Рішення

від 27.02.2020 по справі 904/6002/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6002/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп"

про розподіл судових витрат на правову допомогу та винесення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором постачання № 01-08-2019 від 01.08.2019 у загальному розмірі 187 227 грн. 26 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання № 01-08-2019 від 01.08.2019 у загальному розмірі 187 227 грн. 26 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2020 вказані позовні вимоги задоволено частково; закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 131 000 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" - 47 144 грн. 04 коп. - основного боргу, 5 501 грн. 66 коп. - пені, 3 562 грн. 05 коп. - 20% річних та 2 808 грн. 12 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат та винесення додаткового рішення (вх. суду № 7845/20 від 28.12.2019), в якій він просив суд вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Так, ухвалою суду від 17.02.2020 заяву позивача було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 27.02.2020.

Зважаючи на скорочені строки розгляду заяви, судом було додатково повідомлено учасників справи про дату та час розгляду даної заяви, шляхом направлення телефонограм, які були отримані позивачем та відповідачем 18.02.2020, отже завчасно (а.с.81-82).

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 9685/20 від 25.02.2020), в якому він просив суд здійснювати розгляду справи без участі його представника, у зв`язку з його відрядженням до м. Києва, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Від відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу (вх. суду № 9702/20 від 25.02.2020), в якому він просив суд зменшити розмір судових витрат на правову допомогу до 3 000 грн. 00 коп., посилаючись на наступне:

- акт прийому-передачі наданих послуг від 13.02.2020 є недійсним, оскільки не підписаний з боку адвоката (адвокатського об`єднання "Герман і партнери");

- в акті в пункті 14 зазначено дії, виконання яких з огляду на відсутність фактичного існування додаткового рішення станом на 13.02.2020 було неможливим, проте зазначено про їх виконання, тому стягнення 400 грн. за такі дії є неправомірним;

- надана адвокатом "Погодинна тарифікація адвокатських послуг: вартість послуг" не є повноцінним додатком до договору про надання правової допомоги, оскільки в тексті договору відсутнє посилання на погодинну тарифікацію, а сама погодинна тарифікація підписана адвокатом в односторонньому порядку, що свідчить про непогодження його сторонами договору - адвокатом та позивачем;

- правове обґрунтування позовної заяви є дуже стислим, розрахунок штрафних санкцій, а саме: пені, виявився не вірним, що відображено в рішенні суду. Розрахунок штрафних санкцій не є окремим документом, а міститься у позовній заяві, але оцінений він адвокатом окремо від вартості написання позовної заяви;

- відповідач вважає, що ціна за написання простої за змістом позовної заяви у спорі, де відповідач не заперечує проти існування заборгованості, є завищеною;

- представник позивача включив у судові витрати на професійну правову допомогу послуги з відправки позову відповідачу та послуги з подачі позовної заяви, оцінивши кожну послугу у 200 грн. 00 коп., хоча в матеріалах справи є докази здійснення даних послуг поштовою організацією, а не представником позивача;

- складання платіжних документів для сплати судового збору, оцінене представником в 100 грн., здійснюється безоплатно на сайті Судової влади України;

- моніторинг подальшого руху справи (пункт 9 Тарифів) та аналіз ухвали суду про відкриття провадження у справі (пункт 10 Тарифів), оцінені позивачем у 200 грн. 00 коп. за кожну дію є завищеним і є складовою частиною аналізу документів і інформації, яка вже оцінена позивачем в 200 грн. 00 коп.;

- участь у 2-х судових засіданнях оцінене представником позивача у 4 000 грн. 00 коп. є завищеним, виходячи із того, що спір не був складним, відповідач своїми діями (частковою сплатою) підтвердив намір погасити існуючу заборгованість. Участь у судових засіданнях не була пов`язана з тривалими відрядженнями; тривалість судових засідань не перевищувала навіть півгодини.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 27.02.2020 не з`явилися, причини нез`явлення суду відповідач не повідомив, щодо позивача - судом враховано наявність його клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом. Про день, час та місце розгляду справи учасники були повідомлені належним чином, що вбачається, зокрем, з телефонограм (а.с.81-82).

Враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, суд позбавлений можливості відкласти його розгляд на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля фактичного та якнайшвидшого повідомлення позивача та відповідача про розгляд даної справи (клопотання) судом, що підтверджується додатковим направленням інформації по справі на всі відомі суду засоби зв`язку з вказаними особами, зокрема, шляхом надіслання телефонограм (а.с.81-82).

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" (далі - відповідач) заборгованість за договором постачання № 01-08-2019 від 01.08.2019 у загальному розмірі 187 227 грн. 26 коп.

У відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до вказаних положень, позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, навівши у позовній заяві попередній (орієнтований) розрахунок витрат, в якому вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. 00 коп. та відповідно до платіжного доручення № 1774 від 11.12.2019 вже позивачем було сплачено попередню оплату адвокату в сумі 5 000 грн. 00 коп. (а.с.6). Також позивач, вказав, що враховуючи зміст пункту 3.4. договору про надання правової допомоги (остаточний розрахунок протягом двох днів з моменту ухвалення рішення судом), надання ним доказів остаточних витрат на професійну правничу допомогу можуть бути подані до суду протягом двох днів з моменту ухвалення рішення; позивач просив суд вважати це заявою про понесення судових витрат здійсненою до закінчення судових дебатів у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2020 позовні вимоги було задоволено частково; закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 131 000 грн. 00 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" - 47 144 грн. 04 коп. - основного боргу, 5 501 грн. 66 коп. - пені, 3 562 грн. 05 коп. - 20% річних та 2 808 грн. 12 коп. - частину витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як було вказано вище, у відповідності до частини 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України позивачем було подано заяву, в якій він зазначив про необхідність подання розрахунку і кінцевого розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки до ухвалення рішення по справі позивач не має можливості визначити кінцевий розмір витрат на правову допомогу.

В подальшому, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, позивач звернувся до суду із клопотанням про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, в якому просив суд включити до складу судових витрат - витрати на професійну правничу допомогу Адвокатського бюро "Герман і Партнери" та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Вказана заява обґрунтована тим, що з метою надання правової допомоги щодо ведення справи № 904/6002/19 між позивачем та Адвокатським бюро "Герман і Партнери" було укладено договір про надання правової допомоги № 01-05-12/19 від 05.12.2019, на виконання якого були надані послуги на суму 10 000 грн. 00 коп., які були прийняті позивачем.

З приводу вказаного клопотання суд зазначає слідуюче.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:

- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);

- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;

- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивачем до закінчення судових дебатів не було подано доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, у зв`язку з чим у рішенні суду вказане питання не вирішувалося.

В даному випадку, позивачем до закінчення судових дебатів було подано заяву, у зв`язку із тим фактом, що до закінчення судового розгляду справи і отримання рішення у справі, позивачу неможливо встановити кінцевий розмір судових витрат, які він понесе у зв`язку з її розглядом судом першої інстанції.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 05.12.2019 між Адвокатським бюро "Герман і Партнери" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" (далі - замовник) було укладено договір про надання правової допомоги № 01-05-12/19 (далі - договір про правову допомогу, а.с.34-35), відповідно до пункту 1.1. якого на умовах договору замовник доручає, а виконавець бере на себе обов`язок здійснювати правовий захист інтересів замовника по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс", далі по тексту договору - "надавати правову допомогу", "послуги".

За приписами пункту 1.2. договору про правову допомогу послуги надаються адвокатом - Герман Мариною Миколаївною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4898, виданого Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 27.03.2012.

У відповідності до умов пункту 2.1. договору про правову допомогу виконавець бере на себе наступні зобов`язання:

- складати проекти необхідних процесуальних документів, а саме: позовної заяви, заяв, пояснень, заперечень, клопотань тощо та приймати участь в судових засіданнях;

- готувати, відправляти та отримувати адвокатські запити;

- всіма доступними законними засобами сприяти найшвидшому задоволенню вимог замовника, вказаних у пункті 1.1. договору;

- на вимогу замовника виконавець зобов`язується повідомляти йому відомості про хід надання правової допомоги за договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору про правову допомогу загальна вартість наданих послуг, які надаються за договором, становить суму вартості всіх рахунків-фактур, які будуть виставлені виконавцем протягом дії договору.

Вартість послуг з ведення справи в суді 1-ої інстанції становить - 10 000 грн. 00 коп. без ПДВ. У випадку подання по судовій справі, зазначеній в пункті 1.1. договору, апеляційної, касаційної скарг, сторони додатково узгодять вартість послуг виконавця в додатковій угоді, яка буде невід`ємною частиною договору (пункт 3.2. договору про правову допомогу).

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору про правову допомогу факт належного виконання виконавцем зобов`язань з договору фіксується повноважними представниками сторін у акті прийому-передачі наданих послуг. По закінченню надання послуг за договором, виконавець надає замовнику на розгляд проект актів прийому-передачі наданих послуг.

Як вбачається із наданого акту прийому-передачі наданих послуг від 13.02.2020, сторони підписали вказаний акт про наступне: відповідно до умов договору про надання правової допомоги виконавець надав послуги із захисту інтересів замовника у суді по справі про стягнення заборгованості та суми штрафних санкцій за неналежне виконання договору з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс", а саме:

1. Усні консультації.

2. Аналіз документів замовника для складання позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс".

3. Перевірка чинного законодавства, підбір нормативної бази для складання позову.

4. Написання позовної заяви.

5. Розрахунок штрафних санкцій до позовної заяви.

6. Складання платіжних документів для сплати судового збору.

7. Підготовка документів, що додаються до позовної заяви (друк, ксерокопіювання та завірення належним чином).

8. Направлення позовної заяви та доданих документів на адресу відповідача (ТОВ "Конкорд Індастріал Кемікалс").

9. Нарочне подання позовної заяви та доданих документів до Господарського суду Дніпропетровської області.

10. Моніторинг подальшого руху справи, призначення справи до розгляду, надання інформації замовнику.

11. Аналіз ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 по справі № 904/6002/19.

12. Участь у судовому засідання 13.01.2020 у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.

13. Участь у судовому засідання 13.02.2020 у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.

14. Отримання та аналіз рішення та додаткового рішення суду по справі № 904/6002/19, надання інформації замовнику.

Замовник прийняв послуги та погодився, що якість послуг повністю відповідає вимогам замовника. Замовник виплатив, а виконавець прийняв оплату за фактично надані послуги в розмірі 10 000 грн. 00 коп. без ПДВ. (а.с.75).

На виконання умов договору виконавцем було виставлено замовнику наступні рахунки-фактури:

- рахунок-фактура № 109/19 від 05.12.2019 на суму 5 000 грн. 00 коп. (а.с.36);

- рахунок-фактура № 18/20 від 13.02.2020 на суму 5 000 грн. 00 коп. (а.с.73).

Згідно з пунктом 3.3. договору про правову допомогу замовник здійснює попередню оплату у розмірі 5 000 грн. 00 коп. без ПДВ вартості послуг, які надаються за договором, протягом двох днів з моменту укладення договору, в якості попередньої оплати за надані послуги.

Наступну оплату у розмірі 5 000 грн. 00 коп. без ПДВ замовник здійснює протягом двох днів з моменту ухвалення рішення судом на підставі рахунку-фактури (пункт 3.4. договору про правову допомогу).

За змістом пункту 3.5. договору про правову допомогу оплата послуг здійснюється протягом 3-х робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури виконавцем. Рахунок-фактура надсилається замовнику на електронну пошту, з подальшою передачею оригіналу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату у розмірі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1774 від 11.12.2019 (а.с.37), та в подальшому, здійснив оплату за надані послуги правової допомоги на користь Адвокатського бюро "Герман і Партнери" у сумі 5 000 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № 256 від 13.02.2020 (а.с.74).

Зазначені докази подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, під час розгляду питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем були подані заперечення щодо заявленого позивачем їх розміру у 10 000 грн. 00 коп. та наведено обставини, які він просив суд врахувати під час вирішення даного питання; зменшити їх розмір до 3 000 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, враховуючи наявність заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінив витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин та участь у судових засіданнях, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладені на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 6 999 грн. 27 коп. - частина витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" про розподіл судових витрат на правову допомогу та винесення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конкорд Індастріал Кемікалс" (49040, м. Дніпро, вулиця Космічна, будинок 49 Б; ідентифікаційний код 39958379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" (01135, м. Київ, вулиця В`ячеслава Чорновола, будинок 20, квартира 17; ідентифікаційний код 38405374) 6 999 грн. 27 коп. - частину витрати на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 02.03.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко