Рішення

від 02.03.2020 по справі 640/18/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року м. Київ № 640/18/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бустер Трейд

до Харківської митниці ДФС,

Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС №UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 та про стягнення з Харківської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" надмірно сплачене ввізне мито у розмірі 78 660,69 грн. та податку на додану вартість у розмірі 330 374,93 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Митний кодекс України та зазначає, що рішення Харківської митниці ДФС № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 про коригування митної вартості товару є протиправним, оскільки витребування митним органом документів не грунтується на приписах закону. Також позивач вказує, що митним органом не враховано, що різниця числових показників інвойсів від контрактів пояснюється тим, що інвойси включають вартість послуг транспортування та відправленого товару (кількість), а також кількість фактично поставленого товару.

Харківською митницею ДФС поданий відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, Митний кодекс України, Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, та зазначає про правомірність рішення № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018, оскільки декларантом не включено до митної вартості товару витрати на страхування цих товарів та не надано всіх обов`язкових документів.

Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області поданий відзив на позов, в якому відповідач посилається на Бюджетний кодекс України, Порядок взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платника податків помилково та/або надміру сплачених сум грошового забезпечення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146, Положення про управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, затверджене наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 118, та зазначає, що повернення коштів буде здійснено Управлінням після надання Харківською митницею ДФС висновку про повернення суми надмір сплачених митних платежів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Між OcOO Suyun Bay Trading (Киргистан), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Бустер Трейд , як покупцем, укладено контракти № 1-И від 25.09.2014 та № 2-И від 19.05.2015, за умовами яких продавець здійснює поставку товару на умовах СІР - Київ (Інкотермс 2010) згідно специфікаціям, закріплених в додатках 1 до контракту із зазначенням кількості, параметрів, ціни, і строку відвантаження товару.

На виконання умов контрактів, для митного оформлення та проходження всіх митних формальностей, позивачем через представника Товариство з обмеженою відповідальністю Меленіум подано до Харківської митниці ДФС митну декларацію №UA807170/2018/039595 від 15.08.2018.

Відповідно до митної декларації Товариством з обмеженою відповідальністю Бустер Трейд заявлено до митного декларування наступний товар: тканина 100% бавовняна, невибілена (сурова), з поверхневою щільністю 307г/м2+/- 5%, 3-х ниточного саржевого переплетіння, не дубльована, без просочення та покриття, пряжа основи: Ne 15/1 OE, пряжа утка: Ne 10/1 OE, переплетення: 3/1: Габардин 100% х/б ткань (різної ширини Nm 25/1 (Ne 15/1) O.E. pag. 100% Nm 17/1 (Ne 10/1) O.E. pag. 100%; артикул 18045 - 56706, 42м2, виробник: Рухбатський текстильний комплекс. У декларації зазначено митну вартість товару - 688 740,33 грн., яка визначена за основним методом - ціною контракту.

З метою проходження митних формальностей та підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом надано митному органу наступні документи:

пакувальний лист № 34 від 03.08.2018;

контракт № 1-И від 25.09.2014;

доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 25.09.2014;

рахунок-фактуру (інвойс) № 946 А від 04.08.2018;

сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ТМ ГФ87952672 від 06.08.2018;

копію митної декларації країни відправлення 07218/040818/0003518 від 04.08.2018;

контракт № 2-и від 19.05.2015;

доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 19.05.2015;

рахунок-фактуру (інвойс) № 946 В від 04.08.2018;

сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ТМ ГФ87952673 від 06.08.2018;

копію митної декларації країни відправлення 07218/040818/0003519 від 04.08.2018;

договір про надання послуг митного брокера.

За результатами проведеної процедури консультації між митним органом та декларантом, Харківською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA 807170/2018/00447.

У рішенні про коригування митної вартості товарів наведені наступні обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 58-63 Митного кодексу України: 1) декларантом не надані додаткові документи, передбачені пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, що були витребувані митним органом у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності, а саме: відсутність інформації в деклараціях країни відправлення даних про митну та фактичну вартість, відсутність страхового полісу, вартість зазначена в комерційній пропозиції більша, ніж в інвойсі; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, зазначених надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В митного органу наявна інформація про вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено МД UA112080/2018/9721.

Таким чином, коригування митної вартості товару здійснена митним органом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 11.09.2015 № 689, з проведеним в разі необхідності коригуванням, передбаченим у главі 9 Митного кодексу України: 4,63 дол. США/кг*17408,87 кг = 80603,07 дол. США.

Товариством з обмеженою відповідальністю Бустер Трейд з метою випуску товарів у вільний обіг подано Харківській митниці ДФС митну декларацію №UA807170/2018/046149 від 24.09.2018 та сплачено до державного бюджету суми податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом у розмірі 409 035 грн.

Разом з тим, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як встановлено судом, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами митного поста Харків-центральний спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками за кодами 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість : У зв`язку з тим, що поставка здійснюється за непрямим контрактом, що вказує на можливість заниження митної вартості товарів, заявлення неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями, зокрема, використання для трансакцій фіктивного або фальсифікованих контрактів, невідповідність вказаної в контракті вартості товарів реальній вартості; підприємство здійснює нехарактерне оформлення не за місцем обліку, протягом останніх 90 діб здійснювало митні оформлення в іншій митниці, що, у разі відсутності логічних причин є підставою для проведення додаткових митних формальностей . На підтвердження наведеного представником відповідача надано копію принт-скіну автоматизованої системи митного оформлення Інспектор .

При перевірці заявленої митної вартості товарів позивача посадовою особою митниці здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами аналізу встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів 1,44 дол.США/кг (0,44 дол.США/м2) значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, раніше оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС - найнижча вартість 4,63 дол.США/кг (1,34 дол.США/м2). На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копію витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Згідно з підпунктом 4.5.4 пункту 4.5 Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом:

Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості.

Перевірка документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування.

Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо).

Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця.

Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу.

Перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій.

Перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження.

Перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну.

Перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів.

Перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Відповідно до пункту 8 розділу 2 Наказу № 689, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що посадовими особами митниці виявлено факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, суд приходить до висновку, що контролюючим органом за наявності правових підстав проведено поглиблену перевірку повноти та достовірності документів, наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки включення/не включення складових митної вартості, перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах митним органом встановлено не надання декларантом страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування, подані до митниці копії експортних митних декларацій не містять відомостей про митну та фактурну вартість, усі подані документи щодо вартості товарів видані продавцем, який не є виробником товару.

Наведені обставини стали підставою для витребування митним органом від позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.

Щодо не надання декларантом страхових документів та документів, що містять відомості про вартість страхування, суд зазначає наступне.

Як було зазначено, відповідно до підпункту 8 частини першої статті 53 Митного кодексу України якщо здійснювалося страхування документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач зазначив про відсутність підстав для надання полісу страхування з тих підстав, що страхування не здійснювалось.

Разом з тим, як встановлено судом, за умовами контрактів № 1-И та № 2-И, поставка товару здійснюється на умовах СІР-Київ (Інкотермс 2010).

При цьому, відповідно до Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), відправлення СІР означає фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення).

Як зазначено в пункті 9.3 розділу 9 Інкотермс 2010 "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов`язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CIF і CIP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що за умовами контакту до ціни товару не було включено витрат страхування, суд зазначає про правомірність висновків митного органу щодо наявності підстав для невизнання митної вартості товару та наявності підстав для витребування додаткових документів.

Разом з тим, суд приймає до уваги позицію позивача відносно того, що відсутність в експортних митних деклараціях № 07218/040818/0003518 та № 07218/040818/0003519 від 04.08.2018 відомостей про митну та фактурну вартість та ті обставини, що усі документи щодо вартості товарів, подані декларантом до митниці разом з ЕМД № UA807170/2018/039595 від 15.08.2018, видані продавцем, який не є виробником товару не є самостійними підставами для витребування документів, оскільки зазначені документи не є обов`язковими для визначення митної вартості товару.

Проте, вказані обставини в сукупності з обставинами щодо не надання позивачем страхових документів давали митниці об`єктивні підстави для обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення товариством митної вартості товару і, як наслідок, для витребування у товариства додаткових документів для підтвердження задекларованої митної вартості.

З урахуванням наведеного, суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що витребування митним органом документів не грунтується на приписах закону.

Як вбачається з електронного повідомлення від 15.08.2018, відповідно до вимог статей 52, 58 Митного кодексу України зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність:

1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві;

4) відносин пов`язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог статті 64 Митного кодексу України та відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України в зв`язку з тим, що документи зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари декларанта або уповноважену ним особу зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання запиту митного органу позивачем надано прайс-лист Suyun Bay Trading від 02.07.2018.

Харківською митницею за результатами розгляду наданого позивачем прайс-листа (комерційної пропозиції продавця) з відомостями, зазначеними у документах, поданих декларантом до митниці разом з ЕМД № UA807170/2018/039595 від 15.08.2018 встановлено, що відповідно до специфікації № 1 від 25.09.2014 та специфікації № 1 від 19.05.2015 вартість товару на умовах поставки СІР Київ дорівнює 0,40 дол. США/м2, проте відповідно до комерційної пропозиції вартість товару на умовах поставки СІР Київ є більшою, а саме 0,44 дол. США/м2.

Отже, обґрунтованість сумніву митного органу щодо задекларованої позивачем митної вартості товару підсилилася розбіжностями в документах, наданих позивачем.

При цьому, позивачем будь-яких інших доказів та пояснень на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару не пред`явлено.

Доводи позивача відносно того, що митним органом не враховано, що різниця числових показників інвойсів від контрактів пояснюється тим, що інвойси включають вартість послуг транспортування та відправленого товару (кількість), а також кількість фактично поставленого товару судом до уваги не приймаються, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено наявність у митного органу сумнівів щодо правомірності відображення даних показників.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем документально не підтверджено правомірність визначення митної вартості товару та наявність суттєвих розбіжностей у наданих позивачем документах, суд приходить до висновку про прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару за наявності правових підстав для його прийняття.

Частинами першою, другою статті 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи, що митну вартість товарів не можливо було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, суд приходить до висновку, що митним органом правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та з урахуванням наявної інформації про вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем доведено правомірність рішення № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 про коригування митної вартості товару.

При цьому, суд приймає до уваги доводи відповідача, що подаючи митну декларацію №UA807170/2018/046149 від 24.09.2018 позивач фактично погодився з скоригованою митним органом митною вартістю, виходячи з наступного.

Відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

За змістом частини другої статті 263 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям органом доходів і зборів рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі органу доходів і зборів.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ Заповнення граф митних декларацій Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Зі змісту наведених положень вбачається, що у разі незгоди імпортера з митною вартістю, що визначена контролюючим органом, регламентований законодавством алгоритм дій імпортера (декларанта) передбачає подання нової митної декларації, в якій зазначаються (1) сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю, визначеною декларантом; (2) сума платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом. На різницю між зазначеними сумами декларант надає гарантії, зокрема шляхом забезпечення сплати різниці між самостійно визначеною сумою митних платежів та сумою митних платежів, що нарахована митним органом.

Нараховані у графі 47, а також у графі В Подробиці розрахунків митні платежі позначаються відповідним кодом розрахунку відповідно до Класифікатора способів розрахунків, який затверджено наказом Мінфіну від 20 вересня 2012 року №1011. Сплачені декларантом митні платежі (виходячи з митної вартості, визначеної декларантом) показуються з кодами розрахунку 01 (безготівкова форма сплати), 02 (готівкова форма сплати), 15 , 72 , 91 або 92 .

Різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначається з кодом розрахунку 55 .

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом 24.09.2018 подано нову декларацію UA807170/2018/046149, в лівому підрозділі графи 43 якої проставлено 6 - тобто визначений декларантом резервний метод визначення митної вартості товару. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні. Відтак, він мав право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із митною вартістю, визначеною митним органом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №816/2396/17.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товару, відповідно відсутні правові підстави для повернення позивачу сплаченого ввізного мита у розмірі 78 660,69 грн. та податку на додану вартість у розмірі 330 374,93 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Бустер Трейд (вул. Колекторна, 3, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 34002236) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (вул. Гуданова, 4/10, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 37874947) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева