Постанова

від 20.02.2020 по справі 922/1614/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1614/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.

за участю представників: ПАТ "МКТ" - адвокатів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ., ФОП Татарінової О.В. - адвоката Чумаченка А.В., ПАТ "Завод "Електромаш" - арбітражного керуючого Беспалого С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МКТ"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019

та рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2019

у справі № 922/1614/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "МКТ"

до 1) фізичної особи-підприємця Татарінової Олени Валентинівни;

2) фізичної особи-підприємця Похилько Сергія Миколайовича,

про визнання договору удаваним та визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року ПАТ "МКТ" звернулось до суду з позовом до ФОП Татарінової О.В. та ФОП Похилька С.М., в якому просило суд визнати договір про відступлення права вимоги від 19.02.2009 №01/09, укладений між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М., удаваним, а саме, таким, що був вчинений сторонами для приховання договору факторингу, та застосувати до нього відносини, що регулюються правилами щодо договору факторингу; визнати недійсним договір факторингу від 19.02.2009 №01/09, укладений між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі №922/1614/19 (суддя Лавренюк Т.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 922/1614/19 (колегія суддів: Пуль О.А.- головуючий, Фоміна В.О. Тарасова І.В.) рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі №922/1614/19 скасовано. Справу №922/1614/19 направлено до господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи №Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш".

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 922/1614/19; прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "МКТ" до ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М. в повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень заявник касаційної скарги зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарзі, ПАТ "МКТ" посилається на те, що висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та доводить, що оспорюваний договір є договором факторингу та укладений між двома фізичними особами-підприємцями, які на мають права його укладати.

На думку позивача, судом першої інстанції невірно витлумачені норми ч. 1 ст. 1077, ст.ст.1078, 1079, 1084 ЦК України, ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", п.п. 3-7 ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", що призвело до неправильного вирішення спору.

Водночас, заявник касаційної скарги наголошує, що погоджуючись з доводами апеляційної скарги арбітражного керуючого Безпалого С.О. щодо необхідності розгляду цього позову саме в межах справи про банкрутство, суд апеляційної інстанції припустився порушення вимог ст. 20 ГПК України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинному на момент подання цього позову, а також вимог ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому позивач вказує на те, що при зверненні з даним позовом до суду ним було обґрунтовано, що даний спір підлягає розгляду в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш" .

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПАТ "МКТ" у справі № 922/1614/19 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Огородніка К.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 922/1614/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "МКТ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2019 у справі № 922/1614/19; призначено розгляд справи за касаційною скаргою ПАТ "МКТ" у відкритому судовому засіданні на 05.02.2020 на 10:45.

Від представника ФОП Татарінової О.В. до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ПАТ "МКТ", в якому адвокат Чумаченко А.В. вказує, що на його думку, касаційна скарга є необґрунтованою, а її доводи спираються на довільному тлумаченні норм права та вирваних з контексту частин інших судових рішень.

При цьому, представник відповідача-1 звертає увагу суду, що ПАТ "МКТ" не набуло статусу кредитора ПАТ "Завод "Електромаш", а отже оспорюваний ним договір про відступлення права вимоги від 19.02.2009 за № 01/09 не порушує жодних прав та інтересів ПАТ "МКТ", з чого випливає передчасність звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним цього договору.

Водночас, представник ФОП Татарінової О.В. у відзиві на касаційну скаргу наголошує, що оскільки суд апеляційної інстанції не здійснював розгляд справи по суті, то у касаційного суду відсутня процесуальна можливість для задоволення вимог касаційної скарги ПАТ "МКТ" шляхом ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020 розгляд справи № 922/1614/19 за касаційною скаргою ПАТ "МКТ" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2019 відкладено на 20.02.2020 на 10:30.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від адвокатського об`єднання "Легалітос", з посиланням на те, що між адвокатом цього об`єднання - Клюско І.К. та ПАТ "МКТ" 18.02.2020 було укладено угоду про надання правової допомоги при розгляді справи № 922/1614/19 у Касаційному господарському суді, надійшло клопотання про перенесення розгляду справи та надання можливості представнику ПАТ "МКТ" ознайомитись з матеріалами даної справи.

В судове засідання Касаційного господарського суду 20.02.2020 з`явились представники ПАТ "МКТ" - адвокат Бекузаров Р.Є. та адвокат Клюско І.К., які пояснили, що не наполягають на відкладенні розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ПАТ "МКТ", - адвокатів Бекузарова Р.Є., Клюско І.К., ФОП Татарінової О.В.- адвоката Чумаченка А.В., ПАТ "Завод "Електромаш"- арбітпажного керуючого Беспалого С.О., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У справі, що розглядається, судами встановлено, що 08.01.2007 між ФОП Похилько С.М. та ВАТ Завод "Електромаш" (нова організаційно-правова форма - ПАТ) укладено договір про надання інформаційних, консультаційних та маркетингових послуг №01/080107, відповідно до умов якого ФОП Похилько С.М. зобов`язався надати замовнику інформаційні, консультаційні та маркетингові послуги, а замовник належним чином сплатити за виконані послуги та використовувати надану інформаційну, консультаційну та маркетингову продукцію (послуги) згідно з умовами даного договору.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2009 між ФОП Похилько С.М. та ФОП Татаріновою О.В. укладено договір про відступлення права вимоги №01/09, за умовами якого ФОП Похилько С.М. уступив, а ФОП Татарінова О.В. прийняла на себе право вимоги, належне ФОП Похилько С.М., і стала кредитором за договором №01/080107 від 08.01.2007 (основний договір), укладеним між ФОП Татаріновою О.В. та ПАТ Завод "Електромаш" (боржник).

За умовами пункту 1.2 Договору про відступлення права вимоги ФОП Татарінова О.В. отримала право замість ФОП Похилько С.М. вимагати від боржника сплати грошової суми30 000 000,00 грн. за виконані інформаційні, консультаційні та маркетингові послуги.

Ціна та порядок компенсації відступленого права вимоги погоджується сторонами цього договору у додатку до нього, який є його невід`ємною частиною.

Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги ПАТ "МКТ" про визнання удаваним, а відтак, і недійсним, договору про відступлення права вимоги від 19.02.2009 №01/09, укладеного між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відступлення права вимоги від 19.02.2009 №01/09, укладений між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М., є удаваним та укладений для приховання договору факторингу між двома фізичними особами-підприємцями, який за своєю правовою природою є договором, спрямованим на надання фінансових послуг, право на здійснення яких мали лише банківські установи або суб`єкти господарювання, які мають відповідну ліцензію.

Задоволення цього позову, на думку позивача, дозволить виключити неправомірні майнові вимоги ФОП Татарінової О.В. як конкурсного кредитора у справі №Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш", що вплине на можливість задоволення грошових вимог кредитора - ПАТ "МКТ" у повному обсязі.

Позивач також зазначав, що спір про визнання недійсним правочину про відступлення права грошової вимоги, що укладений між суб`єктами господарської діяльності, та які не є боржниками у справі про банкрутство, підлягає вирішенню саме у позовному провадженні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав вважати, що оспорюваний позивачем договір є договором факторингу.

При цьому, виходячи з положень та умов укладеного між ФОП Татаріновою О.В. та ФОП Похилько С.М. договору від 19.02.2009 №01/09, суд дійшов висновку, що оспорюваний правочин не є предметом безпосередньої фінансової діяльності з фінансування під відступлення права грошової вимоги, обмеження щодо здійснення якої встановлені Законами України "Про банки і банківську діяльність" і "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а правовідносини сторін за ними не є відносинами у сфері факторингу.

Водночас, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та направлення даної справи до господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи №Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш", виходячи лише з того, що вирішуючи даний спір по суті, місцевий господарський суд помилково розглянув позов по суті в окремому позовному провадженні та не здійснив апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції , відповідно до вимог ст.269 ГПК України

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки позивач обґрунтовує позов безумовним порушенням його прав саме у процедурі банкрутства, договір між ТОВ "Автомобіліст 2012" та ПАТ "МКТ" укладений під час дії мирової угоди, яка згодом була сканована, враховуючи, що під час розгляду справи про банкрутство будуть встановлені обставини щодо можливого погашення вимог кредиторів за період дії мирової угоди з 30.10.2014 по 03.04.2019, буде формуватися новий реєстр вимог кредиторів, тому оцінка доказів щодо права ПАТ "МКТ" за спірним договором має надаватися господарським судом у провадженні справи про банкрутство з урахуванням усіх обставин справи, у тому числі правомірності набуття права.

При цьому апеляційний суд послався на те, що оскільки набув чинності новий Кодекс України з процедур банкрутства, погашення вимог усіх кредиторів буде відбуватися у встановленому цим Кодексом порядку.

Відтак, за висновком суду апеляційної інстанції, даний спір, який безпосередньо пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш", підлягає розгляду у межах справи №Б-39/27-09 про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні, оскільки стосується безпосередньо інтересів позивача та боржника.

Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони є передчасними та зробленими з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, на момент звернення ПАТ "МКТ" з позовом та прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013 до 21.10.2019).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в зазначеній редакції) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Разом з тим, ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено підстави, за яких можуть бути визнані недійсними правочини або майнові дії, вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Отже, з огляду на зміст зазначених норм, вимоги про визнання недійсними правочинів підлягають розгляду в межах справи про банкрутство у випадках, коли їх стороною є безпосередньо боржник.

Водночас, наведений висновок також узгоджується і зі змістом Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21.10.2019, відповідно до ч. 2 ст. 7 якого господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів вважає, що вимоги про визнання недійсним правочину, предметом якого є не майно боржника, а лише право вимоги до нього, а також якщо боржник не є стороною оспорюваного правочину, у межах справи про банкрутство боржника не розглядаються.

Таким чином, зазначене дає підстави для висновку, що не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство вимоги про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16).

Однак, суд апеляційної інстанції, наведеного не врахував, та пославшись на приписи норм як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і Кодексу України з процедур банкрутства, неправильно їх застосував, а відтак дійшов помилкового висновку, що наведені норми передбачають концентрацію усіх спорів у межах справи про банкрутство.

Враховуючи викладене, а також те, боржник не є стороною оспорюваного правочину про уступку права грошової вимоги до нього, даний спір не є майновим з вимогами до боржника та його майна, відсутні правові підстави для передачі цього спору для розгляду у межах справи про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш".

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Однак, враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає.

З огляду на наведене, недоліки при вирішенні спору, яких припустився апеляційний господарський суд, свідчать про помилковість його висновків стосовно направлення даної справи до господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи №Б-39/27-09 про банкрутство ПАТ "Завод "Електромаш".

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Встановивши зазначені порушення, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 922/1614/19 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, з`ясувати дійсні правовідносини сторін у справі, дати належну оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням всіх учасників справи, врахувавши при цьому правову позицію Великої палати Верховного Суду стосовно розгляду спорів про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно ч. 1 ст. 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МКТ" задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі № 922/1614/19 скасувати.

Справу № 922/1614/19 направити на новий апеляційний розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г.

Судді - Жуков С.В.

Огороднік К.М.