Рішення

від 20.02.2020 по справі 120/3320/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 р. Справа № 120/3320/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Михайловського М.В.,

представника позивачки Путіліна Є.В.,

представника відповідача Чернілевської Р.В.,

третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_13

до Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Путіліна Євгена Вікторовича, подана від імені та в інтересах ОСОБА_13 (далі - позивачка, ОСОБА_13 ), про визнання протиправним та скасування рішення 36 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач, Гуменська сільська рада) від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 04.01.2018 позивачка звернулась до відповідача з клопотаннями про надання їй дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки площею 0,12 гектара для ведення садівництва, які розташовані на території Гуменської сільської ради. Отримавши відмову, позивачка звернулась з позовом до адміністративного суду. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 802/1040/18-а Гуменську сільську ради зобов`язано повторно розглянути заяви позивачки від 04.01.2018. На виконання судового рішення відповідач повторно відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таку відмову позивачка знову оскаржила до суду і рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 802/4599/18-а Гуменську сільську ради було зобов`язано надати позивачці відповідний дозвіл. Рішенням від 26.07.2019 відповідач надав позивачці дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 гектара. Разом з тим, в процесі погодження такого проекту з`ясувалося, що рішенням 36 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне" відповідач змінив функціонально зону земельної ділянки, на яку претендує позивачка, а саме з зони земель сільськогосподарського призначення на зону для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Позивачка зазначає, що у зв`язку з прийняттям вказаного рішення її було позбавлено можливості погодити проект землеустрою і, відповідно, набути земельну ділянку у власність. Окрім того, після зміни цільового призначення земельної ділянки, своїм рішенням від 25.06.2019 відповідач надав дозволи іншим громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під забудову, за рахунок площі бажаної для позивачки земельної ділянки.

Позивачка вважає, що при прийнятті рішення від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне" відповідач діяв упереджено та недобросовісно, адже йому було добре відомо про те, що позивачка претендує на спірну земельну ділянку та бажає отримати її у власність для особистого селянського господарства.

Відтак, на думку позивачки, спірне рішення обмежує її майнові права, не є об`єктивно виправданим та порушує розумний баланс між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Ухвалою суду від 21.10.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_13 та вирішено здійснювати розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

13.11.2019 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечив. Зазначає, що підставою для відмови у наданні позивачці дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки стало те, що бажана для позивачки земельна ділянка розташована в центрі села Гуменне і її доцільно передати багатьом жителям села під забудову, враховуючи численні звернення учасників АТО та інших пільгових категорій громадян щодо виділення землі саме для житлового будівництва. Відповідач звертає увагу суду, що 25.03.2018 було проведено загальні збори Гуменської територіальної громади, на яких прийнято рішення щодо виготовлення Детального плану території села Гуменне для зміни цільового призначення окремих земельних ділянок, в тому числі спірної, із сільськогосподарського призначення на будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. Позивачка була присутньою на зборах, брала участь в обговоренні цього питання та знала про прийняте рішення. При цьому відповідач наголошує, що позивачці пропонувалось змінити бажане місце розташування земельної ділянки, однак позивачка не погодилась. Таким чином, відповідач вважає, що поводився сумлінно та з метою забезпечення більшої кількості осіб правом на безоплатне отримання земельних ділянок з можливістю будівництва житла.

Крім того, відповідач зазначає, що позивака знала про факт розроблення Детального плану території села, згідно з яким спірна земельна ділянка передбачалась під житлову та громадську забудову. Зокрема, на думку відповідача, це підтверджується матеріалами адміністративних справ № 802/1040/18-а та № 120/4599/19-а, під час розгляду яких Гуменська сільська рада подавала відзив та докази щодо підстав відмови у наданні дозволу. Щодо судових рішень, то такі були виконані і позивачці надано відповідний дозвіл. Водночас чинним законодавством не встановлено обов`язку органу місцевого самоврядування затверджувати проект землеустрою. До того ж протягом 2018-2019 рр. не існувало жодних законних підстав для зупинення процедури розроблення Детального плану території села Гуменне.

Також відповідач наголошує на тому, що багато громадян вже отримали дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під забудову, а деякі з них погодили проекти і навіть зареєстрували право власності.

Ухвалою суду від 20.11.2019 вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.12.2020, постановленою із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі положень ст. 47 КАС України прийнято до розгляду заяву представника позивачки про зміну (доповнення) підстав позову від 09.12.2019.

В заяві представник позивачки додатково звертає увагу суду на порушення процедури затвердження Детального плану території с. Гуменне. Зокрема зазначає, що рішення Гуменської сільської ради від 07.05.2018 про надання дозволу на розроблення такого плану не було опубліковане у засобах масової інформації. Так само не було оприлюднено самого проекту розробленого детального планування села. Водночас ті оголошення, які публікувались в газеті "Подільська зоря", не містили інформації, визначеної Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555. Як наслідок, було порушено вимоги ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Ухвалою суду від 12.12.2019 до участі у справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . При цьому суд врахував, що у зв`язку з прийняттям спірного рішення змінилося цільове призначення земельних ділянок, які позивачка бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства та для садівництва. Так, відповідні землі стали землями для будівництва та обслуговування житлових будинків, після чого відповідач надав третім особам дозволи на виготовлення проектів землеустрою з метою відведення земельних ділянок у власність під забудову. Отже, рішення суду у цій справі впливає на права та обов`язки вищезазначених громадян, що свідчить про необхідність їх залученням до участі у справі як третіх осіб.

Ухвалою суду від 03.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки повністю підтримав позовні вимоги та надав пояснення згідно з обґрунтуваннями, наведеними у позовній заяві та заяві про зміну (доповнення) підстав позову. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечила та просить суд відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в судовому засіданні виступили на стороні відповідача, підтримали його позицію та просять суд відмовити у задоволенні позову.

Треті особи ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на виклик суду не з`вилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Відтак на підставі положень ч. 1, 3 ст. 205 КАС України суд розглядає справу за відсутності вказаних третіх осіб.

Дослідивши матеріали цієї справи та матеріали архівних справ за №№ 802/1040/18-а, 120/4599/19-а, оцінивши доводи і аргументи сторін, суд встановив таке.

04.01.2018 позивачка ОСОБА_13 звернулась до Гуменської сільської ради із клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара та для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 гектара, які розташовані в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області (архівна справа № 820/1040/18-а, а.с. 12-16).

Рішенням 27 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 27.02.2018 позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара на території с. Гуменне Вінницького району Вінницької області (архівна справа № 820/1040/18-а, а.с. 11).

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі № 802/1040/18-а визнано протиправним та скасовано рішення 27 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 27.02.2018 та зобов`язано Гуменську сільську раду повторно розглянути заяву позивачки від 04.01.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 гектара, розташованої в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області (архівна справа № 820/1040/18-а, а.с. 104-107).

Крім того, вказаним рішенням суду визнано протиправною бездіяльність Гуменської сільської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви позивачки від 04.01.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 гектара, розташованої в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області, та зобов`язано Гуменську сільську раду повторно розглянути таку заяву.

Рішеннями Гуменської сільської ради 31 сесії 7 скликання від 17.10.2018 позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара та для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області, у зв`язку з виготовленням Детального плану території с. Гуменне під розміщення житлової забудови (архівна справа № 120/4599/18-а, а.с. 14-15).

12.12.2018 позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила вищезазначені рішення скасувати та зобов`язати Гуменську сільську раду надати їй дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок у власність для ведення садівництва та особистого селянського господарства.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 120/4599/18-а позов ОСОБА_13 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення 31 сесії 7 скликання Гуменсьої сільської ради від 17.10.2018 в частині відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га та для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які розташовані в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області, та зобов`язано Гуменську сільську раду повторно розглянути письмові заяви позивачки від 04.01.2018 року і надати відповідний дозвіл (архівна справа № 120/4599/18-а, а.с. 43-45).

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 вказане рішення суду залишено без змін (архівна справа № 120/4599/18-а, а.с. 120-122).

На виконання судового рішення 26.07.2019 Гуменською сільською радою прийнято рішення про надання ОСОБА_13 дозволу розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, із земель сільськогосподарського призначення, розташованої в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області (а.с. 18).

Як зазначає позивачка, в процесі погодження розробленого проекту землеустрою їй стало відомо про рішенням 36 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне", на підставі якого відбулася зміна функціональної зони земельної ділянки, на яку претендує позивачка, із земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Внаслідок цього позивачка не може погодити проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Протиправність рішення Гуменської сільської ради від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне" позивачка обґрунтовує з посиланням на порушення її права на одержання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в порядку безоплатної приватизації земель комунальної власності.

За змістом статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель передбачені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень п. "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. ст. 35 ЗК України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Отже, чинним законодавством передбачено право кожного громадянами України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та садівництва із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України.

Так, згідно із ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Як видно з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_13 вирішила реалізувати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки комунальної власності і з цією метою у січні 2018 року звернулась до Гуменської сільської ради з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара та для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 гектара, які розташовані в с. Гуменне Вінницького району Вінницької області.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями статті 118 ЗК України. Зокрема, частиною шостою цієї статті визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7-11 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що законом встановлено підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та визначено органи, уповноважені розглядати ці питання. Вказані норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів з клопотанням на отримання дозволу для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, за результатами розгляду якого встановлені ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

При цьому відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадянина з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадянина проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з початкових етапів визначеної законом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності.

Водночас, виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою не означає позитивного рішення про надання земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у багатьох рішеннях Верховного Суду, зокрема у постанові 27.02.2018 в справі № 545/808/17, постанові від 26.02.2019 в справі № 826/5737/16, постанові від 17.04.2019 в справі № 461/8315/17 тощо.

Отже, той факт, що позивачка ОСОБА_13 зверталась до Гуменської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також отримала відповідний дозвіл, сам по собі не вказує на наявність переважного права позивачки на приватизацію такої земельної ділянки та жодним чином не свідчить про існування певних обтяжень щодо цієї землі.

В цьому контексті суд зауважує, що як позивачка, так і будь-яка інша особа мають рівне право на отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації. Тому на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідача не було підстав вважати пріоритетним право позивачки щодо набуття у власність спірної земельної ділянки.

Звертаючись до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерела права, суд враховує, що згідно з рішеннями ЄСПЛ під поняттям "майно" треба розуміти не лише майно, яке належить особі на праві власності за законодавством країни, в якій виник спір. Цим поняттям також охоплюються прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи (рішення від 19 грудня 1998 року у справі "Мелахер та інші проти Австрії" , рішення від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" , рішення від 28 жовтня 1995 року у справі "Прессос Компанія Нав"єра С.А." та інші проти Бельгії" ).

На думку ЄСПЛ, концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

При цьому окремої уваги заслуговує питання "правомірних очікувань" особи. Так, у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" , рішення від 23 жовтня 1991 року, ЄСПЛ постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Отже, згідно з практикою ЄСПЛ лише правомірні очікування є об`єктом правового захисту за статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Водночас, якщо національне законодавство або ж практика національних судів не дає достатніх підстав для таких очікувань, порушення відсутнє.

Так, у справі "Суханов та Ільченко проти України", №№ 68385/10 та 71378/10, рішення від 26 червня 2014 року, заявники, діти війни, скаржилися на невиплату їм в певні періоди 30% надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Проте ЄСПЛ визнав скарги неприйнятними щодо трьох періодів, оскільки заявники не довели, що в них були "правомірні очікування" на збільшення пенсій в ці періоди (надбавка в ці періоди була призупинена в силу дії відповідних законів про державний бюджет).

При цьому Суд нагадав, що за певних обставин "законні очікування" стосовно отримання "власності" можуть гарантуватися статтею 1 Протоколу № 1. Хоча у випадках, коли заява стосується права власності, особу, якій воно гарантована можна вважати як таку, як має "законні очікування", якщо у національному законодавстві існують достатні підстави для таких очікувань, наприклад якщо існує прецедент національних судів, що підтверджує їх існування. Однак законні очікування не виникають у випадках, коли існує суперечливість стосовно тлумачення та застосування національного законодавства і скарги заявників постійно відхиляються національними судами ("Anheuser-Busch Inc. Проти Португалії" , № 73049/01, § 65, ЄСПЛ 2007-I).

Підсумовуючи, суд ще раз наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства України та згідно з усталеною практикою Верховного Суду отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів у процедурі безоплатної приватизації земельних ділянок державної та комунальної власності. Водночас надання такого дозволу не означає позитивного рішення про передачу особі у власність відповідної земельної ділянки та не вказує на наявність будь-яких обтяжень щодо такої земельної ділянки.

Відтак позивачка помилково стверджує про те, що внаслідок прийняття спірного рішення відповідач порушив її право на отримання земельної ділянки у власність.

Крім того, на думку суду, сам по собі факт звернення позивачки з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та, в подальшому, отримання цього дозволу не свідчить про те, що легітимне сподівання позивачки на набуття у власність спірної земельної ділянки досягло тієї міри, щоб вважати її своїм майном, та, відповідно, стверджувати про порушення права власності.

Не змінюють вказаних висновків і рішення судів, прийняті на користь позивачки в адміністративних справах № 802/1040/18-а та № 120/4599/19-а.

Так, судом встановлено, що як рішення від 07.06.2018, так і рішення від 04.02.2019 відповідач виконав добровільно після набрання ними законної сили.

Отже, під час розгляду цієї справи суд не вбачає достатніх підстав вважати, що внаслідок поведінки відповідача судовий захист для позивачки був неефективним, і що це вказує на протиправність оскаржуваного рішення Гуменської сільської ради від 23.04.2019.

Також суд погоджується з доводами відповідача про те, що незважаючи на наявність судових справ не існувало жодних законних перешкод для зупинення процедури розроблення Детального плану території села протягом 2018-2019 рр.

Більше того, як видно з матеріалів архівної справи № 802/1040/18-а, позивачка ОСОБА_13 двічі, а саме 03.04.2018 та 14.05.2018 заявляла клопотання про забезпечення позову шляхом встановлення Гуменській сільській раді заборони вчиняти будь-які дії щодо зміни цільового призначення, надання у користування чи передачу у власність юридичним або фізичних особам тих земельних ділянок, щодо яких нею було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання позивачки від 03.04.2018 про забезпечення позову, а ухвалою суду від 14.05.2018 аналогічне клопотання від 14.05.2018 повернуто без розгляду (архівна справа № 802/1040/18-а, а.с. 21-24, 70-71, 76, 97-98).

Позивачка також зазначає, що при прийнятті рішення від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне" відповідач діяв упереджено та недобросовісно, оскільки знав, що позивачка бажає отримати земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства та садівництва. Відтак, на думку позивачки, змінивши функціональну зону такої земельної ділянки на землі для будівництва і обслуговування житлових будинків, відповідач порушив принцип пропорційності та не забезпечив розумного балансу між публічними та приватними інтересами.

Свої аргументи в цій частині позивачка підсилює тим, що відповідач потайки розробив та затвердив детальний план території села Гуменне, про що позивачці стало відомо лише в процесі погодження проекту землеустрою.

Разом з тим, як з`ясовано судом, про наміри Гуменської сільської ради змінити цільове призначення окремих земель в межах території с. Гуменне, в тому числі бажаної для позивачки земельної ділянки, позивачці було відомо з часу виникнення спірних правовідносин.

Так, судом досліджено протокол загальних зборів Гуменської територіальної громади від 25.03.2018 (а.с. 43-46) та встановлено, що одним з питань, які розглядалися на таких зборах, було питання щодо інвентаризації земель в межах населених пунктів на території Гуменської сільської ради. При цьому громадою обговорювалося питання про можливість виділення позиваці ОСОБА_13 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які розташовані в центральній частині села та можуть бути використанні для забезпечення земельними ділянками пільгових категорій громадян, зокрема учасників АТО, в разі зміни цільового призначення такої землі.

Суд зауважує, що позивачка не лише була присутньою на вказаних зборах, але й виступала з вищезазначеного питання.

За результатами обговорення громада прийняла рішення здійснити заходи з виготовлення Детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки із сільськогосподарського виробництва на будівництво і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в межах с. Гуменне, а також передбачити в бюджеті Гуменської сільської ради кошти на оплату виготовлення необхідної документації з виготовлення вказаного плану.

Крім того, судом встановлено, що рішеннями Гуменської сільської ради від 27.02.2018 та 17.10.2018 позивачці було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства саме у зв`язку з виготовленням Детального плану території с. Гуменне, яким передбачалось зміна відповідної функціональної зони під житлову забудову.

І хоча такі рішення були скасовані судом як незаконні, суд враховує, що позивачці від початку виникнення спору було відомо про причини, з яких відповідач відмовлявся надати позивачці вищезазначений дозвіл.

На це додатково вказують матеріали архівних справ. Так, у справі № 802/1040/18-а міститься відзив Гуменської сільської ради від 25.04.2018 на позовну заяву ОСОБА_13 , в якому відповідач наголошує на тому, що не може надати позивачці дозвіл на бажану для неї земельну ділянку, оскільки відповідні землі розташовані в центрі с. Гуменне та їх доцільно передати під забудову учасникам АТО та іншим пільговим категоріям громадян з метою забезпечення їх першочергового права на отримання земельних ділянок у власність. Також у відзиві відповідач зауважує, що позивачці пропонувалось змінити місце розташування земельної ділянки, однак позивачка не погодилась, що підтверджується протоколом засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Гуменської сільської ради від 09.02.2018 (архівна справа № 802/1040/18-а, а.с. 32-35, 39-46).

Крім того, в адміністративному позові від 12.12.2018 позивачка вказує на те, що рішенням від 17.10.2018 їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою у зв`язку з виготовленням Детального плану території с. Гуменне під розміщення житлової забудови, що, однак, не є підставою для надання відмови відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України (архівна справа № 120/4599/19-а, а.с. 3-9).

До того ж, як вже зазначалося, під час розгляду адміністративної справи № 802/1040/18-а позивачка ОСОБА_13 двічі, а саме 03.04.2018 та 14.05.2018 заявляла до суду клопотання про забезпечення позову шляхом встановлення Гуменській сільській раді заборони вчиняти будь-які дії щодо зміни цільового призначення, надання у користування чи передачу у власність юридичним або фізичних особам тих земельних ділянок, щодо яких нею було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Водночас позивачка обґрунтовувала свої клопотання тим, що на загальних зборах Гуменської територіальної громади від 25.03.2018 сільській раді було доручено відносно спірних земельних ділянок вчинити всі юридично-правові питання щодо виготовлення детального плану території для зміни цільового призначення земельної ділянки із сільськогосподарського виробництва на будівництво та обслуговування житлового будинку з метою подальшого надання відповідних земельних ділянок учасникам АТО та іншим пільговим категоріям громадян.

Також у вказаних клопотаннях позивачка прямо вказувала на те, що Гуменська сільська рада хоче змінити цільове призначення спірних земельних ділянок та надати їх не позивачці, а іншим особам (архівна справа № 802/1040/18-а, а.с. 21-22, 97-98).

Отже, сукупність належних, допустимих і достовірних доказів дає змогу зробити висновок, що від початку виникнення спору між сторонами позивачці було достеменно відомо про те, що бажана для неї земельна ділянка передбачається під забудову з метою передачі відповідних земель пільговим категоріям громадян.

Також суд доходить висновку, що відповідач діяв стосовно позивачки добросовісно, об`єктивно та не приховував своїх намірів щодо зміни цільового призначення спірних земель шляхом розроблення детального плану території села.

Крім того, суд не може погодитися з доводами позивачки щодо недотримання відповідачем справедливого балансу інтересів, адже Гуменська сільська рада, як представницький орган усієї територіальної громади, прагнула забезпечити інтереси значно більшої кількості мешканців, зокрема тих, які відповідно до чинного законодавства користуються пільгами та мають переважне право на безоплатну приватизацію земель державної та комунальної власності (учасники бойових дій, багатодітні сім`ї).

При цьому обставини справи свідчать про те, що відповідач намагався сприяти позивачці у реалізації права на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та садівництва, але за рахунок інших земель, які не є настільки важливими для територіальної громади в порівнянні зі спірними земельними ділянками.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що оскаржуване рішення Гуменської сільської ради від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне", а також дії відповідача, пов`язані з його прийняттям, відповідають принципу пропорційності, зокрема враховують необхідний баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У заяві про зміну (доповнення) підстав позову позивачка також вказує на порушення процедури прийняття вищезазначеного рішення та з цих підстав просить його скасувати.

Вдаючись до оцінки доводів в цій частині, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) регламентуються значення наступних термінів:

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій;

проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Відповідно до ст.ст. 2, 16 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням та встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Статтею 19 Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території визначає, зокрема, принципи планувально-просторової організації забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі.

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до пунктом 4.1 Розділу ІV Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом від 16.11.2011 № 290 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Відповідно до ст. 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок № 555).

Згідно з п. 4 цього Порядку замовники містобудівної документації оприлюднюють у двотижневий строк прийняті рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Пунктом 5 Порядку № 555 визначено, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, пояснювальною запискою, розділом "Охорона навколишнього природного середовища", який розробляється у складі проекту містобудівної документації та одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку;

5) інформацію про посадову особу замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження);

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

6-1) інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Відповідно до п. 6, 6-1, 7,8 Порядку № 555 оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні та повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту містобудівної документації.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Перебіг громадських слухань та подані пропозиції (зауваження) оформляються протоколом, який підписується головуючим.

Судом встановлено, що рішенням 28 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 07.05.2018 "Про надання дозволу на розробку Детального плану території с. Гуменне" надано дозвіл на розроблення Детального плану території орієнтовною площею 9,0 га під розміщення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд на території с. Гуменне (вул. Лугова) Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області (а.с. 48).

Крім того, вказаним рішенням замовником містобудівної документації з розроблення детального плану території визначено виконавчий комітет Гуменської сільської ради, якому доручено забезпечити:

- оприлюднення прийнятого рішення щодо розроблення Детального плану території села Гуменне;

- проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекту містобудівної документації;

- подання завершеного проекту містобудівної документації на чергове засідання сесії Гуменської сільської ради на затвердження.

Вищезазначене рішення опубліковано на офіційному сайті Гуменської сільської ради у розділі "Рішення за 2018 рік " (http://gumenne.vinrayrada.gov.ua/rishennya/2018/), а також шляхом розміщення в приміщенні сільської ради на дошці оголошень, що підтвердили у судовому засіданні представник відповідача та треті особи.

Також судом встановлено, що у місцевій газеті "Подільська зоря " за № 39 (8721) від 27.09.2018 відповідач опубліковав оголошення такого змісту:

"Виконавчий комітет Гуменської сільської ради повідомляє про розроблення Детального плану території під розміщення житлової забудови в селі Гуменне Вінницького району Вінницької області.

Для врахування громадської думки, всім зацікавленим особам пропонується подати відповідні пропозиції та рекомендації в письмовому вигляді, впродовж місяця з дня опублікування оголошення до виконавчого комітету Гуменської сільської ради за адресою:

Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області, вул. Л.Українки, 20-А, с. Гуменне, вінницький район, Вінницька область, 23203; тел./факс (0432) 59 00 52; e-mail: gumenne@ukr.net" (а.с. 64).

Водночас на офіційному сайті Гуменської сільської ради (http://gumenne.vinrayrada.gov.ua/generalni-plani-sil/) і, знову-таки, в приміщенні сільської ради було оприлюднено Детальний план території с. Гуменне (вул. Лугова) орієнтовною площею 9,0 га під розміщення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

08.11.2018 у газеті "Подільська зоря " за № 45 (8727) опубліковано оголошення такого змісту:

"Виконавчий комітет Гуменської сільської ради повідомляє про проведення громадських слухань Детального плану території під розміщення житлової забудови в селі Гуменне Вінницького району Вінницької області.

Громадські слухання відбудуться 04 грудня (вівторок) 2018 року, об 11 годині, за адресою: Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області,вул. Л.Українки, 20-А, с. Гуменне, вінницький район, Вінницька область, 23203; тел./факс (0432) 59 00 52; e-mail: gumenne@ukr.net" (а.с. 66).

04.12.2018 проведено громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення Детального плану території села Гуменне Вінницького району Вінницької області, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 48-49). За результатами обговорення вирішено рекомендувати зазначений план до затвердження згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому будь-яких пропозицій або зауважень від громадськості не надходило.

Після отримання всіх необхідних погоджень, рішенням 36 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 23.04.2019 затверджено Детальний план території села Гуменне " , розроблений НВ ПП "Анкор " (а.с. 84).

Отже, встановлені судом обставини справи вказують на те, що відповідач, як замовник вищезазначеної містобудівної документації, забезпечив виконання положень ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності " , а саме:

- оприлюднив рішення Гуменської сільської ради від 07.05.2018 про розроблення Детального плану території с. Гуменне;

- оприлюднив проект відповідної містобудівної документації та забезпечив вільний доступ до неї;

- створив необхідні умови для подання громадськістю пропозицій та зауважень до проекту детального плану території;

- провів обов 'язкові громадські слухання з метою врахування інтересів громадськості.

Позивачка посилається на те, що зміст розміщених у газеті оголошень не містив усю інформацію, визначену Порядком № 555.

Однак такі доводи суд оцінює критично та вважає, що відповідач діяв відкрито та створив необхідні умови для того, щоб кожний заінтересований громадянин, в тому числі позивачка, міг ознайомитися з проектом містобудівної документації та, в разі наявності, подати свої пропозиції (зауваження) до нього.

Також суд враховує, що інформація про громадські слухання була опублікована відповідачем в пресі 08.11.2018, тобто задовго до дати проведення слухань 04.12.2018.

Відтак, на думку суду, усі охочі мали достатньо часу для того, щоб ознайомитися з проектом детального плану території села, зокрема за запитом в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації " , шляхом безпосереднього звернення до Гуменської сільської ради або через її офіційний веб-сайт, а також подати свої пропозиції (зауваження) до проекту у письмовій та/або усній формі під час проведення громадських слухань, як це передбачено пунктом 9 Порядку № 555.

Отже, під час розгляду справи судом не здобуто переконливих даних про те, що громадське обговорення проекту детального плану території села Гуменне відбулися з такими істотними порушеннями, які б свідчили про неврахування громадських інтересів при розробленні відповідної містобудівної документації та давали суду достатні підстави для скасування рішення 36 сесії 7 скликання Гуменської сільської ради від 23.04.2019 "Про затвердження Детального плану території села Гуменне " .

Згідно з п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання, що при прийнятті спірного рішення відповідач діяв правомірно та з дотриманням критеріїв, передбачених ч. 2 ст. 2 КАС України. Доводи позивачки не спростовують законності цього рішення та не дають підстав для визнання його протиправним. Тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) представник позивачки: адвокат Путілін Євген Вікторович (адреса для листування: вул. Магістратська, 3, кв. 2, м. Вінниця, 21050);

3) відповідач: Гуменська сільська рада Вінницького району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04329791, місцезнаходження: вул. Лесі Українки, 20-а, с. Гуменне, Вінницький район, Вінницька область, 23203);

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

2) ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

3) ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 );

4) ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5 );

5) ОСОБА_14 (місце проживання: АДРЕСА_6 );

6) ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 );

7) ОСОБА_15 (місце проживання: АДРЕСА_7 );

8) ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_8 );

9) ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_9 );

АДРЕСА_10 ) ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_11 );

11) ОСОБА_16 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

12) ОСОБА_9 (місце проживання: АДРЕСА_11 );

13) ОСОБА_17 (місце проживання: АДРЕСА_12 );

14) ОСОБА_10 (місце проживання: АДРЕСА_2 );

15) ОСОБА_11 (місце проживання: АДРЕСА_13 );

16) ОСОБА_12 (місце проживання: АДРЕСА_14 ).

Повне судове рішення складено 02.03.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович