Постанова

від 18.02.2020 по справі 383/993/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2020 року м. Кропивницький

справа № 383/993/18

провадження № 22-ц/4809/54/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області у складі судді Адаменко І.М. від 27 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЄЛЬ-ЛТД , Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, треті особи - Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації, визнання недійсним рішення та визнання права власності на земельні ділянки ,-

встановив:

У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЄЛЬ-ЛТД , Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, треті особи - Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, в якому з урахуванням поданих уточнень, просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 21 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 кадастровий номер 3520884800:02:000:2672 загальною площею 3,1701 гектарів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352088481001072 в відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області 21 березня 2012 року, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 04 квітня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 кадастровий номер 3520884800:02:000:2671 загальною площею 3,7901 гектарів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352088481001237 в відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області від 04 квітня 2012 року, визнати недійсним договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , зареєстрований Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 2 березня 2017 року на земельну ділянку площею 3,1701 гектарів, кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, площею 3,1701 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, згідно договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , номер запису 19359334, визнати недійсним договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , зареєстрований Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 2 березня 2017 року на земельну ділянку площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, згідно договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , номер запису 19364402, визнати право власності на земельну ділянку площею 3,1701 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за ОСОБА_2 , визнати право власності на земельну ділянку площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за ОСОБА_2 , визнати недійсним Рішення сесії Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 28 грудня 2000 року № 60.

Позов мотивовано тим, що на підставі сертифіката серії НОМЕР_3 , виданого Бобринецькою районною державною адміністрацією 30.09.1999 року, він отримав право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП Рассвет , площею 8,25 га, розташовану на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. У вересні 2000 року він за усною домовленістю з ОСОБА_4 без укладання договору оренди передав останньому в користування вказану земельну ділянку, отримавши 500 грн. за оренду. Оскільки ОСОБА_4 перестав сплачувати кошти за користування паю, він вирішив повернути земельну ділянку в своє користування.

Однак, у 2006 році йому стало відомо, що власником належного йому сертифікату на право на земельну частку(пай) стала сестра ОСОБА_4 ОСОБА_1 , яка набула це право на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 27 вересня 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом за реєстром 3572.

Зазначив, що 07 грудня 2011 року рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 2-302/2011 визнано недійсним доручення, посвідчене 25 вересня 2000 року секретарем виконкому Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстроване в реєстрі за № 101 та договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай) відповідно сертифікату серії КР № 0245327, укладений 27 вересня 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області, за реєстром № 3572, також визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії 1-КР № 008491, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13-21ч, виданий 06 березня 2001 року Миколо-Бабанською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26.06.2012 року рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.12.2011 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 27.09.2012 року вказані судові рішення залишені без змін.

Вказав, що з метою реєстрації свого речового права, звернувся до державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації з заявою щодо реєстрації за ним права власності на земельну частку(пай) на підставі сертифікату серії НОМЕР_4 № 0245327, виданого 30.09.1999 року Бобринецькою районною державною адміністрацією на земельну частку (пай) у колективній власності КСП Рассвет Бобринецького району, кадастрові номера земельної ділянки 3520884800:02:000:2671 та 3520884800:02:000:2672.

Однак, 03.09.2018 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 за № 42818103 було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації, оскільки подані ним документи не дають змоги встановити набуття, зміну та припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а власником вказаних земельних ділянок згідно відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно є ОСОБА_1 , що унеможливлює реєстрацію речового права за ним.

ОСОБА_1 внаслідок тривалого судового розгляду справи № 2-302/2011, скориставшись його юридичною необізнаністю, заявила про втрату Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 008491, площею 6,96 га та незаконно отримала нові Державні акти на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданий 21.03.2012 року та серії НОМЕР_5 002470 виданого 04.04.2012 року.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 незаконно набула право власності на спірні земельні ділянки, які згодом передала в оренду ТОВ Ель-ЛТД поза його волею, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 21 березня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 кадастровий номер 3520884800:02:000:2672 загальною площею 3,1701 гектарів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352088481001072 в відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області 21 березня 2012 року.

Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданий Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 04 квітня 2012 року на ім`я ОСОБА_1 , кадастровий номер 3520884800:02:000:2671 загальною площею 3,7901 гектарів та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №352088481001237 в відділі Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області від 04 квітня 2012 року.

Визнано недійсним договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , зареєстрований Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 2 березня 2017 року на земельну ділянку площею 3,1701 гектарів, кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, площею 3,1701 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, згідно договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , номер запису 19359334.

Визнано недійсним договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , зареєстрований Бобринецькою районною державною адміністрацією Кіровоградської області 2 березня 2017 року на земельну ділянку площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської област.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку, площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, згідно договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД та ОСОБА_1 , здійснену державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 , номер запису 19364402.

Визнано право власності на земельну ділянку площею 3,1701 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2672, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за ОСОБА_2 .

Визнано право власності на земельну ділянку площею 3,7901 гектарів кадастровий номер 3520884800:02:000:2671, яка знаходиться на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області за ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 6343,20 гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог, а саме про визнання недійсним Рішення сесії Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 28 грудня 2000 року № 60 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Зокрема зазначила, що у 1999 році нею було придбано декілька сертифікатів на земельну частку (пай) на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, в тому числі і у ОСОБА_6 , повністю розрахувавшись з ним. У 2012 році нею було отримано державні акти нового зразка на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 виданого 21.03.2012 року, розміром - 3,1701 га, кадастровий номер 3520884800:02:000:2672 та серія ЯК № 002470 виданий 04.04.2012 року, розміром - 3,7901 га, кадастровий номер 3520884800:02:000:2671.

Згідно довідки виданої Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області від 24.10.2018 року за № 472, вказані земельні ділянки з 2000 року використовуються нею за їх цільовим призначення, а саме ведення товарного сільськогосподарського виробництва та на протязі 18 років сплачуються своєчасно податки та збори згідно діючого законодавства України за здійснення даної діяльності.

Відповідно до Закону України № 899 від 05.06.2003 Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Згідно даного закону члени КСП не мали відносно земельних ділянок права власності на землю, тільки згідно своїх сертифікатів мали специфічне право вимагати виділення земельної частки із земель, які перебували в колективній власності.

Спірні земельні ділянки пройшли зміну своїх меж і є законно виділеними.

На підставі законного володіння земельною ділянкою 01.03.2017 року нею було укладено з ТОВ ЄЛЬ-ЛТД договір оренди земельної ділянки, який на законних підставах було зареєстровано Бобринецькою районною державною адміністрацією 02.03.2017 року в реєстрі прав на нерухоме майно та ознайомленням органів місцевого самоврядування, а саме Миколо - Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

Також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення його права на земельну ділянку йому стало відомо у серпні 2009 року, тобто з часу звернення до суду з позовом про визнання недійсним доручення посвідченого посвідченого 25 вересня 2000 року секретарем виконкому Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстроване в реєстрі за №101, договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії КР №024327 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області, зареєстроване за реєстровим №3572, та державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2011 року по справі №2-302/2011 вказані вимоги позову було задоволено.

Однак, позивачем не пред`являлось до виконання судового рішення про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю серії 1-КР № НОМЕР_7 , виданого на ім`я ОСОБА_1 , не пред`являлись ним також вимоги про витребування чи повернення земельної ділянки (ділянок), і після набрання вказаним рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 грудня 2011 року по справі №2- 302/2011 законної сили, незважаючи на те, що позивачу було відомо про особу, якій належить право власності на спірне майно та перебування його в користуванні у ОСОБА_1 з 2000 року по даний час.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції невірно здійснено розподіл судових витрат між сторонами.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 ЦПК України (в редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом) передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною другою статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно зі статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі статтею 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судом встановлено, що 30.09.1999 року ОСОБА_2 отримав право на земельну частку (пай) у колективній власності КСП Рассвєт Бобринецького району, розміром 8,25 умовно кадастрових гектарів, розташованих на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, що підтверджується сертифікатом серії КР № 0245327, який виданий 30.09.1999 року Бобринецькою районною державною адміністрацією та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку(пай) за № 525 /т.1 а.с.-15/.

Згідно із записом у сертифікаті право на вказану земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Білорус Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 3572 /т.1 а.с. - 16/.

07 грудня 2011 року рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області у цивільній справі № 2-302/2011 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Миколо-Бабанської сільської ради, треті особи на стороні відповідачів - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 про визнання недійсним доручення, договору купівлі-продажу права на земельну частку (пай), державного акта на право приватної власності на землю задоволено повністю. Вказаним рішенням визнано недійсним доручення, посвідчене 25 вересня 2000 року секретарем виконкому Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстроване в реєстрі за № 101, визнано недійсним договір купівлі-продажу права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серії КР № 0245327, укладений 27 вересня 2000 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області, за реєстром № 3572, визнано недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії 1-КР № 008491, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 13-21ч, виданий 6 березня 2001 року Миколо-Бабанською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_1 . Рішення набрало чинності 26.06.2012р. /т.1 а.с.7-10/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 27.09.2012 року рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.12.2011 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26.06.2012 року залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до листа Бобринецької районної державної адміністрації № 01-21/07/1 від 29.08.2018 року ОСОБА_2 відмовлено у виділенні в приватну власність земельної ділянки (паю) на підставі сертифікату серії КР № 0245327, виданого 30 вересня 1999 року Бобринецькою РДА на земельну частку(пай) у колективній власності КСП Рассвєт Бобринецького району, розміром 8,25 умовно-кадастрових гектарів, яка розташована на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області в зв`язку з тим, що на дану земельну ділянку(пай) зареєстровано право власності за відповідачем ОСОБА_1 відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_1 , зареєстрованих за № 352088481001237 від 04 квітня 2012 року та № 352088481001072 від 21 березня 2012 року /т.1а.с.21/.

Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області від 03 вересня 2018 року позивачеві відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3520884800:02:0002672, оскільки подані позивачем документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме в наданому рішенні суду кадастровий номер земельної ділянки не вказано, що унеможливлює реєстрацію речового права за позивачем /т.1а.с.25/.

21 березня 2012 року ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3520884800:02:000:2672, площею 3,1701 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_1 від 21.03.2012 року, вказана земельна ділянка розташована на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.1 а.с.23/, а 04 квітня 2012 року набула у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3520884800:02:000:2671, площею 3,7901 га, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_2 від 04.04.2012 року, земельна ділянка також розташована на території Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва/т.1 а.с.22/.

З інформаційного листа Відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 29.03.2019 року №43/106-19 встановлено, що вказані вище Державні акти ОСОБА_1 отримала взамін Державного акту на право приватної власності на землю серія І-КР №008491, зареєстрованого 06 березня 2001 року №13-21, виданого на підставі рішення сесії Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району від 28.12.2000 року/т.2 а.с.45/.

02 березня 2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД було укладено договори оренди спірних земельних ділянок.

Відповідно до частин першої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності, й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Враховуючи те, що оспорювані позивачем державні акти на право приватної власності на землю отримані ОСОБА_1 на підставі та взамін Державного акту на право акту на право приватної власності на землю серія І-КР №008491, який на той час рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.12.2011 року був визнаний недійсним, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю від 21 березня 2012 року та від 04 квітня 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України дає підстави для висновку, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, висновок суду про скасування договорів оренди землі укладених 02.03.2017 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Єль-ЛТД є обґрунтованим, оскільки оспорювані правочини порушують майнові права позивача.

Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно пропуску позивачем строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивний (сам факт порушення права) так і суб`єктивний ( особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Як встановлено судом, про наявність оспорюваних державних актів позивачу стало відомо після отримання відмови державного реєстратора у реєстрації за ним права власності на спірні земельні ділянки, тобто 03.09.2018 року. Позивач звернувся в суд з позовом 12.09.2018 року, а тому строк звернення до суду з позовом ним не пропущено. Посилання скаржника на те, що про порушення його прав позивачу стало відомо у серпні 2009 року і з цього часу починається перебіг строку позовної давності є безпідставними.

Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат між сторонами, оскільки відповідає положенню ч. 9 ст. 141 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.02.2020 року.

Судді:

О.А.Письменний О.Л.Дуковський О.І. Чельник