Ухвала

від 14.02.2020 по справі 449/920/19

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/920/19

2-з/449/3/19

У Х В А Л А

"14" лютого 2020 р. м.Перемишляни

14.02.2020 року, Суддя Перемишлянського районного суду Львівської області Борняк Р.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про заміну заходу забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

20.08.2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватної агрофірми Добряничі про витребування будівлі контори.

13.02.2020 року, до суду надійшла заява від ОСОБА_1 , про заміну заходу забезпечення позову, в якій просить замінити захід забезпечення позову здійснений шляхом внесення даних про обтяження в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно на наступні заходи забезпечення позову, а саме:

- обмежити право користування будівлею Контори (адмінбудинок), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом проведення опису та здійснити опечатування;

- заборонити суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, щодо приватного підприємства приватної агрофірми «Добряничі» , яка знаходиться за адресою: 81252, Львівська область, Перемишлянськнй район, село Добряничі, код ЄДРПОУ 04950224.

Заяву обгрунтовує тим, що у провадженні Перемишлянського районного суду Львівської області, знаходиться справа №449/920/19 за його позовною заявою до приватної агрофірми ''Добряничі» про витребування будівлі Контори.

Зазначає, що, одночасно з подачею до суду заяви про витребування будівлі Контори, ним була подана заява про забезпечення позову в якій він просив суд накласти арешт на будівлю Контори (адмінбудинок), яка знаходиться в АДРЕСА_2 . З цієї заяви про забезпечення позову слідує, що накладенням арешту на будівлю Контори він мав на меті обмежити право користування нею, і про це зазначено на першій сторінці тексту Ухвали від 21 серпня 2019 р., справа №449/920/19, якою задоволена його заява про забезпечення позову. Незважаючи на це, що задоволенням своєї заяви про забезпечення позову він мав на меті обмежити право користування нею, він цього конкретно та ясно в заяві не вказав, а лише просив суд прийняти рішення про накладення арешту на будівлю Контори, що судом і було зроблено. Зазначає, що з формального боку Перемишлянським РВ ДВС примусове виконання Ухвали від 21.08.2019 р. виконане, а разом з тим завдано йому певної матеріальної та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 157 ЦПК Перемишлянський районний суд Львівської області скерував Перемишлянському РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області копію Ухвали від 21.08.2019 р. про забезпечення позову у справі №449/920/19, для виконання. Відповідно до вище згаданої статті ЦПК Перемишлянський районний суд копію Ухвали від 21.08.2019р в цей же час мав надіслати йому, але цього не було зроблено. Копію Ухвали від 21.08.2019 р. він отримав в Перемишлянському районному суді після закінчення виконавчого провадження ВП №59973084 з примусового виконання Ухвали від 21.08.2019 р. винесеної у справі №449/920/19, і з цієї підставі він не міг саме, зокрема: оскаржити Постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2019 р. №59973084 на цій підставі, що в ній, він вказаний боржником, замість стягувана; роз`яснити головному державному виконавцю Жовнір Г.Й. зміст Ухвали від 21.08.2019 р. на цій підставі, що він їй не зрозумілий (зокрема, в Ухвалі не зазначені адреси та ідентифікаційні коди сторін судового процесу; з змісту Ухвали слідує, що будівля Контори належить йому на праві власності, а так як на майно стягувана не можна накладати арешт то з метою накладення арешту його зазначили боржником) і про це вона його особисто повідомила. Про закінчення виконавчого провадження №59973084 він дізнався після особистого звернення в Перемишлянський відділ виконавчої служби. Виконавче провадження №59973084 Перемишлянським РВ ДВС проведено з повним ігноруванням статей Закону Про виконавче провадження. З приводу цього він звертався до начальника ВДВС Перемишлянського РУЮ Кавун Б.М. з Скаргою на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця Жовнір Г.Й. та в якій він просив скасувати всі документи сформовані під час ВП №59973084 та зобов`язати головного державного виконавця Жовнір Г.Й. провести виконавчі дії щодо примусового виконання Ухвали від 21.08.2019 р. в порядку встановленим ЗУ Про виконавче провадження. В Постанові про результати перевірки законності виконавчого провадження від 04.11.2019 р. ОСОБА_2 визнав дії ОСОБА_3 такими, що вчинені без порушень вимог ЗУ Про виконавче провадження. На початку січня 2020 р. він отримав відповідь від 26.12. 2019 № К-606/0/4-19/02 ГТУЮ у Львівській області на його скаргу від 26.11.2019 та в якій по суті його скарги нічого не зазначено, а тільки повідомлено його, що у разі незгоди з прийнятим за результатами розгляду звернення рішенням я вправі звернутися до суду, або до вищестоящих органів.

Наслідком дій Перемишлянського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області з приводу примусового виконання Ухвали від 21.08.1999 р. про забезпечення позову у справі №449/920/19 стало накладення арешту на будівлю Контори (адмінбудинок), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 шляхом внесення запису про обтяження №33115714 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Будівля Контори (адмінбудинку) належить до майна пайового фонду ПАФ ''Добряничі» і відповідно до законодавства вона нікому не належить на праві власності (на цю будівлю ще потрібно виготовляти технічну документацію) і з цієї підстави вона не зазначена в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, як і в жодному іншому реєстрі. З огляду на це результатом ВП № 59973084 стало тільки спричинення йому моральних та матеріальних збитків.

Пояснює, що саме в даний час він подає клопотання про заміну заходу забезпечення позову. Звертаючись зі Скаргами спочатку до начальника відділу ДВС Перемишлянського РУЮ Кавун Б.М. а потім до заступника начальника ГТУЮ у Львівській області з питань Державної виконавчої служби-начальника управління ДВС Сало Ю.А., він надіявся що результатом розгляду його Скарг стане скасування всіх документів сформованих головним державним виконавцем Перемишлянського РВ ДВС Жовнір Г.Й. під час ВП №59973084 та заново буде відкрите виконавче провадження з виконання Ухвали від 21.08.2019 про накладення арешту на будівлю Контори і враховуючи його пояснення цей арешт буде здійснено з обмеженням права користування будівлею Контори, тобто буде проведено опис та опечатування Контори. Такі дії державного виконавця передбачені частиною 2. статті 56 ЗУ Про виконавче провадження, в якій зокрема вказано, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам.

Щодо заяви наданої суду представником відповідача ОСОБА_4 , пояснює, що наявність цієї заяви в матеріалах справи свідчить про швидке завершення розгляду справи за його позовною заявою про витребування будівлі Контори (суто технічне оформлення справи) і тому не потрібно йому, як позивачу, зокрема подавати суду дану заяву про заміну заходу забезпечення позову. Але це є не так. ОСОБА_4 в цій заяві інформує суд, що майно він отримав від співвласників 2001 року в особі уповноваженого ОСОБА_5 по договорах оренди та схову терміном на сім років; в 2007 році ним переукладені з ОСОБА_5 договори оренди та схову майна співвласників терміном знову на сім років; так як уповноважений співвласників ОСОБА_5 помер (початок січня 2011 року) то в нього ( ОСОБА_4 ) не було можливості повернути майно співвласникам; в нього із ним немає конфлікту через майно і будівлю Контори він готовий йому передати, коли він до нього зверниться з протоколом зборів та майновим ОСОБА_6 .

Звертає увагу, що в своїй заяві ОСОБА_4 в черговий раз надає суду неправдиву інформацію, тобто вводить суд в оману. Жодного майна ОСОБА_4 як власник ПАФ ''Добряничі» по договорах оренди та схову не отримував від співвласників в особі ОСОБА_5 ні в 2001 році ні в 2007 році, а це майно він отримав разом з приватною агрофірмою ''Добряничі» 05.03.1999 року внаслідок незаконної реєстрації змін до статуту ПАФ ''Добряничі» . Про підтвердження цього факту свідчать документи в матеріалах справи, а саме Розпорядження голови Перемишлянської РДА №268 від 22.05.1997 року та зміни до статуту ПАФ ''Добряничі» від 05.03.1999 року. Також про це самостійно свідчить рішення Перемишлянського районного суду від 29 червня 2017 року, яке набрало законної сили (справа №449/572/15-ц). Цим рішенням відмовлено у задоволенні позову ПАФ ''Добряничі» про визнання недійсними свідоцтв про право власності на пайовий фонд ПАФ ''Добряничі» . Наголошує, що вище згадані майнові свідоцтва видані Добряницькою сільською радою 2001 року (2001 рік зазначений в кожному свідоцтві, окрім свідоцтв, які видані Добряницькою сільською радою на підставі спадкування чи купівлі) і з цього слідує, що ще 2001 року ПАФ ''Добряничі» була зобов`язана видавати майнові паї (конкретне майно) громадянам. Отже до видачі приватною агрофірмою ''Добряничі» майна громадянам згідно їхніх майнових свідоцтв не має жодного відношення начебто закінчення в 2014 році укладених ПАФ ''Добряничі» договорів оренди та схову майна. Насправді договори оренди та схову майна укладені 22 липня 2001 році між співвласниками майна в особі уповноваженого ОСОБА_5 та ПАФ ''Добряничі» в особі ОСОБА_4 лише свідчать про вчинення ОСОБА_4 22 липня 2001 року повторного (перший раз 05.03.1999р.) протизаконного діяння з метою подальшого володіння майном колишнього колгоспу-майном власників майнових паїв, а договори оренди та схову укладені 21 січня 2007 року свідчать про продовжуваний злочин на цій підставі, що вони укладались з аналогічною метою, що і договори оренди та схову від 22 липня 2001 року. Мій конфлікт з ОСОБА_4 щодо майна пайового фонду ПАФ ''Добряничі» - майна колишнього колгоспу с. Добряничі ССП ім. Б.Хмельницького тягнеться з 2010 р. і про це свідчить копія протоколу зборів громадян-співвласників ЦМК с. Добряничі бувших членів ССП ім. Б.Хмельницького від 2 червня 2010 року,а Вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння від 23.05.2014р., яка знаходиться в матеріалах справи свідчить, що його конфлікт з ОСОБА_4 за будівлю Контори почався принаймні весною 2014 року. Зазначає, що у випадку виконання ОСОБА_4 вище згаданої Вимоги, ним було б отримане майно колишнього колгоспу с. Добряничі в тому числі і будівля Контори в 2014 р. і тоді йому б не стали відомі факти протизаконних дій деяких посадових осіб разом з ОСОБА_4 щодо майна колишнього колгоспу с. Добряничі. Конфлікт за майно колишнього колгоспу с. Добряничі в нього триває не тільки з ОСОБА_4 але і з головою сільської ради с. Добряничі та начальником відділу АПР Перемишлянської РДА і підтвердженням цьому зокрема є: вже згадуваний Протокол зборів громадян- співвласників ЦМК с. Добряничі бувших членів ССП ім. Б.Хмельницького від 2 червня 2010 р, матеріали цивільних справ №449/138/15-ц, №449/572/15-ц. Протягом останніх більш як десяти років, а саме з 2008 р. керівники згаданих установ разом з ОСОБА_4 робили все можливе з метою перешкодити йому отримати майно колишнього колгоспу. Запропонована йому зараз ОСОБА_4 процедура передачі майна (будівлі Контори) м`яко кажучи не відповідає дійсним обставинам справи та є для нього неприйнятною, її можливо і потрібно було йому застосувати в 2001 р. щодо власників майнових паїв з списку осіб що мають право на майновий пай. В даний час йдеться не тільки про отримання ним майна колишнього колгоспу с.Добряничі, зокрема і Контори, та яке в силу багатьох чинників стало непридатним для використанням за своїм первісним призначенням, але на перший план тут виходить відшкодування завданих йому матеріальних і моральних збитків внаслідок знищення майна, невчасного ним його отримання і т.д.

Наголошує, що агрофірма ''Добряничі» разом з майновими паями громадян опинилася у власності ОСОБА_4 05.03.1999 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок незаконної реєстрації змін до статуту ПАФ ''Добряничі» , а починаючи з 2001 року і по сьогоднішній день майнові паї громадян (весь пайовий фонд громадян) знаходяться в незаконному володінні агрофірми внаслідок вчинення деякими посадовими особами протизаконних дій, які почалися з ігнорування Указу Президента України від 29 січня 2001 року №62 і начебто укладених 22 липня 2001 року договорів оренди та схову майна співвласників ЦМК та які мали на меті, зокрема заспокоїти колишніх працівників колгоспу с. Добряничі наступним чином, а саме вони є власниками майна колишнього колгоспу с. Добряничі та яке від їхнього імені ОСОБА_5 передав в оренду та схов терміном на сім років ПАФ ''Добряничі» . Селяни вірили, що вони все своє майно передали в оренду та схов ПАФ ''Добряничі» бо в цьому процесі брали участь сільський голова ОСОБА_7 та представник Перемишлянської РДА Лоїк О.В.

Обгрунтування заміни заходу забезпечення позову.

Зазначає, що накладення арешту на будівлю Контори шляхом внесення запису про обтяження в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно жодним чином не забезпечує його прав, а це зокрема право якнайшвидше отримати будівлю Контори та виготовити на неї право власності і причому отримати цю будівлю в теперішньому стані, а не отримувати її після набрання законної сили рішення суду у справі про витребування будівлі Контори, бо до цього часу від Контори можуть залишитися голі стіни і то не факт. В багатьох будівлях пайового фонду ПАФ ''Добряничі» частково відсутні (розібрані на матеріали) стіни, стеля, дах.

Закон передбачає самостійним способом забезпечення позову передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (п. 7 частина перша ст.. 152 ЦПК), що фактично є нічим іншим, як обмеження права користування майном. А відтак накладення арешту на майно та обмеження права користування ним є самостійними видами (способами) забезпечення позову.

Ціна позову про заміну забезпечення якого йдеться становить 75298 гривень, а предметом позову є будівля Контори (адмінбудинку), яка входить в склад майна пайового фонду ПАФ ''Добряничі» та знаходиться у її володінні.

Основними підставами застосування заходу забезпечення позову, як обмеження права користування є: перешкода відповідачеві та третім особам за його згодою, користуватися і надалі будівлею Контори, а це в свою чергу позбавить відповідача мотиву затягувати розгляд справи; враховуючи що внутрішня обстановка Контори складається з десятків різноманітних предметів такий спосіб забезпечення позову дозволить зберегти хоча б частину цих предметів.

Додатково звертає увагу, що у випадку не заміни заходу забезпечення позову, то до тих пір, поки судове рішення у справі про витребування будівлі Контори набере законної сили з обстановки Контори нічого не залишиться, оскільки немає жодного документа в якому наведений перелік і опис предметів, які складають внутрішню обстановку Контори та з наявності в його розпорядженні оригіналу документа під назвою: Акт прийому-передачі майна у довірче управління ПАФ ''Добряничі» від 12 березня 2000 р. Про наявність в нього зазначеного документа невідомо нікому, його йому в свій час надав ОСОБА_5 . В цьому документі зокрема зазначено, що ПАФ ''Добряничі» в особі ОСОБА_4 отримала в довірче управління благоустрій Контори, балансова вартість благоустрою оцінена в розмірі 388628, 54 грн. і ця вартість дає змогу судити про різноманіття та багатство складу майна благоустрою Контори. З метою визначення найбільш максимального зносу майна благоустрою Контори станом на 12.03.2000р., рік будівництва Контори в документі зазначили 1960 замість 1977. Така фальсифікація щодо дати будівництва Контори, дала змогу оцінити знос майна благоустрою Контори максимально можливим, а саме у розмірі 381830,30 грн., що в підсумку дало змогу ОСОБА_4 взяти на себе відповідальність за благоустрій Контори лише вартістю 6798,24 грн. Враховуючи, що в договорі про довірче управління майном від 21 січня 2007 року відсутні цифри щодо балансової вартості та зносу майна благоустрою Контори, а тільки зазначена залишкова вартість благоустрою у розмірі 6519 грн, це дає змогу припустити, що левову частку благоустрою на 2007 рік присвоєно.

Обґрунтування заходу забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій щодо ПАФ ''Добряничі» .

В статуті ПАФ ''Добряничі» статутний фонд зазначений у розмірі 0.00 гривень і в ньому взагалі немає інформації щодо володіння чи користування будь-яким майном. З статуту агрофірми слідує, що це приватна агрофірма, яка займається сільськогосподарською діяльністю. Отже згідно документів ПАФ ''Добряничі» нічого не вартує (активи відсутні). З іншого боку є рішення Перемишлянського районного суду від 29 червня 2017 року, згідно якого ПАФ ''Добряничі» фактично зобов`язано видати майнові паї громадянам на загальну вартість 569500 гривень (вартість пайового фонду зазначена в кожному майновому свідоцтві, зокрема і його). Тут потрібно додати, що відповідно до Указу Президента України від 29 січня 2001 року №62 видача майнових паїв громадянам мала відбутися в 2001 році і з огляду на це ПАФ ''Добряничі» прийдеться відшкодовувати не тільки вартість знищеного майна але і матеріальні збитки за несвоєчасне повернення майна. Наголошує, що в березні виповниться 21 рік протягом якого в повному незаконному розпорядженні ОСОБА_4 як власника агрофірми ''Добряничі» перебуває майно колишнього колгоспу с. Добряничі - майно власників майнових паїв. Протягом цього часу агрофірма ''Добряничі» приносила прибутки ОСОБА_4 шляхом використання майна громадян в своїх цілях, в тому числі через продаж рухомого майна.

Також зазначає, що зважаючи на те, що представник відповідача в заяві наданій суду зазначив про свою готовність передати йому будівлю Контори зразу ж, як тільки він звернеться з приводу цього до нього то з огляду на це в зустрічному забезпеченні позову немає потреби.

Згідно ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

При вирішенні даної заяви суд враховує, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки у провадженні Перемишлянського районного суду Львівської області, знаходиться справа №449/920/19 (2/449/507/19), за позовом ОСОБА_1 до приватної агрофірми ''Добряничі» про витребування будівлі Контори, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги заявника, обмежити право користування будівлею Контори (адмінбудинок), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 шляхом проведення опису та здійснити опечатування, слід зазначити, що згідно Ухвали Перемишлянського районного суду Львівської області від 21.08.2019 року, суд вважав за необхідне вжити заходи забезпечення позову у даній справі, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено та накладено арешт на будівлю Контори (адмінбудинок), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , таким чином права позивача у разі несумлінних дій відповідача забезпеченні. Такий вид забезпечення позову є співмірним і відповідає заявленим позовним вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.

Стосовно другої вимоги заявника, відповідно до якої останній просить заборонити суб`єктам державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, щодо приватного підприємства приватної агрофірми «Добряничі» , яка знаходиться за адресою: 81252, Львівська область, Перемишлянськнй район, село Добряничі, код ЄДРПОУ 04950224, суд зазначає наступне.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , роз`яснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тому приходжу до висновку, що в задоволенні такої слід відмовити, оскільки це є прямим втручанням в господарську діяльність підприємства, яке може призвести до безповоротних та негативних наслідків для відповідача і інших осіб.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Керуючись ст. 156 ЦПК України ,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну заходу забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Борняк Р.О.