Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/4409/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/4409/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Тищенко А.І.

за участю:

секретаря судового засідання: Гузир І.А.,

представників сторін:

позивача за первісним позовом: Максиміхіна А.П.,

відповідача за первісним позовом: Руденко В.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства "Лік 1 Плюс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 (повний текст рішення складено 16.09.2019)

у справі № 910/4409/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Новопетрівської сільської ради

до Приватного підприємства "Лік 1 Плюс"

про внесення змін до договору,

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Лік 1 Плюс"

до Новопетрівської сільської ради

про визнання незаконною та скасування частини рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/4409/19:

- первісний позов Новопетрівської сільської ради до Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" про внесення змін до договору задоволено;

- внесено зміни до договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3221886001:03:226:0001, укладеного 04.11.2004 між Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171; ідентифікаційний код 04359620) та Приватним підприємством "Лік 1 Плюс" (02222, місто Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 38/10, квартира 246; ідентифікаційний код 31246185), посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №6724, викладено пункт 6 договору в такій редакції: "6. Розмір річної орендної плати становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Новопетрівської сільської ради";

- стягнуто з Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" (02222, місто Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 38/10, квартира 246; ідентифікаційний код 31246185) на користь Новопетрівської сільської ради (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171; ідентифікаційний код 04359620) 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 копійок) судового збору;

- в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" до Новопетрівської сільської ради про визнання незаконним та скасування частини рішення відмовлено повністю;

- судові витрати, пов`язані з розглядом зустрічної позовної заяви, покладено на Приватне підприємство "Лік 1 Плюс".

Рішення місцевого суду в частині задоволення первісного позову мотивоване тим, що розмір земельного податку за орендовану відповідачем земельну ділянку у 2018 році становив 3 відсотки від нормативно грошової оцінки, тобто 50.734,89 грн (3 % від 1.691.163,06 грн), у той час як умовами договору оренди сторонами погоджено річну орендну плату в розмірі 4.697,08 грн. Отже, розмір земельного податку є більшим за річний платіж з орендної плати, що є законодавчо визначеною підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий суд виходив з того, що ПП Лік 1 Плюс не довело обставин, які б підтверджували наявність порушення його права чи інтересу саме на час видачі спірного рішення.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП "Лік 1 Плюс" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов залишити без розгляду, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 910/4409/19 відновлено ПП "Лік 1 Плюс" строк для подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Лік 1 Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у цій справі; зупинено дію рішення місцевого господарського суду; розгляд справи призначено на 18.12.2019.

04.12.2019 від Новопетрівської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач за первісним позовом проти апеляційної скарги ПП "Лік 1 Плюс" заперечує, просить відмовити у її задоволенні, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

09.12.2019 від ПП "Лік 1 Плюс" надійшла відповідь на відзив, у якій відповідач за первісним позовом наводить заперечення щодо обставин, викладених у відзиві, просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 розгляд справи відкладався на 26.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 розгляд справи відкладався на 15.01.2020.

У судовому засіданні 15.01.2020 оголошено перерву до 29.01.2020.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу суддів від 28.01.2020 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Дикунська С.Я., Тищенко А.І., у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці та перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/4409/19 прийнято до провадження колегію суддів у визначеному складі,розгляд апеляційної скарги призначено на 29.01.2020.

У судовому засіданні 29.01.2020 оголошено перерву до 26.02.2020.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що у Новопетрівської сільської ради не було належних повноважень змінювати своїм рішенням розмір орендної плати з 3% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також апелянт вважає, що представник позивача Максиміхіна А.П. не мала належних повноважень на представлення інтересів позивача в суді першої інстанції, оскільки в наданому нею ордері не зазначено Господарського суду міста Києва, а вказано: у судах всіх інстанцій та спеціалізацій .

В судовому засіданні 26.02.2020 представник відповідача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, 05.10.2004 Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області прийняла рішення № 135 "Про передачу в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення ПП "Лік 1 Плюс" під розміщення механічного цеху за рахунок земель КСП ім. Ватутіна, що в межах с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області".

На виконання вказаного рішення 04.11.2004 між Новопетрівською сільською радою та Приватним підприємством "ЛІК 1 Плюс" був укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений 04.11.2004 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. за реєстровим номером 6724, (далі - договір), за умовами якого відповідач за первісним позовом отримав у строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 0,4011 га з кадастровим номером 3221886001:03:226:0001, яка знаходиться у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Зі змісту пункту 3 договору (станом на дату укладення договору оренди земельної ділянки) вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 156.569,00 грн.

Пунктом 6 договору встановлено, що розмір орендної плати земельної ділянки за рік становить 4.697,00 грн.

Пунктом 9 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; унаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

05.03.2013 Новопетрівська сільська рада прийняла рішення №471-20-6 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПП "ЛІК 1 ПЛЮС", яким вирішено: встановити Приватному підприємству "ЛІК 1 ПЛЮС" річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,4011 га в с. Нові Петрівці, що орендована ним згідно з Договором оренди земельної ділянки від 04.11.2004 у розмірі 3 % від грошової оцінки, що в 2013 році складає 689.686,75 грн без ПДВ (пункт 1).

Як встановлено місцевим судом, з огляду на відсутність у рішенні Новопетрівської сільської ради від 05.03.2013 № 471-20-6 пропозиції укласти окремий договір про внесення змін у вищезазначені пункти 3, 6 та 8 договору оренди в такій самій формі, що й сам договір оренди, Приватне підприємство "ЛІК 1 ПЛЮС" як платник орендної плати у подальшому керувались погодженим алгоритмом розрахунку орендної плати з урахуванням необхідності її індексування відповідно до приписів статті 289 Податкового кодексу України.

В подальшому рішенням Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Нові Петрівці" від 13.11.2014 № 778-32-VI затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одиниці села Нові Петрівці, якою визначено середню (базову) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту, що становить 113,22 грн/кв. м, та введено її в дію з 01.01.2015.

Як вбачається з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №786 від 31.05.2018, виданого відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4011 га з кадастровим номером 3221886001:03:226:0001 становить 1.691.163,06 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про плату за землю" (у редакції чинній на момент укладення договору) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Пунктом 4.1.4.1 Положення про податок на майно, затвердженого рішенням Новопетрівської сільської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці" від 27.01.2015 № 912 (зі змінами), встановлено ставку податку за земельні ділянки (крім сільськогосподарських угідь та земель загального користування), нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Оскільки розмір земельного податку станом на 2018 рік (1.691.163,06 * 3% = 50.734,89 грн) став більшим ніж річна орендна плата за договором (4.697,00 грн), місцевий суд обгрунтовано відзначив, що розмір річної орендної плати, вказаний в пункті 6 договору, підлягає перегляду на підставі пункту 9 договору у зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зміни розмірів земельного податку.

13.09.2018 Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області ухвалила рішення "Про внесення змін до договорів оренди землі комунальної власності" № 1197, відповідно до пункту 1 якого вирішено встановити річну орендну плату Приватному підприємству "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185) в розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки за користування земельною ділянкою площею 0,4011 га, кадастровий номер 3221886001:03:226:0001, яка знаходиться в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Підпунктом 1.1 вказаного рішення ухвалено внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним підприємством "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185), посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу Голуб Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 6724, шляхом укладення відповідного правочину та викладення пункту 6 вказаного договору в такій редакції: "6. Розмір річної орендної плати становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Новопетрівської сільської ради".

10.10.2018 позивач направив на адресу відповідача проект додаткового договору щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, який останнім підписаний не був.

З урахуванням того, що додатковий договір відповідачем підписаний не був, позивач передав спір на вирішення до суду, зазначаючи про наявність підстав для усунення порушень його прав та інтересів та внесення змін до договору оренди у частині визначення нової грошової оцінки земельних ділянок та нового розміру орендної плати.

Відповідно до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із пунктом 34 статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1, 2, 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

За змістом пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до пунктів 288.4 та 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК України, статті 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі", нормативна грошова оцінка земель є основою (базою нарахування) для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 3-34гс13 (справа №5009/3430/12) від 03.12.2013, № 3-481гс15 (справа №922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (справа №922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016, постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, №908/4582/15 від 20.11.2018.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За змістом статті 23 названого Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Матеріалами справи підтверджується, що 13.09.2018 Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області ухвалила рішення "Про внесення змін до договорів оренди землі комунальної власності" № 1197, відповідно до пункту 1 якого вирішено встановити річну орендну плату Приватному підприємству "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185) в розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки за користування земельною ділянкою площею 0,4011 га, кадастровий номер 3221886001:03:226:0001, яка знаходиться в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Як вбачається з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №786 від 31.05.2018, виданого відділом у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київської області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4011 га з кадастровим номером 3221886001:03:226:0001 складає 1.691.163,06 грн.

Відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі", слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, колегія суддів вважає, що у даному випадку наявні підстави для внесення змін до договору оренди від 04.11.2004 та зазначення у договорі нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що договір оренди від 04.11.2004 потребує внесення змін, хоча б через те, що визначені в ньому обов`язкові умови щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки (156.569,32 грн) та розмір орендної плати (4.697,08 грн) значно застаріли і не відповідають нинішньому стану справ.

Колегія суддів відзначає, що відсутність укладеного між сторонами договору про внесення змін до договору оренди від 04.11.2004 на підставі рішення Новопетрівської сільської ради від 05.03.2013 (річна орендна плата 3% від грошової оцінки) свідчить про, те що правовідносини між сторонами регламентуються договором оренди від 04.11.2004 в первинній його редакції. При цьому самостійний відповідачем розрахунок актуального розміру орендної плати та внесення таких платежів не спростовують вищевказаного.

Цивільний кодекс України у частинах 1 та 2 статті 632 передбачає застосування у встановлених випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Розмір земельного податку за спірну земельну ділянку у 2018 році становив 3 відсотки від нормативно грошової оцінки, тобто 50.734,89 грн (3 % від 1.691.163,06 грн), у той час як умовами договору оренди сторони погодили річну орендну плату в розмірі 4.697,08 грн. Отже, розмір земельного податку є більшим за зазначений в договорі річний платіж з орендної плати, що є законодавчо визначеною підставою для перегляду розміру орендної плати.

Водночас колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду щодо задоволення позовних вимог про внесення змін в пункт 6 договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 та викладення його в редакції, запропонованій позивачем, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, в частині необхідності внесення змін до п. 6 договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004, якими визначено новий розмір орендної плати, позивач посилався на прийняття Новопетрівською сільською радою рішення "Про внесення змін до договорів оренди землі комунальної власності" від 13.09.2018 № 1197, відповідно до пункту 1 якого вирішено встановити річну орендну плату Приватному підприємству "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185) в розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки за користування земельною ділянкою площею 0,4011 га, кадастровий номер 3221886001:03:226:0001, яка знаходиться в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що орендна плата за земельну ділянку, надану у користування відповідачу, розраховувалась позивачем виходячи зі ставки у 3% від нормативної грошової оцінки, тобто, вказаним вище рішенням сільської ради змінено лише відсоткову ставку, яка застосовується до нормативної грошової оцінки для визначення суми річної орендної плати, з урахуванням якої вирішено викласти пункт 6 договору оренди в такій редакції: "6. Розмір річної орендної плати становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Новопетрівської сільської ради".

Задовольняючи первісний позов, місцевий суд вказав, що у даному випадку підставою для внесення змін до договорів оренди земельної ділянки є законодавчо встановлена необхідність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, наслідком чого є зміна розміру орендної плати.

Відповідно до даних Декларації (уточнюючої) за 2015 рік річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника (стовпчик 9), складала 41.689,39 грн, а щомісячні платежі (стовпчики 10-21) складали 3.747,12 грн за місяць.

На підтвердження оплати вказаних щомісячних платежів відповідач надав копії платіжних доручень про доплату орендної плати за період січень-травень 2015 року, сплату штрафу за недоплату орендної плати за період січень-травень 2015 року, а також про сплату уточненого розміру орендної плати за решту місяців річного періоду саме в розмірі 3.474,12 грн за місяць.

Відповідно до даних Декларації за 2016 рік річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника (стовпчик 9), складала 59.740,90 грн, а щомісячні платежі (стовпчики 10-21) складали 4.978,41 грн. на місяць.

На підтвердження оплати вказаних щомісячних платежів відповідач надав копії платіжних доручень за період лютий 2016 року-січень 2017 року про сплату в розмірі 4.978,41 грн на місяць.

Відповідно до даних Декларації за 2017 рік річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника (стовпчик 9), складала 67.148,77 грн, а щомісячні платежі (стовпчики 10-21) складали 5.595,73 грн на місяць.

На підтвердження оплати вказаних щомісячних платежів відповідач надав копії платіжних доручень за період лютий 2017 року-січень 2018 року про сплату в розмірі 5.595,73 грн на місяць.

Відповідно до даних Декларації за 2018 рік річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника (стовпчик 9), складала 67.148,77 грн, а щомісячні платежі (стовпчики 10-21) складали 5.595,73 грн за місяць.

На підтвердження оплати вказаних щомісячних платежів відповідач надав копії платіжних доручень за період лютий 2018 року-січень 2019 року про сплату в розмірі 5.595,73 грн на місяць.

Відповідно до даних Декларації за 2019 рік річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника (стовпчик 9), складає 67.148,77 грн, а щомісячні платежі (стовпчики 10-21) складали 5.595,73 грн на місяць.

На підтвердження оплати вказаних щомісячних платежів відповідач надав копії платіжних доручень за період лютий 2019 року - червень 2019 року про сплату в розмірі 5.595,73 грн на місяць.

Посилаючись на викладені вище обставини, відповідач зазначає, що факт того, що розмір земельного податку станом на 2018 рік є більшим за річну орендну плату за договором, спростовується. Суд з таким висновком не погоджується, але вважає, що сплата відповідачем орендної плати на основі актуальної нормативної грошової оцінки земельної ділянки з її відповідною індексацією є свідченням належного виконання Приватним підприємством Лік 1 Плюс своїх законодавчо визначених обов`язків.

В силу приписів статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов`язковими для виконання на відповідній території.

Водночас ці рішення не є актами цивільного законодавства в розумінні статті 4 Цивільного кодексу України, якою визначено коло відповідних актів.

Колегія суддів зазначає, що рішення селищної ради може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 та від 20.11.2019 № 916/2769/18.

Водночас, як зазначалось вище, пунктом 9 договору оренди визначено, що розмір орендної плати переглядається в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; унаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки без вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, умовами договору оренди земельної ділянки не передбачено такої підстави для зміни розмірів орендної ставки, як прийняття Новопетрівською сільською радою рішення про зміну розмірів ставки, за якою розраховується орендна плата, а рішення сільської ради не є випадком, передбаченим законодавством України, чого не врахував місцевий суд.

Крім того, до переліку повноважень сільської ради у галузі земельних відносин, визначеного статтею 12 Земельного кодексу України, не входить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження в силу приписів статті 288 Податкового кодексу України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

Колегія суддів зазначає, що у даній справі місцевий суд всупереч приписам ч. 2 ст. 632, ст. 651 Цивільного кодексу України задовольнив первісні позовні вимоги про внесення змін у пункт 6 договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004 щодо визначення розміру орендної плати, яку позивач вказав, виходячи із зміненої відсоткової ставки від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, без урахування того, що умовами договору сторони не передбачили можливість внесення змін до договору в разі прийняття сільською радою відповідного рішення про зміну відсоткової ставки, та відповідне рішення сільської ради не є законодавчою зміною.

Як зазначалось вище, наразі пунктом 6 договору оренди встановлено, що розмір орендної плати земельної ділянки за рік становить 4.697,00 грн.

Натомість викладення пункту 6 в запропонованій позивачем редакції (розмір річної орендної плати становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Новопетрівської сільської ради) не містить розміру річної орендної плати у грошовому виразі.

Як слідує з аналізу наведених вище норм законодавства, словосполучення розмір податку на землю / розмір орендної плати вживається у двох значеннях: 1) як певне відсоткове співвідношення (ставка, наприклад податок в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки); 2) як добуток такого співвідношення (ставки) та бази нарахування (нормативної грошової оцінки землі) та виражений в абсолютному вимірі у вигляді конкретної грошової суми. У разі визначення податку/орендної плати як добутку їх розмір може змінюватись як у разі зміни однієї складової, так і обох одночасно.

При цьому як вбачається зі змісту договору оренди 2004 року та слідує з усталеної практики в земельних правовідносинах, у договорах оренди землі зазначаються: нормативна грошова оцінка земельної ділянки в абсолютному вимірі, тобто у вигляді конкретної грошової суми, чинна на момент укладення/зміни договору, та річна орендна плата також в абсолютному вимірі, тобто у вигляді конкретної грошової суми з визначенням правил її подальшої індексації (як визначено ст.. 288 Податкового кодексу України - річна сума платежу).

Разом з тим запропоновані позивачем зміни як у спірному рішенні, так і в проекті змін не усувають недоліків чинної редакції договору оренди землі, не стосуються ані визначення в ньому нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ані визначення нової конкретної суми річної орендної плати. На думку суду, зміни, запропоновані Новопетрівською сільською радою до внесення до договору, лише породжують певну невизначеність щодо подальших прав та обов`язків сторін договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог про внесення змін до пункту 6 договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004, з огляду на що оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісних позовних вимог.

Водночас колегія суддів відзначає, що позивач не позбавлений права здійснити перерахування розміру орендної плати за чинним договором оренди, виходячи із умов договору та нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та запропонувати відповідні зміни до пункту 9 договору.

В частині зустрічного позову колегія суддів встановила таке.

Як зазначалось вище, у пункті 6 договору оренди встановлено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4.697,08 грн.

Оскільки згідно з пунктом 3 договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 156.569,32 грн, то розмір орендної плати, виражений у гривнях як річна сума платежу, складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується розрахунком: 156.569,32 грн. х 3 % = 4.697,08 грн.

Отже, початковий річний розмір орендної плати за земельну ділянку був встановлений у договорі оренди з використанням відсоткової ставки у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином встановлений у договорі розмір орендної плати (3% від нормативної грошової оцінки) відповідав чинному законодавству, зокрема статті 288 Податкового кодексу України, відповідно до якої підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У вказаній нормі законодавцем у податковому законі було встановлено нижню (3%) та верхню (12%) межі ставки для визначення орендної плати за землі комунальної власності.

Оскільки ставка орендної плати за договором оренди знаходиться в межах, встановлених зазначеним положенням податкового законодавства, колегія суддів вважає, що у Новопетрівської сільської ради були відсутні підстави для її перегляду та прийняття спірного рішення.

Таким чином суд першої інстанції неправильно застосував статтю 288 Податкового кодексу України як норму матеріального права, оскільки спірні правовідносини повністю відповідають та врегульовані вказаною нормою.

Ця позиція кореспондує з правовим висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.04.2018 у справі №910/7905/17.

Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову, суд першої інстанції зробив висновок, про те, що позивачем за зустрічним позовом не вказано, яким чином рішення № 1197 від 13.09.2018 порушує його права.

Колегія суддів вважає вказаний висновок таким, що не відповідає обставинам справи, з огляду на правовий висновок Конституційного Суду України щодо неможливості скасування органом місцевого самоврядування своїх попередніх рішень, внесення до них змін, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення (Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі №1-9/2009).

Як зазначалося вище, 05.03.2013 Новопетрівською сільською радою прийнято рішення №471-20-6 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного з ПП ЛІК 1 ПЛЮС , пунктом 1 якого було встановлено Приватному підприємству ЛІК 1 ПЛЮС річну орендну плату за земельну ділянку площею 0,4011 га в с. Нові Петрівці, що орендована ним згідно з Договором оренди земельної ділянки від 04 листопада 2004 року, в розмірі 3 % від грошової оцінки .

Згідно з п. 4 рішення Новопетрівської сільської ради від 27.01.2015 №912-38-VІ Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці визнано таким, що втратило чинність рішення Новопетрівської сільської ради від 21.01.2011 №51-IV-VI Про встановлення місцевих податків і зборів на території села Нові Петрівці (зі змінами).

Відповідно до п.п. 4.1.4.1, 4.1.4.1, 4.2.1, 4.2.4, 4.2.5 додатку до рішення від 27.01.2015 №912-38-VІ вирішено встановити ставку податку за земельні ділянки (крім сільськогосподарських угідь та земель загального користування), нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 3 (трьох) відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;

може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 4.2.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Отже, оскаржуваним рішенням № 1197 Новопетрівська сільська рада здійснила фактичне скасування свого попереднього рішення, яким було унормовано правовідносини оренди земельної ділянки, наданої в користування ПП ЛІК 1 ПЛЮС , що суперечить визначеній у вищенаведеному рішенні Конституційного Суду України гарантії стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, яка покликана породжувати у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Крім порушення вказаної гарантії стабільності суспільних відносин, цілком очевидно, що підвищення ставки орендної плати одразу в чотири рази одночасно з підвищенням нормативної грошової оцінки призведе до фінансових втрат відповідача як орендаря земельної ділянки.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаному правовому висновку Конституційного Суду України, посилання на який містилось у відповіді на відзив на зустрічний позов, та зробив помилковий висновок про відсутність порушення оскаржуваним рішенням прав позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням наведеного зустрічні позовні вимоги про визнання незаконним та скасування пунктів 1 та 1.1 рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про внесення змін до договорів оренди землі комунальної власності" від 13.09.2018 № 1197, на думку колегії суддів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги по те, що представник позивача Максиміхіна А.П. не мала належних повноважень на представлення інтересів позивача в суді першої інстанції, оскільки в наданому їй ордері не зазначено Господарського суду міста Києва, а вказано: у судах всіх інстанцій та спеціалізацій , колегія суддів відзначає таке.

ГПК України в редакції, чинній станом на час звернення позивача з первісним позовом до місцевого суду, визначав, що:

- сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 56);

- юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56);

- представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58);

- повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено скаржником в апеляційній скарзі, адвокатом Максиміхіною А.П. до первісної позовної заяви долучено копію ордера КВ №710069 від 15.03.2019, у якому в графі Назва органу, в якому надається правова допомога зазначено у судах всіх інстанцій та спеціалізацій .

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з пунктом 2 частини 1 статті 20 якого під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності передбачені статтею 26 названого Закону, відповідно до частин 1-3 якої адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката.

Скаржник в апеляційній сказі посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, згідно з якою Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №36, встановлено реквізити ордера, серед яких "Назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (п.п. 15.4).

З наведеного слідує, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

З урахуванням наведеного скаржник вважає, що представник позивача Максиміхіна А.П. не мала належних повноважень на представлення інтересів позивача в суді першої інстанції, оскільки в наданому їй ордері не зазначено Господарського суду міста Києва, а вказано: у судах всіх інстанцій та спеціалізацій .

Колегія суддів вважає вказане твердження скаржника помилковим з огляду на таке.

Згідно з обставинами справи № 9901/847/18, у доданому до позову ордері на надання правової допомоги в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" було зазначено: "В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування".

Натомість у даній справі №910/4409/19 в ордері на надання правової допомоги, доданому до апеляційної скарги, в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" вказано: "у судах всіх інстанцій та спеціалізацій".

Тобто у справі №9901/847/18 у ордері на надання правової допомоги у вищезгаданій графі взагалі були відсутні відомості про судові органи, тоді як у даній справі №910/4409/19 зазначено про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій та спеціалізацій, що у даному випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Максиміхіна А.П. права на підписання первісної позовної заяви від імені Новопетрівської сільської ради.

Вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/847/18 з огляду на те, що у даному випадку представником позивача за первісним позовом дотримано вимоги Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки вказівка у ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" про те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій та спеціалізацій є достатнім та необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Таким чином ордер на надання правової допомоги КВ №710069 від 15.03.2019 містить усі обов`язкові реквізити, передбачені Положенням та типовою формою ордеру, затвердженим Радою адвокатів України відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", а відтак місцевий суд правомірно розглянув справу на підставі позовної заяви, поданої адвокатом Максиміхіною А.П.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №910/1669/19.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

З огляду на те, що долучена до позовної заяви копія ордеру засвідчена самим адвокатом у визначеному законом порядку, а саме у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність , колегія суддів вважає, що така копія є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення такої процесуальної дії.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі № 826/5500/18 (постанова від 04.12.2019), Верховний Суд - у справах №803/886/18 (постанова від 03.10.2018), №809/1092/18 (постанова від 17.01.2019).

Таким чином, у апеляційного суду відсутні підстави для залишення первісного позову без розгляду через його подання особою, процесуальні права якої належними чином не підставеджені.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, позивач за первісним позовом не надав суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає зустрічні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не надав вичерпної та правильної відповіді на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки місцевого господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки колегія суддів встановила відсутність підстав для задоволення первісного позову та наявність таких підстав для задоволення зустрічного позову, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням нового рішення.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за розгляд зустрічного позву місцевим судом у розмірі 1.921,00 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 5.763,00 грн. покладаються на позивача.

Судові витрати, пов`язані з розглядом місцевим судом первісної позовної заяви, покладаються на Новопетрівську сільську раду.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/4409/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 у справі №910/4409/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

В задоволенні первісного позову Новопетрівської сільської ради до Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" про внесення змін до договору відмовити повністю.

Судові витрати, пов`язані з розглядом місцевим судом первісної позовної заяви, покласти на Новопетрівську сільську раду.

Зустрічний позов Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" до Новопетрівської сільської ради про визнання незаконним та скасування частини рішення задольнити.

Визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 1.1 рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області "Про внесення змін до договорів оренди землі комунальної власності" від 13.09.2018 № 1197, якими:

- встановлено річну орендну плату Приватному підприємству "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185) в розмірі 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки за користування земельною ділянкою площею 0,4011 га, кадастровий номер 3221886001:03:226:0001, яка знаходиться в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області;

- внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 04.11.2004, укладеного між Новопетрівською сільською радою та Приватним підприємством "ЛІК 1 ПЛЮС" (код 31246185), посвідченого Голуб Л. А. - приватним нотаріусом Вишгородського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №6724, шляхом викладення пункту 6 вказаного договору в наступній редакції: "6. Розмір річної орендної плати становить 12 (дванадцять) відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в безготівковому порядку на рахунок Новопетрівської сільської ради".

Стягнути з Новопетрівської сільської ради (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Свято-Покровська, будинок 171; ідентифікаційний код 04359620) на користь Приватного підприємства "Лік 1 Плюс" (02222, місто Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 38/10, квартира 246; ідентифікаційний код 31246185) 1.921,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за розгляд зустрічного позову судом першої інстанції, 5.763,00 грн судових витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4409/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складний 03.03.2020.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.Я. Дикунська

А.І. Тищенко