Рішення

від 18.02.2020 по справі 357/6267/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/6267/19

2/357/461/20

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

за участі:

представника позивачів - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Цой Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма Матюші про розірвання договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, мотивуючи тим, що позивач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 05.07.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі №б/н (далі Договір 1), за яким передав відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років. 07.03.2018 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 40040430.

Позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 16.09.2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі №б/н (далі Договір 2), за яким передала відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років. 05.03.2018 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 39997852.

Позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 08.08.2014 року між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі №б/н (далі Договір 3), за яким передала відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років. 02.03.2018 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 39967379.

Відповідно до пункту 6 вказаних договорів відповідач зобов`язався сплачувати їм щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 (три) % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, а також проводити безкоштовну оранку, культивацію, обмолот на присадибних ділянках орендодавців, та ін., проводити розрахунок з орендної плати до 31 грудня поточного року. Позивачі вказували, що відповідачем проводилась грошова виплата орендної не у повному розмірі, а виплата орендної плати з 2014 року у частині надання послуги з обробітку присадибної земельної ділянки орендодавців до 0,30 га (оранка, культивація та обмолот) взагалі не проводилася. Вказані дії відповідача позивачі розцінюють як систематичну несплату орендної плати у повному обсязі. Посилаючись на вказані обставини, позивачі просять суд розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 05.07.2014 року укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 16.09.2014 року укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші / щодо земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 08.08.2014 року укладеного між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році; стягнути з відповідача понесені позивачами судові витрати.

Ухвалами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2019 року відкрито провадження у справах.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2019 року об`єднано в одне провадження цивільні справи за позовами ОСОБА_4 до ТОВ Агрофірма Матюші про розірвання договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_3 до ТОВ Агрофірма Матюші про розірвання договору оренди земельної ділянки та ОСОБА_2 до ТОВ Агрофірма Матюші про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Представником відповідача адвокатом Тетеря С.І. 16.08.2019 року подано відзиви на вказані позовні заяви, в яких проти задоволення позовів остання заперечувала та зазначила, що ТОВ Агрофірма Матюші у повному обсязі та у встановлений вказаними вище Договорами оренди строки сплачує позивачам орендну плату за користування земельними ділянками у грошовій та натуральній формах, які були обрані рішеннями позивачів, що були оформлені шляхом проставляння ними підписів на відомостях про виплату орендної плати. Окрім того, позивачу ОСОБА_2 , на підставі його заяви, було видано 750 грн. благодійної допомоги за сімейними обставинами. Зазначає, що передбачене п. 6 Договорів безкоштовне проведення відповідачем оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках позивачів, не є складовою орендної плати, оскільки такі визначені як додаткові зобов`язання для Орендаря відносно Орендодавця, а тому невиконання цього зобов`язання не може вважатися систематичною несплатою відповідачем орендної плати за вказаними Договорами оренди. Доказів того, що Орендодавці приймали рішення про виплату їм орендної плати у відробітковій формі шляхом надання відповідачем послуг з оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках позивачів, та повідомляли про це товариство, останні не надали. Окрім того, відповідач зазначає, що наявна у ДРРПНМ інформація свідчить про те, що за позивачами право власності на жодну присадибну земельну ділянку не зареєстровано, а відтак, відсутні умови для виконання відповідачем відповідного зобов`язання. На підставі викладеного та посилаючись на вказані обставини, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивачів адвокат Кузьменко С.В. 24.09.2019 року подала відповіді на відзиви на позовні заяви, в яких зазначила, що заперечення, які висловлені представником відповідача у відзивах на позовні заяви не спростовують правомірність позовних вимог. Вказує, що під час укладення договорів оренди, сторони погодили їх умови і взяли на себе зобов`язання їх виконувати у майбутньому. Натомість відповідач свої зобов`язання за договорами оренди не виконує в повному обсязі. Так, орендна плата позивачам виплачується не в повному обсязі, зокрема за 2018 рік розрахунки взагалі не проводились, а надана копія документу під назвою СПИСОК згрупованих поштових переказів електронних , в якому відсутня дата здійснення операції та відсутні підписи позивачів, не може бути належним доказом сплати орендної плати за договорами оренди. Представник вважає необґрунтованими посилання відповідача на той факт, що відомості, які містяться в державному реєстрі прав на нерухоме майно, не містять інформації щодо зареєстрованого права власності на присадибні земельні ділянки за позивачами, та заважали виконати відповідачу свої зобов`язання за договорами оренди землі в частині надання послуг з оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках. Умови договорів оренди землі не містять посилання на обов`язок Орендодавця підтверджувати наявність такої присадибної ділянки у Орендодавця інформацією з ДРРПНМ.

Представником відповідача адвокатом Тетеря С.І. 18.10.2019 року подано заперечення, в яких остання зазначає, що зважаючи на відсутність у Договорах оренди порядку надання Орендодавцю додаткових до орендної плати послуг та суть цих послуг, для їх надання позивачі мали звертатися до товариства з відповідними зверненнями, в яких мали ідентифікувати присадибні земельні ділянки, обробіток яких мав би бути здійснений відповідачем. Лише за таких умов виконання товариством зобов`язань з проведення оранки, культивації та обмолоту присадибних земельних ділянок позивачів було б можливо. Однак за весь час дії Договорів оренди позивачі жодного разу не звертались до відповідача із вимогою проводити оранку, культивацію та обмолот на належних їм присадибних ділянках та, відповідно, не повідомляли будь-якої інформації щодо місцезнаходження та існування останніх. Окрім цього, відповідач не погоджується з твердженням позивачів про нібито виплату орендної плати не в повному обсязі або несплати орендної плати, зокрема за 2018 рік, оскільки, відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, при цьому, несплата орендної плати не в повному розмірі не є підставою для розірвання Договорів оренди. Натомість, зазначає, що відповідачем надані розрахунки щодо виплати орендної плати за 2014-2018 роки, а тому аргументи сторони позивачів щодо нібито порушення відповідачем своїх зобов`язань з виплати орендної плати за Договорами оренди мають бути відхилені та не можуть слугувати підставами для розірвання Договорів оренди.

Представником відповідача адвокатом Тетеря С.І. 28.10.2019 року було подано заяви про застосування строків позовної давності, в яких адвокат зазначає, що Договори оренди було укладено у 2014 році та, як стверджують позивачі, відповідач не виконує зобов`язання з проведення оранки, культивації та обмолоту присадибних земельних ділянок позивачів, а отже перебіг строку позовної давності для звернення позивачів до суду з вимогою про розірвання цих Договорів оренди з підстав систематичної несплати орендної плати внаслідок невиконання обов`язку щодо оранки, культивації та обмолоту на їхніх присадибних ділянках розпочався з 01.01.2016 року та, відповідно закінчився 01.01.2019 року, у той же час позивачі звернулись до Білоцерківського міськрайонного суду з вказаними позовами лише 06.06.2019 року. А тому, виходячи з приписів ч. 4 ст. 267 ЦПК України, просить застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовів.

Представником відповідача адвокатом Тетеря С.І. 27.01.2020 року було надано додаткові пояснення, в яких адвокат посилається на те, що позивачами в ході розгляду справи було змінено підстави та предмет позовів, і така зміна відбулася з порушенням норм процесуального права, а тому не може бути прийнята судом. Крім того, посилається на відсутність систематичної невиплати орендної плати у встановленому Договорами оренди розмірі, оскільки систематична несплата орендної плати має місце тоді, коли орендар не здійснює її виплату взагалі у розмірі, що визначений у договорі оренди два або більше разів, а відповідачем орендна плата здійснювалась в значно більшому розмірі, ніж той, що передбачений п. 6 Договорів оренди.

Представник позивачів адвокат Кузьменко С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Цой Д.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. (т. 1 а.с.237).

05.07.2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 2,1108 га, кадастровий номер 3220483500:03:005:0055, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 63794,78 грн. (т. 2 а.с. 17). 07.03.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства ПРІОРИТЕТ Бартко Т.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем за індексним номером 40040430.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. (т.1 а.с.115).

16.09.2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 2,1290 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0012, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 63794,78 грн. (т. 1 а.с. 113). 05.03.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства ПРІОРИТЕТ Бартко Т.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем за індексним номером 39997852.

Також встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. (т. 1 а.с. 9).

08.08.2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 1,0001 га, кадастровий номер 3220483500:01:013:0009, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 27150,75 грн. (т. 1 а.с. 7). 02.03.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства ПРІОРИТЕТ Бартко Т.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем за індексним номером 39967379.

Згідно п.6 вказаних Договорів оренди землі орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить для позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - 1913,84 грн., а для позивачки ОСОБА_4 - 814,52 грн. Також, даний пункт містить додаткові умови, які стосуються орендної плати, а саме: оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.

Як вбачається з довідки № 02-31/244 від 03.06.2019 року, виданою Старостинським округом №2 с. Матюші Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно із погосподарським обліком, який ведеться відповідно до Інструкції з ведення по господарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державної статистичної служби України №56 від 11.04.2016 року, за ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,5600 га, та під будівництво 0,2500 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 240).

Відповідно до довідки №02-31/249 від 04.06.2019 року, виданої Старостинським округом №2 с. Матюші Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_3 ., за її покійним чоловіком ОСОБА_6 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), рахувалась земельна ділянка для будівництва і обслуговування господарських споруд 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (спадщина неоформлена). Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом серії 1-КВ №027964.

Також, позивачу ОСОБА_4 на праві власності, належить земельна ділянка для будівництва обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 . Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом серії ЯИ №410964.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивачів, суд враховує наступне.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель. Поняття "земельна частка (пай)" безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що належали власникам на праві колективної власності. Тому саме паювання цих земель розпочалося після прийняття 13 березня 1992 р. нової редакції ЗК України, яким була законодавчо закріплена колективна власність на землю. Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720 при паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

З наданої Управлінням Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області довідки №1699/86-16 від 05.09.2016 року вбачається, що вартість земельної частки (паю) по ТОВ Агрофірма Матюші в межах Матюшівської сільської ради становить: станом на 2013 рік - 36329,60 грн.; 2014 рік - 36329,60 грн.; 2015 рік - 79683,66 грн.; 2016 рік - 95620,40 грн.

З довідки Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 349/121-17 від 10.07.2017 року вбачається, що вартість земельної частки (паю) по Матюшівській сільській раді (А/Ф Матюші ) станом на 01.01.2017 року становить 95620,40 грн на розмір земельної частки (паю) 2,32 га.

Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2019 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 2,1105 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, розташованої в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, становить 84 390,74 грн.; земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, розташованої в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, становить 85131,68 грн.; земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, розташованої в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, становить 39 984,45 грн. Однак вказані витяги хоч і містять інформацію саме щодо об`єкту оренди за Договорами оренди землі, але стосуються 2019 року, а вказаний період не є предметом дослідження в рамках заявлених позовних вимог.

Натомість, як вбачається з Довідки Головного управління Держгеокадастру у Київській області №1901/181-18 від 10.12.2018 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) в межах Матюшівської ради Білоцерківського району Київської області в період з 2013 по 2018 роки не проводилася.

Пунктом 7, 8 Договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без урахування індексів інфляції, видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг.

На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань, представником відповідача надано копії відомостей №2427, №2426, №2423 на виплату орендної плати, відповідно до яких: у 2015 році ОСОБА_4 (земельна ділянка площею 1,000 га) нараховано 1030,34 грн., у 2016 році 3212,93 грн., у 2017 році - 3748,12 грн.; у 2015 році ОСОБА_3 ( земельна ділянка площею 2,1290 га) нараховано 2390,39 грн., у 2016 році 7454,00 грн., у 2017 році - 8695,65 грн.; у 2015 році ОСОБА_2 (земельна ділянка площею 2,1108 га) нараховано 4780,78 грн., у 2016 році 14908,00 грн., у 2017 році - 17391,30 грн.

Щодо розміру нарахованої орендної плати позивачі не заперечують, однак вказують, що орендна плата не була виплачена в повному розмірі, а за 2018 рік позивачі отримали орендну плату лише у грудні 2019 року.

В силу приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Надані представником відповідача відомості на підтвердження отримання позивачами орендної плати не можна вважати достовірним доказами з наступних міркувань.

Виплата орендної плати орендодавцям є господарською операцією, тому така операція повинна проводитись у відповідності до спеціального закону, яким є Закон України від 16.07.1999 N996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено терміни, зокрема:

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства .

Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути

складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі

обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що саме правильно складений первинний документ є доказом здійснення господарської операції та інформація з нього має бути систематизована на рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України N88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями), надалі Положення №88.

Положенням №88 передбачено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру; номер документа; підстава для здійснення операцій; дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Надані відповідачем документи, вказаним вимогам не відповідають, інформацію щодо предмету доказування вони не містять, оскільки не підтверджують здійснення ТОВ Агрофірма Матюші господарської операції із виплати орендної плати позивачам.

Документи, надані ТОВ Агрофірма Матюші не містять обов`язкових реквізитів первинного документу, в них відсутні дати проведення виплат, а як наслідок неможливо встановити що виплата була здійснена в строки, передбачені договором оренди.

В той же час, можливість застосування відомості на виплату грошей передбачено Положенням № 637 (її типову форму наведено в додатку 1 до Положення). Відомість, разом з касовими ордерами, розрахунковими документами, квитанціями програмно-технічних комплексів самообслуговування, є касовим документом ( п. 1.2 Положення № 637).

Відомість, як і видаткові касові ордери, застосовують для видачі готівки з каси ( п. 3.4 Положення № 637).

При цьому відомість, як правило, оформляють щоразу, коли потрібно здійснити ту чи іншу виплату одразу декільком працівникам або навіть особам, які не перебувають з підприємством у трудових відносинах.

Мінагрополітики було розроблено Методичні рекомендації про бухгалтерський облік операцій з розрахунків з власниками земельних та майнових паїв.

Методичні рекомендації про бухгалтерський облік розрахунків з власниками земельних та майнових паїв сільськогосподарських підприємств (далі - Методичні рекомендації) розроблено у відповідності з Цивільним кодексом України (1540-06 ), Земельним кодексом України ( 2768-14 ), Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14 ), Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 N 291 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за N 892/4185)

Методичні рекомендації застосовуються при відображенні в обліку операцій, в тому числі, розрахунків щодо нарахування та виплати орендної плати за орендоване майно та землю.

Додатком номер 1 до пункту 31 Методичних рекомендацій про бухгалтерський облік розрахунків з власниками земельних та майнових паїв сільськогосподарських підприємств, передбачено наступну форму обліку нарахованої та виплаченої орендної плати орендодавця земельних ділянок.

В запропонованій формі обліку чітко визначено:

1.Номер по порядку;

2.Ідентифікаційний код;

3.Прізвище, ім`я по батькові;

4.Заборгованість на _____ - за орендодавцем, за підприємством;

5.Розрахунок орендної плати - вартість земельного паю, плата за земельний пай, вартість майнового паю, плата за майновий пай, всього орендна плата;

6.Утримано прибутковий податок;

7.Належить до видачі;

8.Отримано - грошима, натуроплатою, у відробітковій формі;

9.Заборгованість на кінець року - за орендодавцем, за підприємством.

Відомості ТОВ Агрофірма Матюші , які були надані до суду, не відповідають відомостям, які застосовуються при відображенні в обліку операцій, в тому числі, розрахунків щодо нарахування та виплати орендної плати за орендоване майно та землю відповідно до методичних рекомендацій.

Верховний Суд у Постанові від 13.02.2019 року у справі №335/8855/15-ц висловив правову позицію щодо бухгалтерських документів, як належного доказу у відповідності до постанови правління Національного банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року № 637 судами правильно не взято до уваги, оскільки зазначений бухгалтерський документ не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених положенням, зокрема,податкового коду підприємства, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, суми, яка вноситься до каси підприємства (проставляється цифрами)

Надані відомості складені з порушенням вимог Положення № 637, адже не містять обов`язкових реквізитів первинного документу.

„Нарахування орендної плати може бути підтверджено лише первинною обліковою бухгалтерською документацією ".

Саме така правова позиція викладена у Постанові ВС/КЦС від 27.06.2018 року справа №614/805/16-ц, Постанові ВС/КЦС від 16.01.2019 року справа №477/2011/17-ц.

Крім того, суд ставить під сумнів достовірність наданих представником відповідача копій відомостей про сплату орендної плати позивачу ОСОБА_2 за 2015 рік, оскільки на копіях наданих представником відповідача адвокатом Тетеря С.І . до відзиву від 16.08.2019 року в графі підпис навпроти прізвища ОСОБА_2 відсутні підписи останнього. Натомість на копіях наданих цим же представником до додаткових пояснень від 27.01.2019 року в графі підпис навпроти прізвища ОСОБА_2 наявні підписи останнього. ( т.2 а.с. 30, 152)

Пояснити даний факт суду, в судовому засіданні представник відповідача адвокат Цой Д.С. не зміг.

Також, деякі із наданих представником відповідача документів містять підписи поряд з якими зазначено прізвища та ініціали позивачів, хоча підпис зроблені від їх імені відрізняються один від одного, що викликає сумніви в їх виконанні однією і тією ж особою. Жоден з наданих представником відповідача документів не містить посилань на договір оренди землі, який був укладений між позивачами та ТОВ Агрофірма Матюші . При цьому, бланки відомостей виконані друкарським способом із застосуванням технічних засобів, в той час як на деяких документах здійснено допис від руки наступного змісту: в рахунок оренди . Ким, коли, за яких обставин та з якою метою зроблено цей допис не відомо. Невідомим залишається і те, хто, що саме і кому надав в оренду.

Надати пояснення з даного приводу в судовому засіданні представник відповідача адвокат Цой Д.С. також не зміг.

Крім того, розрахунок виплати орендної плати не містить визначення вартості натуральної оплати до грошового розміру суми орендної плати, адже Договором визначена сума оренди саме в грошовому еквіваленті, а вже її виплата може здійснюватися як в грошовій, натуральній або відробітковій формах.

У випадку виплати орендної плати у не грошовій формі, слід застосовувати норми п. 164.5 ст. 164 Податкового Кодексу України: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій не грошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Для ставки податку 18 % коефіцієнт становить 1,21951.

Однак такого розрахунку додаткові письмові пояснення Відповідача не містять.

За таких обставин, надані стороною відповідача документи не дають можливості встановити дійсний належний розмір орендної плати за вказаними договорами оренди земельних ділянок за період 2015 - 2018 роки, а від так, не доводять належне виконання ТОВ Агрофірма Матюші обов`язку із виплати орендної плати позивачам.

Натомість, такі данні містяться у відомостях Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Оскільки відповідач є юридичною особою та зареєстрований у відповідності до вимог норм чинного законодавства України, він зобов`язаний вести бухгалтерський та податковий облік своєї господарської діяльності. Порядок ведення бухгалтерського обліку передбачено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Порядок ведення податкового обліку передбачено Податковим Кодексом України (дала ПКУ).

Відповідно до пп. 14.1.180 ст. 14 ПКУ, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 168 п.4.9 ПКУ встановлено, що суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об`єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Як вбачається з відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 16.07.2019 року, які є офіційними відомостями, і які надає особисто відповідач до податкового органу, нарахування орендної плати ним було проведено лише у 2015, 2016, 2017 роках. Відомостей про нарахування орендної плати позивачам у 2014 та 2018 роках зазначені Відомості не містять.

Так, згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 16.07.2019 року позивачці ОСОБА_4 за оренду її земельної ділянки відповідачем ТОВ Агрофірма Матюші було нараховано: за 2015 рік - 1030, 34 грн., за 2016 рік - 3212, 93 грн., за 2017 рік - 3748,12 грн.

Позивачці ОСОБА_3 за оренду її земельної ділянки відповідачем ТОВ Агрофірма Матюші було нараховано: за 2015 рік - 2390,39 грн., за 2016 рік - 7454 грн., за 2017 рік - 8695,65 грн.

Позивачу ОСОБА_2 за оренду його земельної ділянки відповідачем ТОВ Агрофірма Матюші було нараховано: за 2015 рік - 4780,78 грн., за 2016 рік - 14908 грн., за 2017 рік - 17391,30 грн.

З аналізу наданих відповідачем належним чином завірених копій відомостей про сплату орендної плати за вказаними договорами оренди та відомостей, що містяться в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 16.07.2019 року можна дійти висновку про систематичну несплату в повному обсязі орендної плати відповідачем ТОВ Агрофірма Матюші на користь позивачів за вказаними договорами оренди земельних ділянок.

Так, позивачці ОСОБА_4 за 2015 рік було нараховано 1030,34 грн., сплачено 860,3 грн.; за 2016 рік нараховано 3212,93 грн., сплачено 2586,41 грн.; за 2017 рік нараховано 3748,12 грн., сплачено 3017,24 грн., за 2018 рік проплата в розмірі 3017,24 грн. була здійснена лише 20.12.2019 року, вже після звернення останньої до суду з даним позовом.

Позивачці ОСОБА_3 за 2015 рік було нараховано 2390,39 грн., сплачено 1995,98 грн.; за 2016 рік нараховано 7454 грн., сплачено 6000,47 грн.; за 2017 рік нараховано 8695,65 грн., сплачено 7000 грн., за 2018 рік проплата в розмірі 7000 грн. була здійснена лише 20.12.2019 року, вже після звернення останньої до суду з даним позовом.

Позивачу ОСОБА_2 за 2015 рік було нараховано 4780,78 грн., сплачено 3991,95 грн.; за 2016 рік нараховано 14908 грн., сплачено 12000,94 грн.; за 2017 рік нараховано 17391,30 грн., сплачено 14000 грн., за 2018 рік проплата в розмірі 7000 грн. була здійснена лише 20.12.2019 року, вже після звернення останнього до суду з даним позовом.

Суд враховує, що крім обов`язку із сплати грошових коштів, ТОВ Агрофірма Матюші , в якості оплати за орендовані у позивачів земельні ділянки, взяла на себе низку інших обов`язків таких як: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га., які за умовами договору мали проводитись і проводитись безкоштовно, надання автомобіль для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням - п. 6 Договору.

Проте, зазначені умови відповідачем не дотримувались взагалі, а представник відповідача вказувала, що вимоги додаткових умов виконуються лише за зверненням орендодавця. При цьому, посилання представника відповідача на відсутність звернень позивачів до товариства та неповідомлення ними про необхідність проведення оранки та культивації не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач за договором взяв такі зобов`язання на себе.

Разом з тим, зазначені умови є складовими орендної плати.

Як вже зазначалось, у пункті 6 Договорів оренди сторони погодили складові орендної плати.

ТОВ Агрофірма Матюші протягом дії договору оренди за період з 2015 - 2018 роки жодного разу не здійснювала оранку, культивацію та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га., які за умовами договору мали проводитись для позивачів безкоштовно. Дані обставини сторонами не заперечуються.

Доказів того, що ТОВ Агрофірма Матюші здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але Орендодавці відмовились отримати належне його виконання, відповідач суду не надав.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача, який стверджував що відповідні послуги були б надані позивачам за їх письмовою заявою.

Так, виконання п.6 Договорів оренди в частині оранки, культивації та обмолоту залежало виключно від відповідного волевиявлення ТОВ Агрофірма Матюші . Для вчинення відповідних дій з боку ТОВ Агрофірма Матюші від позивачів жодних дій Договір оренди не вимагає. Орендодавець не був зобов`язаний звертатись до ТОВ Агрофірма Матюші з відповідною усною чи письмовою заявою, чи в будь-який інший спосіб. Письмова заява вимагалась лише в тому разі, коли в Орендаря наступав обов`язок надати допомогу на лікування при наявності документа, в розмірі 200 (двісті) гривень, та в разі смерті Орендодавця допомоги на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.

Отже, в даному випадку має місце систематична не сплата орендної плати згідно умов договору, не у повному обсязі, визначеному договором, тобто неналежне виконання умов договору, що є підставою для розірвання такого договору згідно п. 33.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року, справа № 183/262/17.

Крім того, представник відповідача пояснюючи, що безкоштовне проведення відповідачем оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках позивачів не є складовою орендної плати за Договором оренди та для їх надання позивачі мали звертатися до товариства з відповідними зверненнями, в яких мали ідентифікувати присадибні земельні ділянки, обробіток яких мав би бути здійснений відповідачем, надає завірену корпію накладної №656 від 31.07.2019 року про здійснення відповідачем обмолоту на земельній ділянці розміром 25 сот., що належить ОСОБА_2 , але доказів звернення позивача з відповідною заявою до Товариства представник відповідача не надав.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Кузьменко С.В., в судовому засіданні заперечила факт звернення останнього до відповідача із відповідною письмовою заявою.

Також, суд звертає увагу на той факт, що відсутність даних в ДРРПНМ щодо земельної ділянки позивача ОСОБА_2 не стала на заваді відповідачу у здійсненні обмолоту на земельній ділянці розміром 25 сот., що належить позивачу, в 2019 році.

Отже, з аналізу розділу Орендна плата зазначених Договорів оренди, а саме пункту 6 можна дійти висновку про те, що безкоштовна оранка, культивація та обмолот є складовою орендної плати.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладання договорів) істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі`орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 146цс12.

Судом встановлено та вбачається з самих договорів оренди землі, позивачі та відповідач у пункті 6 договорів погодили основні складові орендної плати за оспорюваними правочинами, а саме: орендна плата у розмірі 3 % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, а також, додаткові умови, які стосуються орендної плати /оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням/.

Встановлено, що ТОВ Агрофірма Матюші як орендар протягом 2015, 2016, 2017, 2018 років у порушення пунктів 6 оскаржуваних договорів вносило орендну плату несвоєчасно та не у повному обсязі.

Відповідно до п. 32 Договорів, дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповідно до п. 33 Договорів, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати встановленої договором.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У справі, що розглядається, встановлено неналежне виконання орендарем умов договорів оренди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, встановивши систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків, передбачених договором оренди земельних ділянок, а саме: систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та розірвання спірних правочинів.

Отже, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив що відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати систематично не виконуються. Доказів вжиття заходів направлених на належне виконання зобов`язання сплати орендної плати з боку відповідача до суду не надано.

У зв`язку з вищезазначеним суд приходить до висновку про істотне порушення договорів з боку відповідача, обґрунтованість позову та його задоволення.

Щодо посилання представника відповідача на порушення позивачами порядку зміни підстав та предмету позову суд зазначає наступне.

Предметом даного позову є вимога про дострокове розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки.

Підставами позову - невиконання ТОВ Агрофірма Матюші , яка є Орендарем за договором оренди землі, своїх зобов`язань щодо сплати в повному обсязі орендної плати та виконання інших обов`язків передбачених договором, а саме проведення безкоштовної оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках власників земельних ділянок. Такі зобов`язання Орендаря передбачені пунктом 6 Договорів оренди землі, розірвання договору оренди землі передбачено пунктами 32 та 33 Договорів, а також в позовній заяві є посилання на ст.141 ЗК України, ст.651 ЦК України.

Отже, предмет і підстави позову позивачами не змінювались, а посилання представника відповідача на те, що відбулася зміна підстав позову, які ним викладені в Додаткових поясненнях від 27.01.2020 року разом із розрахунками та копіями нових доказів є безпідставними.

В Постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 509/667/15-ц (касаційне провадження № 61-9576 св 18) зазначено, що підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які в сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до відповідача. Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку зміна предмету та підстави позову не відбулась.

Щодо клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки п. 33 Договору оренди передбачено право сторони на його розірвання протягом дії договору з підстав несплати в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором, то таке право існує протягом строку дії договору, і не може бути обмеженим будь якими строками позовної давності.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник позивача подала заяву про відшкодування витрат.

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивачів надано додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №06/2 від 01.06.2019 року, укладеної між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани в особі керуючого бюро Кузьменко С.В. та ОСОБА_4 ; актом надання правничої допомоги від 27.01.2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 66 708,00 грн.; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі №357/6267/19 від 27.01.2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №06/2 від 01.06.2019 року; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №06/1 від 01.06.2019 року, укладеної між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани в особі керуючого бюро Кузьменко С.В. та ОСОБА_3 ; актом надання правничої допомоги від 27.01.2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 66 708,00 грн.; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі №357/6267/19 від 27.01.2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №06/1 від 01.06.2019 року; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №06/6 від 01.06.2019 року, укладеної між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани в особі керуючого бюро Кузьменко С.В. та ОСОБА_2 ; актом надання правничої допомоги від 27.01.2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 66 708,00 грн.; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі №357/6267/19 від 27.01.2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №06/6 від 01.06.2019 року.

З урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивачів та стягнення з ТОВ Агрофірма Матюші витрати на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_2 в розмірі 66 708,00 грн., на користь ОСОБА_3 в розмірі 66 708,00 грн., на користь ОСОБА_4 в розмірі 66 708,00 грн.

Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачі сплатили судовий збір у розмірі по 768,40 грн. кожен, який на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 141, 223, 263, 265, 272-273, 279, 280, 354-355 ЦПК України; ст.ст. 210, 526, 530, 614, 792 ЦК України; ст.ст. 93, 124, 141 ЗК України, ст.ст. 14, 18, 168 ПК України, Законом України "Про оренду землі", суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 /, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 /, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 / до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ про розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 05.07.2014 року укладеного між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ щодо земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 16.09.2014 року укладеного між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ щодо земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки №б/н від 08.08.2014 року укладеного між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 / та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ щодо земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / земельну ділянку площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / земельну ділянку площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 / земельну ділянку площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, після збирання урожаю у 2019 році.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 / судові витрати в розмірі 67 476 грн. 40 коп. /шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят шість грн. 40 коп./

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / судові витрати в розмірі 67 476 грн. 40 коп. /шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят шість грн. 40 коп./

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші /адреса: вул. Олеся Гончара, буд. 1/42, офіс 509, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, ЄДРПОУ 03755348/ на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 / судові витрати в розмірі 67 476 грн. 40 коп. /шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят шість грн. 40 коп./

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складений 21.02.2020 року.

СуддяБ. І. Кошель