Рішення

від 27.02.2020 по справі 513/1182/19

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 513/1182/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2020 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Арциз Одеської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з зазначеною заявою, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що він є сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким проживав з січня 2006 року до дня його смерті. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5124584900:01:001:0319, площею 4,52 га, розташована на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; пайовий фонд майна КСП Родина Саратського району Одеської області, частка якого визначена у розмірі 4736,00 грн. Крім того, ОСОБА_2 прийняв спадщину після померлої дружини ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю заявника, з якою спільно проживав на час її смерті, у вигляді земельної ділянки, кадастровий номер 5124584900:01:001:0318, площею 4,52 га, розташована на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; пайовий фонд майна КСП Родина Саратського району Одеської області, частка якої визначена у розмірі 4736,00 грн., однак не встиг переоформити спадщину на своє ім`я. Померлим ОСОБА_2 07 лютого 2006 року було складено заповіт, посвідчений секретарем Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, згідно якого спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є заявник. Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смертіОСОБА_2 , але отримати відповідне свідоцтво на зазначене майно не зміг через відсутність встановленого факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеною заявою.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, але представник заявника надала до суду письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу у її та заявника відсутність, заяву підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти задоволення заяви.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті , прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10 вересня 2019 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 6). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 06 жовтня 2006 року Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області (а.с. 7, 32), який на випадок своєї смерті залишив заповіт на ім`я ОСОБА_1 , заявника по справі, посвідчений секретарем Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області 07 лютого 2006 року, який на день смерті ОСОБА_2 не змінювався та не скасовувався (а.с. 8, 9, 37).

В свідоцтві про народження ОСОБА_1 , заявника по справі, виданого Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області серії ЯЛ № 108270 від 14 серпня 1956 року , померлий ОСОБА_2 записаний батьком (а.с. 5, 38).

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 27 січня 1997 року ОСОБА_1 , заявник по справі, на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 34-35). Відповідно до довідок № 190 від 13 квітня 2016 року, № 34 від 25 лютого 2014 року, виданих Плахтіївською сільською радою Саратського району Одеської області, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , до складу його сім`ї, що сумісно з ним проживав, входив його син ОСОБА_1 , заявник по справі (а.с. 12, 33). Згідно з письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_1 , заявник по справі, після смерті його матері, ОСОБА_3 , залишився проживати разом з батьком в АДРЕСА_2 , щоб доглядати за своїм батьком та після його смерті залишився жити у зазначеному будинку (а.с. 86, 88).

За життя ОСОБА_2 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,5205 га, кадастровий номер 5124584900:01:001:0319, яка розташована на території Плахтіївської сільської ради Саратського району Одеської області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5112302312019 від 11 листопада 2019 року (а.с. 17-19); право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Родина Саратського району Одеської області, частка якого визначена у розмірі 4736,00 грн., що підтверджується свідоцтвом про право на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) № 10405-2781 від 18 березня 2003 року (а.с. 10, 39).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02 липня 2019 року Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_6 .А. , заявнику по справі, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як відсутній факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини (а.с. 11).

Згідно з інформаційними довідками зі Спадкового реєстру № 58808819 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № 58808827 (заповіти/спадкові договори) від 19 грудня 2019 року, листа № 728/01-16 від 19 грудня 2019 року, виданих Саратською районною державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , заведена спадкова справа, спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 , заявник по справі; свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 27, 28, 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, що викладені в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

За позицією Пленуму Верховного Суду України, яка викладенау п. 2, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Просудову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні реєстрація місця проживання або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України , він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Судом встановлено, що спадкодавець на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 , по день своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак ОСОБА_1 , заявник по справі, на момент смерті ОСОБА_2 проживав без реєстрації спільно зі спадкодавцем та вони вели спільне господарство.

Зазначений факт підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями свідків.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з ОСОБА_2 на момент його смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

Приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування іншим шляхом, крім встановлення у судовому порядку факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а в судовому засіданні доведений факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, суд вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 29, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 19, 76-81, 89, 211, 247, 258-259, 264-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживанняОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_4 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Відповідно до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.