Рішення

від 04.02.2020 по справі 911/2536/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/2536/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Бондаренко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем груп"

07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Жовтнева, 27, код ЄДРПОУ 38679062

адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 15-А, оф.4.

до Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області

07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Центральна, 27, код ЄДРПОУ 04360623

про визнання протиправним та скасування рішення

за участі представників сторін:

позивача: Глущенко З.В., посвідчення № 000193 від 21.05.2018; ордер на надання правової допомоги серія КС № 700663 від 31.10.2019;

відповідача: не з`явився.

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 2634/19 від 11.10.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем груп" до Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства та договору про співпрацю з позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 05.11.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову (вх. № 234/19 від 11.10.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2019 клопотання про забезпечення позову (вх. № 234/19 від 11.10.2019) повернуто заявнику.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову (вх. № 244/19 від 24.10.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову (вх. № 244/19 від 24.10.2019).

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову (вх. № 248/19 від 31.10.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову (вх. № 248/19 від 31.10.2019).

У судове засідання 05.11.2019 з`явились представники позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 911/2536/19 на 17.12.2019.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 25122/19 від 17.12.2019).

У судове засідання 17.12.2019 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/2536/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі № 911/2536/19 на 14.01.2020.

У судове засідання 14.01.2020 з`явились представники позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення з ухвалою суду про призначення підготовчого засідання на ім`я Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області - відправлення вручено представнику за довіреністю, що підтверджує отримання відповідачем ухвали суду про призначення підготовчого засідання на 14.01.2020.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2019 закрито підготовче провадження у справі № 911/2536/19 та призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2020.

У судове засідання 04.02.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.02.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

встановив:

Рішенням Баришівської селищної ради від 17.11.2008 № 746.19-39-07 Про заміну засновників нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Екосистем Груп та протоколу загальних зборів учасників ТОВ Екосистем груп від 03.12.2018 № 03/12/88, Баришівська селищна рада увійшла до складу учасників ТОВ Екосистем груп .

22.03.2019 рішенням Баришівської селищної ради № 149-07-07 надано згоду на укладення договору та погодження проекту договору про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення твердих побутових відходів (смт Баришівка, земельна ділянка з кадастровим номером 3220255100:01:139:1000) між Баришівською селищною радою та ТОВ Екосистем груп .

17.04.2019 рішенням Баришівської селищної ради № 220-09-07 затверджено вказаний договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення твердих побутових відходів.

Відповідно до пункту 1.1. Договору сторони за цим договором домовились співпрацювати та взаємодіяти без об`єднання вкладів та майна сторін з метою досягнення позитивного екологічного ефекту на полігоні твердих побутових відходів шляхом впровадження та здійснення заходів, спрямованих на зберігання, сортування, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів.

Згідно з пунктом 3.1.5. Договору Баришівська селищна рада (сторона-1) зобов`язана не перешкоджати стороні-2 та її представникам в процесі співробітництва та взаємодії сторін в організації здійснення стороною-2 сортування, переробки та захоронення твердих побутових відходів.

Пунктами 8.1., 8.2. Договору визначено, що всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір передається на розгляд суду, відповідно до чинного законодавства України.

Сторона направляє претензію у письмовому вигляді, а інша сторона зобов`язується розглянути її протягом 30 робочих днів з моменту отримання такої претензії.

Згідно з пунктом 10.1. Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року.

Відповідно до пункту 10.3. Договору цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку, у випадку невиконання стороною своїх зобов`язань, шляхом направлення листа на адресу сторони, зазначеному у договорі, про розірвання договору впродовж двох місяців.

Рішенням Баришівської селищної ради від 20.09.2019 № 596.3-16-07 розірвано Договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів від 27.03.2019 відповідно до пункту 10.3. Договору.

Короткий зміст позовних вимог

Предметом позову у справі є визнання протиправним та скасування рішення Баришівської селищної ради від 20.09.2019 № 596.3-16-07, яким розірвано договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів від 27.03.2019, що обгрунтований відсутністю тих порушень позивачем зобов`язань за Договором, що стали підставами спірного рішення та порушенням відповідачем процедури прийняття вказаного рішення.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Екосистем груп

1. Підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення від 20.09.2019 № 596.3-16-07 стало депутатське звернення 8-ми депутатів Баришівської селищної ради, які стверджували, що на території сміттєзвалища Баришіської селищної ради створилася критична ситуація, яка несе екологічну небезпеку для життя та здоров`я жителів громади, в якому просили включити до порядку денного питання: "Про скасування рішень Баришівської селищної ради № 143-07-07 від 22.03.2019 Про надання згоди на укладення Договору про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів та № 220-09-07 від 17.04.2019 Про затвердження Договору про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів .

Відповідно до статті 33 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів встановлюються екологічними нормативами з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів.

Проте, жодних документів на підтвердження критичності ситуації на спірному полігоні матеріали справи не містять та на адресу позивача не направлялись.

2. Пунктом 7.2 Договору визначено, що цей договір може бути розірваний за ініціативою однієї зі сторін у випадку невиконання другою стороною своїх зобов`язань впродовж 2 місяців з дня отримання письмової вимоги про виправлення порушень.

Відповідно до пунктів 8.1., 8.2. Договору визначено, що всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір передається на розгляд суду, відповідно до чинного законодавства України.

Сторона направляє претензію у письмовому вигляді, а інша сторона зобов`язується розглянути її протягом 30 робочих днів з моменту отримання такої претензії.

Згідно з пунктом 10.3. Договору цей договір може бути розірвано в односторонньому порядку, у випадку невиконання стороною своїх зобов`язань, шляхом направлення листа на адресу сторони, зазначеному у договорі, про розірвання договору впродовж двох місяців.

Станом на дату прийняття Баришівської селищною радою рішення від 20.09.2019 № 596.3-16-07, на адресу позивача не надходило жодних документів відносно екологічної ситуації на полігоні або усуненні будь-яких порушень, що, у свою чергу, свідчить про безпідставність прийнятого рішення про розірвання договору.

На підтвердження належного виконання позивачем умов Договору, до матеріалів позову долучено: паспорт місця видалення відходів сміттєзвалища Баришіської селищної ради реєстраційний номер № 90-1-18, погоджений Головним управління Дерпродспоживслужби в Київській області та Київської обласною державною адміністрацією; санітарно-мікробіологічні дослідження Баришівського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ КОЛЗ МОЗ України , проби грунту (Протоколи № 6-8, 9-11, 12-14, 15-17, 18-20, 21-22) та протоколи дозиметричного контролю від 26.06.2019 № 41, висновок Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 12.2-18-1/11672 від 30.05.2019.

3. Відповідно до частини 10 статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно з частиною 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідач не повідомив позивача про включення до порядку денного сесії ради питання про розірвання спірного договору та не направив жодного документу про порушення позивачем істотних умов договору, що, у свою чергу, також свідчить про порушення відповідачем Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та умов договору.

Аргументи Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області

Відповідачем відзиву не подано, доводи позивача не заперечено, доказів на підтвердження порушення позивачем істотних умов договору або екологічної небезпеки на полігоні у матеріалах справи відсутні, про розгляд справи щодо нього у господарському суді належним чином повідомлений, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями ПАТ Укрпошта .

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; а згідно з частиною 4 вказаної статті - суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2019 у даній справі, судом, з власної ініціативи, витребувано у відповідача, в порядку частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, письмові пояснення з відповідними доказами у додатку щодо дотримання процедури при прийнятті спірного у справі рішення та, в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, письмові пояснення з відповідними доказами у додатку про те, які порушення позивачем зобов`язань за договором стали підставами для прийняття спірного у справі рішення.

Проте, вищевказані вимоги суду були проігноровані відповідачем.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 31 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного кордону, виконання кримінальних покарань, Державного управління справами, Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Закон України Про охорону навколишнього природного середовища визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Відповідно до статті 35 Закон України Про охорону навколишнього природного середовища державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами визначені статтею 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , статтею 21 Закону України Про відходи .

При цьому, відповідно до підпункту 6 пункту а частини 1 статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Відповідно до статті 21 Закону України Про відходи органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз`ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об`єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи. Органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об`єктів поводження з відходами.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

17.04.2019 рішенням Баришівської селищної ради № 220-09-07 затверджено вищевказаний договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення твердих побутових відходів.

Відповідно до пункту 1.1. Договору сторони за цим договором домовились співпрацювати та взаємодіяти без об`єднання вкладів та майна сторін з метою досягнення позитивного екологічного ефекту на полігоні твердих побутових відходів шляхом впровадження та здійснення заходів, спрямованих на зберігання, сортування, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що цей договір може бути розірваний за ініціативою однієї зі сторін у випадку невиконання другою стороною своїх зобов`язань впродовж 2 місяців з дня отримання письмової вимоги про виправлення порушень.

На підтвердження виконання позивачем істотних умов договору, до матеріалів справи долучено: паспорт місця видалення відходів № 90-1-18 від 01.11.2018 результат санітарно - мікробіологічного дослідження від 30.06.2019 № 7-9, 13-15, 16-17, згідно з якими проби відповідають МУ 2293-81; протокол дозиметричного контролю № 41 від 26.06.2019, згідно з яким рівні потужності експозиційної дози зовнішнього гамма-випромінювання на території сміттєзвалища не перевищують допустимі рівні, встановлені НРБУ - 97; протоколи відбору та дослідження проб грунту від 26.06.2019 № 6-8, 9-11, 12-14, 15-17, 18-20, 21-22; протоколи дослідження зразків повітря на вміст залишків пестицидів від 01.07.2019 № 18-29, 6-17 згідно з яким зразки повітря відповідають вимогам ДСан ПН 8.8.1.2.3.4-000-2001; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 12.2-18-1/11672 від 30.05.2019 згідно з яким продукт: Скоп волокнистий макулатурний відповідає вимогам чинного санітарного законодавства України.

Крім того, матеріали справи містять докази здійснення позивачем господарської діяльності, а саме: договір на виконання топографо-геодезичних робіт від 22.10.2018, договір купівлі-продажу товарів № 01-07/2019 від 03.07.2019, договір про надання послуг спецтехнікою, механізмами № АБУ/03072019/1055/ПВЮ від 03.07.2019, договір про надання послуг машин і механізмів № 01 від 26.07.2019, договір суборенди спецтехніки № 23/09/2019 від 23.09.2019.

Також матеріали справи містять депутатське звернення від 18.09.2019 в якому зазначено, що на території сміттєзвалища Баришівської селищної ради створилась критична ситуація, яка несе екологічну небезпеку для життя та здоров`я жителів громади.

Проте, до матеріалів справи не надано повідомлень про порушення позивачем істотних умов договору, як це передбачено пунктами 7.2., 8.1., 8.2. Договору, які б надсилались на адресу позивача від Баришівської селищної ради.

Крім того, за частиною 10 статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно з частиною 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За результатами перевірки судом рішення Баришівської селищної ради № 569.3.-16.07 від 20.09.2019, яке долучене до матеріалів справи, судом встановлено, що підставою скликання сесії ради є скасування рішення Баришіської селищної ради зі змінами, що, у свою чергу, свідчить про неможливість ідентифікації позивачем зазначеного розгляду відносно своєї діяльності для надання пояснень, що передбачені частиною 17 статті 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У вказаному рішенні також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи наведене, рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009, суд дійшов висновку, що оскільки орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення виконуються належним чином, а матеріали справи свідчать про те, що рішення Баришівської селищної ради № 220-09-07 від 17.04.2019, яким затверджено договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення твердих побутових відходів позивачем виконується без порушення істотних умов договору, доказів протилежного відповідачем не надано, отже наявні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Баришівської селищної ради від 20.09.2019 № 596.3-16-07, яким розірвано договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів від 27.03.2019.

Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року "Право на ефективний засіб юридичного захисту" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, слід зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція). У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ наголосив, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов (вх. № 2634/19 від 11.10.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем груп" ( 07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Жовтнева, буд. 27, код ЄДРПОУ 38679062, адреса для листування: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 15-А, оф.4) до Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області ( 07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Баришівської селищної ради від 20.09.2019 № 596.3-16-07 Депутатський запит ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , (щодо скасування рішення Баришівської селищної ради) зі змінами , яким розірвано Договір про співпрацю та взаємодію щодо впровадження заходів, спрямованих на сортування, переробку та захоронення побутових відходів на полігоні твердих побутових відходів від 27 березня 2019 року.

3. Стягнути з Баришівської селищної ради Баришівського району Київської області (07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, код ЄДРПОУ 04360623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосистем груп" (07500, Київська область, Баришівський район, смт Баришівка, вул. Жовтнева, 27, код ЄДРПОУ 38679062) 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.03.2020.

Суддя С.О. Саванчук