Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 357/6267/19
провадження № 61-11404св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші ,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року у складі судді Кошеля Б. І.та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року в складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші (далі - ТОВ Агрофірма Матюші ) про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (далі - Матюшівська сільська рада). 05 липня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі № б/н, за яким позивач передав відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років. 07 березня 2018 року проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована у межах Матюшівської сільської ради. 16 вересня 2014 року між ОСОБА_2 і ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі № б/н, за яким позивач передала відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років.
05 березня 2018 року проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди.
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована у межах Матюшівської сільської ради. 08 серпня 2014 року між ОСОБА_3 і ТОВ Агрофірма Матюші було укладено договір оренди землі № б/н, за яким позивач передала відповідачу в оренду зазначену земельну ділянку строком на 10 років.
02 березня 2018 року було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди.
Відповідно до пункту 6 вказаних договорів відповідач зобов`язався сплачувати позивачам щорічно орендну плату у грошовій формі у розмірі 3 % від грошової оцінки земельних ділянок у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, а також проводити безкоштовну оранку, культивацію, обмолот на присадибних ділянках орендодавців, проводити розрахунок з орендної плати до 31 грудня поточного року.
Разом з тим, всупереч вказаним умовам договорів оренди землі, зокрема у частині надання послуги з обробітку присадибних земельних ділянок орендодавців площею до 0,30 га, оранка, культивація та обмолот з 2014 року відповідачем взагалі не проводилася.
Позивачі вказували, що такі дії відповідача розцінюють як систематичну несплату орендної плати у повному обсязі, що є істотним порушенням умов укладених між сторонами договорів оренди.
З огляду на викладене ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили суд:
розірвати договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2014 року № б/н, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради;
розірвати договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2014 року
№ б/н, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради;
розірвати договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2014 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради;
зобов`язати ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році;
зобов`язати ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році;
зобов`язати ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році.
стягнути з ТОВ Агрофірма Матюші понесені ними судові витрати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від
02 липня 2020 року,позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2014 року № б/н, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2014 року № б/н, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 08 серпня 2014 року № б/н, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ Агрофірма Матюші щодо земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради.
Зобов`язано ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,1108 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році.
Зобов`язано ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році.
Зобов`язано ТОВ Агрофірма Матюші повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради, після збирання урожаю
у 2019 році.
Стягнуто з ТОВ Агрофірма Матюші на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 67 476,40 грн.
Стягнуто з ТОВ Агрофірма Матюші на користь ОСОБА_2 судові витрати
у розмірі 67 476,40 грн.
Стягнуто з ТОВ Агрофірма Матюші на користь ОСОБА_3 судові витрати
у розмірі 67 476,40 грн.
Суд першої виходив з того, що аналіз наданих відповідачем копій відомостей про сплату орендної плати за договорами оренди та відомостей, що містяться
в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 16 липня 2019 року, дає підстави для висновку про систематичну несплату в повному обсязі орендної плати ТОВ Агрофірма Матюші на користь позивачів за договорами оренди земельних ділянок.
Крім обов`язку із сплати грошових коштів, ТОВ Агрофірма Матюші , в якості оплати за орендовані у позивачів земельні ділянки, взяла на себе низку інших обов`язків таких як: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га, які за умовами договору мали проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200,00 грн, в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500,00 грн або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Проте, ці умови відповідачем не дотримувались взагалі. При цьому, посилання відповідача на відсутність звернень позивачів до товариства та неповідомлення ними про необхідність проведення оранки та культивації не можуть бути підставами для невиконання відповідачем умов договору, зокрема і з тих підстав, що такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач за договором взяв на себе такі зобов`язання. Разом з тим, зазначені умови
є складовими орендної плати.
Таким чином, у пункті 6 договорів оренди сторони погодили складові орендної плати. ТОВ Агрофірма Матюші протягом дії договору оренди за період з 2015 - 2018 роки жодного разу не здійснювало оранку, культивацію та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га, які за умовами договору мали проводитись для позивачів безкоштовно. Ці обставини сторонами не заперечуються. Доказів того, що ТОВ Агрофірма Матюші здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у цій частині, але орендодавці відмовились отримати належне його виконання, відповідач суду не надав.
Виконання пункту 6 договорів оренди в частині оранки, культивації та обмолоту залежало виключно від волевиявлення ТОВ Агрофірма Матюші . Для вчинення відповідних дій з боку ТОВ Агрофірма Матюші від позивачів жодних дій договір оренди не вимагає. Орендодавець не був зобов`язаний звертатись до ТОВ Агрофірма Матюші з відповідною усною чи письмовою заявою. Письмова заява вимагалась лише в тому разі, коли в орендаря наступав обов`язок надати допомогу на лікування при наявності документа, в розмірі 200,00 грн, та в разі смерті орендодавця допомоги на поховання в розмірі 500,00 грн або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Отже, на переконання суду першої інстанції, у спірних правовідносинах наявна систематична несплата орендної плати згідно умов договору, не у повному обсязі, визначеному договором, тобто неналежне виконання умов договору, що згідно з пунктом 33 договору оренди землі є підставою для розірвання такого договору.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погодився, вважав їх обґрунтованими.
Аргументи учасників справи
У серпні 2020 року ТОВ Агрофірма Матюші подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд:
розглянули справу з урахуванням підстави позовів, заявленої представником позивачів під час розгляду справи по суті без дотримання порядку, встановленого у частині третій статті 49 ЦПК України, на підставі неналежних і недопустимих доказів;
не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від
23 вересня 2019 року у справі № 183/4655/16, від 28 листопада 2018 року 183/1526/17 та від 18 квітня 2018 року у справі № 183/3993/16 щодо порядку надання орендодавцеві безкоштовних послуг у випадку, якщо такий порядок сторони не визначили у самому договорі оренди землі;
дійшли помилкового висновку про те, що надання безкоштовних послуг
є складовою орендної плати за договорами оренди, що призвело до безпідставного застосування ними норм пункту д частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі ;
взяли до уваги документи щодо присадибних земельних ділянок, які
є неналежними доказами, та подані без дотримання порядку, передбаченого частиною третьою статті 12, частиною другою статті 78, частиною першою статті 81, частинами другою, восьмою статті 83 ЦПК України.
не дослідили належним чином наявність фактів систематичної несплати орендної плати за договорами оренди землі та встановили цей факт на підставі недопустимих доказів;
порушили норми процесуального права при розподілі судових витрат позивачів, пов`язаних з оплатою правової допомоги.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, цією ж ухвалою у задоволенні клопотання ТОВ Агрофірма Матюші про зупинення виконання рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 25 серпня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема те, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 916/439/13-г, від 27 березня 2020 року у справі № 293/1012/16-ц, від 23 вересня 2019 року у справі № 183/4655/16, від
28 листопада 2018 року у справі № 183/1526/17, від 18 квітня 2018 року у справі № 183/3993/16, від 27 червня 2018 року у справі № 614/805/16-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 808/3982/15, від 27 березня 2019 року у справі
№ 220/421/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 904/4494/18. Касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1108 га
з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, що розташована в межах Матюшівської сільської ради.
05 липня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші і ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 2,1108 га, кадастровий номер 3220483500:03:005:0055, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 63 794,78 грн. 07 березня
2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Пріорітет Бартко Т. М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем.
ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, що розташована в межах Матюшівської сільської ради.
16 вересня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші і ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 2,1290 га, кадастровий номер 3220483500:03:002:0012, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 63 794,78 грн. 05 березня
2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Пріорітет
Бартко Т. М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем.
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, що розташована в межах Матюшівської сільської ради.
08 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма Матюші і ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав ТОВ Агрофірма Матюші в оренду земельну ділянку площею 1,0001 га, кадастровий номер 3220483500:01:013:0009, яка розташована в межах Матюшівської сільської ради. Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становила 27 150,75 грн. 02 березня
2018 року державний реєстратор Комунального підприємства Пріорітет
Бартко Т. М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем.
Згідно з пунктом 6 вказаних договорів оренди землі орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить для позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1 913,84 грн, а для позивача ОСОБА_3 - 814,52 грн. Також цей пункт містить додаткові умови, які стосуються орендної плати, а саме: оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200,00 грн, в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500,00 грн або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.
Відповідно до довідки від 03 червня 2019 року № 02-31/244, виданою Старостинським округом № 2 села Матюші Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, згідно із погосподарським обліком за ОСОБА_1 обліковується земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,5600 га, та під будівництво 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою від 04 червня 2019 року № 02-31/249, виданою Старостинським округом № 2 села Матюші Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області ОСОБА_2 , за її покійним чоловіком ОСОБА_4 рахувалась земельна ділянка для будівництва і обслуговування господарських споруд 0,2500 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина після смерті чоловіка
ОСОБА_2 не оформлена.
ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом серії ЯИ №410964.
Відповідно до довідки управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі Київської області від 05 вересня 2016 року № 1699/86-16 вартість земельної частки (паю) по ТОВ Агрофірма Матюші в межах Матюшівської сільської ради становить: станом на 2013 рік - 36 329,60 грн; 2014 рік - 36 329,60 грн; 2015 рік - 79 683,66 грн; 2016 рік - 95 620,40 грн.
Згідно з довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 10 липня 2017 року № 349/121-17 вартість земельної частки (паю) по Матюшівській сільській раді (А/Ф Матюші ) станом на 01 січня 2017 року становить 95 620,40 грн на розмір земельної частки (паю) 2,32 га.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31 січня 2019 року нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 2,1105 га з кадастровим номером 3220483500:03:005:0055, розташованої в межах Матюшівської сільської ради, становить 84 390,74 грн; земельної ділянки площею 2,1290 га з кадастровим номером 3220483500:03:002:0012, розташованої в межах Матюшівської сільської ради, становить 85 131,68 грн; земельної ділянки площею 1,0001 га з кадастровим номером 3220483500:01:013:0009, розташованої в межах Матюшівської сільської ради, становить 39 984,45 грн.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) в межах Матюшівської ради в період з 2013 по 2018 роки не проводилася, що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області від
10 грудня 2018 року № 1901/181-18.
Пунктом 7, 8 договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без урахування індексів інфляції, видача грошей, продукції та надання послуг
в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг.
На підтвердження належного виконання договірних зобов`язань представником відповідача суду надано копії відомостей № 2427, № 2426, № 2423 на виплату орендної плати, відповідно до яких: у 2015 році ОСОБА_3 (земельна ділянка площею 1,000 га) нараховано 1 030,34 грн, у 2016 році - 3 212,93 грн,
у 2017 році - 3 748,12 грн; у 2015 році ОСОБА_2 (земельна ділянка площею 2,1290 га) нараховано 2 390,39 грн, у 2016 році - 7 454,00 грн, у 2017 році -
8 695,65 грн; у 2015 році ОСОБА_1 (земельна ділянка площею 2,1108 га) нараховано 4 780,78 грн, у 2016 році - 14 908,00 грн, у 2017 році - 17 391,30 грн.
Позивачі розмір нарахованої їм орендної плати не заперечували, проте зазначили, що орендна плата виплачувалась їм не у повному обсязі, а за
2018 рік орендна плата виплачена у грудні 2019 року, після звернення
з позовами до суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:
(1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі
у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати
за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Згідно з пунктом д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 183/5829/17 (провадження № 61-16547св19) вказано, що у відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2012-2016 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась. На момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: за 2014 рік - 5 653,00 грн у грошовій формі (31 жовтня 2013 року); за 2016 рік - 9 418,00 грн у грошовій формі (05 серпня 2016 року). Розмір невиплаченої орендної плати за основним зобов`язанням позивачу за 2012-2016 роки в грошовій формі становить
18 960 грн.16 коп. Відповідач не заперечував під час розгляду справи, що не здійснював оранку і культивацію присадибної ділянки орендодавця та не поставляв1 тонну соломи до садиби орендодавця, зазначаючи, що це не є обов`язковим. Проте у пункті 2.2 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що орендар сплачує орендну плату у натуральній та відробітковій формі - згідно з додатком № 1 до цього договору оренди земельної ділянки. Тобто, відповідач узяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір
є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Доказів того, що ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком, і таких обставин суди не встановили. Тому ненадання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки, що передбачено договором оренди, є систематичною несплатою орендної плати та підставою для розірвання договору .
Відповідно до пункту 6 спірних договорів оренди землі орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить для позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1 913,84 грн, а для позивача ОСОБА_3 - 814,52 грн. Також, цей пункт містить додаткові умови, які стосуються орендної плати, а саме: оранка, культивація, обмолот на присадибних ділянках орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200,00 грн, в разі смерті орендодавця допомога на поховання в розмірі 500,00 грн або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням.
Таким чином, крім обов`язку із сплати грошових коштів, ТОВ Агрофірма Матюші як оплату за орендовані у позивачів земельні ділянки взяло на себе низку інших обов`язків, таких як: оранка, культивація та обмолот на присадибних ділянках 0,30 га, які за умовами договору мали проводитись безкоштовно.
Відповідач не заперечував під час розгляду справи, що не здійснював оранку, культивацію та обмолот на присадибних ділянках орендодавців.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, установивши, що орендар належним чином не виконував умов спірних договорів оренди земельних ділянок щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках позивачів протягом 2014-2019 років, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати.
Аргументи касаційної скарги з приводу того, що оранка, культивація та обмолот присадибних ділянок орендодавців не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини спростовуються змістом самих договорів (пункт 6) та положеннями статті 15 та розділу 3 Закону України Про оренду землі . На порушення умов вказаних договорів орендарем не здійснювалася орендна плата у частині оранки та/або культивації та/або обмолоту присадибних ділянок позивачів, що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором.
Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій, досліджуючи обставини щодо сплати орендної плати у грошовій формі, вийшли за межі позовних вимог, на правильність висновків судів не впливають та не можуть бути підставою для їх скасування, оскільки невиконання обов`язків у частині оранки та/або культивації та/або обмолоту присадибних ділянок позивачів, свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати та є достатньою підставою для розірвання договорів оренди.
Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права щодо суті спору, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, чи незгоди заявника із відповідними висновками судів.
Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та переоцінювати їх згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін рішень судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору.
Проте, не можна погодитися з висновками апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат, з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у задоволенні позову - на позивача
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивачів надано: додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2019 року № 06/2, укладеного між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани та ОСОБА_3 ; акт надання правничої допомоги від 27 січня
2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг становить 66 708,00 грн; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі №357/6267/19 від 27 січня 2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2019 року № 06/2; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2019 року № 06/1, укладеного між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани та ОСОБА_2 ; акт надання правничої допомоги від 27 січня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг становить 66 708,00 грн; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі № 357/6267/19 від 27 січня 2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2019 року № 06/1; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2019 року № 06/6, укладеного між Адвокатським бюро Кузьменко Світлани та ОСОБА_1 ; акт надання правничої допомоги від 27 січня 2020 року, відповідно до якого загальна вартість послуг становить 66 708,00 грн; детальний опис та розрахунок витрат на правничу допомогу у справі
№ 357/6267/19 від 27 січня 2020 року відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 01 січня 2019 року № 06/6.
Аналіз матеріалів справи свідчить:
представником позивачів заявлено клопотання про стягнення з ТОВ Агрофірма Матюші судових витрат на правову допомогу у розмірі
66 708,00 грн по кожному позову;
відповідач, не погоджуючись з заявленою сумою витрат на правову допомогу, подав заперечення на заяву щодо розміру судових витрат, в яких вказував на їх неспівмірність та необґрунтованість (т. 2, а. с. 238-241);
суд першої інстанції аргументи відповідача щодо неспівмірності та необґрунтованості витрат на професійну правову допомогу відхилив;
апеляційний суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку, вказав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі. При цьому суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що відповідач клопотання про зменшення розміру судових витрат у суді першої інстанції не заявляв.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не врахував факт наявності у матеріалах справи заперечення на заяву щодо розміру судових витрат, належної оцінки доводам, викладеним у цьому запереченні та в апеляційній скарзі не надав, тому дійшов передчасного висновку про залишення апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат без задоволення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Беручи до уваги необхідність врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 183/5829/17 (провадження № 61-16547св19) колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій по суті спору ухвалені з дотриманням норм процесуального і матеріального права. Разом з цим, постанова апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат підлягає скасуванню, із направленням справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року в частині залишення без змін рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року щодо розподілу судових витрат скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. І. Крат Судді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар М. М. Русинчук М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2021 |
Оприлюднено | 19.08.2021 |
Номер документу | 99080207 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Русинчук Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні