Ухвала

від 27.02.2020 по справі 265/1452/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2020року

м. Київ

справа № 265/1452/19

провадження № 61-3300ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ НАТУРАЛ ФУД на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року в справі за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради Донецької області, до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області Лясевич Руслана Вікторовича, товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ НАТУРАЛ ФУД (далі - ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД ), приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіної Оксани Володимирівни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О .В. про державну реєстрацію нерухомого майна та скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області Лясевич Р. В., ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД , приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіної О. В., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О. В. про державну реєстрацію нерухомого майна та скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2019 року вказана позовна заява керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 залишена без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий суд виходив з того, що прокурором до позовної заяви не надані докази існування виключного випадку відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, який дає підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в порядку передбаченому частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Постановою Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 задоволено.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2019 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, виходив з того, що прокуратура у повному обсязі виконала вимоги чинного процесуального законодавства, зокрема, статтю 56 ЦПК України, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також обґрунтувавши, в чому саме полягає порушення інтересів держави, та довівши необхідність звернення до суду, в тому числі і виключні випадки.

У лютому 2020 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 листопада 2019 року.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва держави в особі Маріупольської міської ради при зверненні до суду з даним позовом.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року необхідно відмовити з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Апеляційним судом встановлено, що 04 березня 2019 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради з позовом до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області Лясевич Р. В., ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД , приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіної О. В., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О. В. про державну реєстрацію нерухомого майна та скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна.

26 лютого 2019 року керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 2, відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , повідомив Маріупольського міського голову про підготовку вказаної позовної заяви в інтересах Маріупольської міської ради.

Згідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до чачтини четвертої статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною пятою статті 16 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 Закону України Про прокуратуру на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу №183/1617/16, у постанові від 14 листопада 2018 року зазначила, що прокуратура має право на звернення до суду в інтересах держави, у разі попереднього повідомлення прокурором органу державної влади, який не належним чином здійснює захист державних інтересів в межах своїх повноважень, про намір звернутися до суду в інтересах держави в особі такого органу, та якщо відповідна установа не заперечує проти таких дій прокурора і підтримує позов.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурором листом 26 лютого 2019 року попередньо, до звернення до суду, повідомлено Маріупольську міську раду про звернення до суду із зазначеною позовною заявою.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/447/18 щодо представництва прокурором інтересів держави прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За змістом абзаців першого та другого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Обґрунтовуючи в позовній заяві наявність порушення інтересів держави, прокуратура вказала, що ці порушення безпосередньо зачіпають інтереси територіальної громади м. Маріуполя щодо використання незаконно зайнятої земельної ділянки, а Маріупольська міська рада не звернулася своєчасно за захистом цих інтересів до суду.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що звертаючись до суду із позовом, прокурор у повному обсязі виконав вимоги зазначених вище норм матеріального і процесуального права, наявність права на звернення до суду в інтересах держави обґрунтував виявленням порушень у користуванні земельною ділянкою, що належить територіальній громаді інтереси якої Маріупольська міська рада у встановленому законом порядку не захищала.

Отже, бездіяльність Маріупольської міської ради і є виключним випадком для подання позовної заяви прокурором, оскільки може призвести до спливу строків позовної давності та неможливості захисту інтересів держави в подальшому.

Крім того, апеляційним судом також втсановлено, що Маріупольська міська рада звернулася до Маріупольської місцевої прокуратури № 2 із інформацією про можливі порушення при проведенні реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим у прокуратури відсутні підстави щодо внесення відомостей до ЄРДР щодо неналежного виконання своїх обов`язків представниками міської ради.

За таких обставин, з урахуванням предмету спору, прокурором належним чином обґрунтована наявність порушень інтересів держави, що залишилось поза увагою місцевого суду.

З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що прокуратура у повному обсязі виконала вимоги чинного процесуального законодавства, зокрема, статті 56 ЦПК України, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також обґрунтувавши, в чому саме полягає порушення інтересів держави, та довівши необхідність звернення до суду, в тому числі і виключні випадки.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права апеляційним судом не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ АЗОВ НАТУРАЛ ФУД на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ НАТУРАЛ ФУД на постанову Донецького апеляційного суду від 16 січня 2020 року в справі за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави, в особі Маріупольської міської ради Донецької області, до державного реєстратора Військово-цивільної адміністрації м. Торецька Донецької області Лясевич Руслана Вікторовича, товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ НАТУРАЛ ФУД , приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Лушкіної Оксани Володимирівни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Лушкіної О .В. про державну реєстрацію нерухомого майна та скасування запису про право власності на об`єкт нерухомого майна відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов