Рішення

від 02.03.2020 по справі 910/17627/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.03.2020Справа № 910/17627/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс 1 Юкрейн"

про стягнення заборгованості в розмірі 237 782,45 грн.

Представники сторін: не викликались.

встановив:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс 1 Юкрейн" про стягнення заборгованості в розмірі 237 782,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на виконання робіт з комплексного обслуговування зелених насаджень №010319 від 01.03.2019 року належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання в частині оплати виконаних підрядних робіт.

У зв`язку з чим, позивач звернувся в суд.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2019 року відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 21.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01030 51661536 (представником за довіреністю Наточій).

11.01.2020 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи заяви (пояснення) робітників, які підтверджують факт виконання робіт за договором №010319 від 01.03.2019р.

16.01.2020 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку із сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 47 171,26 грн. Та, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 188 535,04 грн., суми втрат від інфляції - 801,40 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 274,75 грн. Покласти на ТОВ "Сервіс 1 Юкрейн" обов`язок відшкодувати судові витрати на користь ТОВ Агротек .

30.01.2020 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у зв`язку із сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 47 171,26 грн. Та, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 141 423,78 грн., суми втрат від інфляції - 801,40 грн., трьох процентів річних в розмірі 1 274,75 грн. Покласти на ТОВ "Сервіс 1 Юкрейн" обов`язок відшкодувати судові витрати на користь ТОВ Агротек .

Відповідно до п.2 ч.2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання абодо початку першого судового засідання , якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з статтею 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи вищезазначене заява про зменшення позовних вимог від 16.01.2020 року прийнята до розгляду та позовні вимоги розглядаються з урахування даної заяви.

Беручи до уваги те, що заява про зменшення позовних вимог від 30.01.2020 року подана позивачем не в строк, тому дана заява залишена судом без розгляду.

07.02.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд вважати поважними причини пропуску подання цього відзиву, у зв`язку із чим поновити пропущений процесуальний строк на його подання. Закрити провадження в частині стягнення позивачем з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 94 282,52 грн. зазначено, що відповідач визнає наявну станом на 05.02.2020 року основну заборгованість за договором в розмірі 47 141,26 грн, яка виникла через несплату відповідачем на користь позивача вартості виконаних робіт в вересні 2019 року, а також визнає нараховані позивачем інфляційні втрати і 3% річних по заборгованості за червень (47 141,26 грн.), липень (47 141,26 грн.) і вересень (47 141,26 грн.) 2019 року. Відмовити у задоволенні позову про стягнення основної суми заборгованості за договором за серпень 2019 року в розмірі 47 141,26 грн. і за жовтень 2019 року в розмірі 47 141,26 грн., також відмовити у задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних нарахованих на вказані суми. Відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу. У разі відмови у задоволенні позову в частині стягнення основної суми заборгованості за договором за серпень 2019 року і за жовтень 2019 року, а також інфляційних втрат і 3% річних нарахованих на вказані суми, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу попередній (орієнтовний) розмір яких складає 15 000,00 грн. заявлено, що остаточна сума витрат на правову допомогу і докази на підтвердження їх понесення будуть подані до ухвалення остаточного судового рішення у цій справі або протягом п`яти днів після ухвалення такого рішення судом першої інстанції.

Щодо доданого до письмового відзиву на позовну заяву клопотання відповідача про поновлення строку на подачу відзиву, судом враховано, що прострочення його подання не порушило право позивача подати відповідь на відзив, з огляду на що, керуючись приписами ст. 119 ГПК України, поновлює відповідачу процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та приймає поданий відзив до розгляду.

20.02.2020 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив.

17.02.2020 року (електронна пошта) та 18.02.2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку та відкладення розгляду справи, в якій просить суд продовжити строк розгляду справи №91017629/19 на 30 днів і продовжити встановлений процесуальний строк на надання часу для можливості надання позивачем відповідь на відзив, а саме протягом 5 днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 17.02.2020, а відповідач - заперечення, а саме протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 26.02.2020, у зв`язку із чим відкласти розгляд справи метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та заперечення.

Суд звертає увагу відповідача на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з ч. 2 та 3 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться .

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 251 ГПК України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, з огляду на викладене вище, суд не вбачає законних підстав для надання додаткового строку, як того просить відповідач (оскільки, це не передбачено ГПК України ).

28.02.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у справі №910/17627/19 яке містить в собі заяву про розподіл судових витрат та доповнення до заяви про розподіл судових витрат.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, вищезазначені заяви подані відповідачем 28.02.2020 року залишені судом без розгляду.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 141,26 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.03.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс 1 Юкрейн"(замовник) укладено договір №010319 на виконання робі з комплексного обслуговування зелених насаджень.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, виконавець протягом визначеного в договорі та/або додатках до нього строку зобов`язується виконувати роботи з комплексного обслуговування зелених насаджень (надалі - роботи), що визначаються у додатках до даного договору, а замовник зобов`язується оплачувати належним чином виконані та прийняті замовником роботи в об`ємах, порядку та строки, визначені даним договором та додатками до нього.

Під комплексним обслуговуванням зелених насаджень сторони розуміють догляд за газонним покриттям та рослинами, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2 в Печерському районі (п.1.2 договору).

Згідно з п.4.1 договору даний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом 12 місяців з дати підписання. У випадку, якщо після закінчення терміну дії договору не будуть проведені остаточні взаєморозрахунки між сторонами, дія договору у частині невиконаних зобов`язань продовжується до моменту повного виконання цих зобов`язань.

Сторони домовились, що вартість робіт з обслуговування складає 466 164,08 грн. з ПДВ за 12 місяців. Чіткий розрахунок та перелік робіт вказується у додатках до даного договору (п.5.1 договору).

Так, між сторонами 01.09.2019 року укладено додаток №1 до договору №010319 від 01.03.2019р. на виконання робіт з комплексного обслуговування зелених насаджень, в п.2 якого зазначили, що під комплексним обслуговуванням зелених насаджень сторони розуміють догляд за рослинами та газоном (площею 2698м2), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2 в Печерському районі, та визначили найменування робіт та їх періодичність.

Відповідно до п.3 додатку, даний додаток набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін. Строк виконання даних робіт, вказаних у п.2 12 місяців з дати підписання.

Сторони домовились, що вартість робіт з обслуговування складає 47 141,26 грн. з ПДВ за 1 місяць. Вартість робіт з обслуговування з 01 березня 2019 по 31 жовтня 2019р. становить 377 130,08 грн. (п.4 додатку).

Сторони домовились, що вартість робіт з обслуговування складає 22 258,50 грн. з ПДВ за 1 місяць. Вартість робіт з обслуговування з 01 листопада 2019 по 29 лютого 2020р. становить 89 034,00 грн. (п.5 додатку).

Пунктом 6 додатку передбачено, що загальна вартість робіт з обслуговування з 01 березня 2019р. по 29 лютого 2020р. становить 466 164,08 грн в тому числі ПДВ 77694,01 грн.

Як зазначено позивачем, виконавцем впродовж березня - жовтня 2019 року виконувались роботи. Щомісячно, після виконання вказаних робіт, виконавець направляв замовнику накладні, заявку на матеріали, рахунки на оплату, акт приймання виконаних підрядних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було підписано наступні акти приймання виконання підрядних робіт на загальну суму 141 423,78 грн., а саме:

- № 04 від 30.06.2019 року на суму 47 141,26 грн.;

- № 05 від 31.07.2019 року на суму 47 141,26 грн.;

- № 07 від 30.09.2019 року на суму 47 141,26 грн.

Проте, акти приймання виконання підрядних робіт на загальну суму 94 282,25 грн. не підписані зі сторони відповідача, а саме:

- № 06 від 31.08.2019 року на суму 47 141,26 грн.;

- № 08 від 31.10.2019 року на суму 47 141,26 грн.

Позивачем зазначено, що замовником безпідставно не підписані вищезазначені акти, хоча виконавець, як зазвичай, направляв замовнику накладні, заявку на матеріали, рахунки на оплату, акт приймання виконаних підрядних робіт (згідно підпису представника відповідача - отримано відповідно 29.08.2019р. та 31.10.2019 року).

Повторно позивачем направлено відповідачу акти №06 та №08 - 22.11.2019 року, що підтверджується описом від 22.11.2019 року, фіскальним чеком від 22.11.2019 року та накладною Укрпошти №0318706394974 від 22.11.2019 року.

Вищезазначені акти отримані відповідачем 27.12.2019 року, що підтверджується відстеженням здійсненим на сайті Укрпошти.

В матеріалах справи наявне повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс 1 Юкрейн" від 04.11.2019 року про розірвання договору із 25 листопада 2019 року у відповідності до п.10.5 договору.

Вищезазначене повідомлення отримане директором позивача 04.11.2019 року.

Відповідно до п.10.5 договору, договір може бути розірваний до закінчення строку його дії за взаємною згодою сторін або в односторонньому порядку з обов`язковим повідомленням іншої сторони за 20 календарних днів до бажаної дати розірвання.

Звертаючись з позовом позивачем зазначено, що станом на 05.12.2019 року основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 235 706,30 грн.

Частково заперечуючи проти позову відповідачем зазначено, що перші місяці позивач без зауважень виконував взяті на себе за договором обов`язки і у відповідача не було з цього приводу ніяких претензій.

Однак, вже в серпні 2019 року працівники позивача жодного разу не з`явились для виконання своїх обов`язків. Всі зелені насадження (рослини і газони) за цей місяць прийшли в занедбаний стан, декоративні рослини і газони не поливались, почали усихати, від спеки на газонах з`явились жовто-сірі плями (газони вигорали), з`явились бур`яни. Після спілкування директора відповідача Шведова В.О. в кінці серпня з цього питання із директором позивача Хільченко А.В. останній пообіцяв належне подальше виконання обов`язків за договором. І дійсно, в вересні 2019 року ТОВ Агротек поновило свою діяльність і в цьому місяці більш-менш належно виконувало взяті на себе за договором обов`язки, хоча і тут до них були деякі запитання. Не зважаючи на це, за цей місяць відповідач прийняв у позивача роботу. Однак, з жовтня 2019 року все повторилось і знов за цей місяць працівники ТОВ Агротек жодного разу не з`явились для виконання своїх обов`язків за договором. Після цього відповідач вирішив розірвати з 25.11.2019 укладений із позивачем договір, про що 04.11.2019 було повідомлено директора позивача. Акти виконаних робіт за серпень і жовтень 2019 року в період дії договору позивачем відповідачу не надавались.

Також, зазначено, що акти від 30.06.2019, 31.07.2019, 30.09.2019 дійсно передавались керівником позивача - Хільченко А.В. безпосередньо керівнику відповідача - Шведову В .О . Акти за ці місяці додані до матеріалів справи, мають підписи обох директорів та відбитки печаток підприємств і не містять в собі більше ніякої інформації про їх отримання будь-якими іншими особами.

Що ж стосується актів від 31.08.2019 і 31.10.2019, то такі акти в період дії договору (договір розірвано 25.11.2019) взагалі не надавались позивачем відповідачу.

Щодо особи Наточій Т.В. , прізвище якої вказано на переліках документів, щодо передачі, зокрема актів, то відповідачем зазначено наступне.

Відповідно до штатного розкладу ТОВ Сервіс 1 Юкрейн від 01.04.2019 на підприємстві відповідача працюють наступні особи: директор - Шведов В.О., головний інженер - Чобану В.Ю. , сантехнік - Тютюник М.М. , сантехнік - Козішкурт Л.І. , електрик - Утюжок А.В. і інженер-теплотехнік - Каширін К.С .

Тобто, вказана позивачем особа Наточій Т.В. не є працівником відповідача і відповідно не могла офіційно отримувати будь-яку документацію надіслану ТОВ Сервіс 1 Юкрейн .

Проте, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем відповідачу передавалися документи, зокрема і акти № 04 від 30.06.2019 року, № 05 від 31.07.2019 року, № 06 від 31.08.2019 року, № 07 від 30.09.2019 року, № 08 від 31.10.2019 року згідно переліку документів. На вищезазначених переліках документів стоїть відмітка отримано Наточій і відповідна дата .

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі №91017627/19 від 17.12.2019 року отримана представником відповідача Наточій 21.12.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01030 51661536 .

Крім того, у відзиві відповідачем підтверджено факт отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у даній справі саме 21.12.2019 року.

У зв`язку з цим, вищезазначені твердження відповідача щодо неотримання уповноваженою особою відповідача актів приймання виконання підрядних робіт № 06 від 31.08.2019 року та № 08 від 31.10.2019 року на загальну суму 94 282,25 грн. спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази неналежного виконання позивачем умов договору про які б відповідачем повідомлялося позивача, а також в повідомленні про розірвання договору відповідачем не зазначено щодо неналежного виконання позивачем умов договору.

Всі інші заперечення відповідача також не приймаються до уваги, оскільки є необґрунтованими та такими, що не спростовують позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Так, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №923/21105/15 зазначено, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору (пункти 3.3.3., 4.8., 5.1., 5.2., 5.3., 5.4.) покладено саме на замовника. Відповідно до вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У зв`язку з виконанням позивачем обумовлених договором робіт, у замовника виник обов`язок прийняти та оплатити ці роботи, і безпідставне ухилення від підписання актів підрядних робіт, розірвання договору не припиняє цього обов`язку.

Відповідно до п. 5.2 договору замовник здійснює оплату виконаних робіт щомісячно з 01 по 05 число, на підставі підписаних актів.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи відповідачем здійснено часткове погашення боргу на загальну суму 94 282,52 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 455 від 09.01.2020 року на суму 47 141,26 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги з комплексного обслуговування зелених насаджень за червень 2019 р. ,

- № 488 від 24.01.2020 року на суму 47 141,26 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги з комплексного обслуговування зелених насаджень за липень 2019 р. .

Оскільки судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 16.01.2020 року, то основна заборгованість відповідача становить 188 565,04 грн. (з урахування уточнення та сплати в розмірі 47 141,26 грн., а не 47 171,26 грн.).

Відповідно до п.2 ч. 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частиною 3 статті 231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором №010319 від 01.03.2019 року у розмірі 47 141,26 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 47 141,26 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором №010319 від 01.03.2019 року у відповідача перед позивачем в сумі 141 423,78 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати позивачем заявлено до стягнення з останнього інфляційні втрати в сумі 801,40 грн. та 3% річних в розмірі 1 274,75 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд погоджується з нарахуванням трьох процентів річних у розмірі 1 274,74 грн. та інфляційних втрат в розмірі 801,40 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ч.9 статті 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не оплатив виконані роботи), оскільки відповідачем здійснено погашення частини боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою та відкриття провадження у справі, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 47 141,26 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс 1 Юкрейн" (01014, м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 2, секція Б, приміщення І-VІІІ, ідентифікаційний код 37480492) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ідентифікаційний код 32312447) основний борг в сумі 141 423 (сто сорок одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 78 коп., три проценти річних в розмірі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 75 коп., інфляційні втрати в розмірі 801 (вісімсот одна) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 3 566 (три тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 74 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий