Рішення

від 20.02.2020 по справі 1.380.2019.001525

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001525

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

12 год. 33 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.В., позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Тереха І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації, частини недоотриманої грошової допомоги,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ліквідаційної комісії УМВС України на Львівській залізниці, Міністерства внутрішніх справ України, у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України на Львівській залізниці № 2о/с від 11.03.2019 щодо звільнення позивачки з органів внутрішніх справ;

- зобов`язання Ліквідаційну комісію УМВС України на Львівській залізниці провести перерахунок вислуги років з урахуванням часу навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка (0 років 11 місяців 25 днів), а також термінів вимушеного прогулу у період з 13.09.2015 по 11.03.2019 (03 роки 06 місяців 00 днів) та внести відповідні зміни щодо вислуги років у трудову книжку та послужний список;

- стягнути з УМВС України на Львівській залізниці на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 41404,04 грн., компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 47467,60 грн., а також частину недоотриманої одноразової грошової допомоги в розмірі 34169,69 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2019 позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду таких документів:

- заяви із зазначенням поштового індексу ОСОБА_1 , її реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України; ідентифікаційних кодів юридичних осіб - відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); засобів зв`язку та електронної пошти ОСОБА_1 , відомих засобів зв`язку відповідачів та відомих номерів засобів зв`язку відповідачів, офіційних електронних адрес або адрес електронної пошти (у випадку, якщо такі не відомі, про це зазначити);

- заяви у якій привести у відповідність відповідачів за цим позовом та позовні вимоги, які до них заявлені;

- надати власне письмове підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На виконання цієї ухвали від позивачки 16.04.2019 за вх. № 13011 надійшов лист, до якого позивачка додала у тому числі позовну заяву з усуненими недоліками.

Позивачка у позовній заяві у новій редакції звернулася із позовними вимогами до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці, Національної поліції України з вимогами про: визнання протиправним та скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці № 2о/с від 11.03.2019 щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ; зобов`язання Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці поновити позивачку на службі в органах внутрішніх справ України та провести перерахунок вислуги років з урахуванням часу навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка (0 років, 11 місяців, 25 днів), а також термінів вимушеного прогулу у період з 13.09.2015 по 11.03.2019 (3 роки 06 місяців 00 днів); внесення відповідних змін щодо вислуги років у трудову книжку та послужний список; стягнення з Національної поліції України на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 41404,04, компенсацію за невикористані дні відпустки у сумі 47467,60, а також частину недоотриманої одноразової грошової допомоги у розмірі 34169,69 грн.

Позивачка вважає її звільнення з органів внутрішніх справи України незаконним та обчислення вислуги років невірним, наказ № 2о/с від 11.03.2019 таким, що підлягає скасуванню. Крім цього вказує, що відповідачем 1 невірно обчислено вислуги років позивачки, оскільки до вислуги років, визначеної у наказі № 65 о/с від 03.09.2015 необхідно додати періоди незаконного звільнення зі служби, які визнані судом вимушеним прогулом, що у загальній кількості станом на 11.03.2019 становили 3 роки 6 місяців. Крім того, у зв`язку з перебуванням у вимушеному прогулі їй слід виплатити середній заробіток у сумі 41404,04 грн., компенсацію за невикористані відпустки у сумі 47476,60 грн., залишок недоотриманої грошової допомоги в сумі 34169,69 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

16.05.2019 за вх. № 16835 від позивачки надійшло клопотання про заміну сторони в адміністративній справі, у якому вона просить замінити в адміністративній справі №1.380.2019.001525 відповідачів Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці та Національну поліцію на правонаступника - Міністерство внутрішніх справ України.

В підготовчому засіданні 16.05.2019 клопотання позивачки задоволено, замінено відповідачів на єдиного відповідача - Міністерство внутрішніх справ України.

06.06.2019 за вх. № 19865 від відповідача надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , у якому Міністерство внутрішніх справ України не визнає позов у повному обсязі, та просить відмовити у його задоволенні. Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 перебувала на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці та мала спеціальне міліцейське звання. Отже, позивачка перебувала у трудових (службових) відносинах з УМВС України на Львівській залізниці, а не Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно саме юридичною особою УМВС України на Львівській залізниці (у подальшому - ліквідаційною комісією цього УМВС) нараховувалось грошове забезпечення, вислуга років та приймались управлінські рішення щодо подальшого проходження служби Колодій О. ОСОБА_2 . Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань УМВС України на Львівській залізниці припинило свою діяльність 24.04.2019. Проте зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України не є його правонаступником. Зі змісту ст. 1 Закону України Про міліцію та ст. 1 Закону України Про Національну поліцію відповідач робить висновок, що основні завдання та функції держави, які покладались на міліцію та поліцію є тотожними. І вважає, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, передбачає правонаступництво новоутвореною установою. Відтак зазначає, що на сьогоднішній день Міністерство внутрішніх справ України є політичним, а не правоохоронним органом та забезпечує не захисну функцію, а здійснює формування політики центральних органів влади. Відтак вважає помилковим та необґрунтованим твердження позивачки, що в силу Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 права та обов`язки УМВС України на Львівській залізниці на даний час покладені на МВС України, оскільки МВС України не є його правонаступником. Також зазначає, що бюджетне фінансування для розрахунку заборгованості ліквідаційним комісіям здійснюється за рахунок та через Національну поліцію, а не через МВС України.

18.06.2019 за вх. № 21221 від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій вказує, що не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що вона була належним чином повідомлена про майбутнє звільнення через скорочення штатів. Вважає, що вона незаконно звільнена зі служби в органах внутрішніх справ ще до вступу в силу Закону України Про Національну поліцію . Також акцентує увагу суду, що УМВС України на Львівській залізниці було структурним підрозділом МВС України, а тому твердження представника відповідача про те, що вона не перебувала у трудових відносинах з міністерством є невірним. Вона дійсно не перебувала в штатному розписі апарату МВС України, але була в штаті структурного підрозділу міністерства. Щодо правонаступництва УМВС України на Львівській залізниці, то зазначає, що Головне управління Національної поліції у Львівській області не може бути правонаступником, оскільки діяльність УМВС України на Львівській залізниці розповсюджувалася на територію семи областей України. Вважає, що оскільки УМВС України на Львівській залізниці згідно витягу з ЄДРПОУ припинено як юридична особа публічного права (номер запису 14151110013013856 від 24.04.2019), то процесуальним правонаступником є Міністерство внутрішніх справ України.

26.06.2019 за вх. № 22460 від позивачки на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України

- провести ОСОБА_1 на дату звільнення (11.03.2019) перерахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 13.09.2015 по 11.03.2019, із зазначенням вказаного у наказі МВС України по особовому складу.

- скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України від 11.03.2019 №2о/с в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років на день звільнення (20 років 09 місяців 27 днів у календарному вирахуванні); внести відповідні зміни у скасовану частину наказу із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ України, зазначеного у наказі по особовому складу МВС України, шляхом видання наказу про внесення змін у наказ №2о/с від 1 1.03.2019, а також внести відповідні записи у трудову книжку і послужний список особової справи ОСОБА_1 .

Зобов`язати Національну поліцію

- виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу при проходженні служби в посаді заступника начальника слідчого відділу Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 60165,15 грн.;

- виплатити ОСОБА_1 частину недоотриманої одноразової грошової допомоги в розмірі 67588,94 грн.;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані протягом 2015-2019 років відпустки та сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення за 2015-2019 роки;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (грошового забезпечення, матеріальних допомог та компенсації за невикористані відпустки) у зв`язку з порушенням строків їх виплати по день фактичної виплати.

01.07.2019 за вх. № 22769 від Міністерства внутрішніх справ України надійшло заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , у якому відповідач зазначає, що позивачка вибірково трактує наданий ним відзив та законодавство, на яке посилається представник Міністерства у відзиві. Зокрема вказує, що висновок про правонаступництво органам Національної поліції органів міліції з відповідним переходом всіх обов`язків зроблено Верховним Судом. Також зазначає, що у період з 2015 по 2019 роки включно, у разі наявності заборгованості ліквідаційною комісією УМВС України на Львівській залізниці перед нею та невжиття цією юридичною особою заходів щодо неналежного виконання процедури звільнення позивача у зв`язку із ліквідацією, мала змогу заявити як кредитор свої вимоги до Ліквідаційної комісії УМВС України на Львівській залізниці. Проте позовна заява та додані до неї матеріали не містять доказів звернення позивача у якості кредитора до ліквідаційної комісії. Окрім того вказує, що на сьогоднішній день є судові рішення, що набрали законної сили та повинні бути виконані відповідачем по зазначених справах - УМВС України на Львівській залізниці.

В підготовчому засіданні 02.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено в якості співвідповідача Національну поліцію України.

23.07.2019 за вх. № 26134 від Міністерства внутрішніх справ України на адресу суду надійшов відзив на заяву про зміну позовних вимог ОСОБА_1 , у якій наголосило, що МВС України не має жодних законних повноважень для внесення змін у наказ самостійної юридичної особи - УМВС України на Львівській залізниці. Чинним законодавством не передбачено можливість вчинення даних дій. Вказує, що Міністерство внутрішніх справ України не є правонаступником УМВС України на Львівській залізниці, як помилково зазначає позивачка.

15.08.2019 за вх. № 29473 від Національної поліції України на адресу суду надійшов відзив на уточнену позовну заяву, у яких відповідач вказав, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зауважив, що є неналежним відповідачем щодо заявлених позивачкою вимог. Також зазначено, що ліквідаційна комісія УМВС України на Львівській залізниці не зверталася до Національної поліції України із запитами щодо виділення коштів для здійснення зазначених виплат на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

24.09.2019 за вх. № 3039ел від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на уточнену позовну заяву, у якій Міністерство уточненого позову не визнало, щодо позовних вимог зазначило, що вимога про дострокове виконання зобов`язання має бути виконана юридичною особою, що ліквідується. Припинення юридичної особи-боржника тягне за собою припинення і зобов`язання. Вважає, що позивачка мала змогу заявити як кредитор свої вимоги до ліквідаційної комісії УМВС України на Львівській залізниці, проте нею цього зроблено не було.

27.09.2019 за вх. № 34958 від Міністерства внутрішніх справ України надійшли додаткові прояснення до відзиву на заяву про зміну позовних вимог ОСОБА_1 . В поясненнях зазначено, що вимога про дострокове виконання зобов`язання має бути виконана юридичною особою, що ліквідується. В той же час, припинення юридичної особи-боржника тягне за собою припинення і зобов`язання. ОСОБА_1 з 2015 по 2019 роки включно, у разі наявності заборгованості перед нею та невжиття цією юридичною особою заходів щодо неналежного виконання процедури звільнення позивача у зв`язку з ліквідацією, мала змогу заявити як кредитор свої вимоги до ліквідаційної комісії УМВС України на Львівській області, проте позивачкою цього зроблено не було.

Ухвалою суду від 12.11.2019 у справі залучено співвідповідачів Головне управління Національної поліції у Львівській області та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати суду інформацію, чи перебуває майно УМВС України на Львівській залізниці, передане відповідно до Наказу МВС України від 15.09.2015 № 1348, на балансі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області надати суду інформацію, чи передавалося майно УМВС України, відображене у Відомості про майно, яке пропонується до безоплатної передачі між установами, що належать до сфери управління МВС України, відповідно до Наказу МВС України від 16.09.2015 № 1357 на баланс Головному управлінню Національної поліції у Львівській області.

19.12.2019 на адресу суду від позивачки надійшла заява про заміну відповідачів та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачка просить:

1) замінити відповідачів: Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції у Львівській області;

2) скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України від 11.03.2019 №2о/с в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років на день звільнення (20 років 09 місяців 27 днів у календарному вирахуванні);

3) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області

- провести ОСОБА_1 на дату звільнення (11 березня 2019 року) перерахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, а також розрахунок кількості діб невикористаних відпусток за період проходження служби в органах внутрішніх справ, у тому числі у році звільнення, з урахуванням періоду вимушеного прогулу із 13 вересня 2015 року по 11 березня 2019 року;

- внести відповідні зміни у скасовану частину наказу УМВС України на Львівській залізниці від 11.03.2019 №2о/с із врахуванням стажу служби в органах внутрішніх справ України, шляхом видання наказу про внесення змін у наказ №2о/с від 11.03.2019, а також внести відповідні записи у трудову книжку і послужний список особової справи ОСОБА_1 ;

- виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу при проходженні служби в; посаді заступника начальника слідчого відділу Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній, сумі 60165,15 грн;

- виплатити ОСОБА_1 частину недоотриманої одноразової грошової допомоги в розмірі 67588,94 грн;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані протягом 2015-2019 років відпустки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення за 2015-2019 роки;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (грошового забезпечення, матеріальних допомог та компенсації за невикористані відпустки) у зв`язку з порушенням строків їх виплати по день фактичної виплати.

У судовому засіданні 24.12.2019 клопотання позивачки про заміну відповідачів задоволено, замінено відповідачів на належного - Головне управління Національної поліції у Львівській області.

14.01.2020 за вх. № 2107 від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив, у якому відповідач позов не визнав, просить у задоволенні позову відмовити. Звертає увагу суду, що Національна поліція не належить до органів внутрішніх справ та не входить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, а є самостійним центральним органом виконавчої влади.

31.01.2020 за вх. № 5556 від позивачки надійшла заява, у якій вона просить другий пункт позовних вимог вважати правильним такого змісту: скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 11.03.2019 №2о/с в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років на день звільнення (20 років 09 місяців 27 днів у календарному вирахуванні) .

31.01.2020 за вх. № 5558 від позивачки надійшла заява, у якій вона просить з метою ефективного розгляду адміністративної справи в розумні строки просить позовні вимоги в частині здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані протягом 2015-2019 років відпустки та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги для оздоровлення у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення за 2015-2019 роки залишити без розгляду.

17.02.2020 за вх. № 8736 від позивачки надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій вона просить суд:

1) скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 11.03.2019 № 2/ос в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років на день звільнення (20 років 09 місяців 27 днів у календарному врахуванні) та зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області провести ОСОБА_1 на дату звільнення (11 березня 2019 року) перерахунок стажу служби в органах внутрішніх справ України, вислугу років для призначення пенсії, вислугу років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, про що видати відповідний наказ, а також внести відповідні записи у трудову книжку і послужний список особової справи ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області:

- виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу при проходженні служби на посаді заступника начальника слідчого відділу Управління МВС України на Львівській залізниці в період з 17 серпня 2018 року по 11 березня 2019 року;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 частини недоотриманої одноразової грошової допомоги;

- здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги) у зв`язку з порушенням строків її виплати по день фактичної виплати.

У судовому засіданні позивачка змінені позовні вимоги підтримала з мотивів, викладених позовній заяві та заявах про зміну позовних вимог та просить задовольнити такі.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю відповідно до відзиву на позов (вх. № 2107 від 14.01.2020), зокрема з тих підстав, що майно Управління МВС України на Львівській залізниці після ліквідації передано на баланс ГУ МВС у Львівській області, та просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з`ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі, та встановив таке.

ОСОБА_1 з 28.08.1996 працювала у слідчих підрозділах Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №660 від 08.06.2015 «Про ліквідацію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці» ліквідовано Управління МВС України на Львівській залізниці, створено комісію з ліквідації Управління МВС України на Львівській залізниці.

Відповідно до наказу № 741 МВС України від 22.06.2015 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» всі посади УМВСУ на Львівській залізниці скорочено. З метою реалізації даного наказу Управлінням МВС України на Львівській залізниці видано наказ №43 о/с «Про організаційно-штатні зміни в УМВС України на Львівській залізниці» , згідно яких скорочено усі посади в управлінні.

Наказом Управління МВС України на Львівській залізниці № 65 о/с від 03.09.2015 ОСОБА_1 звільнена з органів внутрішніх справ з постановкою на військовий облік за ст.64 п г (через скорочення штатів) з 13.09.2015 на підставі наказу МВС України від 22.06.2015 №741 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» , наказу УМВС України на Львівській залізниці від 03.07.2015 №43 о/с «Про організаційно-штатні зміни в УМВС України на Львівській залізниці.

На день звільнення позивачка перебувала на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці. Згідно наказу УМВС на Львівській залізниці № 9-в о/с від 25.04.2012 перебувала у соціальній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 16.12.2014.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 19.04.2016 в адміністративній справі № 876/959/16 поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці. Стягнуто з УМВС України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 37972,80 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду про виправлення описки від 27.04.2016 у справі № 876/959/16, наказ № 65 від 03.09.2015 року УМВС України на Львівській залізниці в частині звільнення ОСОБА_1 визнано незаконним.

09 червня 2016 року Управлінням МВС України на Львівській залізниці прийнято наказ № 2 -о/с «По особовому складу» на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року, постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року та на підставі листа МВС України від 20.04.2016 № 12/6-1773, яким скасовано наказ Управління МВС на Львівській залізниці від 03.09.2015 № 65 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ за ст. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України з постановкою на військовий облік підполковника міліції ОСОБА_1 (М-062691), заступника начальника слідчого відділу УМВС, з 13 вересня 2015 року, залишивши її в раніше займаній посаді.

09 червня 2016 року Управлінням МВС України на Львівській залізниці прийнято наказ № 5 -о/с «По особовому складу» , відповідно до пунктів 9, 10 Прикінцевих, Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII керуючись Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, звільнити зі служби в органах внутрішніх справ за ст. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом ОВС України з постановкою на військовий облік підполковника міліції ОСОБА_1 (М- 062691), заступника начальника слідчого відділу УМВС, з 06 листопада 2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 09.06.2016 №5о/с про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ України ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника слідчого відділу УМВС України на Львівській залізниці з 06 листопада 2015 року. Стягнено з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34019,88 грн. з врахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Стягнено з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення суду з 20.04.2016 по 30.06.2016 включно в сумі 12131,12 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 постановлено стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці в користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення суду з 16.09.2017 року по 16.08.2018 включно в сумі 60391,88 грн.

Наказом УМВС України на Львівській залізниці від 31 травня 2018 року № 1о/с скасовано наказ Управління МВС України на Львівській залізниці від 09 червня 2016 року наказ № 5 -о/с «По особовому складу» та залишено позивачку на займаній посаді.

11 березня 2019 наказом УМВС України на Львівській залізниці № 2о/с позивачку звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України відповідно до Пунктів 9, 10 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про національну поліцію та на підставі ст. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України. Згідно цього наказу вислуга позивачки на день звільнення становить 20 років 09 місяців 27 днів.

Оскільки при звільненні із органів внутрішніх справ позивачці невірно зараховано стаж та не виплачено грошове забезпечення за час проходження служби в органах внутрішніх справ, вважаючи такі дії суб`єктів владних повноважень протиправними позивачка звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Питання обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби, регулюється Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких Інших осіб та постановою Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17.07.1992 № 393.

Відповідно до статті 1-2 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини і громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (далі - Положення).

У відповідності до пункту 20 Положення № 114 час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.

Пунктом 24 вказаного вище Положення передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за виконання службових обов`язків, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Абзацами другим та третім пункту другого статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що у разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове званням, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове званням або вищий посадовий оклад. У разі заподіяння йому таким звільненням (переміщенням) моральної шкоди вона може бути відшкодована за рішенням суду. У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижче оплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за № 58 (надалі - Інструкція № 58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять років, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.10 Інструкції № 58 передбачено, що в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним. При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається Дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.

Абзацом третім пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей від 17.07.1992 за № 393 (надалі - Постанова № 393) визначено, що до вислуги років зараховується служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду, а згідно пункту 2 Постанови № 393 до вислуги років особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців. Така позиція закріплена і в наказі МВС України № 661 від 30.10.1992.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей від 23.12.2015, який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580 доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України Про міліцію , зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію .

Аналіз зазначених вище нормативно-правових актів дає підстави вважати, що період вимушеного прогулу зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби (як в календарному, так і пільговому обчисленні), в тому числі до стажу служби для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, присвоєння чергового військового звання, призначення пенсії, виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Стаж працівника, який був незаконно звільнений, а потім поновлений на роботі, вважається безперервним. Служба в органах внутрішніх справ України зараховується також до вислуги років в поліції України.

Таким чином, до вислуги років позивачки, зазначених у наказі УМВС України на Львівській залізниці від 03.09.2015 № 65о/с, необхідно додати періоди незаконного звільнення зі служби, які визнані судом вимушеним прогулом, що в загальній кількості станом на 11.03.2019 становили 3 роки 6 місяців 00 днів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що слід скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 11.03.2019 № 2/ос в частині встановлення позивачці вислуги років на день звільнення.

На час виникнення спірних правовідносин питання щодо підготовки та видання наказів щодо проходження служби в органах внутрішніх справ врегульовано не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовуються для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

23.11.2016 МВС України наказом № 1235 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (надалі - Порядок № 1235).

Згідно до пункту 1 Розділу І. Загальні положення Порядку № 1235 рішення з питань проходження служби в поліції оформляються письмовими наказами по особовому складу, а згідно до пункту 10 Розділу III. Порядок підготовки та видання наказів по особовому складу цього Порядку у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

Враховуючи наведене, позивачці слід провести на дату звільнення (11 березня 2019 року) розрахунок стажу в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, про що видати наказ і внести відповідні записи у трудову книжку і послужний список особової справи ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції № 58, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Згідно даних ЄДРПОУ 24 квітня 2019 року за номером запису 14151110013013856 внесені відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці.

Завдання та функції держави, які були покладені на Управління МВС України на Львівській залізниці, у зв`язку із прийняттям Закону України Про Національну поліцію покладені на Головне управління Національної поліції у Львівській області. Вказане управління з огляду на свій правовий статус і обсяг повноважень по суті є правонаступником УМВС України на Львівській залізниці.

Також суд зазначає, що згідно наданих сторонами доказів, всі облікові документи про грошове забезпечення, накази, документація з кадрових питань колишніх працівників УМВСУ на Львівській залізниці до галузевого державного архіву МВС України на зберігання не надходили, а була передана до ГУ НП у Львівській області.

Окрім того, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом в постанові від 21.01.2020 у справі № 813/4426/16 (адміністративне провадження № К/9901/21092/18), згідно якої Верховний Суд замінив Управління МВС України на Львівській залізниці на правонаступника - ГУ НП у Львівській області та зобов`язав стягнути саме з ГУ НП у Львівській області відповідні суми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вносити відповідні зміни в стаж служби позивачки в органах внутрішніх справ України слід зобов`язати ГУ НП у Львівській області.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Положеннями частини 1 статті 9 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2262-XII) встановлено, що у разі звільнення зі служби у зв`язку із скороченням штатів одноразова грошова допомога особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Статтею 19 Закону України Про міліцію визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 за № 1294 визначено, що виплата грошового забезпечення, зокрема, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством внутрішніх справ.

Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (надалі - Інструкція № 499). Згідно пункту 4 цього наказу виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, затвердженому Інструкцією.

Пунктом 1.5 Інструкції № 499 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Згідно до пункту 1.6 Інструкції № 499 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За час відсутності особи рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ на службі без поважних причин (прогул) грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу органів внутрішніх справ є матеріали службового розслідування на підставі мотивованого рапорту безпосереднього керівника про обставини невиходу на службу та наказ начальника органу внутрішніх справ, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

Крім цього, виплата грошового забезпечення припиняється з підстав, визначених у підпункті 3.4.8 пункту 3.4 та пункті 3.8 Розділу III цієї Інструкції.

Підпункт 3.4.8 пункту 3.4 та пункту 3.8 Інструкції № 499 передбачають припинення виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, відповідно, звільненим з посад у зв`язку з скороченням штатної посади, а також в разі смерті (загибелі) особи рядового і начальницького складу.

Пунктом 1.18 Інструкції № 499 визначено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення особі рядового чи начальницького складу виплачується до дня виключення зі списків особового складу включно.

Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення 32 час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за виконання службових обов`язків, але не більше як за один рік.

Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Як встановлено в ході розгляду справи, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 в адміністративній справі № 876/959/16 встановлено, що середньоденний заробіток позивачки становить 263,72 грн.

В силу ч. 4 ст. 78 КАС України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, Львівським окружним адміністративним судом 16.08.2018 в адміністративній справі №813/2480/16 ухвалено рішення про стягнення з УМВС України на Львівській залізниці на користь позивачки середнього заробітку за час невиконання рішення суду з 16.09.2017 по 16.08.2018, то середній заробіток за вимушений прогул необхідно обчислювати з 17.08.2018 по день звернення до суду із позовом - 11.03.2019.

Виходячи з наведеного, кількість робочих днів за цей період становить 141 робочий день, а відтак середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 37184,52 грн (141х263,72).

З приводу вимоги позивачки про компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає таке .

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень статей 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші .

Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 цього ж Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Пунктом 4 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у пункті 3 Порядку №159, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивачка набуває в момент отримання доходу (нарахування).

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачка просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, які позивачці нараховані не були, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-ІІІ, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 487/6923/16-а.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині вимоги щодо компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

В силу дії норми ст. 139 КАС України, слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Львівській залізниці від 11.03.2019 № 2/ос в частині встановлення ОСОБА_1 вислуги років на день звільнення.

3.Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) провести ОСОБА_1 (М-062691) на дату звільнення (11 березня 2019 року) розрахунок стажу в органах внутрішніх справ України, вислуги років для призначення пенсії, вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, про що видати наказ і внести відповідні записи у трудову книжку і послужний список особової справи ОСОБА_1 .

4.Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) виплатити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу при проходженні служби на посаді заступника начальника слідчого відділу Управління МВС України на Львівській залізниці в загальній сумі 37184,52 грн.

5.Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину недоотриманої одноразової грошової допомоги при звільненні.

6.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7.Стягнути з Головне управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 768 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.03.2020.

Суддя Р.П. Качур