Постанова

від 26.02.2020 по справі 911/2936/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 911/2936/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 26.02.2020

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона - 2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Стокмастер , що діє за рахунок та в інтересах Венчурного пайового інвестиційного фонду Київщина-Житло недиверсифікованого виду закритого типу

на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 (повний текст складено 03.02.2015)

у справі № 911/2936/14 (суддя - Лилак Т.Д.)

за позовом Державної іпотечної установи

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона - 2

Публічного акціонерного товариства Автокразбанк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У липні 2014 року Державна іпотечна установа (далі - ДІУ) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Київська пересувна механізована колона-2 (далі - ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 ) про стягнення 45 342 677, 11 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (далі - первинні позовні вимоги).

Первинні позовні вимоги про стягнення коштів шляхом звернення стягнення обґрунтовані тим, що ПАТ Автокразбанк було порушено умови укладеного кредитного договору від 19.04.2013 № 89/4, що призвело до виникнення заборгованості. У зв`язку з тим, що погашення заборгованості не відбулося, банк вирішив стягнути заборгованості шляхом звернення стягнення на майно божника, яке було передано кредитору в іпотеку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2014 було залучено до участі у справі ПАТ Автокразбанк у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Позивачем, під час розгляду справи судом першої інстанції, неодноразово змінювався предмет спору. Згідно з останньою заявою про зміну предмету позову заявник просив суд в рахунок погашення заборгованості ПАТ Автокразбанк у розмірі 45 342 677, 11 грн, в тому числі 41 400 000 грн основного боргу; 1 492 441, 65 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 646 520, 40 грн пені, яка нарахована на суму основного боргу; 12 059, 83 грн пені на нараховані та не сплачені відсотки; 193 956, 18 грн - 3 % річних; 4 715, 52 грн - 3 % річних; 19 783, 53 грн інфляційних втрат по відсоткам за користування кредитом; 1573 200 грн інфляційних втрат на залишок заборгованості за кредитом, звернути стягнення на майно ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-З, а саме: на нерухоме майно житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3. 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 24, 28, 29, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 48, 49, 53, 54, 58, 59, 60, 63, 64, 66, 67, 68, 69, 70, в секції В: 215, 216, 217, 219, 220, 221, 222, 223, в секції Б: 149, 150, 152, 153), розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом). Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-З шляхом укладення Державною іпотечною установою від власного імені, з будь-якою особою-покупцем, договору купівлі-продажу нерухомого майна житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 24, 28, 29, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 48, 49, 53, 54, 58, 59, 60, 63, 64, 66, 67, 68, 69, 70, в секції В: 215, 216, 217, 219, 220, 221, 222, 223, в секції Б: 149, 150, 152, 153), що розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом) (далі - остаточні позовні вимоги).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2015 позов ДІУ задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ Автокразбанк на користь ДІУ 41 400 000 грн заборгованості за кредитом, 1 492 441, 65 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 646 520, 40 грн пені по заборгованості за кредитом, 12 059, 83 грн пені по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 193 956, 18 грн - 3% річних по заборгованості за кредитом, 4 715, 52 грн - 3% річних по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 573 200 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за кредитом, 19 783, 53 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за відсотками за користування кредитом, шляхом звернення стягнення на майно відповідача за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-3, а саме: на нерухоме майно житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6-19, 23, 24, 28, 29, 32-34, 37-40, 42-44, 48, 49, 53, 54, 58-60, 63, 64, 66, 67, 68-70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220-223), розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом).

Визначено початкову вартість нерухомого майна житлового призначення (квартири в секції А: 3, 4, 6-19, 23, 24, 28, 29, 32-34, 37-40, 42-44, 48, 49, 53, 54, 58-60, 63, 64, 66, 67, 68-70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220-223), розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська, (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом) на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-3, шляхом укладення позивачем від власного імені, з будь-якою особою-покупцем, договору купівлі-продажу нерухомого майна житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6-19, 23, 24, 28, 29, 32-34, 37-40, 42-44, 48, 49, 53, 54, 58-60, 63, 64, 66, 67, 68-70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220-223), що розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом).

Надано позивачу право вчиняти від свого імені будь-які дії та отримувати будь-які документи, необхідні для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6-19, 23, 24, 28, 29, 32-34, 37-40, 42-44, 48, 49, 53, 54, 58-60, 63, 64, 66, 67, 68-70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220-223), що розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом).

З метою укладення від власного імені, з будь-якою особою-покупцем, договору купівлі-продажу нерухомого майна житлового призначення (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6-19, 23, 24, 28, 29, 32-34, 37-40, 42-44, 48, 49, 53, 54, 58-60, 63, 64, 66, 67, 68-70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220-223), що розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом) зобов`язано ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 передати ДІУ оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки відповідно до п. 1.2 договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-3, а саме: договір підряду від 05.10.2012 № 05/10-12 із додатковою угодою до нього від 26.03.2012, укладений між ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 та ТОВ Київщина-Житло ; договір підряду від 27.09.2012 № 27/09-12 із додатковою угодою до нього від 26.03.2012 № 1, укладений між ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 та ТОВ Київщина-Житло ; договір оренди земельної ділянки площею 2 385 кв. м, наданої для будівництва багатоквартирного висотного житлового будинку в місті Українка по вул. Київська, Обухівського району, Київської області (кадастровий номер 3223151000:01:029:0005), укладений 10.07.2007 між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 , посвідчений 10.07.2007 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 10757. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.07.2007 за № 040733100013; договір про внесення змін до договору оренди, посвідченого 10.07.2007 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу за реєстровим № 10757, посвідченого 25.02.2009 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 388. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.08.2009 № 040995000002; договір про внесення змін до договору оренди, посвідченого 10.07.2007 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 10757, посвідчений 22.05.2012 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 998. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012 за № 3223100141000157; договір оренди земельної ділянки, площею 7 000 кв. м, наданої для будівництва багатоквартирного висотного житлового будинку в місті Українка по вул. Київська Обухівського району Київської області (кадастровий номер 3223151000:01:029:0003), укладений 06.11.2006 між Українською міською радою Обухівського району Київської області та ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 , посвідчений 06.11.2006 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 4413. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.04.2007 № 040733100003; договір про внесення змін до договору оренди, посвідченого 06.11.2006 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 4413, посвідчений 25.02.2009 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 390. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 25.09.2009 за № 040995000003; договір про внесення змін до договору оренди, посвідченого 06.11.2006 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 4413, посвідчений 22.05.2012 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 996. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2012 за № 322100141000158; договір оренди земельної ділянки, площею 0, 8 га, посвідчений 22.02.2006 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 271. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2006 за № 0051; договір про внесення змін до договору оренди, посвідченого 22.02.2006 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 271, посвідчений 25.02.2009 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. за реєстровим № 389. Договір зареєстровано в Обухівському районному відділі Київської регіональної Філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.08.2009 № 0400995000007; дозвіл на виконання будівельних робіт від 31.08.2007 № 91/04-03/07, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Київської обласної державної адміністрації; висновок комплексної державної експертизи від 16.06.2007 № 20/07 ДП ЦС Укрінвестекспертиза по проекту.

Судове рішення мотивовано тим, що іпотекодавець - ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 - поручився за належне виконання боржником, ПАТ Автокразбанк , зобов`язань за кредитним договором від 19.04.2013 № 89/4 перед ДІУ. Зважаючи на невиконання ПАТ Автокразбанк зобов`язань за кредитним договором від 19.04.2013 № 89/4, суд задовольнив позов.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 залишено без змін рішення суду першої інстанції від 29.01.2015. Також, переглядаючи справу, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.05.2015 залучив до участі у справі в якості відповідача 2 - ПАТ Автокразбанк , а ухвалою від 17.05.2017 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Верховного Суду від 29.08.2019 касаційну скаргу ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалюючи постанову, суд касаційної інстанції зазначив про необхідність врахування висновків Верховного Суду в інших справах стосовно аналогічних правовідносин, зокрема, встановити розмір заборгованості боржника за кредитним договором, перевірити належність обраного позивачем способу захисту через призму висновку, висвітленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

3. Надходження апеляційних скарг на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ Автокразбанк звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 прийнято апеляційну скаргу ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 до провадження. Справу призначено до розгляду.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Стокмастер (далі - ТОВ КУА Стокмастер ), яке не було залучено до участі у даній справі, в травні 2019 року звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням заяви про уточнення апеляційної скарги), у якій просило вказане рішення скасувати частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2019 було, зокрема, прийнято апеляційну скаргу ТОВ КУА Стокмастер на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 до провадження. Справу призначено до розгляду.

Справа розглядалася різними складами суду.

16.10.2019 було відкладено розгляд справи, а 18.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2019.

27.11.2019 суддею Майданевичем А.Г, який входив до складу суду, що розглядав справу, було заявлено про самовідвід, який було задоволено ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 та за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи було визначено склад суду - головуючий суддя: Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Ухвалою від 20.12.2019 справу призначено до розгляду на 27.01.2020.

27.01.2020 розгляд справи по суті фактично не розпочався у зв`язку з поданою ДІУ заявою про відвід складу суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 справу призначено до розгляду на 26.02.2020.

20.01.2020 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона-2 (далі - ТОВ Київська пересувна механізована колона-2 ) надійшло клопотання про залучення заявника відповідачем 1 у даній справі як процесуального правонаступника ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 . Указана заява не була розглянута в судовому засіданні 27.01.2020 у зв`язку із заявленим відводом.

26.02.2020 у судове засідання з`явилися представники позивача та представниця ТОВ Київська пересувна механізована колона-2 . Представники ПАТ Автокразбанк , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ КУА Стокмастер в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб ПАТ Автокразбанк , як юридична особа припинена. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ КУА Стокмастер отримали судову кореспонденцію 11.02.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу з урахуванням розумних строків , передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням поведінки сторін, в тому числі ініціаторів апеляційного провадження, позивача, зокрема, в частині заявлення необґрунтованого відводу.

У судовому засіданні 26.02.2020 було задоволено ТОВ Київська пересувна механізована колона-2 про залучення його до участі у справі в якості відповідача 1, у зв`язку із зміною організаційно-правової форми товариства. У судовому засіданні постановлено усну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про заміну відповідача 1.

Представниця ТОВ Київська пересувна механізована колона-2 у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, а також задовольнити апеляційну скаргу ТОВ КУА Стокмастер . Представники позивачів заперечили проти доводів обох апеляційних скарг та просили відмовити в їх задоволенні.

4. Вимоги апеляційних скарг та короткий зміст наведених у них доводів

4.1. Апеляційна скарга ТОВ Київська пересувна механізована колона-2

ТОВ Київська пересувна механізована колона-2 в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідач 1 вказував, що позивачем в частині вимоги про визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета обрано спосіб захисту, який не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 33, 38, 39 Закону України Про іпотеку . Спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки обраний позивачем, на переконання скаржника, є позасудовим та не підлягає захисту в судовому порядку.

Крім того відповідач 1 зазначає, що оскільки вартість предмета іпотеки становить 77604395,84 грн, а заборгованість банку перед позивачем за кредитом становить 45342677,11 грн, то суд першої інстанції фактично задовольнив вимоги позивача про стягнення предметів іпотеки, сукупна вартість яких перевищує борг за кредитом на 32261718,73 грн.

Крім того, на думку відповідача 1, суд першої інстанції в порушення вимог Закону України Про іпотеку не визначив початкової ціни предмета іпотеки за договором іпотеки.

Також відповідач вважає, що заява позивача від 12.01.2015 №12/15 помилкова була визнана місцевим господарським судом заявою про зміну предмету спору. На думку відповідача, суд першої інстанції необґрунтовано зобов`язав його надати позивачу оригінали правочинів для укладення договору купівлі-продажу; в матеріалах справи відсутні докази наміру продажу предмета іпотеки; направлення вимоги іпотекодержателя до іпотекодавця в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку є обов`язковим.

4.2. Апеляційна скарга ТОВ КУА Стокмастер

ТОВ КУА Стокмастер не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та просило прийняти нове рішення в частині, в якому врахувати права та інтереси Венчурного пайового інвестиційного фонду Київщина-Житло недиверсифікованого виду закритого типу за рахунок та в інтересах якого діє ТОВ КУА Стокмастер , під час звернення стягнення на майно відповідача 1 (майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 24, 28, 29, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 48, 49, 53, 54, 58, 59, 60, 63, 64, 66, 67, 68, 69, 70; в секції Б: 149, 150, 152, 153; в секції В: 215, 216, 217, 219, 220, 221, 222, 223), розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом) та його реалізації ДІУ від власного імені.

Так, скаржник зазначає, що за результатами електронних торгів, які відбулися 31.10.2018, переможцем торгів стало ТОВ КУА Стокмастер , як фінансова установа, яка діє за рахунок та в інтересах Венчурного пайового інвестиційного фонду Київщина-Житло . За наслідком указаних торгів між ПАТ Автокразбанк та ТОВ КУА Стокмастер було укладено договір про відступлення права вимоги щодо зобов`язань відповідача 1, у тому числі за договором про іпотеку № 02-К/І від 23.04.2013 (який є предметом даного судового розгляду).

Наведене обставини, на переконання скаржника, надають останньому право на рівні із позивачем брати участь у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки в розмірі 62 066, 25 грн (викупленої частки). Однак, рішенням суду першої інстанції, на думку скаржника, надано ДІУ одноособово, без врахування прав та інтересів наступних іпотекодержателів право вчиняти звернення стягнення на майно та інші дії щодо заставленого майна, що є підставою для скасування рішення.

5. Узагальнені доводи пояснень учасників справи щодо апеляційних скарг

Приймаючи справу до свого провадження після повернення матеріалів справи з Верховного Суду за результатами касаційного перегляду, суд апеляційної інстанції запропонував учасникам справи надати свої пояснення, міркування щодо предмету оскарження з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29.08.2019.

08.10.2019 до Північного апеляційного господарського суду від відповідач 1 надійшли пояснення, в яких сторона підтримала вимоги своєї апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Відповідач 1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та додатково наголосив на висновках Верховного Суду, викладених у постанові за результатом касаційного перегляду даної справи. Зокрема, наголосив, на невірно встановленій сумі заборгованості боржника, неповідомлення боржника (банку) про заявлення даного позову та невірно обраний спосіб захисту права.

16.10.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від ДІУ надійшли пояснення по суті справи з урахуванням висновків Верховного Суду, в яких сторона зазначила таке.

Стосовно розміру заявлених вимог, позивач надав довідку від 09.10.2019 про стан заборгованості за кредитним договором № 89/4 від 19.04.2013 станом на 01.10.2019, який складено у порядку передбаченому законом, а саме: відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ; не включає відсотків нарахованих після спливу строку кредитного договору; із врахуванням частково здійснених погашень.

Щодо належного повідомлення про кредиторські вимоги, позивач зазначив, що направляв відповідачу заяву про вимоги кредитора № 4962/15/2 від 18.09.2014 про свої вимоги до банку, у тому числі, заборгованість за кредитним договором № 89/4 від 19.04.2013 загальною сумою 46 112 636, 86 грн.

Також позивач вважає правомірним способом захисту поданий позов, оскільки заявлення такого позову було передбачено Законом України Про іпотеку , в редакції, чинній на дату звернення з позовом. Зокрема, було встановлено право заставодержателя обрати судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачений ст. 39 Закону України Про іпотеку , у тому числі і шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі покупцеві. При цьому позивач зазначає, що врахування висновків суду касаційної інстанції, на переконання сторони, полягає в обов`язковому ознайомленні з ними та осмисленні .

28.10.2019 до Північного апеляційного господарського суду від ДІУ надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ КУА Стокмастер , в якому сторона просила відмовити в задоволенні такої скарги.

Позивач вказує, що у скаржника на момент ухвалення оскаржуваного рішення були відсутні будь-які права щодо предмету іпотеки. До того ж, після набуття прав на іпотечне майно будь-яких вимог ТОВ КУА Стокмастер до ДІУ не виставляло.

Також позивач зазначає, що невжиття ТОВ КУА Стокмастер дій із захисту свого права свідчить про фактичну відмову від такого права. При цьому позивач зазначає, що загальна вартість майна (майнових прав), що перебуває в іпотеці, значно більша за розмір заборгованості за кредитним договором, а тому ТОВ КУА Стокмастер зможе задовольнити свої вимоги за рахунок такого майна, як іпотекодержатель.

14.11.2019 до суду апеляційної інстанції від ТОВ КУА Стокмастер надійшли пояснення, в яких товариство сконцентрувало увагу на висновках Верховного Суду, здійснених у даній справі та просило їх врахувати, зокрема, щодо розміру заборгованості, заявленої до стягнення та неналежний спосіб захисту - звернення до суду без досудового врегулювання. При цьому товариство зазначило про власний інтерес щодо майна, на яке звернено стягнення як іпотекодержателя.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2013 між ДІУ (кредитор) та ПАТ Автокразбанк (позичальник) було укладено кредитний договір № 89/4 (далі - кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор надає позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов`язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти у сумі 41 400 000 грн (далі - фінансовий кредит) та сплатити відсотки за користування фінансовим кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору фінансовий кредит надається позичальнику на строк до 30.04.2014.

Пунктом 1.3 кредитного договору сторони узгодили, що цільовим призначенням фінансового кредиту є здійснення позичальником кредитування забудовника - ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 , для завершення будівництва об`єкту житлового призначення за наступною будівельною адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Київська, будинок: Висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та заблокований паркінгом .

Відсотки за користування фінансовим кредитом розраховуються у розмірі 15, 30 % відсотки річних (п. 1.5.1 кредитного договору).

Згідно з п. 1.5.3 кредитного договору відсотки за користування фінансовим кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. Сплата відсотків та суми погашення основного боргу здійснюється позичальником шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора № НОМЕР_1 в ПАТ Державний ощадний банк України , код банку (МФО) 300465.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1.1 договору кредитор зобов`язується протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання цього договору та за умови виконання позичальником вимог пункту 1.4 цього договору перерахувати на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ Автокразбанк , код банку 20046323, МФО 331100, кошти фінансового кредиту у сумі згідно з п. 1.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов`язань ПАТ Автокразбанк за кредитним договором від 19.04.2013 № 89/4 перед ДІУ, між ДІУ (іпотекодержатель) та ПАТ Київська пересувна механізована колона-2 (іпотекодавець), як майновим поручителем, було укладено договір іпотеки майнових прав на нерухоме майно від 19.04.2013 № 89/4.1-З, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. за номером 975 (далі - договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права іпотекодавця на нерухоме майно житлового призначення, розташоване за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Київська (висотний багатофункціональний житловий комплекс із вбудованими приміщеннями та зблокований з паркінгом), а саме майнові права на квартири в секції А: 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 23, 24, 28, 29, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 48, 49, 53, 54, 58, 59, 60, 63, 64, 66, 67, 68, 69, 70, в секції В: 215, 216, 217, 219, 220, 221, 222, 223, в секції Б: 149, 150, 152, 153.

Згідно з п. 1.3 договору вартість предмета іпотеки визначена шляхом проведення незалежної оцінки предмета іпотеки і згідно зі звітом про незалежну оцінку вартості від 31 жовтня 2012 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Тандем Експерт (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 20.04.2010 № 9559/10, виданий Фондом держмайна України), станом на 31.10.2012 становить 77 604 395, 84 грн.

На виконання умов укладеного кредитного договору Державна іпотечна установа перерахувала кредитні кошти у сумі 41 400 000 грн на рахунок ПАТ Автокразбанк , що підтверджується платіжним дорученням від 19.04.2013 № 2189.

05.05.2014 ДІУ звернулась до відповідача 2 із вимогою за № 2368/8/1 про виконання зобов`язань за кредитним договором від 19.04.2013 № 89/4.

Указана вимога була залишена відповідачем 2 без відповіді та виконання, у зв`язку з чим у липні 2014 року ДІУ звернулася до господарського суду з позовом у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом розгляду даної справи є правовідносини, що склалися з кредитних правовідносин та забезпечені нерухомим майном за договором іпотеки. Спір стосується наявності підстав для звернення стягнення на майно, яке було передано в іпотеку та зобов`язання відповідача 1 передати позивачу оригінали правовстановлюючих документів на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Норма ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що предметом іпотеки є майнові права іпотекодавця на нерухоме майно житлового призначення (п. 1.2 договору іпотеки).

Відповідно до п. 3.1.4. договору іпотеки іпотекодержатель має право звертати стягнення на предмет іпотеки (отримання вимоги, що випливає із заставленого права) і реалізувати заставлені майнові права і задовольнити за їх рахунок свої грошові вимоги за кредитним договором у повному обсязі до настання терміну виконання боржником відповідних зобов`язань у разі: неповернення боржником згідно з умовами кредитного договору заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним та пені в разі їх дострокового витребування іпотекодержателем; одноразової прострочки боржником сплати відсотків за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору на строк більше ніж 10 (десять) днів.

Порядок звернення стягнення та реалізація майнових прав шляхом уступки вимоги сторони узгодили в розділі 4 договору іпотеки.

Згідно з п. 4.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язань, вони не будуть виконані (виконані належним чином) та у випадку, якщо інформація або документи, надані іпотекодавцем при укладенні цього договору, виявляється недостовірним та/або недійсними.

Відповідно до п. 4.3. договору іпотеки даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом:

продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку . Цим договором іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, (витяг з реєстру обтяжень, довідку з бюро технічної інвентаризації, інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі-продажу предмету іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які пов`язані з продажем предмету іпотеки. У разі продажу предмета іпотеки, іпотекодавець доручає іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат іпотекодержателя та заборгованості за основним договором;

прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку .

Уклавши договор іпотеки, сторони обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору.

У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Отже, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У статті 12 Закону України Про іпотеку вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 Закону України Про іпотеку передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно зі ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку .

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що ст. 37 Закону України Про іпотеку не передбачає виникнення права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Можна констатувати, що чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

Водночас, у ч. 1 ст. 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України Про іпотеку , якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Окрім цього, позивач не позбавлений відповідно до ст. 38, 39 Закону України Про іпотеку можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності на нього.

Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом продажу майна від свого імені є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні Законом України Про іпотеку , ні договором, укладеним між сторонами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15.

Надалі такий висновок було підтримано Великою Палато Верховного Суду у справі № 310/11024/15-ц (постанова від 29.05.2019).

Так, суд касаційної інстанції наголосив, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту.

Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи, можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу свого імені предмету іпотеки прямо передбачено договором іпотеки між позивачем та відповідачем 1 у п. 4.3. такого договору (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя). А тому позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному ст. 38 Закону України, є неналежним способом захисту, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість задоволення позову.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою заявлення остаточного позову (з урахуванням заяв про зміни предмету позову) була саме ст. 38 Закону України Про іпотеку , а враховуючи наведені вище обставини та умови договору, порядок звернення стягнення на нерухоме майно шляхом продажу від власного імені був можливий виключно в позасудовому порядку, узгодженому сторонами в порядку ст. 6, 627 Цивільного кодексу України. А тому доводи позивача в частині того, що чинне, на момент звернення з позовом, законодавство передбачало можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом продажу майна від власного імені відхиляються як необґрунтовані.

Щодо рішення суду першої інстанції стосовно ПАТ Автокразбанк

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з даним позовом (як первісного позову, так і останніх позовних вимог) до суду першої інстанції, заявив позов лише до ПАТ Київська пересувна механізована колона - 2 .

Ухвалою суду першої інстанції від 18.07.2014 було залучено до участі у справі ПАТ Автокразбанк у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч. 2, 7 ст. 84 ГПК України (в редакції чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов`язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу); найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна); найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач (ст. 21 ГПК України в редакції, чинній на момент ухвалення рішення).

Аналогічні положення закріплені в діючій редакції ГПК України, а саме в нормах ст. 45, 238 процесуального кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм права та процесуальної дискреції повноважень господарського суду, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що господарський суд, вирішуючи спір по суті заявлених вимог позбавлений права задовольняти позовні вимоги шляхом стягнення (задоволення в іншій формі) суми боргу не з сторони справи - відповідача (відповідачів у разі якщо їх декілька). Оскільки покладення певного обов`язку, присудженого судом під час вирішення спору, може бути адресовано (покладено), у разі задоволення позову, тільки на відповідача (відповідачів) у справі. Задоволення позову до не сторони даного спору неможливе. Задоволення вимог до іншої (третьої особи) можливе в рамках іншої справи. Суд не може виходити за межі позовних вимог.

До того ж, згідно з останніми вимогами - про стягнення не заявлялося взагалі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зокрема, стягнув з ПАТ Автокразбанк на користь ДІУ 41 400 000 грн заборгованості за кредитом, 1 492 441, 65 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 646 520, 40 грн пені по заборгованості за кредитом, 12 059, 83 грн пені по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 193 956, 18 грн - 3% річних по заборгованості за кредитом, 4 715, 52 грн - 3% річних по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 573 200 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за кредитом, 19 783, 53 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Водночас, ПАТ Автокразбанк не було стороною у справі (було залучено відповідачем на стадії апеляційного перегляду), відповідно, і можливість (право) задовольнити позов до банку в суду першої інстанції була відсутні у зв`язку з чим таке стягнення було неправомірним.

Отже, звертаючись з даним позовом ДІУ (в останніх вимогах) не було заявлено вимоги як до ПАТ Автокразбанк , так і про стягнення сум, відповідно, по відношенню до останнього відсутній предмет спору.

В силу п. 2, 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ПАТ Автокразбанк припинено, що підтверджується інформацією з Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Про такі обставини також повідомляв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що приймається судом до уваги.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з ПАТ Автокразбанк на користь ДІУ 41 400 000 грн заборгованості за кредитом, 1 492 441, 65 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом, 646 520, 40 грн пені по заборгованості за кредитом, 12 059, 83 грн пені по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 193 956, 18 грн - 3% річних по заборгованості за кредитом, 4 715, 52 грн - 3% річних по заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 573 200 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за кредитом, 19 783, 53 грн інфляційної складової боргу по заборгованості за відсотками за користування кредитом підлягає закриттю на підставі п. 2, 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стосовно решти доводів апеляційної скарги відповідача 1 та заперечень позивача щодо невірно заявленої до стягнення суми заборгованості та належного способу повідомлення іпотекодавця, суд апеляційної інстанції не розглядає вказані мотиви з огляду на те, що невірно обраний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови в позові. Обставини з визначення дійсного розміру заборгованості за кредитним та іпотечним договором не підлягають встановленню в межах даної справи, а можуть бути предметом іншого позову, з огляду на вищевстановлене.

Щодо апеляційної скарги ТОВ КУА Стокмастер

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 9/97-ПН-07.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ухвалення оскаржуваного рішення, будь-які права щодо нерухомого майна (майнових прав) за договором іпотеки у ТОВ КУА Стокмастер . Таке право та, відповідно, інтерес товариство набуло після проведених торгів - 31.10.2018. При цьому, як зазначав сам скаржник та учасники справи на торгах ним було придбано право наступної іпотеки.

В силу ч. 5 ст. 13 Закону України Про іпотеку при зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Про факт перебування майна в іпотеці скаржник був обізнаний, про що зазначає він сам та відповідна інформація містилася в паспорті об`єкту. При цьому, в чому саме полягає порушення права товариства, враховуючи визнання свого права тільки наступної іпотеки (тобто після повного задоволення вимог попереднього іпотекодержателя в силу закону), скаржником не зазначено.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ КУА Стокмастер .

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення встановлено підстави для скасування рішення суду першої інстанції, що виключає можливість порушення прав та інтересів ТОВ КУА Стокмастер .

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 2 ст. 277 України).

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм ст. 12, 33, 36, 38, 39 Закону України Про іпотеку та, відповідно, наявністю підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Київська пересувна механізована колона - 2 з ухваленням нового рішення - про відмову в позові до ТОВ Київська пересувна механізована колона - 2 .

Крім того, в силу ч. 2 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлені обставини відсутності заявленого позову до ПАТ Автокразбанк та, відповідно, предмету позову до останнього, то провадження до відповідач 2 підлягає закриттю на підставі п. 2, 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також Північним апеляційним господарським судом встановлено, що оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права та інтереси ТОВ Компанія з управління активами Стокмастер , яким було заявлено апеляційну скаргу як не учасником справи, у зв`язку з чим апеляційного провадження за такою апеляційною скаргою підлягає закриттю на підставі ст. 264 ГПК України.

Отже, керуючись ст. 2, ч. 4 ст. 236, ст. 264, 269, 270, п. 2, 4 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 278 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ТОВ Київська пересувна механізована колона - 2 у даній справі та скасування рішення місцевого господарського суду про задоволення позову, з ухваленням нового - про відмову в позові до відповідач 1 та закриттям провадження до відповідача 2, а також - закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Компанія з управління активами Стокмастер .

9. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги та, відповідно, відмовою в позові понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанції (судовий збір) покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 264, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона - 2 на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 у справі № 911/2936/14 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 у справі № 911/2936/14 скасувати, з ухваленням нового. У позові Державній іпотечній установі до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська пересувна механізована колона - 2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити. Провадження у справі до Публічного акціонерного товариства Автокразбанк закрити.

3. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Стокмастер , що діє за рахунок та в інтересах Венчурного пайового інвестиційного фонду Київщина-Житло недиверсифікованого виду закритого типу на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2015 у справі № 911/2936/14 закрити.

4. Здійснити розподіл судових витрат. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанції, покласти на Державну іпотечну установу.

Стягнути з Державної іпотечної установи (01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, 34, код 33304730) на користь Приватного акціонерного товариства Київська пересувна механізована колона-2 (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 67-Б, код 00858473) 181 309 (сто вісімдесят одну тисячу триста дев`ять) грн судового збору за розгляд справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 02.03.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк