Постанова

від 30.09.2020 по справі 640/18/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУСТЕР ТРЕЙД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУСТЕР ТРЕЙД" до Харківської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС №UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 та про стягнення з Харківської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" надмірно сплачене ввізне мито у розмірі 78 660,69 грн. та податку на додану вартість у розмірі 330 374,93 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУСТЕР ТРЕЙД" подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що митним органом було протиправно скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу, позаяк безпідставним є висновок суду про наявність розбіжностей числових показників в специфікаціях та комерційних пропозиціях.

У відзиві Слобожанської митниці Держмитслужби на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУСТЕР ТРЕЙД" вказано на необґрунтованість її доводів, які аналогічні раніше висловленим, та зазначено про правомірність висновків суду першої інстанції, який прийняв законне судове рішення, належно та повно встановивши обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між OcOO Suyun Bay Trading (Киргистан), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд", як покупцем, укладено контракти № 1-И від 25.09.2014 та № 2-И від 19.05.2015, за умовами яких продавець здійснює поставку товару на умовах СІР - Київ (Інкотермс 2010) згідно специфікаціям, закріплених в додатках 1 до контракту із зазначенням кількості, параметрів, ціни, і строку відвантаження товару.

На виконання умов контрактів, для митного оформлення та проходження всіх митних формальностей, позивачем через представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Меленіум" подано до Харківської митниці ДФС митну декларацію №UA807170/2018/039595 від 15.08.2018.

Відповідно до митної декларації Товариством з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" заявлено до митного декларування наступний товар: тканина 100% бавовняна, невибілена (сурова), з поверхневою щільністю 307г/м2+/- 5%, 3-х ниточного саржевого переплетіння, не дубльована, без просочення та покриття, пряжа основи: Ne 15/1 OE, пряжа утка: Ne 10/1 OE, переплетення: 3/1: Габардин 100% х/б ткань (різної ширини Nm 25/1 (Ne 15/1) O.E. pag. 100% Nm 17/1 (Ne 10/1) O.E. pag. 100%; артикул 18045 - 56706, 42м2, виробник: Рухбатський текстильний комплекс. У декларації зазначено митну вартість товару - 688 740,33 грн., яка визначена за основним методом - ціною контракту.

З метою проходження митних формальностей та підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом надано митному органу наступні документи:

- пакувальний лист № 34 від 03.08.2018;

- контракт № 1-И від 25.09.2014;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 25.09.2014;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 946 А від 04.08.2018;

- сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ТМ ГФ87952672 від 06.08.2018;

- копію митної декларації країни відправлення 07218/040818/0003518 від 04.08.2018;

- контракт № 2-и від 19.05.2015;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору № 2 від 19.05.2015;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 946 В від 04.08.2018;

- сертифікат про проходження товару форми СТ-1 ТМ ГФ87952673 від 06.08.2018;

- копію митної декларації країни відправлення 07218/040818/0003519 від 04.08.2018;

- договір про надання послуг митного брокера.

За результатами проведеної процедури консультації між митним органом та декларантом, Харківською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA 807170/2018/00447.

У рішенні про коригування митної вартості товарів наведені наступні обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 58-63 Митного кодексу України:

1) декларантом не надані додаткові документи, передбачені пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, що були витребувані митним органом у зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містили розбіжності, а саме: відсутність інформації в деклараціях країни відправлення даних про митну та фактичну вартість, відсутність страхового полісу, вартість зазначена в комерційній пропозиції більша, ніж в інвойсі;

2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари;

3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари;

4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, зазначених надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником у зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В митного органу наявна інформація про вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за МД UA112080/2018/9721.

Коригування митної вартості товару здійснена митним органом у відповідності до статті 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 11.09.2015 № 689, з проведеним в разі необхідності коригуванням, передбаченим у главі 9 Митного кодексу України: 4,63 дол. США/кг*17408,87 кг = 80603,07 дол. США.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" з метою випуску товарів у вільний обіг подано Харківській митниці ДФС митну декларацію №UA807170/2018/046149 від 24.09.2018 та сплачено до державного бюджету суми податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом у розмірі 409 035 грн.

Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та наявність підстав для застосування резервного методу, а відтак рішення № UA807000/2018/000730/2 від 27.08.2018 про коригування митної вартості товару є правомірним.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відтак, в контексті викладеного вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача посадовими особами митного поста "Харків-центральний" спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками за кодами 105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та 106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість": "У зв`язку з тим, що поставка здійснюється за непрямим контрактом, що вказує на можливість заниження митної вартості товарів, заявлення неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями, зокрема, використання для трансакцій фіктивного або фальсифікованих контрактів, невідповідність вказаної в контракті вартості товарів реальній вартості; підприємство здійснює нехарактерне оформлення не за місцем обліку, протягом останніх 90 діб здійснювало митні оформлення в іншій митниці, що, у разі відсутності логічних причин є підставою для проведення додаткових митних формальностей". На підтвердження наведеного представником відповідача надано копію принт-скіну автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор".

При перевірці заявленої митної вартості товарів позивача посадовою особою митниці здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами аналізу встановлено, що задекларований рівень митної вартості товарів 1,44 дол.США/кг (0,44 дол.США/м2) значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, раніше оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС - найнижча вартість 4,63 дол.США/кг (1,34 дол.США/м2). На підтвердження своєї позиції відповідачем надано копію витягу з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС.

Згідно з підпунктом 4.5.4 пункту 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР.

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється визначеними рекомендаціями методами.

Відповідно до пункту 8 розділу 2 Наказу № 689, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, посадовими особами митниці виявлено факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, що свідчить про обґрунтовану перевірку наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару документів

Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності обов`язку з надання документів щодо страхування товару, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 8 частини першої статті 53 Митного кодексу України якщо здійснювалося страхування документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За умовами контрактів № 1-И та № 2-И, поставка товару здійснюється на умовах СІР-Київ (Інкотермс 2010), що означає фрахт/перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення).

Як зазначено в пункті 9.3 розділу 9 Інкотермс 2010 "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов`язково має бути зазначений після відповідного "C"-терміна. За умовами термінів CIF і CIP продавець також повинен застрахувати товар і нести витрати щодо страхування.

Відтак, митний орган обґрунтовано вказав, що за умовами контакту до ціни товару не було включено витрат страхування.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом обґрунтовано витребувано додаткові документи електронним повідомленням від 15.08.2018.

На виконання запиту митного органу позивачем надано прайс-лист Suyun Bay Trading від 02.07.2018.

Харківською митницею за результатами розгляду наданого позивачем прайс-листа (комерційної пропозиції продавця) з відомостями, зазначеними у документах, поданих декларантом до митниці разом з ЕМД № UA807170/2018/039595 від 15.08.2018 встановлено, що відповідно до специфікації № 1 від 25.09.2014 та специфікації № 1 від 19.05.2015 вартість товару на умовах поставки "СІР Київ" дорівнює 0,40 дол. США/м2, проте відповідно до комерційної пропозиції вартість товару на умовах поставки "СІР Київ" є більшою, а саме 0,44 дол. США/м2.

Отже, обґрунтованість сумніву митного органу щодо задекларованої позивачем митної вартості товару підсилилася розбіжностями в документах, наданих позивачем.

Колегія суддів зауважує, що позивачем, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи будь-яких інших доказів та пояснень на підтвердження правомірності визначення митної вартості товару не надано.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Виходячи з того, що позивачем документально не підтверджено правомірність визначення митної вартості товару та доведену наявність розбіжностей у наданих позивачем документах, колегія суддів погоджується з правомірністю рішення про коригування митної вартості товару.

Частинами першою, другою статті 64 Митного кодексу України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Враховуючи, що митну вартість товарів не можливо було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, то митним органом правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості та з урахуванням наявної інформації про вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Окрім того, колегія суддів погоджується з тим, що в подальшому подаючи митну декларацію №UA807170/2018/046149 від 24.09.2018 позивач фактично погодився з скоригованою митним органом митною вартістю, оскільки відповідно до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Декларантом 24.09.2018 подано нову декларацію UA807170/2018/046149, в лівому підрозділі графи 43 якої проставлено " 6" - тобто визначений декларантом резервний метод визначення митної вартості товару. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості.

Відтак, у випадку, коли декларант не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні, він має право скористатись правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак роблячи цього, фактично погоджується із митною вартістю, визначеною митним органом, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №816/2396/17.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апелянтом в доводах апеляційної скарги належно не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

За наведених обставин справи та висновків судів, суд апеляційної інстанції вказує і на відсутність підстав для задоволення похідних позовних вимог про стягнення з Харківської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бустер Трейд" надмірно сплачене ввізне мито у розмірі 78 660,69 грн. та податку на додану вартість у розмірі 330 374,93 грн.

Апелянтом в доводах апеляційної скарги не обґрунтовано наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не спростовано мотиви, яким керувався суд першої інстанції, та не обґрунтовано відсутність підстав для коригування митної вартості товару в межах спірних правовідносин.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок виконано, та у встановленому порядку обґрунтовано правомірність свого рішення.

Враховуючи викладені обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягали задоволенню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУСТЕР ТРЕЙД" - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2020.