Постанова

від 25.02.2020 по справі 917/1235/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа № 917/1235/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Полупан Ю.В.,

за участі представників:

приватного виконавця (Скрипника В.Л.) - Святюк С.П., ордер серія АІ № 1024444 від 14.02.2020, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 6409/10 від 15.02.2018, договір про надання правової допомоги(витяг) № 14/02/20 від 14.02.2020; Боруца Т.М., довіреність № 2825 від 24.10.2018, посвідчення № 0217 від 11.09.2018;

стягувача (ПАТ "ВТБ БАНК" ) - адвокат Сербінов О.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ № 002287 від 14.11.2018, довіреність № 202 від 03.02.2019;

боржника (ПрАТ "Полтавхіммаш") - не з`явився;

3-ї особи (ПрАТ "Азовзагальмаш") - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. (вх. № 133П/3) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2019 року у справі № 917/1235/17 про відмову в задоволенні подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судового рішення по справі № 917/1235/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК", м. Київ,

до Приватного акціонерного товариства "Полтавхіммаш", м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Азовзагальмаш", м. Маріуполь Донецької області;

про стягнення 2162195,56 грн простроченої заборгованості по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту та 65538714,70 дол. США заборгованості по кредиту, що за офіційним курсом, встановленим НБУ станом на 01.02.2017, становить 1780274902,03 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.09.2017 у справі № 917/1235/17 стягнуто з ПрАТ "Полтавхіммаш" на користь ПАТ "ВТБ БАНК" заборгованість за кредитним договором № 23ВД від 08.07.2008 в розмірі 65538714,70 дол. США, заборгованість по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 2162195,56 грн та судовий збір в сумі 240000,00 грн.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Полтавської області видано наказ від 09.10.2017 у справі № 917/1235/17.

03.12.2019 приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно (цілісний майновий комплекс по вул . Маршала Бірюзова , 85, у м. Полтаві , згідно з переліком, викладеним у поданні), що не зареєстроване у встановленому порядку, під час примусового виконання наказу від 09.10.2017 у справі № 917/1235/17, на підставі ч. 10 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2019 у справі № 917/1235/17 (суддя Тимощенко О.М.) відмовлено в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано в установленому законом порядку.

Приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. 18.12.2019, тобто в межах визначеного чинним законодавством строку на апеляційне оскарження ухвали суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнити в повному обсязі подання про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано в установленому законом порядку.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- призначаючи судове засідання щодо розгляду подання приватного виконавця на п`ятий день після винесення ухвали від 04.12.2019, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 4 ст. 120 ГПК України щодо завчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання. При цьому, дана ухвала була отримана приватним виконавцем лише на наступний день після проведеного судового засідання. До того ж, місцевим господарським судом не було вжито заходів щодо відправлення даної ухвали приватному виконавцю на електронну пошту. Таким чином, суд першої інстанції, не пересвідчившись про належний спосіб повідомлення учасника справи, протиправно та всупереч вимогам закону прийняв рішення про розгляд подання за відсутності приватного виконавця.

- приватним виконавцем неодноразового здійснювалися виходи на територію заводу за місцезнаходженням: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, буд. 85, під час яких виконавцем засвідчено факт фактичного володіння боржником нерухомим майном. При цьому, під час проведення виконавцем опису майна боржника, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 56580,50 кв.м. за адресою: Полтавська обл., Полтава, вул. Бірюзова Маршала, буд. 85 б, яка знаходиться на території заводу, виконавцем встановлено наявність на території заводу іншого майна та направлено запит до МБТІ з метою встановлення майна, яким боржник володіє на праві приватної власності. На адресу виконавця 25.09.2019 надійшла відповідь з Полтавського БТІ Інвентаризатор з пакетом документів про наявність цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. вул. Маршала Бірюзова, 85, який не зареєстрований боржником у встановленому законом порядку.

- суд першої інстанції серед підстав для відмови у задоволенні подання зазначив необхідність запобігання порушення прав третіх осіб на нерухоме майно, що може їм належати. При цьому, відсутні жодні документи, які б свідчили про належність нерухомого майна третім особам та про імовірність порушення їх прав;

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 18.02.2020 о 12:00 год, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2020 о 15:00 год.

Приватний виконавець та представники приватного виконавця в судових засіданнях 18.02.2020 та 25.02.2020 підтримали апеляційну скаргу .

Стягувач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№1374 від 18.02.2020) та в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу приватного виконавця, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнити в повному обсязі подання про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано в установленому законом порядку.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що Приватний виконавець під час примусового виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2017 у справі №917/1235/17 встановив, що у фактичній власності у Боржника - ПАТ Полтавхіммаш перебуває цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою; Полтавська область, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85. З метою отримання більш детальної інформації на замовлення приватного виконавця МБТІ виготовило технічний паспорт на цілісний майновий комплекс, що розташований в місті Полтава по вулиці Маршала Бірюзова, 85. Отже, за висновком стягувача , звертаючись до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, приватний виконавець надав всі необхідні докази, що підтверджують наявність у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представники боржника та третьої особи в судове засідання 25.02.2020 не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату та час його проведення, про що свідчить наявний в матеріалах справи доданий до ухвали Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 список розсилки процесуальних документів Східним апеляційним господарським судом, а також витяг з інтернет-сайту Судова влада України повідомлення для учасників судового процесу, тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників боржника та третьої особи відповідно до частини 1 статті 202 та статті 270 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи скаржника та стягувача, заслухавши усні пояснення представників скаржника та стягувача, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом першої інстанції, на виконанні у приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, що діє на підставі посвідчення приватного виконавця № 0107, виданого 27.10.2017 р. Міністерством юстиції України, перебуває виконавче провадження № 59535673 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1235/17 від 09.10.2017р., про стягнення з ПРАТ "ПОЛТАВХІММАШ", код ЄДРПОУ 00217449 на користь АТ ВТБ БАНК заборгованості за кредитним договором № 23ВД від 08.07.2008 р. в розмірі 65 538 714,70 доларів США, заборгованості по сплаті комісійної винагороди за обслуговування кредиту в розмірі 2 162 195,56 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавцем вчинено виконавчі дії щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, які містяться на відкритих рахунках в банківських установах, всього з рахунків боржника було списано 15 507,15 грн. На підставі відповідей з банківських установ встановлено, що у божника або відсутні кошти на рахунках, або закриті вже рахунки, постановою приватного виконавця хоча і накладено арешт на грошові кошти боржника, але в зв`язку з тим, що існують попередні арешти, які накладені на підставі постанов державних виконавців, виконати постанову приватного виконавця неможливо. На підставі відповіді з Управління Держпраці у Полтавській області встановлено, що боржнику видано дозвіл на застосування механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 05.04.2016 № 147.16.53, термін дії з 05.04.2016, додатково повідомлено, що реєстраційні дії щодо великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів не здійснювались. Національною комісією з цінних паперів та фондовому ринку України повідомлено виконавця про те, що боржник відсутній серед власників, які володіють значними пакетами акцій товариств.

На підставі повідомлення ТСЦ № 5342 встановлено наявність значної кількості транспортних засобів, на які накладено постановою про відкриття виконавчого провадження арешт. В зв`язку з тим, що виконавцем неодноразово направлялась вимога про надання для огляду транспортних засобів з метою проведення опису та арешту та в зв`язку з тим, що виконавцю невідомо місцезнаходження значного переліку транспортних засобів боржника, 29.08.2019 виконавцем оголошено в розшук вищевказані транспортні засоби. Станом на день звернення до суду транспортні засоби не розшукані.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що боржнику на праві приватної власності належить нежитлова будівля загальною площею 56 580,50 кв.м, яка розташована за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, буд. 85б, вказана будівля на підставі іпотечного договору № 464 від 24.04.2012 перебуває в іпотеці в АТ ВТБ БАНК . Постановою від 12.07.2019 ВП №59535673 накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ПАТ Полтавхіммаш адреса: Полтавська область, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 85.

Також встановлено, що у боржника на праві оренди перебуває: земельна ділянка з кадастровими номерами 5310136400:13:001:0198 загальною площею 5,5580 га за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 856 (на підставі договору оренди землі № АР2/19 від 04.01.2019, строк дії до 19.10.2023) та земельна ділянка загальною площею 26,8570 га з кадастровим номером 5310136400:13:001:0199 за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85 (на підставі договору оренди землі №АР1/19 від 04.01.2019, строк дії до 19.10.2023).

27.08.2019р. приватним виконавцем здійснено опис майна боржника, а саме: нежитлової будівлі загальною площею 56580,50 кв.м., розташованої за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала ,буд. 85б ( складова частина об`єкта нерухомого майна : літ.А-1- Виробничий головний корпус на території заводу). Під час проведення опису виконавцем було з`ясовано наявність майна на території заводу та направлено запит до МБТІ з метою встановлення майна, яким боржник володіє на праві приватної власності.

Філією Головного інформаційно-обчислювального центру AT Укрзалізниці повідомлено виконавця про те, що на підставі даних Автоматизованої системи паспортизації, експлуатації, контролю під`їзних колій промислових підприємств (АС ПЕКП) станом на 09.09.2019 у власності боржника перебуває 2532,0 метрів розгорнутої довжини під`їзної колії, яка перебуває на балансі ПРАТ ПОЛТАВХІММАШ .

Приватним виконавцем встановлено, що Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області № 100 від 30.07.1993. затверджено процедуру приватизації державного майна Полтавського заводу хімічного машинобудування. На підставі Наказу № 151-Пр від 15.04.1994 затверджено акт оцінки вартості майна майнового комплексу Полтавського заводу хімічного машинобудування, створено Відкрите акціонерне товариство Полтавхіммаш . 27.05.1994 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області № 228-Пр затверджено серед умов рішення п. 7.4., якого передбачає заборону відчуження цілісного майнового комплексу (не продавати, не обмінювати, не дарувати, тощо) до введення національної валюти. Планом приватизації заводу затверджено рішення про заснування Відкритого акціонерного товариства Полтавхіммаш .

Наказом Регіонального відділення по Полтавській області Фонду державного майна за № 219Пр від 23.09.2002р. затверджено перелік майна, який передано у власність ВАТ Полтавхіммаш . В зв`язку з вимогами Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 прийнято рішення загальних зборів акціонерів ВАТ Полтавхіммаш про перейменування Відкритого акціонерного товариства Полтавхіммаш в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ПОЛТАВХІММАШ . Також боржником на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації за № ПТ14211062021 від 21.10.2011, введено в експлуатацію будівлю кінцевої здачі залізничних цистерн фарбувального цеху № 12 загальною площею 974,08 кв.м., але право власності на яку не було зареєстровано боржником.

В подальшому боржник звертався до працівників МБТІ з метою проведення технічної інвентаризації всіх будівель підприємства та надавав виписку з балансу , яка свідчіть про те, що цілісний майновий комплект є власністю ПАТ Полтавхіммаш та знаходиться на балансі підприємства станом на 31.03.2013.

25.09.2019 на адресу виконавця надійшла відповідь з Полтавського бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор так надано пакет документів з яких встановлено, що боржнику належить цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85, права власності на який не зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначені вище обставини, приватний виконавець звернувся до місцевого господарського суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно цілісний майновий комплекс по вул. Маршала Бірюзова, 85, у м. Полтаві, згідно з переліком, викладеним у поданні, який не зареєстровано у встановленому порядку на підставі ч. 10 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні даного подання виходив з того, що :

- державним виконавцем не надано суду доказів, які підтверджують, що боржник фактично є володільцем майна станом на час звернення із відповідним поданням. Такими доказами можуть бути: договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду, рішення місцевої ради про передачу земельної ділянки у приватну власність, свідоцтво про право на спадщину, відповідні договори на здійснення комунальних послуг, а також інші документи, які підтверджують володіння нерухомим майном;

- у своєму поданні приватний виконавець зазначає, що майно, на яке він просить суд звернути стягнення, знаходилось на балансі відповідача станом на березень 2013 року. Матеріали справи не вказують достеменно на факт існування у боржника права власності на зазначене у поданні майно, як право одноосібного володіння, на даний час;

- 29.08.2019р. виконавцем оголошено в розшук вищевказані транспортні засоби, станом на день звернення до суду транспортні засоби не розшукані, які конкретно дії вчинялися після 29.08.2019 року для розшуку транспортних засобів виконавець не повідомляє.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 85, права власності на який не зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно з приписами ч. ч. 10, 11 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Згідно з частиною 4 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Крім того, пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що однією із засад виконавчого провадження є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Отже, з системного аналізу змісту вказаних норм випливає, що при зверненні з поданням до суду про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець має надати докази, які підтверджують, що : 1) боржник фактично є володільцем майна на час звернення виконавця до суду із поданням, проте право на дане майно не зареєстроване у встановленому законом порядку, 2) у боржника відсутні кошті, на які можна звернути стягнення в першу чергу, або наявні кошти не покривають суми, що належить до стягнення; 3) вартість належного боржнику на праві власності майна, на яке таке право зареєстроване у встановленому законом порядку, не покриває суми, що належить до стягнення.

В матеріалах справи знаходиться виписка з балансу ПАТ Полтавхіммаш про те, що станом на 31.03.2013 цілісний майновий комплекс за адресою вул. Маршала Бірюзова, 85, є власністю та знаходиться на балансі підприємства на рахунку 10 (а.с.189,т-1).

Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович 16.07.2019 за вих. № 3672 звернувся до Полтавського бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор з запитом щодо надання копії технічного паспорта станом на день останньої інвентаризації та копії документів з інвентаризаційних справ на об*єкти нерухомого майна за адресами: Полтавська обл., м Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд.85б та Полтавська обл. м. Полтава, буд. 85, які належать ПРАТ Полтавхіммаш , код 00217449 (а.с. 44,т-1).

На запит приватного виконавця ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор надало Інвентаризаційну справу №26090- Технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вулиці Бірюзова Маршала № 85, м. Полтава, Полтавської області. Паспорт виготовлено 17.09.2019, але станом на 08.04.2013.

Разом з цим, згідно з пунктом 1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 № 186), зареєстрованої в міністерстві юстиції України від 10.07.2001 за №582/5773 (далі Інструкція) ця Інструкція визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх прав власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на всій території України.

Крім того, відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу І Інструкції вона визначає механізм проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, господарських будівель та споруд з метою, зокрема, встановлення їх наявності.

Згідно з пунктом 10 розділу І Інструкції за результатами проведення технічної інвентаризації складається інвентаризаційна справа, у тому числі матеріали технічної інвентаризації, технічні паспорти та обов`язково вносяться відомості про об`єкт нерухомого майна до Реєстру об`єктів нерухомого майна (після створення цього Реєстру).

Розділом ХІ Інструкції визначено порядок унесення поточних змін до інвентаризаційних документів.

Так, згідно з пунктами 1-3 даного розділу Інструкції внесення змін до інвентаризаційної справи проводиться зберігачем.

Всі виправлення, доповнення в технічних паспортах скріплюються підписом керівника суб`єкта господарювання (для юридичних осіб).

За наявності змін у складі, плануванні та технічному стані об`єкта виготовляється технічний паспорт.

Додатком 3 до Інструкції (пункт 13 розділу І) визначено типову форму технічного паспорту, у примітці якого зазначено, що дані технічного паспорту актуальні протягом одного року з дати проведення технічної інвентаризації.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень , лежить саме на ній.

Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та достатність.

Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття допустимість доказів , яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, приватний виконавець, звертаючись до суду першої інстанції із поданням про звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, до якого входить майно із певними якісними та кількісними характеристиками, не надав належних, достатніх та достовірних доказів щодо наявності у боржника на час звернення виконавця до суду із поданням (грудень 2019 року) зазначеного цілісного майнового комплексу саме у такому кількісному та якісному складі, який наведений у поданні.

При цьому виготовлений на замовлення приватного виконавця технічний паспорт не містить актуальну на час його звернення із поданням до суду інформацію щодо цілісного майнового комплексу в розумінні положень Інструкції, оскільки даний паспорт виготовлено за результатами технічної інвентаризації об`єкта цілісного майнового комплексу, яка проводилась у 2013 року. Даних же про здійснення технічної інвентаризації об`єкта за наступні роки, в тому числі 2019 рік, технічний паспорт не містить, як і не містить даних про те, що з 2013 року по 2019 кількісний та якісний характер цілісного майнового комплексу не змінились.

Окрім цього, матеріали справи не містять доказів наявності у боржника одноособового права власності на цілісний майновий комплекс на час звернення приватним виконавцем із поданням до суду першої інстанції.

Посилання приватного виконавця в апеляційній скарзі на те, що ним неодноразового здійснювалися виходи на територію заводу за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, буд. 85, під час яких виконавцем засвідчено факт фактичного володіння боржником не лише нежитловою будівлею загальною площею 56580,50 кв.м., але і цілісним майновим комплексом, є безпідставними, оскільки документи в підтвердження встановлення наявності конкретного майна станом на час звернення з поданням в матеріалах справи відсутні, опис майна не складався , технічний паспорт містить інформацію станом на 2013 рік, інша актуальна на час звернення із поданням інформація про цілісний майновий комплекс, виконавцем не надана , тобто не доведено наявності майна, яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, саме у тому якісному та кількісному складі, який зазначений у поданні.

Як вже зазначалося, пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що однією із засад виконавчого провадження є співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Слід зазначити, що приватним виконавцем постановою від 12.07.2019 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а постановою від 17.07.2019 року виконавцем накладено арешт на кошти боржника. Окрім цього, на підставі повідомлення ТСЦ №5342 встановлено наявність значної кількості транспортних засобів, на які накладено постановою від 12.07.2019 арешт. Приватним виконавцем 29.08.2019 оголошено в розшук вищевказані транспортні засоби, станом на день звернення до суду транспортні засоби не розшукані.

Отже, враховуючи відсутність доказів щодо остаточних результатів розшуку транспортних засобів, які належать боржнику, а також доказів того, на яку загальну суму було виявлено та арештовано майно боржника і в якій частині воно може покрити суму, яка підлягає стягненню з відповідача, звернення стягнення на майновий комплекс боржника, який є працюючим підприємством, не може однозначно вважатися заходом, співмірним із обсягом вимог за рішенням суду, яким стягнуто заборгованість з боржника, та є передчасним.

Окрім цього, як представниками приватного виконавця, так і представником стягувача судовому засіданні було зазначено про наявність у боржника великої кількості кредиторів і з значними грошовими вимогами, що може свідчити про можливу його неплатоспроможність .

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Частиною 1 статті 63 Кодексу України З процедур банкрутства встановлено, що після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Статтею 64 цього Кодексу встановлена черговість задоволення вимог кредиторів.

Також статтею у разі санації боржника стаття 54 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж усього або частини майна боржника, якщо воно становить єдиний майновий комплекс чи кілька єдиних майнових комплексів.

Отже у разі наявності ознак банкрутства боржника та ініціювання ним чи одним з кредиторів процедури банкрутства звернення стягнення на цілісний майновий комплекс в рамках виконавчого провадження у даній справі унеможливить співмірне задоволення вимог кредиторів у встановленій черговості у відповідних процедурах щодо банкрутства, що суперечитиме принципу верховенства права у правовідносинах, що виникають в державі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення подання приватного виконавця щодо звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Приватний виконавець в апеляційній скарзі стверджує, що призначаючи судове засідання щодо розгляду подання приватного виконавця на п`ятий день після винесення ухвали від 04.12.2019, суд першої інстанції порушив вимоги ч. 4 ст. 120 ГПК України щодо завчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання. При цьому, дана ухвала була отримана приватним виконавцем лише на наступний день після проведеного судового засідання. До того ж, місцевим господарським судом не було вжито заходів щодо відправлення даної ухвали приватному виконавцю на електронну пошту. Таким чином, за висновком скаржника, суд першої інстанції, не пересвідчившись про належний спосіб повідомлення учасника справи, протиправно та всупереч вимогам закону прийняв рішення про розгляд подання за відсутності приватного виконавця.

Однак колегія суддів не може погодитися із таким посиланням апелянта, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 11 статті 336 ГПК України подання державного виконавця, приватного виконавця розглядається судом негайно без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Європейський суд з прав людини при розгляді справи "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства", зазначив, що "негайно" не означає, що це має відбутися миттєво, але означає, що це має відбутися якомога скоріше, з урахуванням місця, часу та обставин у кожній справі (також п. 48 рішення у справі "Аквіліна проти Мальти" від 29.04.1999; п. 94 рішення у справі "Бєлоусов проти України" від 07.11 2013, заява № 4494/07).

Разом з цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, ч. 11 ст. 336 ГПК України жодним чином не регулює процедуру виклику державного чи приватного виконавця до суду для розгляду подання негайно.

Частиною 4 статті 120 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвалою суду від 04.12.2019 року подання прийнято до розгляду та викликано приватного виконавця в судове засідання на 09.12.2019 року. Приватний виконавець в судове засідання з розгляду його подання не з`явився.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 зазначає про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.05.2018 №925/125/14 зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку із чим, посилання скаржника на те, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду було отримано після судового засідання, як на підставу для скасування ухвали, правомірно визнано апеляційним судом безпідставною.

Отже, враховуючи вимоги частини 11 статті 336 ГПК України щодо негайного розгляду судом подання приватного виконавця, а також те, що приватний виконавець, який звернувся із поданням до суду, не цікавився у відповідний період часу перебігом справи щодо розгляду його подання, місцевим господарським судом не було порушено норм процесуального права щодо належного повідомлення виконавця про дату та час розгляду справи.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаної ухвали відсутні.

Оскільки апеляційна скарга приватного виконавця не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 270, 271, пунктом 1 частини 1 статті 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09 грудня 2019 року у справі № 917/1235/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.03.2020

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна