Постанова

від 25.02.2020 по справі 640/21956/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21956/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Безименної Н.В.

за участю секретаря Юрковець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі" до Міністерства юстиції України, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Дніпрометалсервіс" про визнання протипраним та скасування наказу від 16.08.2019 № 2576/5,-

В С Т А Н О В И Л А

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-Кі до Міністерства юстиції України, третя особа: приватне акціонерне товариство Дніпрометалсервіс , в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції від 03 грудня 2019 року, просив суд скасувати наказ Міністерства юстиції України від 16 серпня 2019 року №2576/5 повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 10 грудня 2019 року та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про існування спору про право, який повинен вирішуватись у приватно-правовому порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, що для виконання договору Про діяльність підприємства з іноземною інвестицією , будівництва і введення в експлуатацію в с. Красилівка заводу з виробництва морозива та налагодження мережі збуту продукції ТОВ Фермой КІ в особі ОСОБА_1 внесло до статутного фонду товариства промислове й торгівельне обладнання, транспортні засоби та інше майно.

В подальшому для формування в повному обсязі статутного капіталу і завершення будівництва заводу ОСОБА_1 протягом 2000-2001 років підшукував стратегічних партнерів, які змогли б профінансувати завершення будівництва заводу, при цьому був введений в оману службовими особами ТОВ КІБ-Сервіс , ПП Європа Плюс , представниками в Україні компанії AVANGO ENTERPRISES LIMITED Республіки Кіпр, тому підписав декілька документів щодо змін до вищевказаного договору і статуту ТОВ Фермой КІ , які ще в 2002 році оскаржив до суду (справа № 22а-2567).

Не дочекавшись остаточного рішення у справі № 22а-2567, актом приймання- передачі майна від 01.07.2002 спірне майно незавершене будівництвом комплекс, що розташований за адресою АДРЕСА_2, незаконно передано ТОВ "Фермой-Кі" як внесок до статутного фонду ТОВ Інкон , а саме ТОВ "Фермой-Кі" було припинено новими власниками.

Також, рішенням господарського суду Київської області від 09.08.2006 по справі №278/20-06 позов задоволено повністю та визнано за ЗАТ Інкон право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та складається з А-1 - промислового корпусу; Б - КНС; В - водонапірної башні; Г - водонапірної башні, К - огорожі; зобов`язано ДКП Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації здійснити у встановленому законом порядку реєстрацію права власності ЗАТ Інкон на вказаний об`єкт незавершеного будівництва.

Майно неодноразово було об`єктом купівлі-продажу. Так, ТОВ Інкон 21.12.2006 року його продало ЗАТ Ерлан , а 17.12.2007 року за договором купівлі - продажу ЗАТ Ерлан продало його ПРАТ Дніпрометалсервіс у власності якого перебуває на даний час.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ПІІ у формі ТОВ Фермой-КІ , яке було поновлено в Реєстрі юридичних осіб лише у грудні 2017 року, оскаржило його в апеляційному порядку та просило скасувати повністю як незаконне.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Фермой-КІ задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 09.08.2006 у справі № 278/20-06 скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства Інкон до Державного комунального підприємства Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації та Красилівської сільської ради Броварського району про визнання права власності відмовлено повністю.

25 липня 2019 року позивач звернувся до державного реєстратора Броварської міськради Київської області із заявою про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, надавши відповідні документи, а саме: технічну документацію (технічний паспорт з додатками) та завірену його копію, постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 з відміткою про набрання нею законної сили, дозвіл на проведення будівельних робіт, документ, що підтверджує оплату послуг, повноваження представника.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.07.2019 № 175453612 нерухоме майно, незавершене будівництво, розташований за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15892825, з 29.07.2019 на праві приватної власності належала ТОВ Фермой-Кі (ЄДРПОУ 20048150), юридична адреса: АДРЕСА_2.

ПрАТ Дніпрометалсервіс звернулося зі скаргою на дії реєстратора до Мінюсту, який у прийняв її до розгляду і розглянув, як стверджує позивач, за 3 дні.

Оголошення про засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо розгляду скарги ПрАТ Дніпрометалсервіс від 08.08.2019 з доповненнями до неї від 09.08.2019, яке відбулося 15.08.2019, було розміщене на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 13 серпня 2019 року.

Таким чином, за твердженнями позивача, він був позбавлений можливості підготувати обґрунтовані заперечення, через ретельність проведення засідання комісії та неможливість надати будь-які пояснення, оскільки за 2 дні до засідання було лише повідомлено на електронну адресу позивача, без врахування, що він постійно мешкає за кордоном.

У висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.08.2019 щодо даного питання вказано, що реєстратор не мав права виконувати таким чином чинне рішення суду, а однією з підстав стало відсутність скан-копії статуту товариства, що не передбачено законом взагалі.

Наказом Міністерства юстиції від 16.08.2019 № 2576/5 задоволено скаргу ПрАТ Дніпрометалсервіс від 08.08.2019 з доповненнями до неї від 09.08.2019, яким скасовано державну реєстрацію права власності за ТОВ Фермой-Кі на спірне майно незавершене будівництвом комплекс, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та анульовано доступ реєстратора до Держреєстру нерухомого майна.

Не погоджуючись з таким наказом позивачі звернулись з позовом до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказаний позов обґрунтований наявністю, станом на час прийняття оскаржуваних рішень, у них права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного наказу такий об`єкт перейшов у власність інших осіб, тому вказаний спір є спором про право цивільне, тобто має приватно-правовий характер.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини 1 статті 3 КАС України, у редакції, чинній на час подання позову до суду).

Аналогічні правові норми викладено в пунктах 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України у редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову до суду) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України (у редакції на час прийняття оскаржуваної ухвали) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, існує спір між позивачем та третьою особою щодо права власності на незавершене будівництвом комплекс, оскільки спірним наказом Міністерства юстиції України скасовано таке право за позивачем.

Тобто, виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом Мін`юсту "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 16.08.2019 № 2576/5.

Враховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, тому, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З наведеного вбачається, що спір у цій справі хоч і стосується рішення суб`єкта владних повноважень, проте випливає із відносин захисту прав позивача, щодо власності на незавршене будівництвом комплекс за адресою: АДРЕСА_1 Отже по суті, є спір щодо права власності чи то за Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі", чи за Приватним акціонерним товариством "Дніпрометалсервіс"

Тобто, предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №822/3323/17.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 21.11.2018 у справі № 813/1362/16, 28.11.2018 у справі №825/642/18, 29.01.2019 у справі № 803/1589/17, та у постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі №815/3656/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, ухвала суду від 10 грудня 2019 року про відмову у відкритті провадженні у справі є законною та обґрунтованою.

Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фермой-Кі"- залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Повний текст постанови складено 02 березня 2020 року.