Ухвала

від 02.03.2020 по справі 120/754/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 березня 2020 р. Справа № 120/754/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом:

ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Вінницькій області

про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 171 КАС України суддя, після одержання позовної заяви, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, встановлено, що позовна заява не відповідає таким вимогам, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року становить 2102 грн.

Згідно матеріалів позовної заяви, позивачем просить суд:

- визнати протиправними дії щодо нарахування ОСОБА_1 як самозайнятій особі сум Єдиного соціального внеску до сплати за період з червня 2017 року по дату винесення рішення у справі

- скасувати нарахування ОСОБА_1 як самозайнятій особі сум Єдиного соціального внеску до сплати за минулий період: за 2017 року у сумі 8448,00 грн, за 1-й квартал 2018 р. - у сумі 2457,18 грн, за 2-й квартал 2018 р. - у сумі 2457,18 грн, за 3-й квартал 2018 року - у сумі 2457,18 грн, за 4-й квартал 2018 року - у сумі 2457,18 грн, за 1-й квартал 2019 року - у сумі 2754,18 грн, за 2-й квартал 2019 року - у сумі 2754,18 грн, за 3-й квартал 2019 року - у сумі 2754,18 грн, за 4-й квартал 2019 року - у сумі 2754,18 грн, нарахування за 1-й квартал 2020 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області не вчиняти такі протиправні дії у майбутньому;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 21.12.2018 року №Ф-9240-17-У.

Суд вважає зазначені позовні вимоги окремими немайновими вимогами, тому ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру із двома позовними вимогами для Позивача становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн * 0.4 = 840,80 грн * 2 = 1681,6 грн ).

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і Позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 статті 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 статті 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Матеріали позовної заяви свідчать, що позивач оскаржує вимогу від 21.12.2018 року. Доказів щодо дати отримання вказаної вимоги, а також доказів щодо оскарження вимоги в адміністративному порядку позивач не надав і до адміністративного суду звернувся лише 20.02.2020 року.

Таким чином, ОСОБА_1 пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI. При цьому, позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не надано.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року справа №802/983/18-а (адміністративне провадження №К/9901/64845/18).

Окрім цього, частиною 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як свідчать матеріали справи Позивачем заявлено позовні вимоги до Головного управління ДФС у Вінницькій області та Головного управління ДПС у Вінницькій області, однак Відповідачем визначено Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Враховуючи викладене Позивачу необхідно уточнити суб`єктний склад відповідачів.

Зазначені вище недоліки вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160, 161 КАС України.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись статтею 169 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та відшкодування матеріальної шкоди залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5 - денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу та представнику позивача.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар