідачем не заперечується факт наявності переплати з податку на додану вартість у позивача у сумі 3 026 745,58 грн. станом на 26.07.2019.

Разом з тим, відповідачем зазначено, що вказана сума переплати виникла на підставі:

- поданого уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.11.2017 №9105302888 (уточнюючий розрахунок до декларацій минулих років), яким зменшено суму податку на додану вартість та збільшено суму переплати на 598627,05 грн.;

- надходження до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку у сумі 5031,53 грн.;

- надходження коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 2423087,00 грн.

Відповідачем не надано доказів виникнення переплати у ТОВ Стар АП саме у такому порядку.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 20.05.2019 відкориговано суму податкових зобов`язань за звітний період листопад 2017 року, внаслідок чого суму переплати з ПДВ збільшено на 3240000,00 грн., а не 598627,05 грн., як зазначено відповідачем (т. І а.с. 50-52).

За результатом відображення 21.05.2019 в інтегрованій картці платника податків суми коригування відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок у декларації від 01.11.2017 №91005302888 збільшено переплату з ПДВ у сумі 3240000 грн. та з урахуванням наявної переплати у сумі 67909,25 грн. загальна сума переплати склала 3307909,25 грн. (т. І а.с. 193).

Одночасно сума переплати 3240000,00 грн. відображена у електронному кабінеті платника податків, що підтверджується відповідним витягом (т. І а.с. 137-142).

Щодо посилання відповідача на те, що сума переплати у розмірі 3026745,58 грн. станом на 26.07.2019 включає в себе суму 2423087 грн. (надходження коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ) та суми 5031,53 грн. (надходження до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку), суд зазначає, що вони не підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до реєстру транзакцій по рахунку ТОВ Стар АП в СЕА ПДВ сума залишку на рахунку у розмірі 2423087,00 грн. обліковувалась станом на 06.02.2019, тобто до подання уточнюючого розрахунку, яким збільшено суму переплати на 3240000,00 грн. (т. І а.с. 43).

В свою чергу сума 5031,53 грн. відсутня у інтегрованій картці платника, СЕА та електронному кабінеті платника податків, з огляду на що, суд відхиляє посилання відповідача на те, що дана сума є складовою суми переплати у розмірі 3026745,58 грн.

Судом встановлено, що сума переплати у розмірі 3026745,58 грн., яка обліковується станом на 15.07.2019 в інтегрованій картці платника податків включає суми переплати з податку на додану вартість, яка виникла за рахунок сплачених до бюджету коштів, а також у зв`язку із поданням уточнюючого розрахунку за листопад 2017 року. (т. І, а.с. 202).

Щодо неможливості здійснення повернення суми переплати на підставі уточнюючого розрахунку відповідачем зазначено, що законодавством не передбачено проведення документальної позапланової перевірки, предметом якої є правильність подання уточнюючої податкової декларації, а тому позивач повинен був самостійно ініціювати таку перевірку. На думку відповідача, повернення надмірно сплачених коштів може бути здійснено тільки після проведення перевірки правильності подання уточнюючого розрахунку.

Суд вважає вказані доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки , а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

З вищенаведених правових норм слідує, що документальна перевірка у разі подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування призначається виключно у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України. В інших випадках узгодження суми бюджетного відшкодування здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки, якій підлягає уся податкова звітність, в тому числі уточнюючі розрахунки.

Таким чином, доводи відповідача про те, що повернення надмірно сплачених коштів може бути здійснено тільки після проведення документальної позапланової перевірки правильності подання уточнюючого розрахунку є безпідставними та не відповідають нормам законодавства.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що за результатом проведення камеральної перевірки поданих ТОВ Стар АП уточнюючих розрахунків виявлено порушення платником податків норм законодавства.

В оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у м. Києві від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 (т. І а.с. 211-213) про відмову у поверненні переплати ПДВ вказано про те, що станом на 19.09.2019 сума переплати з ПДВ становить 3023537,58 грн., яка виникла за рахунок:

- поданого уточнюючого розрахунку від 21.05.2019 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.11.2017 №9105302888 (уточнюючий розрахунок до декларацій минулих років), яким зменшено суму податку на додану вартість та збільшено суму переплати на 595419,05 грн.;

- надходження до бюджету коштів з поточного рахунку в установі банку у сумі 5031,53 грн.;

- надходження коштів до бюджету з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у сумі 2423087,00 грн.

Як було зазначено вище, доводи податкового органу щодо хронології та підстав виникнення переплати з ПДВ у ТОВ Стар АП не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів відсутності у позивача права на повернення суми переплати з ПДВ на електронний рахунок ТОВ Стар АП , відкритий в Казначействі України.

В оскаржуваному рішенні від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 також вказано про те, що ТОВ Стар АП порушено вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого контролюючим органом нараховано штрафні санкції на суму 704,29 грн.

Суд зазначає, що матеріалів справи слідує, що сказана сума штрафу погашена за рахунок наявної переплати, за результатом чого податковий борг не виник (т. І а.с. 242), а тому вказана обставина не є підставою для відмови у поверненні надміру сплаченого податку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 (т. І а.с. 211-213) про відмову у поверненні переплати ПДВ суперечить положенням законодавства, з огляду на що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача, відкритий у Державному казначействі України, суд зазначає, що оскільки контролюючим органом прийнято рішення від 19.09.2019 №9118/10/26-15-04-01-18 про відмову у поверненні переплати ПДВ, то в даному випадку відсутній факт бездіяльності контролюючого органу. У зв`язку із цим вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Стосовно позовної вимоги зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача №UA8989999800000375190000114014, відкритий в Казначействі України (ел.адм.подат) МФО 899998, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в у станові банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковими умовами для повернення надміру та/або помилково сплачених грошових сум, є: подання до контролюючого органу заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених грошових сум із зазначенням напрямку перерахування таких коштів; відсутність у платника податкового боргу.

Відповідно до інтегрованих карток платника податку, в останнього станом на день подання заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених грошових сум не обліковується податковий борг з податку на додану вартість, що у відповідності до ст. 43 ПК України є підставою для повернення надміру та/або помилково сплачених грошових сум.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Стар АП подано до ГУ ДПС у м. Києві заяву від 12.08.2019 №30/09, у якій просило повернути переплату з ПДВ у сумі 3000000,00 грн. на рахунок системи електронного адміністрування податку на додану вартість № 37519000114014 в Казначействі України. (т. І, а.с. 215).

Разом з тим, позивач просить зобов`язати відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача №UA8989999800000375190000114014 , відкритий в Казначействі України.

Зважаючи на те, що ТОВ Стар Ап не надало доказів звернення до відповідача із заявою щодо зміни реквізитів рахунку, на який мають бути перераховані кошти на виконання заяви від 12.08.2019 №30/09, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про перерахування надміру сплачених грошових сум саме на рахунок №UA8989999800000375190000114014 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Крім того, суд зазначає, що вимога зобов`язати відповідача протягом п`яти робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновок із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 3000000,00 грн., що підлягає поверненню з бюджету на електронний рахунок позивача є передчасною також з огляду на те, що спрямована на захист права позивача, яке можу бути порушено у майбутньому.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми, захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушене чи ні.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Стар Ап задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 26.07.2019 №140883/10/26-15-12-01-18.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Стар Ап 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Стар Ап (ЄДРПОУ 35086998, адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 11).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04655, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19).

Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м.Київ, вул. Терещенківська, 11-а).

Повний текст судового рішення виготовлено 25.02.2020.

Суддя Н.М. Клименчук

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення28.01.2020
Оприлюднено02.03.2020
Номер документу87893633
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/18533/19

Постанова від 25.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 24.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 26.08.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 15.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Постанова від 15.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Ухвала від 22.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Ухвала від 30.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Губська Людмила Вікторівна

Рішення від 28.01.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 18.11.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні