Постанова

від 25.02.2020 по справі 260/1029/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1029/19 пров. № А/857/646/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузьмича С. М.,

суддів Довгої О.І., Шавеля Р.М.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

апелянта ОСОБА_1

представника відповідача Гутич С.Ю.

представника третьої особи Микита М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (ухвалене головуючим - суддею Маєцька Н.Д. о 08 год. 51 хв. у м. Ужгороді) у справі № 260/1029/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_2 про скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить скасувати розпорядження в.о. голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 286 від 29.05.2019 Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації .

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 13.10.2017 головою Закарпатської ОДА прийнято розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1, 00 га, розташованої за межами населеного пункту, урочище Пустар на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, з подальшим наданням ї в оренду для рибогосподарських потреб. Розпорядженням голови Закарпатської ОДА № 286 від 29.05.2019 визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 523 від 13.10.2017. В той же час, зі змісту оскарженого розпорядження не вбачається, які конкретні норми законодавства та Конституції України були порушені при прийнятті розпорядження голови Закарпатської ОДА № 523 від 13.10.2017 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач не був позбавлений права визнавати розпорядження від 13.10.2017 № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , таким, що втратило чинність, оскільки таке розпорядження на момент його скасування виконано не було та позивачем не подано проект землеустрою на затвердження до Закарпатської обласної державної адміністрації. Крім цього суд першої інстанції зазначив, що поданий позивачем під час судового розгляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб не затверджений у порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що розпорядження голови Закарпатської ОДА від 29.05.2019 № 286 про визнання нечинним розпорядження голови цього ж органу суперечить встановленому правовому порядку, є порушення компетенції. Законодавством не передбачений перегляд попередніх розпоряджень голови ОДА у формі визнання таким, що втратило чинність оскільки це б суперечило принципу правової визначеності. Крім цього зазначає проект землеустрою на підставі розпорядження № 523 від 13.10.2017 виготовлений і знаходиться в матеріалах справи.

Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надіслало до суду письмові пояснення на апеляційну скаргу в котрих покликається на те, що при вирішенні питання про наявність в даному випадку в обласної державної адміністрації права на зміну або скасування прийнятого нею раніше ненормативного актоа необхідно враховувати стан виконання такого акта, тобто обставини фактичної реалізації правовідносин, які виникли внаслідок його прийняття.

Апелянт в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представники відповідача та третьої особи, заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, явку уповноваженої особи не забезпечили, хоча належним чином були повідомленні, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності згідно з ч. 2 ст. 313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представника відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 31.08.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатської ОДА із клопотанням, в якому відповідно до ст. 122, 123 Земельного Кодексу України та враховуючи наявність нерухомого майна просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, розташованої за межами населеного пункту в урочищі Пустар на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області для риборозведення. До вказаного клопотання позивачем було надано: копію паспорту та ідентифікаційного номеру; викопіювання із графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки; копію правовстановлюючого документу на об`єкт нерухомого майна (свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 ).

Розпорядженням голови Закарпатської ОДА Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 13.10.2017 № 523, враховуючи наявність нерухомого майна (свідоцтво про право власності на нерухоме майно) надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,00 га, розташованої за межами населеного пункту, урочище Пустар, на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, з подальшим наданням її в оренду, для рибогосподарських потреб.

03.09.2018 ОСОБА_2 оскаржив вказане розпорядження голови Закарпатської ОДА Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 13.10.2017 № 523 до суду (рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 0740/931/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 ).

Крім цьтого, ОСОБА_2 звернувся до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо дотриманням вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено позапланову перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки сільськогосподарського призначенні державної власності площею 1,2 га (кадастровий номер 2121983600:10:001:0148), яка розташована за межами населеного пункту на території Загатянської сільської ради Іршавського району та знаходиться в строковому платному користуванні гр. ОСОБА_1 згідно договору оренди від 18.05.2018.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 13.11.2018. Перевірка проведена у присутності ОСОБА_1 .

Як вбачається із вказаного вище акту перевірки, перевіркою встановлено, що розпорядженням голови Іршавської РДА від 06.11.2012 № 569 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди загальною площею 5,0 га для ведення фермерського господарства, що знаходиться в урочищі Пустар № 1 Загатянської сільської ради за межами населеного пункту та надано дану земельну у користування на умовах оренди на термін 49 років громадянину ОСОБА_1

Земельна ділянка загальною площею 5,0 га складається з чотирьох земельних ділянок ,в т.ч. площею 1.1 га за кадастровим номером 2121983600:10:001:0147; площею 1,2 га з кадастровим номером 2121983600:10:001:0148; площею 0,7 га з кадастровим номером 2121983600:10:001:0149; площею 2,0 га з кадастровим номером 2121983600:10: 001:0150.

Також перевіркою встановлено, що згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності кадастровий номер 2121983600:10:001:0148 площею 1,2 га перебуває на правах оренди терміном на 49 років для ведення фермерського господарства та використовується на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, за межами населеного пункту.

Обстеженням земельної ділянки в натурі встановлено, що на даній земельній ділянці знаходяться частково зруйнована будівля цеху (картоплесховища) площею 1256,6 кв. м, площею 1256, 6 кв. м., пожежний резервуар площею 30 кв. м. мощення, залишки фундаменту навісу, вбиральня. Право власності громадянина ОСОБА_1 на дані будівлі і споруди підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане 27 травня 2008 року Загатянською сільською радою. Під час обстеження земельної ділянки ознак використання земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції чи для ведення тваринництва не виявлено.

Позивач ознайомлений з актом перевірки 14.11.2018, що підтверджується його підписом у вказаному акті.

23.04.2019 Апарат Закарпатської обласної державної адміністрації, у зв`язку з оскарженням ОСОБА_2 в судовому порядку розпорядження голови облдержадміністрації від 13.10.2017 року № 523 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проект землеустрою, звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області з листом № 6341/06-21 про надання інформації щодо наявності нерухомого майна на земельній ділянці, розташованій за межами населеного пункту, урочище Пустар на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

За розглядом листа Закарпатської ОДА від 23.04.2019 № 6341/06-21 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області внесено голові Закарпатської ОДА клопотання від 24.04.2019 № 779-ДК/0023/КВ/06/01/19 з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельною ділянкою з вимогою провести розпорядження голови Закарпатської ОДА від 13 жовтня 2017 року № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду у відповідність з вимогами земельного законодавства.

У вказаному клопотанні зазначено, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель здійснено перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 2121983600:10:001:0147, 2121983600:10:001:0148, 2121983600:10:001:0149, 2121983600:10: 001:0150, які знаходяться в строковому платному користуванні ОСОБА_1 . На земельних ділянках з кадастровими номерами 2121983600:10:001:0147, 2121983600:10:001:0148 на час перевірки, виявлено залишки двох зруйнованих споруд (фундаменти), частково зруйнована будівля цеху (картоплесховище) площею 1256,6 кв. м., пожежний резервуар площею 30 кв.м., мощення, залишки фундаменту навісу, вбиральня.

В клопотанні також зазначено, що розпорядженням голови Закарпатської ОДА від 13.10.2017 № 523 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянкою орієнтовною площею 1,0 га, розташованої за межами населеного пункту, урочище Пустар, на території Загатянської сільської ради Іршавського району, з подальшим наданням її в оренду для рибогосподарських потреб. В преамбулі розпорядження зазначено, що при прийнятті розпорядження враховано наявність нерухомого майна на земельній ділянці, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. Однак, як встановлено за результатами перевірки ОСОБА_1 під майном (у тому числі під пожежним резервуаром), що належить йому на праві власності відведено земельні ділянки площею під кадастровими номерами 2121983600:10:001:0147, 2121983600:10:001:0148, 2121983600:10:001:0149, 2121983600:10: 001:0150.

Розпорядженням в.о. голови Закарпатської ОДА від 29.05.2019 № 286 Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови облдержадміністрації визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації від 13 жовтня 2017 року № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду . Як вбачається із вказаного розпорядження воно прийняте за результатами розгляду клопотання Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 24.04.2019 № 779-ДК/0023/КВ/06/01/19 та з метою приведення власних актів у відповідність до вимог чинного законодавства.

Позивач вважаючи прийняте розпорядження протиправним звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи та законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилкове застосування норм матеріального права, неповного з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку (ст. 15 Закону України Про місцеві державні адміністрації ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно ст. 41 Закону України Про місцеві державні адміністрації голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Акти місцевих державних адміністрацій індивідуальної дії, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший строк введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а також обов`язково оприлюднюються, крім внутрішньоорганізаційних актів.

Аналіз наведених вище положень дає підстави вважати, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження зокрема у галузі земельних відносин.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст. 144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування відповідачем власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування відповідачем свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Відтак, місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 року у справі № 21-64а13 та 25.05.2016 у справі № 21-5459а15 та Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016) щодо органів місцевого самоврядування, однак на переконання суду є доцільною для застування в вказаному спорі.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

Так 13.10.2017 головою Закарпатської ОДА прийнято розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1, 00 га, розташованої за межами населеного пункту, урочище Пустар на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, з подальшим наданням ї в оренду для рибогосподарських потреб.

Колегія суддів звертає увагу, що розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є актом ненормативного характеру одноразового застосування.

Суд вважає, що у зв`язку з прийняттям відповідачем розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду , у нього виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб`єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.

Так на виконання зазначеного вище розпорядження позивачем укладено договір від 03.07.2018 № 108/18 із Державним підприємством Закарпатський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою , а останнім виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб на території Загатянської сільської ради Іршавського району Закарпатської області.

Отже, розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є ненормативним правовим актом одноразового застосування, відтак не може бути визнано нечинним або таким, що втратило чинність чи скасованим, оскільки вичерпало свою дію фактом його використання/виконання.

З огляду на встановлене та практику Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що є підстави для задоволення позову шляхом скасування розпорядження в.о. голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 286 від 29.05.2019 Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації , оскільки розпорядження № 523 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду є ненормативним правовим актом одноразового застосування та вичерпало свою дію фактом його виконання.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частина 1 ст. 132 КАС України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане вище, витрати понесені позивачем під час розгляду справи, а саме судовий збір сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної державної адміністрації.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмір 768 грн 40 коп. (квитанція № 66560 від 17.07.2019) та 1152 грн за подання апеляційної скарги (квитанція № 3862690005).

З урахуванням тієї обставини, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволенні адміністративного позову, колегія суддів дійшла висновку, що судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 1920 грн 40 коп.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 260/1029/19 - скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Скасувати розпорядження в.о. голови Закарпатської обласної державної адміністрації № 286 від 29 травня 2019 Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови облдержадміністрації .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної державної адміністрації (площа Народна, 4, м. Ужгород, 88008, код ЄДРПОУ 00022496) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) 1920 (одну тисячу дев`ятсот двадцять) гривень 40 копійок понесених судових витрат на сплату судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 03 березня 2020 року