Рішення

від 03.03.2020 по справі 140/3623/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3623/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства Профіт до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство Профіт (далі - МПП Профіт , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2019 року №0004731409 та податкових вимог від 22.05.2019 року №90229-54 та від 28.10.2019 року №267593-54.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між МПП Профіт та Ost West Group Sp.z.o.o. було укладено договір на купівлю-продаж автомобіля DAF XF 105.460 з номером XLRTE47MS8E843690, 2008 року випуску, за 7125,39 євро. Згідно умов договору, позивач здійснив повну передоплату в розмірі вартості автомобіля, однак Ost West Group Sp.z.o.o. не надав придбаний автомобіль у користування позивачу. У зв`язку з чим позивач розірвав договір і звернувся до Окружного суду Старого міста Познані (Республіка Польщі) із позовом про повернення коштів. У свою чергу, податковим повідомленням-рішенням від 03.05.2019 №0004731409 до MПП Профіт застосовано штраф в сумі 102 987, 96 грн. за порушення статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції , яке на думку ГУ ДФC у Волинській області виразилось в затримці повернення валютної виручки у строк понад 180 днів, які закінчились 07.08.2018 року і станом на 03.04.2019 року рахується заборгованістю контрагента даного підприємства у сумі 7125,39 євро. Однак, представник позивача вказує, що податковим органом не враховано, що підприємство своєчасно, до обігу 180 днів, звернулось до суду з позовом про зобов`язання до виконання боржника Ost West Group Sp.z.o.o. умов контракту. А тому, на думку представника позивача, рішення, які видавались податковим органом відносно порушення MПП Профіт є безпідставними та такими, що підлягають до скасування.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзивах на позовну заяву представники відповідача 1 та 2 вважають дану позовну заяву необґрунтованою та безпідставною, оскільки станом на 03.04.2019 у MПП Профіт обліковується прострочена дебіторська заборгованість у сумі 7125,39 євро. Перевіркою встановлено, що MПП Профіт порушено статтю 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , статтю 13 Закону України Про валюту і валютні операції . У зв`язку з чим, ГУ ДФC у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до MПП Профіт застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 102 987,96 грн. Крім того, представники відповідачів вказують, що жодний з наданих документів не звільняє від відповідальності платника у вигляді пені, нарахованої відповідно до Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , де в частині другій статті 4 чітко визначено, що у разі недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується y разі прийняття до розгляду судом, позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості. Однак, в даному випадку позивачем не надано доказів про прийняття до розгляду судом позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості. Також представники відповідачів вказують, що у зв`язку із отриманням відомостей про подання платником до ДФC України скарги на податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 року №0004731409, податкову вимогу від 22.05.2019 року №90229-54 була відкликано. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представників відповідачів про розгляд справи за участю сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 02.05.2018 року між МПП Профіт та Ost West Group Sp.z.o.o. був укладений контракт №02/05/2018 про купівлю автомобіля DAF XF 105.460, шасі НОМЕР_1 , 2008 року випуску за ціною 7125,39 євро. Згідно пункту 6 даного контракту, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в євро, відповідно до рахунку-фактури, до отримання товару - 100% передоплата (а.с.12-13).

ГУ ДФC у Волинській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку МПП Профіт з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 02.05.2018 року №02/05/2018 за період з 02.05.2018 року по 03.04.2019 року, за результатами якої складено акт від 10.04.2019 року №7911/14-09/30912142, яким встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції в частині несвоєчасного надходження ТМЦ по імпортній операції від 08.05.2018 року згідно контракту №02/05/2018 від 02.05.2018 року з фірмою-нерезидентом Ost West Group Sp.z.o.o. Польща.

Як вбачається з пункту 3.1 вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області отримано від ПАТ Державний ощадний банк України інформацію на МПП Профіт щодо порушення граничних термінів розрахунків при здійсненні імпортної операції від 08.05.2018 року по контракту від 02.05.2018 року №02/05/2018. Перевіркою встановлено, що на виконання вимог вказаного контракту МПП Профіт у періоді з 02.05.2018 року по 03.04.2019 року перераховано в адресу Ost West Group Sp.z.o.o. Польща, попередню оплату в сумі 7125,39 євро/222957,62 грн. Перевіркою своєчасності розрахунків при здійсненні імпортних операцій підприємства встановлено, що станом на 03.04.2019 року ТМЦ (автомобіль DAF XF 105.460 з номером XLRTE47MS8E843690, 2008 року випуску) в адресу МПП Профіт не надійшов.

Крім того, перевіркою встановлено, що МПП Профіт за перевіряємий період до судових органів з позовною заявою про стягнення простроченої дебіторської заборгованості в сумі 7125,39 євро з нерезидента Ost West Group Sp.z.o.o. Польща - не зверталась.

03.05.2019 року ГУ ДФС у Волинській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0004731409, яким до МПП Профіт застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 102987,96 грн. (а.с.8).

20.05.2019 року позивачем було подано скаргу на вказане податкове повідомлення рішення, яка рішенням ДФС України від 19.07.2019 року залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 року №0004731409 без змін (а.с.28-31).

Крім того, 22.05.2019 року ГУ ДФС у Волинській області було сформовано податкову вимогу №90229-54 у зв`язку з наявністю податкового боргу у сумі 102987,96 грн. (а.с.10).

У свою чергу, 28.10.2019 року ГУ ДПС у Волинській області було сформовано нову податкову вимогу №267593-54 (а.с.11).

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII Про валюту і валютні операції (далі - Закон №2473), який введено в дію 07.02.2019, передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з пунктом 2 постанови Правління НБУ від 02.01.2019 №7 Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (далі - Положення про заходи захисту), поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07 лютого 2019 року не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).

З вказаного випливає, що якщо граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, встановлені Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , було порушено до дати введення в дію Закону України Про валюту і валютні операції , то застосовуються строки й відповідальність, визначені Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

У свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною другою статті 4 Закону № 185/94-ВР визначено, що у разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов`язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (частини третя, четверта, п`ята статті 4 Закону № 185/94-ВР).

Таким чином, норми Закону №185/94-ВР носять імперативний характер і визначена ними відповідальність настає незалежно від причин, з яких сталося порушення. У свою чергу, відповідно до Закону №185/94-ВР порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення виручки (вартості недопоставленого товару). Обумовлене наведеною законодавчою нормою звільнення від сплати пені автоматично не призводить до визнання порушення статті 1 вищевказаного Закону відсутнім, а лише виключає відповідальність за таке порушення у формі пені.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР, та пеня за їх порушення не сплачується. При цьому задоволення такого позову виключає нарахування пені за період з моменту прийняття позовної заяви судом.

Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10 та у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №815/3991/16, від 28.01.2020 року у справі №815/735/16, від 05.11.2019 року у справі №825/244/15-а, який згідно з КАС України повинен враховуватися при вирішенні справи.

Як вбачається з розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності МПП Профіт до акту від 10.04.2019 року №7911/14-09/30912142 пеня нарахована за період з 05.11.2018 року по 03.04.2019 року (за 150 днів) у сумі 102987,96 грн. (а.с.9).

Разом з тим, позивачем до матеріалів адміністративної справи додано копію позову МПП Профіт , поданого в Окружний суд Старого міста Познані до Ost West Group Sp.z.o.o. про видачу наказу сплати у судовій наказовій процедурі від 02.08.2018 року (а.с.16). Згідно копії квитанції, наявної в матеріалах справи, дана позовна заява була здана у поштове відділення 02.08.2018 року (а.с.15).

Таким чином, дата звернення резидентом із позовом до Окружного суду Старого міста Познані про стягнення з нерезидента заборгованості за експортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону № 185/94-ВР.

Будь-яких доказів, які б спростовували ці обставини відповідач не надав, а відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, що тверджень представника відповідача про відкликання податкової вимоги від 22.05.2019 року №90229-54 суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, 20.05.2019 року позивачем було подано скаргу на податкове-повідомлення рішення від 03.05.2019 року №0004731409, яка рішенням ДФС України була залишена без задоволення.

Водночас, статтею 60 ПК України визначено підстави та порядок відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги.

Зокрема, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Аналізуючи статтю 60 ПК України, суд приходить висновку про відсутність підстав, які б свідчили про відкликання контролюючим органом оскаржуваної податкової вимоги, оскільки рішенням ДФС України скаргу МПП Профіт було залишено без задоволення, у той час, як однією з підстав відкликання податкової вимоги є скасування контролюючим органом раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкової вимоги.

У той же час, механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами визначає Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі - Порядок №610).

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку№610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму:

- узгодженого грошового зобов`язання;

- непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Протягом періоду оскарження суми грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана податкова вимога №90229-54 винесена відповідачем 22.05.2019 року, тобто в період, коли податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 року за № 0004731409 оскаржувалося в адміністративному порядку (скарга подана 20.05.2019 року).

Водночас, суд звертає увагу, що випадків відкликання контролюючим органом податкової вимоги з підстав подання платником податків скарги на податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження не містить ні стаття 60 ПК України, ні Порядок №610.

У свою чергу, частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначеним положенням, відповідачами не доведено, що вони діяли на підставі та у спосіб визначений Конституцією та законами України, а тому, на думку суду, даний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 5763,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 29.11.2019 року № 1181 та від 03.01.2020 року № 365 (а.с.2, 41).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 03 травня 2019 року № 0004731409 та податкову вимогу від 22 травня 2019 року №90229-54.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Волинській області від 28 жовтня 2019 року № 267593-54.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 43143484) на користь Малого приватного підприємства Профіт (44101, Волинська область, смт. Ратне, вулиця Серпнева, 16, ідентифікаційний код 30912142) судовий збір у розмірі 5763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко