Постанова

від 27.02.2020 по справі п/811/920/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №П/811/920/16

адміністративне провадження №К/9901/35530/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 (суддя - Г.М. Момонт) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (колегія суддів: Я.В. Семененко, Н.А. Бишевська, І.Ю. Добродняк) у справі № П/811/920/16 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мир до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мир (далі - Товариство) звернулося з позовом до Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградської області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000161302 від 11.07.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у сумі 98 463,66 грн., у тому числі 91 646,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 6 817,17 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у відповідача не було підстав для нарахування фінансових санкцій відповідно до п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки Товариство фактично перераховано до бюджету податкові зобов`язання, проте помилково вказано рахунок призначений для сплати ПДФО із заробітної плати, замість рахунку для сплати ПДФО із орендної плати за паї.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000161302 від 11.07.2016, винесене ОДПІ, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 98 463,66 грн., у тому числі 91 646,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 6 817,17 грн. пені, у зв`язку із тим, що відповідний податок був оплачений своєчасно, хоча на інший казначейський рахунок.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволенні позовної заяви, оскільки вважає, що судами не було враховано порушення позивачем законодавчо обумовлених строків сплати на відповідний розрахунковий рахунок податкового органу ПДФО.

Письмового відзиву на дану касаційну скаргу до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2013 по 31.12.2015, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт №5/1701/03756904 від 01.04.2016, в якому, зокрема, зроблено висновок порушення позивачем пп.168.1.2, 168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України, а саме підприємством, як податковим агентом, несплачено у встановлені законом строки до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 201110,43 грн.

На підставі акту перевірки ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000161302 від 11.07.2016, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 98 463,66 грн., у тому числі 91 646,49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та 6 817,17 грн. пені.

Не отримавши результату від адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 54.2 ст. 54 ПК України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Абзацом другим пункту 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 цієї статті визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 цієї статті, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду

Згідно з абзацами а та б пункту 176.2 ст. 176 ПК особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

В свою чергу згідно із положеннями статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із пункту 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано зобов`язання зі сплати ПДФО, нарахованого та утриманого при виплаті орендодавцям орендної плати за земельні частики (паї). При цьому, факт сплати позивачем сум ПДФО на інший рахунок Державного бюджету не може бути підставою для застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені, оскільки відповідні кошти були сплачені та зараховані до Державного бюджету.

Крім того, варто зазначити, що позивач виявивши допущену з його боку помилку під час зазначення в платіжних дорученнях хибного розрахункового рахунку, звернувся до ОДПІ із відповідною заявою про перерахування помилково сплачених коштів. При цьому, на підставі висновку ОДПІ №217-07 від 29.04.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у Новоукраїнському районі кошти в сумі 309340,00 грн. перераховані з рахунку 33112340700338 (ККД 11010100) на рахунок 33110342700338 (ККД 11010400), що підтверджується листом від 14.06.2016 р. №02-43/585.

Отже, Суд погоджується з правильними висновками судами попередніх інстанцій про передчасність винесення відповідачем рішення згідно яким на позивача було накладено фінансову санкцію, так як визначена ним сума ПДФО своєчасно сплачена до Держаного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову частково.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Новоукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 02.03.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду