Постанова

від 23.02.2020 по справі 911/3144/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Справа№ 911/3144/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Скрицька Н.А., адвокат, ордер серії КС №224137 від 15.01.2020;

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/3144/19 (суддя Мальована Л.Я.) за позовом Дочірнього підприємства Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс до товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про стягнення 5 182 114,87 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Дочірнє підприємство Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про стягнення 5 182 114,87 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/3144/19 позовні матеріали Дочірнього підприємства Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс до товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком про стягнення 5 182 114,87 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Приймаючи дану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком є: 87525, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2, справа не підсудна Господарському суду Київської області, та з урахуванням ст. 27 Господарського процесуального кодексу України підлягає передачі за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 та направити матеріали справи №911/3144/19 до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України даний позов про стягнення заборгованості має розглядатися Господарським судом Київської області, оскільки спір у справі виник з договору субпідряду, місцем виконання якого є Київська область. Однак, як зазначає апелянт, суд першої інстанції вказаного не врахував, чим порушив приписи п. 5 ст. 29 ГПК України, якою надано право позивачу обирати підсудність за місцем виконання договору.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

В свою чергу, відповідач правом на участь свого представника не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвала суду про призначення справи до розгляду була направлена за адресою офіційного місцезнаходження вказаної особи.

Так, згідно інформації отриманої з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи відповідача, адресою його офіційного місцезнаходження є 87525, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Бахчиваджи, буд. 2.

Саме на вказану адресу судом здійснювалося направлення поштової кореспонденції товариству з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком .

Іншої поштової адреси відповідача, матеріали справи не містять.

При цьому, до повноважень суду не входить встановлення фактичної адреси учасника справи.

За таких обставин, судом вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Правило територіальної підсудності, закріплене у ч. 5 ст. 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем знаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.

Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов`язань за договором субпідряду, в частині оплати виконаних робіт.

Отже, спір у справі виник з приводу виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 532 ЦК України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Статтею 197 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором або місцем, яке визначено змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю Шляхове будівництво Альтком (генпідрядник) та Дочірнім підприємством Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс (субпідрядник) було укладено договір субпідряду №ДСА/Р/П/С/3-1517.

Згідно п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 21.09.2016) субпідрядник зобов`язується, на умовах договору, згідно з вимогами чинного законодавства, за завданням генпідрядника та згідно з Програмою виконання робіт, ухваленою генпідрядником, на свій ризик виконати та здати генпідряднику в установлений договором строк роботи, що включають в себе капітальний ремонт надземного пішохідного переходу на км 22+095 та надземного пішохідного переходу на км 19+115 при виконанні робіт по Капітальному ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса км 17+740-36+500, км 42+000-58+000, км 58+000-87+000 , а генпідрядник зобов`язується прийняти від субпідрядника виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору.

В свою чергу, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України №512-р від 11.07.2013, яким затверджено проект капітального ремонту вказаної ділянки дороги, автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса на ділянці км 17+740- км 87+000 знаходиться в межах Київської області.

Отже, умовами договору субпідряду №ДСА/Р/П/С/3-1517 від 20.05.2016 місцем його виконання визначено Київську область.

Враховуючи, що спір про стягнення заборгованості у даній справі виник з правовідносин щодо виконання зобов`язань за договором субпідряду, відтак до предмету доказування у даній справі входитиме, в тому числі, чи були виконані роботи - капітальний ремонт надземних пішохідних переходів при виконанні робіт по капітальному ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса км 17+740-36+500, км 42+000-58+000, км 58+000-87+000, що знаходиться в межах Київської області, на заявлену у позові суму.

Разом з тим, системний аналіз положень ч. 1 ст. 27 ГПК України та ч. 5 ст. 29 ГПК України вказує на можливість пред`явлення позову як до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, так і до господарського суду за місцем виконання договору.

Таким чином, з огляду на визначення сторонами у договорі місця виконання робіт - Київська область та предмет дослідження у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що у позивача наявне право обирати суд, який має розглянути спір, або за місцезнаходженням відповідача відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, або за місцем виконання робіт згідно з положеннями ч. 5 ст. 29 ГПК України.

За таких обставин, позивач звернувшись з позовом до Господарського суду Київської області, правомірно скористався наданим йому процесуальним правом щодо вибору суду, у відповідності до положень ч. 5 ст. 29 ГПК України.

Відтак, беручи до уваги право позивача на вибір суду, якому підсудна справа, та звернення позивача саме до Господарського суду Київської області, справа №911/3144/19 має розглядатись цим судом.

Отже, при винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності передачі справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області, з підстав визначених положеннями ст. 27 ГПК України, що призвело до прийняття неправомірної ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За наведених обставин, апеляційна скарга Дочірнього підприємства Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала від 20.12.2019 - скасуванню з передачею справи №911/3144/19 за підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області.

Підпунктом в) п. 4 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду, з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, під час розподілу судових витрат після розгляду даної справи по суті суд першої інстанції повинен вирішити питання щодо розподілу судового збору, сплаченого скаржником за подання апеляційної скарги, з урахуванням вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Граніт Україна товариства з обмеженою відповідальністю Енергопромімпекс на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/3144/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.12.2019 у справі №911/3144/19 скасувати.

3. Справу №911/3144/19 передати за підсудністю на розгляд до Господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено: 02.03.2020 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна