Ухвала

від 02.03.2020 по справі 189/233/20

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/233/20

2-з/189/1/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року смт. Покровське

Суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Лукінова К.С., розглянувши заяву акціонерного товариства КРЕДОБАНК про забезпечення позову у цивільній справі № 189/233/20 (2/189/232/20) за позовом акціонерного товариства КРЕДОБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в сумі 288628,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

28.02.2020 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області за допомогою поштового зв`язку надійшла позовна заява АТ КРЕДОБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в сумі 288628,20 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2020 року позовну заяву передано для розгляду судді Лукіновій К.С.

Одночасно з позовною заявою АТ КРЕДОБАНК подало заяву про забезпечення позову, яка згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2020 року передана судді Лукіновій К.С.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову АТ КРЕДОБАНК вказує на те, що відповідач протягом тривалого часу не виконує умов кредитного договору, вживає дії для ухилення від його виконання, безперешкодно користується майном, чим приховує активи та що свідчить про бажання боржника покинути територію України. Просили до початку розгляду справи забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно належне ОСОБА_1 та, зокрема, на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,7413 га., 5,3255 га., 5,8734 га., 5,8832 га., частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , причіп марки КРД модель 050122, 2014 року випуску; забезпечити позов шляхом обмеження права на виїзд ОСОБА_2 за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був раніше виданим.

Дослідивши матеріали поданої позовної заяви та заяви про забезпечення позову приходжу до висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України і підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачена можливість забезпечення позову виключно у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Згідно п. 1, п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Згідно п.3, п.4, п. 6, п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, в поданій заяві не вказано та не додано доказів того, яким чином незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та не додано належних і допустимих доказів цим обставинам, наприклад доказів намагання реалізації майна відповідачем, тощо.

В заяві про забезпечення позову взагалі не вказано про те, на які саме грошові кошти заявник просить накласти арешт та чи не є ці кошти коштами, щодо яких містяться заборони, передбачені ч. 4 ст. 150 ЦПК України.

Крім того, з наданих документів суд не може встановити співмірність заявлених позовних вимог із заявленими позивачем заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача, адже з наданих витягів та інформації неможливо встановити вартість цього майна в сукупності та чи взагалі не перевищує вартість наведеного майна - заявленим позовним вимогам.

Крім цього, щодо нерухомого майна у вигляді земельних ділянок з кадастровими номерами 1224283400:01:001:0632, 1224283400:01:001:0609 - вже наявне обтяження за постановами Покровського РВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області та Дніпровський ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, а постановою № 51470316 від 22.06.2016 року Покровського РВДВС ГТУЮ Дніпропетровської області накладено обтяження на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .

Тобто, у разі забезпечення позову в обраний позивачем спосіб у цій справі може бути порушене право невизначеного кола осіб, які суд самостійно встановити не в змозі, але заявник не надає суду відомості про цих осіб, так само як і підстави раніше вжитих обтяжень нерухомого майна.

Ще однією підставою вважати, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогами ст. 151 ЦПК України є те, що в поданій заяві заявник взагалі не зазначає, на яку саме частку квартири в АДРЕСА_1 просить накласти арешт, хоча згідно наданого самим заявником витягом з реєстру прав власності видно, що ОСОБА_1 належить Ѕ частина цієї квартири.

Заявник просить забезпечити даний позов шляхом обмеження права на виїзд ОСОБА_2 за межі України, хоча до цієї особи позовні вимоги взагалі не заявлялись, відомості про особу ОСОБА_2 - позивачем у справі суду не надано, а також в поданій заяві взагалі не обґрунтовано, за яких підстав та в зв`язку із чим суд має заборонити ОСОБА_2 виїзд за межі України за борговими зобов`язаннями ОСОБА_1 та як ці дві особи пов`язані між собою.

В поданій заяві не наведені пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Таким чином, через наявність вищевказаних недоліків суд позбавлений можливості перевірити обсяг позовних вимог та їх співмірність із заявленим забезпеченням позову.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказаних вимог також позивачем не виконано та не наведено, в чому полягає припущення позивача про неможливість виконання рішення в майбутньому без відповідного забезпечення позову.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

В заяві відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та відсутність доказів та посилань на дійсну вартість майна, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України , що є присічними, а тому підлягає поверненню заявнику, оскільки вказані вище обставини не дають змоги суду прийняти законне та обґрунтоване рішення за даною заявою.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Заяву акціонерного товариства КРЕДОБАНК про забезпечення позову у цивільній справі № 189/233/20 (2/189/232/20) за позовом акціонерного товариства КРЕДОБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в сумі 288628,20 грн. - повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Лукінова

Справа № 189/233/20

2-з/189/1/20

02.03.2020