Постанова

від 24.02.2020 по справі 910/15629/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15629/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,

представників учасників справи:

позивача: Чернюк В.В.,

відповідача: Маркович В.О.,

третьої особи-1: Ярошенко А.С.,

третьої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019

(головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Коробенко Г.П., Яковлєв М.Л.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019

(суддя Чебикіна С.О.)

у справі №910/15629/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита"

про застосування наслідків нікчемності правочинів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" (далі - Позивач, Банк) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" (далі - Відповідач) про:

- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за договором факторингу №98688-23/14-1 від 04.09.2014, укладеним між Банком і Відповідачем (далі - Договір факторингу), повернувши сторони у первісний стан;

- застосування наслідків недійсності нікчемного правочину за договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 8 жовтня 2014 року за №811, укладеним між Банком і Відповідачем (далі - Договір відступлення), повернувши сторони у первісний стан;

- визначення способу виконання рішення суду шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об`єкт: салатний корпус з вбудованим АПК ІІ-а черга, розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г (далі - Майно);

- визначення способу виконання рішення суду шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний об`єкт: земельну ділянку загальною площею 1,40 га, розташовану за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г (далі - Земельна ділянка);

- зобов`язання Відповідача повернути Банку оригінали документів, отриманих Відповідачем за актом прийому-передачі документації за Договором факторингу від 08.10.2014, а саме оригіналів кредитного договору №5714-20/8-1 від 15.02.2008 (далі - Кредитний договір) і договорів про внесення змін до нього, договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 19 лютого 2008 року за №554 (далі - Іпотечний договір), і договорів про внесення змін до нього; договору поруки №21467-20/12-5 від 29.03.2012 (далі - Договір поруки) і договорів про внесення змін до нього;

- зобов`язання Відповідача повернути Банку оригінали документів, отриманих Відповідачем за актом приймання-передачі документів (Договір факторингу) від 08.10.2014, а саме: оригіналу державного акту на право власності на Земельну ділянку; оригіналу на право власності на нерухоме майно загальною площею 3058,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вулиця Леніна, 20-г; оригіналу витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 19071343 від 04.06.2008, реєстраційний номер 23479538); оригіналу договору купівлі-продажу Земельної ділянки.

2. Позов мотивований посиланням на нікчемність Договору факторингу і Договору відступлення відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019, у позові відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані недоведеністю Позивачем нікчемності Договору факторингу і Договору відступлення, зокрема того, що ціна відступленого права вимоги є на 20% чи більше завищеною (або заниженою) порівняно з його ринковою (звичайною) вартістю. Натомість фактична ціна продажу майнових прав менше, ніж на 1%, відрізняється від їх ринкової вартості, визначеної в результаті проведення незалежної оцінки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

5. Банк подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що нікчемність відповідних правочинів обумовлюється явним заниженням ціни продажу належного банку активу більш ніж на 20% від звичайних цін.

7. Банк зазначає, що виходячи з розбіжності балансової вартості майнових прав за Кредитним договором станом на день укладення правочину, вартості предмета іпотеки та ціни продажу майнових прав, уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Банку дійшла висновку, що 4 вересня 2014 року Банк міг реалізувати майнові права за Кредитним договором за більш вигідною ціною та отримати більший дохід, ніж отримав внаслідок укладення правочину.

8. Також Банк вважає підставою нікчемності Договору факторингу та Договору відступлення те, що укладаючи зазначені правочини та вчиняючи дії, спрямовані на їх виконання, Банк відмовився від власних майнових вимог, оскільки втратив право вимоги на стягнення заборгованості в розмірі 113930184,61 грн. за Кредитним договором.

9. Крім того, Банк посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій прийняли до уваги лише доводи Відповідача про оцінку вартості відповідних майнових прав та не врахували відповідь КНІДСЕ про неможливість проведення експертизи із зазначеного питання.

10. На думку Банку, суд апеляційної інстанції безпідставно не прийняв до уваги наданий Банком звіт про оцінку майна - відступленого права вимоги за Кредитним договором.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

11. Фонд надав пояснення на касаційну скаргу Банку, в якому просить касаційну скаргу задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

12. Фонд вважає оскаржувані судові рішення незаконними та необґрунтованими, ухваленими без дотримання норм матеріального та процесуального права.

13. Фонд звертає увагу, що оцінка справедливої вартості майнових прав Банку за Кредитним договором при укладенні Договору факторингу не проводилась, а від реалізації майнових прав вимоги за Кредитним договором Банк отримав в рази менше коштів, ніж вартість предметів іпотеки, визначена в Іпотечному договорі.

14. Інші учасники справи у встановлений Судом термін відзиви на касаційну скаргу не надали.

15. Від Відповідача 24 лютого 2020 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направлення ним до судового засідання Кібець С.В. як свого представника.

16. Оскільки явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання та про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності вказаного представника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. 15 лютого 2008 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (далі - Позичальник) укладений Кредитний договір, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у вигляді відзивної відновлювальної кредитної лінії в сумі в сумі 27800000,00 грн з кінцевою датою повернення кредиту 14 лютого 2011 року за процентною ставкою 17% річних (п. 1.1 Кредитного договору).

18. Згідно з пунктом 2.2 Кредитного договору грошові кошти перераховуються Банком з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок Позичальника (або інший рахунок, вказаний позичальником в заяві про перерахування коштів) на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів у п`ятиденний строк з дня отримання банком заяви.

19. У пункті 2.4 Кредитного договору визначена мета одержання кредитних коштів - для фінансування витрат, пов`язаних з будівництвом та введенням в експлуатацію фруктового логістичного терміналу та холодильника №3, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Щасливе, вул. Леніна, 20 г.

20. Договором від 01.04.2008 про внесення змін до Кредитного договору встановлено процентну ставку за кредитом у розмірі 16,5% відсотків річних.

21. Договором від 31.07.2008 про внесення змін до Кредитного договору збільшено суму кредиту до 28800000,00 грн та встановлено плату за користування кредитом в розмірі 22% відсотків річних.

22. Договором від 21.12.2008 про внесення змін до Кредитного договору встановлено процентну ставку по кредиту в розмірі 23% відсотків річних, починаючи з 1 грудня 2008 року, в розмірі 24% відсотків річних, починаючи з 1 січня 2009 року.

23. Договором від 30.06.2009 про внесення змін до Кредитного договору змінено погоджений сторонами графік зменшення ліміту кредитування.

24. Договором від 30.12.2009 про внесення змін до Кредитного договору збільшено суму кредиту до 34000000,00 грн, змінено процентну ставку за кредитом до розміру 22% відсотків річних, починаючи з 1 січня 2010 року.

25. Договором від 28.07.2010 про внесення змін до Кредитного договору подовжено строк користування кредитом до 30 березня 2012 року.

26. Договором від 01.10.2010 про внесення змін до Кредитного договору встановлено процентну ставку за кредитом у розмірі 18,5% відсотків річних.

27. Договором від 30.03.2012 про внесення змін до Кредитного договору викладено Кредитний договір у новій редакції, передбачено додаткові умови забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором, встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 29 березня 2013 року.

28. Договором від 30.07.2012 про внесення змін до Кредитного договору зменшено процентну ставку до 10,0% відсотків річних з 1 квітня 2012 року.

29. Договором від 04.09.2012 про внесення змін до Кредитного договору збільшено ліміт кредитної лінії до 76100000,00 грн.

30. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та Позичальником укладений Іпотечний договір, за умовами якого Позичальник передав Банку в іпотеку Земельну ділянку та Майно. Загальна узгоджена сторонами оцінка предмету іпотеки становить 31271952,00 грн (п. 2.2 Іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 23.10.2012 до Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. 15.02.2008 за №553).

31. 4 вересня 2014 року між Банком (клієнт) і Відповідачем (фактор) укладений Договір факторингу, за умовами якого Банк передав (відступив) Відповідачеві право вимоги до Позичальника за Кредитним договором і зобов`язався сплатити клієнту суму в розмірі 13000000,00 грн.

32. Сторони встановили, що загальний розмір заборгованості Позичальника, право вимоги повернення якої відступається клієнтом фактору за Договором факторингу, становить 126930184,61 грн., з яких: 76441000,00 грн. - заборгованість за основним боргом за Кредитним договором; 336167,71 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 81038,42 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 16917545,15 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 33124433,33 грн. - проценти за порушення виконання грошового зобов`язання.

33. Згідно з пунктом 2.4 Договору факторингу сторони домовились, що заміна сторони у зобов`язанні вважається такою, що відбулася, а право вимоги за Кредитним договором вважається відступленим клієнтом фактору з моменту проведення повного розрахунку фактора з клієнтом, що засвідчується в тому числі підписанням сторонами Акту приймання-передачі права вимоги за формою встановленою у Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору, та скріплення його печатками сторін.

34. Згідно з актом приймання-передачі документів від 08.10.2014 за Договором факторингу Банк передав, а Відповідач прийняв оригінали правоустановчих документів, а саме: оригінал державного акту на право власності на Земельну ділянку; оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальною площею 3058,4 м 2 , що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-г; оригінал витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (номер витягу 19071343 від 04.06.2008, реєстраційний номер 23479538); оригінал Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.10.2014.

35. 8 жовтня 2014 року Банком і Відповідачем складений акт приймання-передачі права вимоги за Договором факторингу, згідно з яким клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги за Договором факторингу, клієнт і фактор підтверджують, що передача права вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього Акту приймання-передачі права вимоги, як передбачено у п.п. 2.4, 2.5 Договору факторингу.

36. Згідно з актом приймання-передачі документації за Договором факторингу від 08.10.2014 Банк передав, а Відповідач прийняв документи, які підтверджують право вимоги до Позичальника, а саме: оригінали Кредитного договору та договорів про внесення змін до Кредитного договору від 01.04.2008, від 31.07.2008, від 21.11.2008, від 30.06.2009, від 30.12.2008, від 29.04.2010, від 29.06.2010, від 28.07.2010, від 01.10.2010, від 01.07.2011, від 30.03.2012, від 30.07.2012, від 04.09.2012, від 02.10.2012; оригінали Іпотечного договору та договорів про внесення змін до Іпотечного договору від 18.06.2008, від 17.10.2008, від 29.07.2010, від 05.10.2010, від 30.03.2012, від 04.09.2012, від 23.10.2012, від 28.11.2012; оригінали Договору поруки та договорів про внесення змін до Договору поруки від 04.09.2012, від 12.11.2012.

37. Також між Банком та Відповідачем укладений Договір відступлення, за умовами якого Банк відступив Відповідачеві право вимоги за Іпотечним договором.

38. Постановою правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних" Банк визнаний неплатоспроможним. На підставі зазначеної постанови виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийняла рішення від 19.03.2015 №61 про запровадження тимчасової адміністрації в Банку строком на 3 місяці з 20.03.2015 до 19.06.2015 та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в Банку. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 15.06.2015 №116 строк тимчасової адміністрації Банку продовжено до 19.07.2015 включно.

39. 16 липня 2015 року Національний банк України ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 17.07.2015 №138 розпочато процедуру ліквідації Банку. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 23.06.2016 №1085 продовжено строк здійснення процедури ліквідації Банку на два роки до 16 липня 2018 року.

40. Листом від 10.05.2016 за вих. №2672/16 уповноважена особа Фонду на ліквідацію Банку повідомила Відповідача про нікчемність Договору факторингу та Договору відступлення з підстав, передбачених пунктом 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

41. Відповідач надав суду звіт про незалежну оцінку вартості майнових прав Банку від 20.06.2016, складений суб`єктом оціночної діяльності ПП "Інформаційно-консультаційний центр" Поповим М.В. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №196/16, виданий Фондом державного майна України 02.03.2016, ліцензія Держземагентства України на проведення землеоціночних робіт Серія АЕ №191244 від 04.03.2014). Відповідно до зазначеного звіту ринкова вартість об`єкта оцінки - майнових прав Банку - права вимоги за заборгованістю Позичальника за Кредитним договором з додатковими угодами до нього та Іпотечним договором зі змінами від 19.02.2008 становить: 13018600,00 грн.

Позиція Верховного Суду

42. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

43. Згідно з положеннями статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

44. З метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, визначені повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків тощо.

45. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку; протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

46. Пунктом 4 частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" надано право Фонду безпосередньо або через уповноважену особу повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

47. Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 38 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. При цьому в разі виявлення нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними, відповідний правочин є нікчемним в силу закону. Наслідки нікчемності правочину, зокрема обов`язок повернути все одержане за нікчемним правочином, також настають для сторін у силу вимог закону.

48. Однак якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів згідно з вимогами наведеної статті.

49. Звертаючись із зазначеним позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує нікчемність таких правочинів на момент їх вчинення. Без доведення позивачем зазначених обставин у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.

50. Зокрема, відповідно до пунктів 1, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1); банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору (п. 3).

51. Згідно з визначеннями, наданими у пункті 3 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 відповідно до статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", вартість - це еквівалент цінності об`єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей, тобто найбільшій сумі грошей, яку може отримати продавець та може погодитися сплатити покупець. Зокрема, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

52. Відповідно до положень статей 3, 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначення вартості майна, майнових прав, зокрема права вимоги, на певну дату за процедурою, встановленою відповідними нормативно-правовими актами, здійснюється за результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності - оцінки майна, майнових прав. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

53. У пункті 14.1.71 статті 14 Податкового кодексу України також передбачено, що звичайна ціна (ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом), якщо не доведено зворотне, відповідає рівню ринкових цін.

54. Згідно з пунктом 14.1.219 статті 14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

55. Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції Банк не довів шляхом подання відповідних доказів факт невідповідності передбаченої Договором факторингу ціни викупу права вимоги за Кредитним договором звичайній ціні такого права (наявності різниці більш, ніж у 20 відсотків, між обумовленою сторонами ціною та вартістю права вимоги Банку за Кредитним договором), Суд вважає обґрунтованим висновок судів про відсутність правових підстав вважати Договір факторингу та Договір відчуження нікчемними відповідно до вимог пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

56. При цьому суди слушно врахували, що номінальний розмір заборгованості за кредитним договором не є тотожним ринковій вартості права вимоги такої заборгованості, адже при визначенні ринкової вартості прав вимоги підлягають врахуванню такі фактори, як стан обслуговування боргу, платоспроможність позичальника, наявність застави, її належне оформлення, процес стягнення боргу або звернення стягнення на заставлене майно тощо.

57. Оцінка (розмір ринкової вартості) майнових прав (прав вимоги) за кредитними зобов`язаннями не обов`язково дорівнює розміру заборгованості позичальників за кредитними договорами та залежить від низки факторів, які тим чи іншим чином впливають на вартість майнових прав. Такими факторами, зокрема, можуть бути обставини щодо реальної можливості отримання виконання зобов`язання від боржника: платіжна здатність боржника (відсутність грошових коштів), сплив позовної давності (що матиме наслідком за певних обставин неможливість отримання судового захисту та права на примусове виконання); інфляційні процеси в економіці тощо.

58. У зв`язку з викладеним Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи Банку про те, що виходячи з розбіжності балансової вартості майнових прав за Кредитним договором станом на день укладення правочину, вартості предмета іпотеки та ціни продажу майнових прав, Банк міг реалізувати майнові права за Кредитним договором за більш вигідною ціною та отримати більший дохід, ніж отримав внаслідок укладення спірних правочинів.

59. Також Суд вважає безпідставним посилання Банку на нікчемність Договору факторингу та Договору відступлення відповідно до пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" через відмову ним від власних майнових вимог.

60. Наведені аргументи Банку не відповідають обставинам встановленим судами першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження наданих сторонами доказів у їх сукупності щодо відчуження Банком відповідного права вимоги Відповідачеві на оплатній основі за ціною продажу, які менш ніж на 1% відрізняється від ринкової вартості такого права. Тобто викладені доводи по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи.

61. Суд враховує, що одним з факторів, що впливають на вартість майнових прав, є наявність забезпечувальних зобов`язань, якими забезпечується виконання боржниками за кредитними договорами своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати інших платежів за кредитними договорами, адже у випадку невиконання/неналежного виконання основного зобов`язання позичальником кредитор має право звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості боржника за кредитним договором.

62. Однак з огляду на приписи наведеної процесуальної норми Суд не приймає до уваги твердження Фонду про те, що від реалізації майнових прав вимоги за Кредитним договором Банк отримав в рази менше коштів, ніж вартість предметів іпотеки, визначена в Іпотечному договорі. Адже Фонд і Банк під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не довели неврахування чи неправильного врахування ринкової вартості предметів іпотеки за Іпотечним договором при визначенні вартості спірного права вимоги, прийнятої до уваги судами.

63. Водночас Суд враховує, що звертаючись з касаційною скаргою, Банк не довів допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема недослідження зібраних у справі доказів.

64. Щодо доводів Банку та Фонду про безпідставне неприйняття судом апеляційної інстанції наданого Банком звіту про оцінку майна - відступленого права вимоги за Кредитним договором Суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Однак Банк не навів конкретних доводів і доказів щодо неможливості подання ним зазначеного звіту до суду першої інстанції, які були надані суду апеляційної інстанції, але не отримали належної правової оцінки. Тому Суд не вбачає порушення апеляційним господарським судом відповідних норм процесуального права щодо меж перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених ними обставин, не спростував висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

66. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

67. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2019 у справі №910/15629/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Кролевець

Судді Н. Губенко

В. Студенець