Рішення

від 16.11.2020 по справі 189/233/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 16.11.2020

Справа № 189/233/20

Провадження № 2/334/3172/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Череп М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2020 року надійшли матеріали позовної заяви АТ Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2020 року № 189/233/20, згідно якої справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м.Запоріжжя, за територіальною підсудністю - останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 04.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Так, АТ Кредобанк звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по Договору про надання споживчого кредиту № 1435607596501050 від 12.02.2014 року в розмірі 228628,20 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 3429,42 грн. та витрати в розмірі 1051 грн. по сплаті судового збору у зв`язку зі зверненням із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 10.08.2018 року за результатами відкритих торгів між ПАТ Фідобанк від імені якого діяла Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Фідобанк та ПАТ Кредобанк укладено Договір про відступлення прав вимоги, у тому числі вимоги в межах та обсязі визначених сторонами у договорі до ОСОБА_1 .

Відповідач взяті на себе обов`язки, щодо виконання умов договору належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 13.02.2020 року існує заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 228628,20 грн., з яких: 42713,70 грн. - неповернута сума кредиту; 54480,53 грн. - нараховані та несплачені відсотки за користування коштами; 131433,97 грн. - прострочена комісія за адміністрування кредиту.

Банком умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.

На виконання п. 3 Договору відступлення позивачем ОСОБА_1 надіслано повідомлення про відступлення права вимоги по Договору про надання споживчого кредиту № 1435607596501050 від 12.02.2014 року з усіма наступними змінами та доповненнями.

Заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 1435607596501050 від 12.02.2014 року в розмірі 228628,20 грн. відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звертається до суду та просить стягнути її у судовому порядку, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору за позов в розмірі 3429,42 грн. та за заяву про забезпечення позову в розмірі 1051 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повідомлений про розгляд справи, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження разом з матеріалами позовної заяви на адресу його реєстрації. Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Сторони не звертались до суду з клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Сторони повідомлені про дату розгляду справи рекомендованою кореспонденцією, наданий час для подання відзиву та заперечень.

Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи та письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.02.2014 року між ПАТ Фідобанк та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1435607596501050, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 48054,92 грн. з остаточним строком повернення кредиту 11.02.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених п.п.1.3-1.4, а також зі сплатою комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3,99% (а.с.11).

10.08.2018 року між ПАТ Фідобанк та ПАТ Кредобанк укладено Договір відступлення права вимоги, у відповідності до умов якого, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб , до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), в тому числі несанкціонованими овердрафтами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору та розширеного електронного реєстру. (а.с.7-8)

Положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України встановлені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме те, що Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Витягу з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги від 10.08.2018року, ПАТ Кредобанк набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1435607596501050 на загальну суму заборгованості станом на 06.08.2018року в розмірі 174879,32грн.(а.с.9)

Згідно Договору відступлення права вимоги, Права вимоги переходять до ПАТ Кредобанк з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого ПАТ Кредобанк стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання ПАТ Фідобанк та ПАТ Кредобанк умов, що визначені пунктом 2, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається.

На виконання п. 3 Договору відступлення права вимоги, на адресу Відповідача від імені ПАТ Кредобанк було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором(а.с.10).

Згідно з умовами Кредитного договору, Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Згідно із ч.2. ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошові вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09. 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора ПАТ Фідобанк , які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Зобов`язання щодо надання коштів банком виконані, проте ОСОБА_1 взяті на себе обов`язки, щодо виконання умов договору, належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредиту, яка станом на 13.02.2020 року становить 228628,20 грн. та складається з:

- заборгованості за кредитом в сумі 42713,70 грн.,

- заборгованості за відсотками в сумі 54480,53 грн.,

- заборгованості за комісіями в сумі 131433,97 грн., що підтверджуються наданим банком розрахунком заборгованості за договором № 1435607596501050 від 12.02.2014 року, який відповідач на спростував.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.11.2019 року по справі №522/18855/16 зазначив, що плата за послуги, що супроводжують кредит, тобто компенсація сукупних послуг банку за рахунок позивача, є незаконним в силу частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України Про захист прав споживачів .

У рішенні від 11.07.2013 року №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Згідно статті 18 Закону України Про захист прав споживачів , в редакції, яка діяла на час укладання кредитного договору, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача що стягнення комісії за адміністрування кредитом в розмірі 131433,97 грн. задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на законних вимогах.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, аналізуючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ Кредобанк заборгованості станом на 13.02.2020 року, за кредитним договором № 1435607596501050 від 12.02.2014 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 42713,70 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 54480,53 грн., а всього 97194,23 грн.

В частині стягнення заборгованості комісії за адміністрування кредитом в розмірі 131433,97 грн. в задоволенні позову має бути відмовлено, через недоведеність та відсутність доказів в обґрунтування зазначених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1 457,91грн.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат за заяву про забезпечення позову в розмірі 1051 грн., оскільки з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2020 року заява АТ Кредобанк про забезпечення позову у цивільній справі за позовом банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту в сумі 288628,20 грн. повернуто позивачеві (а.с.45-46, 50).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Кредобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за кредитним договором № 1435607596501050 від 12.02.2014 року, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 42713,70 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 54480,53 грн., а всього 97194,23 грн. (дев`яноста сім тисяч сто дев`яності чотири) гривні 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) судові витрати в розмірі 1457 (одна тисяча чотириста п`ятдесят сім) гривень 85 копійок.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ісаков Д.О.