Постанова

від 24.02.2020 по справі 906/574/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 906/574/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Гудак А.В. , суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників сторін:

позивача - адв. Ляхова О.В. (ордер на а.с. 53 у т.2)

відповідача - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 р. постановленого суддею Машевською О.П. у м.Житомирі, повний текст складено 11.11.2019 р.

у справі № 906/574/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" (Бердичів)

про зобов`язання вчинення дій

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 р. у справі № 906/574/19 частково задоволено позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" про зобов`язання вчинити діі - зобов`язати ТОВ "Вікторія-Фарм" в особі ліквідаційної комісіі визнати та включити до проміжного балансу кредиторські вимоги позивача на загальну суму 16203,97 грн. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк": 55 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 18.02.2012 р. за надані послуги з обслуговування поточного рахунку; 2000,00 грн. заборгованості за кредитом, 581,33 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 166,70 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, 154,01 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за договором від 24.02.2012 р. за послугою "Кредитний ліміт"; 664,02 грн. заборгованості за договором від 16.08.2013 р. за надані послуги з еквайрингу.

Відмовлено у позові в частині вимог на суму 12571,19 грн., з яких - 5936,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 306,00 грн заборгованості по комісії за користування кредитом за договором від 24.02.2012 р. за послугою "Кредитний ліміт", 6340,91 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Не погоджуючись із рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 12571,19 грн., позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подав апеляційну скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 12571,19 грн. та постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 12571,19 грн.

Скаржник доводить, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" шляхом підписання Анкети-заяви приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг, за змістом яких, в разі порушення виконання зобов`язання стягненню підлягають проценти, встановлені п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил і нарахування заборгованості з процентів має здійснюватися саме за процентною ставкою визначеною п. 3.2.1.5.4 Умов та Правил.

Пояснює, що надані суду першої інстанції розрахунки заборгованості та виписки по рахункам доводять, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" неналежно виконувало зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Доводить, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в стягненні процентів за користування коштами поза межами строку дії договору, оскільки Банк має право на їх стягнення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладено просить суд рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог в розмірі 12571,19 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Відповідач не подав суду відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" не з`явився. Відповідач повідомлявся судом в установленому порядку за належною юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також - за адресою ліквідаційної комісіі ліквідаційній Житомирська обл.. м .Бердичів вул..Газопровідна,23 кв.56 . Ухвали суду від 24.12.2019 р. про призначення справи до розгляду та від 28.01.2020 р. про відкладення розгляду справи повернулись до суду апеляційної інстанції з відмітками відповідно інші причини та адресат відсутній /а.с. 56-61, 75-78, 80 у т. 2/.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на час розгляду справи місцезнаходженням юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" є місто Бердичів, вул.Низгірецька, буд. 38, кв. 125.

Враховуючи, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Отже, апеляційний суд повідомив сторону про час і дату розгляду апеляційної скарги за належною адресою, підтвердженою матеріалами справи та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому повернення рекомендованої кореспонденції поштою не свідчить про невиконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення процесуальних дій, оскільки матеріали справи містять докази вчинення судом необхідних дій, направлених на завчасне повідомлення сторін, зокрема, відповідача про час і місце розгляду справи. Негативні наслідки неодержання юридичною особою кореспонденціі, яка направляється за юридичною адресою, покладаються в такому випадку на адресата.

Колегія суддів враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Пономарьов проти України", де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Учасники справи не позбавлені права вільно користуватись своїми процесуальними правами відповідно до ст. 42 ГПК України та мають можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ухвал суду від 24.12.2019 р. про призначення справи до розгляду та від 28.01.2020 р. про відкладення розгляду справи явка представників обов`язковою не визнавалась.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка представників в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне .

Судом за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, будинок 38, кв. 125, код ЄДРПОУ 37455314) з 10.09.2015 р. перебуває у стані припинення за судовим рішенням. Головою комісії з припинення/ліквідатором зазначено Заєць Світлана Володимирівна /а.с. 191-192 у т. 1/.

Матеріалами справи підтверджено, що 10 квітня 2019 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" із заявою з кредиторськими вимогами на загальну суму 16203, 97 грн., в якій просив визнати такі вимоги та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Вікторія-Фарм" /а.с. 186-190 у т. 1/. До заявленої суми 16203,97 грн. з посиланням на договір від 16.08.2013 р. включені такі суми: 55 грн. заборгованості за договором від 21.02.2012 р. за надані послуги з обслуговування поточного рахунку; 2000 грн. тіло кредиту, 6517,33 грн проценти за прострочену заборгованість, 460,01 грн. комісії, 6507, 61 грн. пені за договором від 24.02.2012 р. за послугою "Кредитний ліміт"; 664,02 грн. заборгованості за надані послуги з еквайрінгу.

Така заява була надіслана ліквідаційній комісіі за належною адресою - Житомирська обл. м.Бердичів вул.Газопровідна,23 кв.56 і повернута банку/позивачу поштою без вручення адресату 06.05.2019 р., що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДДПЗ "Укрпошта" /а.с.189-190 у т.1/.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Колегія суддів дійшла висновку, що юридична особа ТОВ "Вікторія-Фарм" перебуваючи в процесі припинення не забезпечила одержання поштової кореспонденції за адресою ліквідаційної комісіі, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому такі дії ліквідаційної комісії колегія суддів оцінює як ухилення від ухилення від розгляду вимог кредитора.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від розгляду кредиторських вимог, Акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" звернувся до суду з вимогою про зобов`язання вчинити дії, а саме включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що відповідає способу судового захисту визначеного п. 5 ч. 1 ст. 16 ЦК України.

На підтвердження своїх вимог позивач доводить, що 18.02.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі за текстом - Банк) підписали заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відтиску печатки, за змістом яких відповідач вважається таким, що приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі за текстом - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://prіvatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 18.02.2012 р. /а.с. 19-20 у т. 1/. Порядок надання кредиту за послугою кредитний ліміт на поточний рахунок регламентований розділом 3.2.1. "Умов та Правил надання банківських послуг" (далі- умов) /а.с.30-50 у т. 1/.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведення його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.2.1.1.3 визначено, що кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що клієнт зобов`язується: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1. цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., повернути кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17 (п. 3.2.1.2.2.).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк / Інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі- далі "Угода").

Згідно з п. 3.2.1.1.16. умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першої" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.6.1. умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" відкрито поточний рахунок та карткові рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . Позивач пояснює, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" за допомогою системи інтернет-банкінг Приват 24 звернувся із заявкою на встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 та 24.02.2012 р. на вказаний рахунок встановлено кредитний ліміт в розмірі 2000, 00 грн. в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта.

24.02.2012 р. банком надана послуга "Кредитний ліміт" з встановленим розміром ліміту 2000,00 грн./а.с. 229 у т. 1/.

Матеріалами справи, зокрема, випискою по рахунку відповідача та розрахунками /а.с.89-91 у т. 1/ підтверджено, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" користувався наданими коштами: станом на 10.05.2012 р. погасив кредит, а 31.05.2012 р. кошти в сумі 2000 грн. були зняті і в подальшому банку не повернені, у зв`язку з чим станом на серпень 2012 року утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Станом на 05.04.2019 р. банк обрахував заборгованість за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 16203,97 грн., з яких: 2000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 6517 грн. 33 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 460 грн. 01 коп. заборгованість за простроченою комісією, 6507 грн. 95 коп. пеня, 55 грн. заборгованості за договором за надані послуги з обслуговування поточного рахунку та 664,02 грн. заборгованості за надані послуги з еквайрингу.

Судом першої інстанції частково задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", оскільки суд дійшов висновку, що сторони погодили строк дії договору за послугою "Кредитний ліміт" від 24.02.2012 р. в один рік з можливістю продовження банком цього договору на той самий строк, однак лише за умови належного виконання відповідачем зобов`язань за таким договором. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що закінчення строку дії договору за послугою "Кредитний ліміт" від 24.02.2012 р. не звільняє відповідача від обов`язку повернути кошти банку, а також проценти за користуваннями ними, що нараховані в межах строку його дії, тобто за період з 24.02.2012 р. по 24.02.2013 р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, правовідносини, що склались між сторонами, регулюються нормами ст. 549, 551, 634 та нормами розділу 1 глави 72 ЦК України та ст..345-347 ГК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої, другої, сьомої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні норми Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Неповернення відповідачем кредитних коштів в сумі 2000 грн. підтверджено випискою по рахунку /а.с.89-91 у.1/. Позовна вимога про включення цієї суми до проміжного ліквідаційного балансу правомірно задоволена судом першої інстанції відповідно до норм ст..193 ГК України та ст.1054 ЦК України.

Колегією суддів не погоджується з іншими висновками суду першої інстанції по суті спору з огляду на таке.

Як зазначено вище, 18.02.2012 р. сторони уклали кредитний договір, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із заяви про відкриття поточного рахунку, заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг та самих умов.

Суд апеляційної інстанції враховує, що умови договору приєднання встановлюються одноособово банком у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що випливає зі змісту положення частини першої статті 634 ЦК України. Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Колегією суддів встановлено, що заява відповідача на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов не містить даних про: процентну ставку, розмір комісіі, вартості послуг банку з обслуговування рахунків (в т.ч.- карткового), умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та визначеного її розміру.

Витяг з Умов, розміщений на сайті:://privatbank.ua/terms/, та Витяг із Тарифів банку долучений до матеріалів справи /а.с. 51-88 у т.1/, на які позивач посилається як на невід`ємну частину спірного договору, не містить підтверджень, що саме з умовами даного витягу та тарифів був ознайомлений, розумів та погодився з ними відповідач, підписуючи заяву про приєднання до договору, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафів), й розмірах та порядках їх нарахування, надання послуги з обслуговування поточного рахунку.

Витяг з Умов та витяг із тарифів банку не містить підпису відповідача та не може бути розцінений як частина кредитного договору, відповідно - підтверджувати зобов`язання щодо сплати відсотків, комісії, пені тощо у конкретних розмірах.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позовна вимога містить посилання на п. 5.3 Умов, і посилаючись на п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг долучених до матеріалів позовної заяви, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Разом з тим, пункту 5.3 такого змісту, який зазначений позивачем, немає в Умовах, які подав позивач до суду першої інстанції разом з позовною заявою. Суду апеляційної інстанції представником позивача/скаржника надано ще дві редакції Умов та Правил /а.с.82-93 у т.2/. При цьому представник пояснив, що суду першої інстанції помилково надана редакція Умов та Правил, чинних на інший період.

Наведене вище підтверджує, що зміст і форма роздруківки із сайту позивача з витягом Умов та правил надання банківських послуг та витяг із тарифів банку повністю залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку), яка може постійно вносити відповідні зміни до умов.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, і такі пояснення підтверджені виписками по рахунку № НОМЕР_4 /а.с. 185 у т. 1/ та № НОМЕР_5 /а.с. 184 у т. 1/, що 55 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 18.02.2012 р. за надані послуги з обслуговування поточного рахунку та 664,02 грн. заборгованості за надані послуги з еквайрингу нараховані відповідно до витягу з Тарифів банку та списані банком з віднесенням на позабалансові рахунки.

Колегія суддів враховує при цьому, що у заяві відповідача на відкриття поточного рахунку зазначено, що підписавши таку заяву клієнт погоджується з Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів складають договір банківського обслуговування, які розміщені на сайті://privatbank.ua/terms/. Разом з тим, конкретні, погоджені сторонами тарифи не визначені. Отже, така заява, хоча і підписана клієнтом, не може бути розцінена як частина кредитного договору, відповідно - підтверджувати зобов`язання щодо сплати послуги з обслуговування поточного рахунку та послуги з еквайрингу в конкретних, обумовлених обома сторонами розмірах.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати відсотків за користування кредитом, вартості послуг, комісії, а також відповідальність у вигляді пені за порушення термінів виконання грошових зобовязхань. Умови та Правила з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника /а.с.19-20 у т. 1/, яка безпосередньо підписана клієнтом і лише такий факт міг би свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та у постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 30.09.2019 р. у справі № 916/2755/18, і підстав відступати від такої правової позиції у колегії суддів немає. Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом першої інстанції не надано оцінки таким обставинам і неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для часткового скасування рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині вимог про включення до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" кредиторськіх вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" щодо 6517 грн. 33 коп. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 460 грн. 01 коп. заборгованість за простроченою комісією, 6507 грн. 95 коп. пені, 55 грн. заборгованості за надані послуги з обслуговування поточного рахунку і 664 грн. 02 коп. заборгованості за за надані послуги з еквайрінгу, оскільки такі суми обраховані безпідставно.

Разом з тим, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, також відхиляються судом з урахуванням наведеного. Колегія суддів, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги окремо звертає увагу, що вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах, встановленими ст..625 ЦК України позивач у позовній заяві не пред`являв, тоді як зазначив про це в апеляційній скарзі. Разом з тим, правова природа коштів за користування кредитом є відмінною від 3% річних як особливої міри відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові і не має відношення до кредитних правовідносин. При цьому у суду відсутні підстави для самостійного визначення розміру заборгованості з урахуванням процентів річних згідно зі ст..625 ЦК України.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку, що позов у даній справі підлягає задоволенню частково, тому витрати на судовий збір підлягають розподілу згідно зі ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 277, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 29.10.2019 р. у справі № 906/574/19 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Позов задоволити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 38, кв. 125, код ЄДРПОУ 37455314) включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570) 2000,00 грн. заборгованості за кредитом .

В решті позову відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія-Фарм" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Низгірецька, 38, кв. 125, код ЄДРПОУ 37455314) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570) 237,27 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 512,78 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Матеріали справи № № 906/574/19 повернути Господарському суду Житомирської області .

Повний текст постанови складений 28 лютого 2020 року

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.