Постанова

від 19.02.2020 по справі 383/1378/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2020 року м. Кропивницький

справа № 383/1378/18

провадження № 22-ц/4809/287/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко-Шаповалова В.В.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Віватенко Микола Іванович,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - адвокат Біденко Олександр Станіславович,

відповідач - ОСОБА_3 ,

відповідач - Приватна агрофірма імені Ульянова,

представник відповідача - адвокат Руденко Ганна Валентинівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Приватної агрофірми імені Ульянова на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року, у складі судді Адаменко І.М.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватної агрофірми імені Ульянова про визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Приватної агрофірми імені Ульянова про визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсними, скасування рішення про їх державну реєстрацію та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Зазначав, що 22 жовтня 2015 року до нього в усному порядку звернувся ОСОБА_2 з проханням надати йому 120 000 грн. на лікування батька та наперед в рахунок орендної плати, а в майбутньому укласти договори оренди землі, оскільки має довіреність від батька на укладання даних договорів. Згідно видаткового касового ордеру від 22 жовтня 2015 року ОСОБА_2 отримав 120 000 грн. (а.с.61). 08 грудня 2015 року між ОСОБА_3 , представником якого був ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 1, строком на 49 років, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3520887900:02:000:0132, загальною плащею 6.9321 га на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району, Кіровоградської області.

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 повідомив що договірні відносини між ними припинені на підставі угоди про дострокове розірвання договору оренди землі №1 від 08 грудня 2015 року. Проте, дану угоду він не підписував, що підтверджується висновком спеціаліста № 43 від 26 жовтня 2018 року.

17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова укладено нотаріально посвідчений договір про користування земельною ділянкою (емфітевзису).

Цей договір порушує його право на орендовану земельну ділянку, оскільки існує обтяження у вигляді договору оренди землі № 1 від 08 грудня 2015 року, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

Просив суд: визнатинедійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 1 від 08 грудня 2015 року, укладену 27 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, та зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2018 року на підставі рішення № 42739744; скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Цариченко Ніни Вікторівни Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року за № 42739744 про державну реєстрацію угоди про дострокове розірвання договору оренди землі №1 від 08 грудня 2015 року, укладеної 27 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

Просив договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, укладений 17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова визнати недійсним; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Української Н. М. від 17 вересня 2018 року № 43037216 про державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), загальною площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, укладеного 17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова.

Просив також стягнути з ОСОБА_2 на його користь 120 000 грн. як такі, що безпідставно отримані (т.2 а.с.52-58).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 1 від 08 грудня 2015 року, укладену 27 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, та зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 серпня 2018 року на підставі рішення № 42739744 визнано недійсною.

Скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Цариченко Ніни Вікторівни Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року за № 42739744 про державну реєстрацію угоди про дострокове розірвання договору оренди землі № 1 від 08 грудня 2015 року, укладеної 27 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

Визнано недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, укладений 17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова.

Скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Української Н. М. від 17 вересня 2018 року № 43037216 про державну реєстрацію договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір у сумі 4019,20 гривень у рівних частинах.

В задоволені іншої частини позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів у сумі 120000 грн. відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що позивачем доведено, що спірна додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди № 1 від 08 грудня 2015 року була укладена без волевиявлення ОСОБА_1 , тому є недійсною на підставі ч.3 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України. Договір емфітевзису від 17 вересня 2018 року, укладений між відповідачем ОСОБА_3 та Приватною фірмою імені Ульянова в той час, як попередній чинний договір оренди землі не розірваний в установленому законом порядку, спірний договір емфітевзису порушує права орендаря ОСОБА_1 , тому підлягає визнанню недійсним. Вимоги про скасування рішень державного реєстратора є похідними від вимог про визнання недійсними правочинів. Оскільки державна реєстрація здійснена на підставі недійсних договорів, тому рішення про державну реєстрацію від 29 серпня 2018 року та від 17 вересня 2018 року підлягають скасуванню.

Суд визнав необгрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 120 000 грн., як безпідставно отриманих, оскільки встановив, що вказані кошти були виплачені наперед як орендна плата (а.с.135).

В апеляційній скарзі ПАФ Ульянова просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції в частині встановлення обставин видачі 22 жовтня 2015 року в рахунок оплати за договором оренди наперед 120 000 грн. встановивши, що ці кошти були отримані ОСОБА_2 безпідставно та відмовити у їх стягненні за пропуском строку позовної давності.

Зазначає, що виплата орендної плати за відновленими орендними правовідносинами між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дасть можливість погашати борг частинами перед агрофірмою. Наявність в оскаржуваному рішенні неспротованих учасниками висновків суду відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України не дасть агрофірмі такої можливості. Суд не дав оцінку тій обставині, що сам позивач у позові просив стягнути вказані кошти як безпідставно отримані (т. 2 а.с. 151-152).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що спірні кошти є орендною платою, виплаченою за договором оренди наперед до 2031 року. Судом встановлено правову підставу отримання цих коштів відповідачами, тому позовні вимоги про їх стягнення як безпідставно отриманих визнав необґрунтованими. Вказана вимога про стягнення коштів не відноситься до агрофірми, не порушує її права, стосується безспосередньо орендодавця та особи, яка діяла від його імені як повірена особа. Стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь агрофірми не було предметом спору в суді першої інстанції(т. 2 а.с. 171-172).

Апеляційне провадження відкрито 11 січня 2020 року (т.2,а.с.163), 23 січня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 19 лютого 2020 року (т. 2 а.с. 177).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзив на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Приватної агрофірми імені Ульянова підтримала доводи апеляційної скарги, а позивач та його представник заперечили проти цих доводів.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів заслухаши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача - Приватної агрофірми імені Ульянова, поясненння позивача та його представника, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 08 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від імені якого діяв його представник на підставі довіреності ОСОБА_2 , був укладений строком на 49 років договір оренди № 1 земельної ділянки загальною площею 6,9321 га, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2016 року, номер рішення 13372233 (т.1 а.с.21-25, 28-36).

Факт укладення даного договору сторонами в судовому засіданні не заперечується.

Судом також встановлено, що 21 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 1 від 08 грудня 2015 року та складено акт приймання- передачі земельної ділянки (т.1, а.с.26,27).

Рішенням державного реєстратора - приватного нотаріуса Цариченко Ніни Вікторівни Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області від 29 серпня 2018 року за № 42739744 здійснено державну реєстрацію угоди про дострокове розірвання договору оренди землі №1 від 08 грудня 2015 року, укладеної 27 серпня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1. а. с.31-32).

Висновком експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 23 травня 2019 року № 1768/1769/19-27 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в оригіналі угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 1 від 08 грудня 2015 року, укладеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в графі Орендар виконаний рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів не самим ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідування підписного прочерку останнього (т.2 а.с-11-16).

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна додаткова угода про дострокове розірвання договору оренди № 1 від 08 грудня 2015 року була укладена без волевиявлення ОСОБА_1 , а тому є недійсною на підставі ч. 3 ст.203 , ч. 1 ст.215 ЦК України, тому на цій підставі, суд задовольнив позов в частині визнання цієї угоди недійсною.

Судом також встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17 вересня 2018 року між ОСОБА_3 , від імені якого діяв за довіреністю ОСОБА_2 , та Приватною агрофірмою імені Ульянова укладено договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) площею 6,9321 га, розташованої на території Червонодолинської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520887900:02:000:0132, тобто земельною ділянкою, що перебувала в оренді позивача на підставі договору оренди земельної ділянки № 1 від 08 грудня 2015 року.

Договір емфітевзису зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17 вересня 2018 року, номер запису 27948784 рішенням державного реєстратора приватного нотаріуса Української Н. М. від 17 вересня 2018 року № 43037216 (т.1 а.с.-37-43).

Враховуючи, що договір оренди землі від 17 вересня 2018 року був укладений між відповідачем ОСОБА_3 та Приватною агрофірмою імені Ульянова в той час, як попередній чинний договір оренди землі не розірваний в установленому Законом порядку, суд визнав спірний договір емфітевзису від 17 вересня 2018 року таким, що не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, порушує права орендаря ОСОБА_1 на володіння та користування орендованими земельними ділянками та визнав договір емфітевзису недійсним.

Судом також встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно видаткового касового ордеру б\н від 22 жовтня 2015 року позивачем було видано відповідачу ОСОБА_2 , як довіреній особі орендодавця ОСОБА_3 , 120 000,00 грн.(т.1,а.с.61).

Цей факт визнається сторонами та не оспорюється.

Позивач пояснив, що ці кошти він оплатив орендодавцю ОСОБА_3 через довіреного ОСОБА_2 в рахунок орендної плати наперед за договором оренди землі від 08 грудня 2015 року.

За змістом видаткового касового ордера б/н від 22 жовтня 2015 року підставою виплати коштів в сумі 120 000 грн. є договір оренди землі № 1.

Та обставина, що договір оренди землі був укладений 05 грудня 2015 року, не спростовує доводів позивача про виплату орендної плати наперед.

Можливість виплати орендної плати наперед передбачена і умовами договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 05 грудня 2015 року.

Суд першої інстанції, встановивши правову підставу отримання цих коштів відповідачами, дійшов обгрнутованого висновку про відсутність підстав для стягнення коштів з ОСОБА_2 , як безпідставно отриманих.

Доводи апеляційної скарги цього висновку суду не спростовують, не свідчать про наявність правових підстав для зміни мотивувальної частини рішення суду в частині встановлення обставин видачі 22 жовтня 2015 року ОСОБА_1 ОСОБА_2 в рахунок оплати за договором оренди землі наперед 120 000 грн. та відмови у їх стягненні за пропуском строку позовної давності.

В мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відмови в задоволенні вимоги про стягнення коштів через сплив строку позовної давності, оскільки вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з її необґрунтованістю.

Відмова в задоволенні апеляційної скарги не позбавляє ПАФ імені Ульянова звернутись з самостійним позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, отриманих від агрофірми.

Керуючись ст. 268, п. 1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватної агрофірми імені Ульянова залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2019 року в мотивувальній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

В .В. Черненко