Рішення

від 13.02.2020 по справі 522/6423/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6423/18

Провадження № 2/522/1888/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання - Ткаченко О.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ромашка-1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна про визнання удаваними та розірвання правочинів, визнання права власності та витребування з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 , Товариства з обмеженою відповідальністю Ромашка-1 про визнання удаваними та розірвання правочинів та витребування з чужого незаконного володіння (нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 укладені договори дарування нежитлової будівлі від 16.10.2014 року за реєстровими №841 та № НОМЕР_1 , та договір купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року, які є насправді удаваними правочинами, які приховують за собою договір міни, за яким ОСОБА_1 повинен був обміняти своє приміщення за адресою АДРЕСА_1 на офісне приміщення №1 площею 101 кв.м. на 1 поверсі 9-типоверхового житлового будинку, який повинен бути побудований за адресою АДРЕСА_2 . Договором купівлі-продажу майнових прав визначений строк виконання зобов`язання - четвертий квартал 2016 року.

Проте, відповідачем своїх обов`язків не виконано, будівництво не здійснено, приміщення не передано, тому позивач вимагає розірвати договір міни, укладений між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 шляхом підписання удаваних правочинів: договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 ., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843.

Крім того, позивач зазначає, що КП ОПМК №8 06.09.2017 року на підставі акту прийому-передачі передано спірне приміщення в статутний фонд ТОВ РОМАШКА-1. , тому просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю РОМАШКА-1. на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м.

Ухвалою від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі.

До суду 25 червня 2018 року надійшов відзив на позов від представника КП Одеська пересувна механізована колона №8 , згідно якого заперечував проти вимог та просив відмовити (т.1, а.с.79-103).

03.09.2018р. розгляд справи був відкладений на 29.10.2018р. у зв`язку з неявкою сторін.

29.10.2018 року розгляд справи було відкладено на 10.12.2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Відповідно до уточнень до позовних вимог, які прийняті судом 10.12.2018 року, позивач уточнив позовні вимоги, без зміни підстав та предмету позову, виклавши їх в наступній редакції (т.1, а.с.133-135):

1. Розірвати договір міни, укладений між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 шляхом підписання удаваних правочинів: договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 ., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю РОМАШКА-1. код ЄДРПОУ 41570529, 65091, Одеська обл., місто Одеса, вул. Колонтаївська,1 на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101. .

Ухвалою суду від 10.12.2018 року були розглянуті клопотання позивача про витребування доказів та забезпечення позову (т.1, а.с.140-143).

Розгляд справи відкладено на 23.01.2019 року.

На виконання ухвали суду від 10.12.2018 року до суду 11.01.2019 року Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту ОМР було надано копію реєстрації справи (т.1, а.с.158-309).

Ухвалою суду від 23.01.2019 року по справі було закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляд на 18.03.2019 року.

У судовому засіданні 18.03.2019 року були присутній позивач, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, та представник Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 , який заперечував проти вимог та просив відмовити.

У зв`язку з поданням позивачем клопотання про витребування доказів розгляд справи відкладено на 15.05.2019 року.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року було розглянуто та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

15.05.2019р.розгляд справи відкладено на 11.07.2019р. у зв`язку з розглядом іншої справи.

Ухвалою суду від 22.05.2019 року було розглянуто та задоволено клопотання позивача, витребувано докази у приватного нотаріуса Орзіх В.М..

На виконання вимог ухвали суду від 02.05.2019 року були надані витребувані докази із Управління державної реєстрації юридичного департаменту ОМР (т.2, а.с.36-194).

На виконання вимог ухвали суду від 22.05.2019 року були надані витребувані докази від приватного нотаріуса ОМНО Орзіх В.М. (т.3, а.с.1-155).

11.07.2019 року розгляд справи відкладено на 22.10.2019 року у зв`язку з неявкою представників відповідачів.

У зв`язку з неявкою відповідачів та заявою адвоката підприємства з приводу припинення його повноважень, розгляд справи було відкладено на 29.10.2019 року.

Ухвалою суду від 29.10.2019 року були розглянуті та задоволені клопотання позивача: залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторію Марківну в якості третьої особи на боці відповідача без самосійних вимог щодо предмету спору. Також суд вирішив про повернення розгляду справи до підготовчого провадження з продовженням його строк до 08.11.2019 року.

До суду 06.11.2019 року з боку позивача надані уточнення позову (т.3, а.с.187-193), згідно якого просив:

- визнати договори дарування від 16.10.2014р., укладені між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №8 (код ЄДРПОУ 05529142, місцезнаходження м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 84) в особі начальника підприємства Щоткевича Євгена Петровича, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторією Марківною та зареєстрованих в реєстрі за №841 та за №843 та договір купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014р. удаваними, які приховують за собою укладений 16.10.2014р між тими ж сторонами договір міни, застосувавши до них правила щодо договору міни;

- розірвати договір міни, укладений між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 шляхом підписання удаваних правочинів: договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_3 Євгена Петровича, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторією Марківною та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843 та договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014р.;

- розірвати договори дарування від 16.10.2014р., укладені між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №8 (код ЄДРПОУ 05529142, місцезнаходження м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 84) в особі начальника підприємства Щоткевича Євгена Петровича, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторією Марківною та зареєстрованих в реєстрі за №841 та за №843;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю РОМАШКА-1 код ЄДРПОУ 41570529, 65091, Одеська обл., місто Одеса, вул. Колонтаївська,1, на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101. .

Розгляд справи 08.11.2019 року, 22.11.2019 року відкладався у зв`язку з неявкою сторін.

Ухвалою суду від 06.12.2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 17.01.2020 року.

У судовому засіданні 17.01.2020 року позивач позовні вимоги підтримав з викладених підстав та просив позов задовольнити, також надав свої пояснення свідок ОСОБА_2 .. Через неявку відповідачів розгляд справи було відкладено на 13.02.2020 року.

У судовому засіданні 13.02.2020р. був присутній позивач, який уточненні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити за обставин та підстав, викладених у ньому. Також надала свої пояснення як свідок ОСОБА_4 Приватний нотаріус Орзіх В.М. надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили та жодних клопотань до суду не заявляли.

Суд, з урахуванням строків розгляду справи, з огляду на положення ч.1, 3 ст. 223 ЦПК України, ухвалив розглядати справу за відсутності відповідачів, сповіщених належним чином.

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

16.10.2014 року між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстровано в реєстрі за №841, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а КП ОПМК №8 прийняло в дар Ѕ частку нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. Зазначене майно належало дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу від 24.04.2003 року.

Також 16.10.2014 року між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 укладено договір дарування за реєстровим №843, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М., за яким ОСОБА_1 подарував, а КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 прийняло в дар іншу 1/2 частку приміщення що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, за двома договорами дарування ОСОБА_1 подарував, а КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 - прийняло в дар приміщення площею 87,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, 16.10.2014 року між ОСОБА_1 (набувач) та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 (відчужувач) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №34, предметом якого є передача (відступлення) відчужувачем набувачу майнових прав на отримання об`єкту нерухомості в порядку та на умовах, та в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до умов цього договору, сторони домовились про те, що КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 передає ОСОБА_1 майнові права на отримання від КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 права власності на офісне приміщення, приблизною площею 101 кв.м. на 1 поверсі 9-типоверхового житлового будинку, будівництво якого буде здійснюватись за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.2.3 договору, запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - четвертий квартал 2016 року.

Згідно п.3.1 договору, майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором передаються відчужувачем набувачу шляхом підписання Акту. Акт підписується сторонами за умови здійснення набувачем оплати в повному обсязі всіх платежів, передбачених цим договором, виконання набувачем всіх умов цього договору, завершення будівництва та введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію.

Відповідно до п.4.1 договору, договірна ціна майнових прав, яку набувач ( ОСОБА_1 ) зобов`язаний сплатити відчужувачу (ОПМК №8) складає 60 000 дол. США.

Відповідно до додатку №1 до договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року, загальна характеристика об`єкта капітального будівництва - офісне приміщення №1 розташоване на 1 поверсі 9 (дев`яти) поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 . Договірна площа - 101 кв. м.+-2% кв. м. При цьому судом встановлено, що будь-які кошти на виконання цього договору позивачем не сплачувались.

Крім того судом встановлено, що Гарантійним листом Колективне підприємство Одеська пересувна механізована колона №8 від 16.10.2014 року в особі начальника ОСОБА_3 Євгена Петровича, з погодження головного бухгалтера ОСОБА_4 гарантувало, що прийме від ОСОБА_1 в дар нежитлове приміщення площею 87,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві власності, а взамін гарантує надати у власність безоплатно об`єкт нерухомості - приміщення не менше 100 кв.м. у будинку за адресою АДРЕСА_2 , що буде збудований не пізніше 4 кварталу 2016 року. У разі, якщо будівництво нового будинку за адресою АДРЕСА_2 не буде розпочато до 4 кварталу 2016 року, зобов`язується повернути ОСОБА_1 його приміщення йому у власність безоплатно на протязі року, а саме до 31.12.2017 року. Підтверджує, що фактично між сторонами буде укладений договір міни, за яким ОСОБА_1 передає до КП ОПМК №8 його приміщення, а КП ОПМК №8 - надає взамін йому у власність об`єкт нерухомості, у новому будинку.

Неможливість викупу у ОСОБА_1 приміщення обумовлена відсутністю необхідних грошових коштів та обмеженістю фінансування.

Вказаний гарантійний лист підписаний Начальником КП ОПМК №8 Є.П. Щоткевичем та бухгалтером КП ОПМК №8 Т.І. Квашилава.

Протоколом №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року надано згоду на розірвання договорів дарування від 16.10.2014 року, предметом яких були по 1/2 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., за №841 та №843 та повернення нежитлове приміщення ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням зобов`язань КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 перед ОСОБА_1 .

Згідно наданих 17.01.2020 року пояснень свідка ОСОБА_2 встановлено, що на той час свідок працював керівником КП ОПМК №8 , підприємство займалось проектуванням та будівництвом багатоповерхового житлового комплексу, на що був відповідно узгоджений майже з усіма службами проект, та магазин позивача як раз підпадав під територію цього будівництва за адресою АДРЕСА_2 , та необхідно було укладати договір оренди земельної ділянки з метою подальшого узгодження всієї проектної документації будівництва, і було рішенням Одеської міської ради щодо відселення деяких фізичних осіб, та про врегулюванням взаємовідносин з іншими власниками житлових та нежитлових приміщень. Згідно домовленостей між ним, ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , останній повинен був обміняти своє приміщення за адресою АДРЕСА_1 на офісне приміщення №1 площею 101 кв.м. на 1 поверсі 9-типоверхового житлового будинку, який повинен бути побудований КП ОПМК №8 за адресою АДРЕСА_2 , до четвертого кварталу 2016 року. У зв`язку з відсутністю необхідних грошових коштів для викупу приміщення та обмеженістю фінансування, ОСОБА_2 як начальник Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та ОСОБА_1 домовились, що вони оформлять правочин міни шляхом підписання договорів дарування та договору купівлі-продажу майнових прав, проте фактично між сторонами укладено договори міни, за яким ОСОБА_1 передав до КП ОПМК №8 його приміщення, а КП ОПМК №8 - надає взамін йому у власність об`єкт нерухомості, у новому будинку. При цьому, також ОСОБА_2 з ОСОБА_1 домовились, що у разі, якщо будівництво нового будинку за адресою АДРЕСА_2 не буде розпочато до 4 кварталу 2016 року, Колективне підприємство Одеська пересувна механізована колона №8 зобов`язується повернути ОСОБА_1 його приміщення йому у власність безоплатно на протязі року, а саме до 31.12.2017 року. Також свідок підтвердив, що у зв`язку з відсутністю у підприємства коштів на викуп у позивача його приміщення з метою будівництва на цій території багатоповерхового житлового будинку з паркінгом та заїзду, між ними була домовленість фактично укласти договір міни.

Отже, свідком ОСОБА_2 підтверджено, що між ним як начальником Колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона №8 та ОСОБА_1 укладені договори дарування нежитлової будівлі від 16.10.2014 року за реєстровими №841 та № НОМЕР_1 , та договір купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року, які є фактично удаваними правочинами, які приховують за собою договір міни.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що працювала бухгалтером в КП ОПМК №8 із 1975 року по жовтень 2017 року. Свідок знайома з позивачем, оскільки начальник їх підприємства звертався до нього по виробничим питанням. При будівництві житлового будинку, який повинен бути побудований КП ОПМК №8 за адресою АДРЕСА_2 , начальник підприємства запропонував позивачу після здійснення будівництва будинку за вказаною адресою надати останньому офісне приміщення в замін приміщення магазину позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Була домовленість про те, що такий обмін буде оформлений відповідними договорами дарування. Свідку відомі зазначені обставини, оскільки саме вона готовила пакети відповідних документів для посвідчення нотаріусом . Також, між начальником підприємства та позивачем була домовленість про те, що у разі неможливості у подальшому передання позивачу відповідного офісного приміщення, то правочини із дарування магазину будуть вважаться припиненими, про що ними було складено акт та гарантійний лист. Проте, будівництво будинку так і не розпочалося. У подальшому свідок звільнилась з досягненням пенсійного віку. При цьому, свідку відомо, що з метою забезпечення будівництва керівництво підприємства залучило інших інвесторів, які були введені як засновники підприємства. між тим, будівництво будинку так завершено і не було. При цьому свідок на запитання суду підтвердила, що по суті оспорюємі правочини були направлені на обмін, оскільки підприємство мало викупати у володільців їх майно за власні кошти, проте фінансування у них не було і підприємству це було вигідно.

При цьому обидва свідки підтвердили оглянутий в судовому засіданні Гарантійний лист КП Одеська пересувна механізована колона №8 від 16.10.2014 року та свої підписи, Протокол №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року про надання згоди на розірвання договорів дарування від 16.10.2014 року, предметом яких були по 1/2 частки нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м., за №841 та №843 та повернення нежитлове приміщення ОСОБА_1 , та підтвердили про правомочність зазначеного колегіального органу, який діяв відповідно до Статуту. Іншої мети при вчиненні цих правочинів, окрім договору міни, у сторін не було.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно роз`яснень викладених в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Так, договір дарування є реальним, завжди безоплатним, одностороннім.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають із змісту правочину. Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені в правочині. При цьому, підлягає доведенню те, що правочин укладений з метою приховати інший правочин і який правочин насправді укладений.

Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає доведенню, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору дарування, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

На відміну від договору купівлі-продажу, договір дарування повинен бути безоплатним та не передбачає будь-якого обов`язку обдаровуваного.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд доходить висновку про те, що між сторонами дійсно було укладений правочин міни, шляхом підписання удаваних договорів дарування від 16.10.2014, укладених між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 ., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843 та договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 , а тому є удаваними.

Факт удаваності зазначених правочинів окрім пояснень позивача, свідків, також підтверджується:

- гарантійним листом КП ОПМК №8 від 16.10.2014 року, Протоколом №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року, з яких вбачається, що відповідач визнає , що приймає в дар нежитлове приміщення від ОСОБА_1 взамін на інший об`єкт нерухомості.

Також суд приймає до уваги гарантування Колективного підприємства ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 , викладене письмово у Гарантійному листі від 16.10.2014 року, що у разі, якщо будівництво нового будинку за адресою АДРЕСА_2 не буде розпочато, то ОПМК №8 поверне ОСОБА_1 його приміщення йому у власність безоплатно, підписане начальником підприємства Щоткевичем Є.П. та скріплене печаткою підприємства.

Показаннями свідка ОСОБА_2 підтверджуються викладені обставини, які підтверджують факт удаваності правочинів дарування.

Отже, суд вважає, що до вищенаведених договорів слід застосувати положення, що регулюють правовідносини за договорами міни.

Відповідно до ст.715 ЦК України, за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

Відповідно до ст.716 ЦК України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Так, згідно частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі - продажу є оплатним, двостороннім та консенсуальним.

Відповідно до частини 1 статті 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір міни також є оплатним, двостороннім та консенсуальним.

Проте, за договором міни у його сторін виникає взаємний двосторонній обов`язок, та відповідне йому право вимоги, передати саме майно, при цьому компенсація різниці вартості майна не є обов`язковою умовою такого договору і залежить виключно від волевиявлення сторін угоди.

Відповідно до п.7.1 Статуту КП ОПМК №8, для керівництва підприємством створюються наступні органи управління :

- Вищий: Конференція (загальні збори) членів підприємства,

- Рада (для здійснення керівництва підприємством в проміжках між загальними зборами), яку очолює начальник - голова Ради,

- Контрольний орган - ревізійна комісія.

На запит суду приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. надано копію нотаріальної справи, в якій зокрема міститься Протокол Конференції членів КП Одеська пересувна механізована колона №8 від 17.03.2004 року про обрання Ради КП ОПМК №8, до складу якої увійшли ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином, склад Ради КП Одеська пересувна механізована колона №8 на час ухвалення протоколу від 10 серпня 2017 року № 22 був правомочним, легітимним та мав повноваження на ухвалення відповідних рішень.

За таких обставин, посилання відповідача про неправомочність та нелегітимність Ради КП ОПМК №8 , про те, що прийнятті рішення засідання Ради від 10 серпня 2017 року, оформленого протоколом № 22 було допущено недотримання кворуму передбаченого п. 7.7. Статуту КП ОПМК № 8 , що діяв станом на дату засідання Ради, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними матеріалами.

Протоколом №6 засідання Ради КП Одеська пересувна механізована колона №8 від 21.09.2014 року вирішено прийняти в дар 1/2 нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 від ОСОБА_1 та призначено уповноваженою особою для прийняття в дар приміщення ОСОБА_2 .

Із протоколу вбачається, що для майбутнього будівництва житлового будинку на підставі рішення Одеської міської ради №734 від 24.06.2009 року та рішення виконкому ОМР №527 від 13.12.2012 року слід розселити мешканців з квартир та нежитлових будівель, в тому числі нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 87,7 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Дослідивши наявні докази по справі, а саме:

?договори дарування та купівлі-продажу майнових прав були укладені в один день,

?відсутність доказів оплати ОСОБА_1 грошових коштів за договором купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року,

?протокол №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року надано згоду на розірвання договорів дарування та повернення нежитлового приміщення ОСОБА_1 , у зв`язку з невиконанням зобов`язань КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 перед ОСОБА_1 ,

?Гарантійний лист КП Одеська пересувна механізована колона №8 від 16.10.2014 року гарантувало, що прийме від ОСОБА_1 в дар нежитлове приміщення, а взамін гарантує надати у власність безоплатно інший об`єкт нерухомості ; у разі, якщо будівництво нового будинку за адресою АДРЕСА_2 не буде розпочато до 4 кварталу 2016 року, зобов`язується повернути ОСОБА_1 його приміщення йому у власність безоплатно на протязі року, а саме до 31.12.2017 року, також в листі підтверджено, що фактично між сторонами буде укладений договір міни;

?Показання свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на підтвердження вищезазначених обставин.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши у сукупності всі обставини справи, які підтверджуються належними та допустимими доказами на підставі ст.ст.76-79 ЦПК суд доходить висновку, що дійсна воля сторін (начальника КП ОПМК №8 в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) правочину при укладанні договорів дарування та купівлі-продажу майнових прав була спрямована на приховання іншого правочину, відмінного від договорів дарування та купівлі - продажу, який вони насправді вчинили, а саме - договору міни.

Посилання відповідача про те, що дарування об`єкту нерухомого майна та купівля продаж майнових прав є відмінними правочинами, основна відмінність яких полягає саме в оплатності товарів, робіт чи послуг, що робить їх самостійними законодавчо передбаченими правочинами, суд відхиляє, оскільки матеріали справи не містять доказів оплати ОСОБА_1 грошових коштів за договором купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , роз`яснено, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України, аналогічної ч. 2 ст. 58 ЦК УРСР 1963 року) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що у ОСОБА_1 відсутні підстави для дарування належного йому нерухомого майна іншій юридичній особі, до якої він не має жодного відношення, не перебуває із ОСОБА_2 у родинних відносинах, має спадкоємців першої черги, двох доньок.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є пенсіонером, та не має іншого нерухомого майна.

Водночас, обставини отримання КП Одеська пересувна механізована колона №8 у дар спірного об`єкта нерухомості свідчать про те, що насправді між сторонами фактично укладено договір міни, за яким відповідач КП Одеська пересувна механізована колона №8 повинен надати у власність позивача офісне приміщення №1, розташоване на 1 поверсі 9 (дев`яти) поверхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , або повернути позивачу спірний об`єкт нерухомості.

Посилання відповідача на те, що протоколом позачергових зборів учасників КП ОПМК № 8 від 16 жовтня 2017 року прийняте рішення про скасування рішення, оформленого протоколом № 22 від 10 серпня 2017 року з об`єктивних причин неможливості виконання зобов`язань перед інвесторами будівництва багатоповерхового будинку за адресою АДРЕСА_2 у разі реалізації рішень такого протоколу, ухваленого попереднім складом засновників, суд до уваги не приймає, оскільки доказів визнання недійсним протоколу №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року матеріали справи не містять. При цьому таке обґрунтування лише підтверджує посилання позивача на фактичні умови укладання даних правочинів

Відповідно до ст. 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 2.3 та 3.1 договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року передбачено, що Акт передачі майнових прав на об`єкт нерухомості повинен бути підписаний після завершення будівництва та введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, запланований термін закінчення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва - четвертий квартал 2016 року.

Рішенням Одеської міської ради від 08.02.2017 року №1666-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1122 га за адресою АДРЕСА_2 . Надано КП ОПМК №8 земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення в оренду терміном на 3 роки, для будівництва 9-типоверхового жилого будинку з вбудованими приміщенням та однорівневим паркінгом.

11.04.2017 року між Одеською міською радою та КП ОПМК №8 укладено договір оренди землі площею 0,1122 га за адресою АДРЕСА_2 .

Пунктом 2 договору встановлено, що на земельній ділянці розташовано спірний об`єкт нерухомого майна, право власності КП ОПМК №8 на який виникло на підставі договорів дарування від 16.10.2014 року.

Проте, з матеріалів справи вбачається, і відповідачами не спростовано, що станом на час розгляду справи заплановане будівництво не розпочато, приміщення на 1му поверсі новозбудованого будинку ОСОБА_1 не передано всупереч умов договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014 року.

При цьому, також відповідачем-1 і не повернуто позивачу об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 .

За приписами частини 4 статті 715 ЦК України, право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Таким чином Договором міни, укладеним між сторонами шляхом підписання договорів дарування та договору купівлі-продажу майнових прав, встановлено строк набуття позивачем права власності на обмінюване майно - приміщення у новоствореному будинку, - 4 квартал 2016 року.

У зв`язку з тим, що відповідач-1 не виконав своїх зобов`язань з передачі ОСОБА_1 майна, фактично міна здійснена в односторонньому порядку, тобто порушено основну істотну умову правочину міни, що суперечить приписам ст.ст.526, 715 ЦК України.

Внаслідок чого, суд доходить висновку, що відповідач-1 допустив прострочення виконання свого зобов`язання, а саме не виконав свій обов`язок щодо передачі в строк не пізніше 4 кварталу 2016 року ОСОБА_1 офісного приміщення на 1 поверсі будинку, який повинен бути збудований за адресою АДРЕСА_2 , а тому безпідставно отримав приміщення за адресою АДРЕСА_1 , у власність, не виконавши зустрічного зобов`язання.

За частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майно, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно із ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.76-79 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Перекладення на сторону обов`язку доказати певний факт або спростувати його в умовах, коли такий обов`язок об`єктивно спроможна виконати лише інша сторона, може призвести до необґрунтованого свавільного рішення.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

У статті 6 Конвенції закріплено право на справедливий суд.

З огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахуванням вищенаведених норм права, суд зазначає, що майнові права ОСОБА_1 були порушені внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань, про що вказано вище, що позбавило ОСОБА_1 права власності на спірне нежитлове приміщення.

Враховуючи викладене, оцінюючи у сукупності наявні докази, зокрема, гарантійний лист КП ОПМК №8 від 16.10.2014 року, Протокол №22 засідання Ради КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 від 10.08.2017 року, показання свідка ОСОБА_2 , якими підтверджується факт укладення між сторонами договору міни шляхом укладення удаваних правочинів, суд доходить висновку про істотне порушення відповідачем -1 своїх зобов`язань за договором міни, що полягає у невиконанні обов`язку щодо передачі у власність ОСОБА_1 нежитлового приміщення до 4 кварталу 2016 рокую

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про розірвання договору міни, укладеного між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 шляхом підписання удаваних правочинів: договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 ., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843 договору купівлі-продажу манових прав №34 - обґрунтованими та правомірними.

При цьому суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині розірвання договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_2 ., посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх В.М. та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843, оскільки вони є удаваними та в цьому випадку суд застосовує правові наслідки щодо саме цього правочину.

Розглянувши позовну вимогу про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю РОМАШКА-1. на користь ОСОБА_1 нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101, суд доходить наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що 06.09.2017 року КОЛЕКТИВНЕ ПІДПРИЄМСТВО ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 передало до статутного фонду ТОВ РОМАШКА-1. , співзасновником якого є відповідач, на підставі акту прийому-передачі нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м..

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а стаття 388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Правила ч. ст. 388 Цивільного кодексу України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Частина третя цієї ж статті передбачає самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.

Стаття 388 Цивільного кодексу України передбачає можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності (інше суб`єктивне право титульного володільця) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння).

На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно останній повинен надати суду відповідні докази.

Отже, можливість витребування майна за віндикаційним позовом залежить від того, є набувач майна добросовісним чи недобросовісним та від того, чи придбане майно набувачем відплатно чи безвідплатно.

Набувач майна визнається добросовісним, якщо він не знав і не міг знати про те, що особа, яка відчужила йому майно, не мала на це права.

У свою чергу, набувач, який, придбаваючи майно, знав або міг знати, що особа, яка здійснила відчуження майна, не мала на це права, визнається недобросовісним набувачем, наприклад, особа придбала майно у особи, яка не мала права його відчужувати. У недобросовісного набувача майно може бути витребувано у будь-якому разі.

Можливість витребування майна від добросовісного набувача залежить від того, чи набуто ним майно відплатно або безвідплатно.

Майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, може бути витребувано у всіх випадках.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі №925/740/17.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що майно було набуте ТОВ Ромашка-1. безвідплатно від КП ОМПК №8 шляхом приймання-передачі спірного об`єкта нерухомості до статутного фонду товариства за актом приймання-передачі.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд зважає на погодження між сторонами обов`язку КП ОПМК №8 повернути ОСОБА_1 об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 у разі невиконання КП ОПМК №8 його зобов`язань щодо передачі приміщення у новозбудованому будинку, встановленого гарантійним листом від 16.10.2014 року, протоколом № 22 від 10 серпня 2017 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ТОВ РОМАШКА-1. не міг законно набути право приватної власності на спірний об`єкт, оскільки попередній його власник - КП ОПМК №8 не виконав свого зустрічного зобов`язання щодо передачі ОСОБА_1 приміщення в обмін на спірну будівлю, що, відповідно, свідчить про набуття у власність майна першим володільцем із порушенням законодавства.

За таких обставин, суд доходить висновку, що КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 не мала законних підстав для розпорядження спірним об`єктом та передачі його в статутний фонд ТОВ Ромашка-1.

Крім того, спірний об`єкт був переданий до статутного фонду безоплатно, а тому може бути витребувано від відповідача-2.

Таким чином, нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101 підлягає витребуванню від ТОВ Ромашка-1. та поверненню ОСОБА_1 .

Враховуючи невиконання відповідачем КП ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 свого обов`язку з передачі ОСОБА_1 приміщення в обмін на подароване ним приміщення, суд доходить висновку про наявність підстав для витребування від ТОВ РОМАШКА-1 спірного майна на користь позивача.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 235, 387, 388, 526, 530, 651, 655, 715, 716, 717 ЦК України, ст.ст.1, 3-13, 30, 42-44, 48, 49, 55, 76-80, 83, 89, 95, 133, 141, 209, 211, 223, 229, 235, 244, 245, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, п.9 Перехідних положень ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) - задовольнити частково.

Визнати договори дарування від 16.10.2014р., укладені між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА №8 (код ЄДРПОУ 05529142, місцезнаходження м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 84) в особі начальника підприємства Щоткевича Євгена Петровича, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторією Марківною та зареєстрованих в реєстрі за №841 та за №843 та договір купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014р. удаваними, які приховують за собою укладений 16.10.2014р між тими ж сторонами договір міни, застосувавши до них правила щодо договору міни.

Розірвати договір міни, укладений між ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 шляхом підписання удаваних правочинів: договорів дарування від 16.10.2014, укладених між громадянином України ОСОБА_1 та Колективним підприємством ОДЕСЬКА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА № 8 в особі начальника підприємства ОСОБА_3 Євгена Петровича, посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторією Марківною та зареєстрованих в реєстрі за №841 та №843 та договору купівлі-продажу майнових прав №34 від 16.10.2014р.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю РОМАШКА-1 код ЄДРПОУ 41570529, 65091, Одеська обл., місто Одеса, вул. Колонтаївська,1, на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 87,7 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 478462751101.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 24.02.2020 року.

Суддя Домусчі Л.В.