Рішення

від 24.02.2020 по справі 922/3792/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3792/19 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Коституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" (49069, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, 13) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Судаков Д.О., дов. № 08-21/4464/2-19 від 27.12.2019;

відповідача - Ліпка Є. В., дов.№28/08/19 від 28.08.2019р.;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 930405,54грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою по просп. Олександівському, 85 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:021:0012), яка належить територіальній громаді м. Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов'язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 930405,54 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на "12" грудня 2019 р. о 11:40 год.

05.12.2019 відповідачем до канцелярії суду подано відзив на позов за вх. № 29617, який долучено судом до матеріалів справи.

09.12.2019 позивачем до канцелярії суду подано заяву про продовження строку для надання відповіді на відзив за вх. № 29822, в якій позивач просив продовжити строк для подання відповіді на відзив до 13.12.2019.

11.12.2019 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання про відкладення підготовчого засідання за вх. № 30167, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надання заперечень на відповідь на відзив.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

12.12.2019 позивачем до канцелярії суду подано відповідь на відзив за вх. № 30195.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.2019 заяву позивача про продовження строку (вх. № 29822 від 09.12.2019) задоволено; клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. № 30167 від 11.12.2019) задоволено; відкладено підготовче засідання на 08.01.2020 о 11:00 год.

08.01.2020 відповідачем до канцелярії суду подано клопотання за вх. № 229, в якому відповідач просить витребувати у Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС інформацію щодо сплати ТОВ "Істрейт" земельного податку на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський (Косіора), 85, кадастровий № 6310138200:03:021:0012 за 2018 та 2019 роки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2020 задоволено клопотання відповідача (вх. № 229 від 08.01.2020); витребувано у Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 30) інформацію щодо сплати ТОВ "Істрейт" земельного податку на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Харків, пр. Олександрівський (Косіора), 85, кадастровий № 6310138200:03:021:0012 за 2018 та 2019 роки; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/3792/19 на тридцять днів; відкладено підготовче засідання на "04" лютого 2020 р. о 11:00 год.

Після судового засідання, 08.01.2020 представником відповідача до канцелярії суду були подані заперечення на відповідь на відзив за вх. № 323, які долучені судом до матеріалів справи.

21.01.2020 від Харківського управління Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшов лист за вх. № 1379 з інформацією щодо сплати ТОВ "Істрейт" земельного податку.

Лист долучений судом до матеріалів справи.

04.02.2020 відповідачем до канцелярії суду подано заяву про приєднання документів до матеріалів справи за вх. № 2751.

Документи долучено до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 04.02.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 11.02.2020 об 11:30 год.

05.02.2020 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про виправлення помилки за вх. № 2912, в якій позивач просив прийняти заяву про виправлення помилки до розгляду та вважати виправленою помилку в першому абзаці третього блоку позовної заяви Харківської міської ради у справі № 922/3792/19 та читати у наступній редакції: "ТОВ "Істрейт" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012".

Окрім того, 05.02.2020 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог за вх. № 2913, в якій позивач зменшує позовні вимоги та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" (просп. Богдана Хмельницького, 13, Дніпропетровська область, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ: 37213365) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) -UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 736652,99 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2020 заяву Харківської міської ради про виправлення помилки (вх. № 2912 від 05.02.2020) прийнято до провадження; постановлено вважати виправленою помилку в першому абзаці третього блоку позовної заяви Харківської міської ради у справі № 922/3792/19 та читати у наступній редакції: "ТОВ "Істрейт" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012"; заяву Харківської міської ради про зменшення позовних вимог (вх. 2913 від 05.02.2020) в порядку ст. 46 ГПК України прийнято до провадження та постановлено продовжувати розгляд справи з її урахуванням.

В судовому засіданні 11.02.2020 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до розгляду по суті на 18.02.2020 о 10:00 год.

У зв'язку з терміновою відпусткою судді Суслової В.В., сторони попереджені телефонограмами про перенесення судового засідання на 24.02.2020 о 11:20 год.

В призначене судове засідання 24.02.2020 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Харківською міською радою (позивачем), відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Так, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 23.10.2019 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ Істрейт використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 , право власності на яку зареєстровано за Відповідачем.

Обстеження здійснено з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові розробленого ТОВ ГЕОДЕЗИЧНО-ВИЩУКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 № НВ-0003745862019.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:021:0012) від 20.06.2019 № 1021/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області площа вказаної земельної ділянки складає 0,0958 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,0958га (кадастровий номер 6310138200:03:021:0012) по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові розташована одна нежитлова будівля, право власності на яку зареєстроване за ТОВ "Істрейт".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові від 23.10.2019.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.10.2019 № 185916391 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 517,8 кв.м., яка розташована по просп. Олександрівському, 85 ум. Харкові з 26.07.2013 зареєстрована за ТОВ Істрейт на підставі договору купівлі-продажу від 26. 07.2013 року № 1208, на праві приватної власності належить ТОВ Істрейт .

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.09.2019 № НВ-0003745222019 земельна ділянка площею 0,0958 га з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 зареєстрована як об'єкт цивільних прав 02.11.2009. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови.

Також, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.11.2019 № 188215442 земельна ділянка площею 0,0958 га з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 02.11.2009.

Отже, ТОВ "Істрейт", набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану ділянку.

Відповідно до листа Головного Управління ДФС у Харківській області № 4256/9/20-40-12-03-19 від 27.02.2018 р., ТОВ Істрейт у 2016 році сплачено 53 588,28 грн., а у 2017 році - 58 032,08 грн. земельного податку за земельні ділянки, які розташовані в Індустріальному районі м. Харків.

Згідно листа Головного Управління ДФС у Харківській області № 2387/9/20-40-20-40-17 від 11.10.2019 відомо, що відповідно до наявних інформаційних ресурсів Головного управління ДПС у Харківській області ТОВ Істрейт не значиться платником плати за землю в Індустріальному районі м. Харкова.

Листом Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС (вих. № 341/9/28-10-54-09-15 від 17.01.2020) підтверджено, що ТОВ "Істрейт" (код ЄДРПОУ 37213365) знаходиться на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДПС як платник окремих податків (стан -17) з 02.04.2018 року, у тому числі як платник земельного податку з юридичних осіб.

Згідно вказаного листа, ТОВ "Естрейт" за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 сплачено земельного податку за 2018 рік у сумі 41688, 14 грн., а за 2019 рік - 125064, 41 грн.

Позивач стверджує, що ТОВ "Істрейт" у період з 01.11.2016 по 31.10.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ "Істрейт" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138200:03:021:0012) від 20.06.2019 № 1021/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а також листа Головного Управління ДФС у Харківській області № 4256/9/20-40-12-03-19 від 27.02.2018 р. Окрім того, при остаточному підрахунку, позивачем враховано інформацію, викладену в листі Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС щодо сплати відповідачем земельного податку у 2018-2019 роках.

Встановлені Харківською міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ "Істрейт" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 736652, 99 грн. за використання земельної ділянки комунальної власності по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові. При цьому позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме - в результаті придбання нерухомого майна на підставі Договору купівлі-продажу від 26.07.2013 № 1208, право власності на яке належним чином було зареєстроване за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Так, частина 3 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001), котра раніше забороняла "приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації" була виключена Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI. Жодних інших норм, котрі б містили заборону такого володіння і використання чинне законодавство не містить.

Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Проте, протягом періоду з 01.11.2016 по 31.10.2019 між сторонами не було укладено жодних договорів.

Також у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові.

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлову будівлю за вказаною адресою.

При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.11.2016 по 31.10.2019 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання).

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 736652,99 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Разом з цим, суд звертає увагу на необгрунтованість тверджень відповідача щодо невідповідності розрахунків здійснених позивачем та відсутності доказів в підтвердження нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по просп. Олександрівському, 85 у м. Харкові, з огляду на наступне.

Згідно з частинами першою, другою статті 20, частини першої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Тобто, обов`язковим для визначення орендної плати, яку позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно останнім збережені, є відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у формі витягу з технічної документації.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Так, згідно витягу з державного земельного кадастру від 16.09.2019 № НВ-0003745222019 земельна ділянка загальною площею 0,0958 га з кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 є сформованою як об'єкт цивільних прав. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 02.11.2009.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 р. № 1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., яка застосовується з 01.01.2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Згідно інформації, викладеної у листі Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.11.2019 № 2999/116-19, зі спливом часу змінюється лише коефіцієнт індексації, який застосовується при визначенні нормативної грошової оцінки земель.

Також у вказаному листі зазначено, що Відділ у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області надає інформацію про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством тільки на час звернення заявників.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що Витяг із технічної документації, як матеріальний носій інформації, оформлюється лише на час звернення заявника, при цьому програмним забезпеченням Державного земельного кадастру та чинним законодавством не передбачено формування витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки на певну дату (яка вже минула).

Матеріали містять Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 1021/0/45-19 від 20.06.2019, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, згідно якого встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6310138200:03:021:0012 по просп. Косіора, 85 (просп. Олександрівський (сучасна назва)) у м. Харкові становить 4168814 грн.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ Істрейт коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою саме на підставі вищевказаного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, під час здійснення розрахунків Харківська міська рада також керувалась Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітки від 25.11.2016 № 489 Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , наказом Мінагрополітики від 27.01.2006 № 18/15/21/11, рішеннями Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 та від 03.07.2013 № 1209/13.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що при визначенні розміру позовних вимог позивачем також враховано сплату відповідачем земельного податку.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано 736652,99 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, які заявлені до стягнення.

Що стосується посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.11.2016 по 18.11.2016, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Зобов'язання з повернення ТОВ "Істрейт" Харківській міській раді безпідставно набутого майна в розмірі орендної плати виникло в силу закону, а саме ст. 206 Земельного кодексу України та ст. ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України, а строк його виконання не визначений.

А отже, в даному випадку, в силу приписів ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Харківська міська рада скористалась своїм правом та звернулась до ТОВ "Істрейт" з вимогою через господарський суд Харківської області у формі позовної заяви в межах строку позовної давності. При цьому розрахунок розміру безпідставно збережених коштів зроблений за період з 01.11.2016 по 31.10.2019, тобто за 36 місяців, що повністю відповідає строку загальної позовної давності у три роки.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів відповідача щодо спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наразі, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 736652,99 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати обґрунтованими та такими, які належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" (просп. Богдана Хмельницького, 13, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, код ЄДРПОУ: 37213365) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) -UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 736652,99 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" (просп. Богдана Хмельницького, 13, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, код ЄДРПОУ: 37213365) на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11049,79 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач: Харківська міська рада (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Істрейт" (просп. Богдана Хмельницького, 13, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49069, код ЄДРПОУ: 37213365).

Повне рішення складено "02" березня 2020 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/3792/19