Постанова

від 27.02.2020 по справі 395/1623/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року м. Кропивницький

справа № 395/1623/19

провадження № 22-ц/4809/366/20

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:представник ОСОБА_1 адвокат Головатюк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2019 року про відмову у забезпеченні позову, суддя Забуранний Р.А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування земельної ділянки та транспортного засобу недійсними, скасування державної реєстрації прав власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування земельної ділянки та транспортного засобу недійсними, скасування державної реєстрації прав власності на майно.

ОСОБА_2 звернувся у суд із заявою про забезпечення позову.

Зазначив, що на час подання ним позову до Кіровського районного суду м. Кіровограда про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , останні з метою ухилення від сплати боргу та унеможливлення виконання в подальшому рішення суду, на підставі договорів дарування переоформили належне їм майно, а саме земельну ділянку та транспортні засоби на матір ОСОБА_1 . ОСОБА_4 , вчинивши тим самим фіктивні правочини, які порушують його права.

Зазначив, що з метою недопущення повторного переоформлення даного майна, виникла необхідність звернутися із заявою про накладення арешту на зазначене майно.

Просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно: земельну ділянку, сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 3523884600:02:000:5064, площею 1,84 га, розташовану за адресою: Новомиргородський район, Кiровоградська область, Мар`ївська сільська рада, транспортний засiб Mersedes-benz csl 350, 2005 року випуску, новий державний номер - НОМЕР_1 , транспортний засіб LEXUS LX470, 2007 року випуску новий державний номер - НОМЕР_2 , транспортний засіб МАЗ 555102 2007 року випуску новий державний номер - НОМЕР_3 .

Ухвалою Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову, відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначено, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при розгляді заяви про забезпечення позову. Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що позивачем до заяви про забезпечення позову надано усі необхідні докази належності майна, таким чином вважає, що відповідачі з метою уникнення в подальшому від виконання рішення суду будуть переоформлювати зазначене майно.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03.02.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.02.2020 справу призначено до розгляду.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у забезпеченні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтованих посилань та належних, допустимих доказів про наявність у відповідачів на праві власності майна, на яке можливо накласти арешт у встановленому законом порядку, його вартість, що позбавляє суд встановити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник та його співмірність позовним вимогам.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції неможливо.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дарування земельної ділянки та транспортного засобу недійсними, скасування державної реєстрації прав власності на майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявлених позовних вимог, між сторонами існує спір щодо визнання договорів дарування земельної ділянки та транспортного засобу недійсними, скасування державної реєстрації прав власності на майно.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 5 статті 153 ЦПК України , залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п. 1, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 № 9 , єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів від 05.12.2019 земельна ділянка кадастровий номер 3523884600:02:000:5064 за адресою Мар`ївська сільська рада Новомиргородського району Кіровоградської області належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 16.01.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Мамченко А.А.

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру МВС України згідно запиту по фізичній особі з ІПН НОМЕР_4 , даній особі належить транспортний засіб Mersedes-benz csl 350, 2005 року випуску, транспортний засіб LEXUS LX470, 2007 року випуску, транспортний засіб МАЗ 555102 2007 року випуску.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального законодавства відмовив ОСОБА_2 у заяві про забезпечення позову мотивуючи свої висновки тим, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтованих посилань та належних, допустимих доказів про наявність у відповідачів на праві власності майна, на яке можливо накласти арешт у встановленому законом порядку, його вартість, що позбавляє суд встановити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник та його співмірність позовним вимогам.

Зазначені висновки не відповідають нормам діючого законодавства і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі є спір і відповідно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливить виконання рішення суду на ефективний захист, прав ОСОБА_2 за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до встановлених обставин були всі підстави для забезпечення позову, однак приймаючи до уваги, що заявник вибрав вид забезпечення позову - арешт майно то в даному випадку заява не підлягає задоволенню.

Вид забезпечення у вигляді арешту майна передбачає заборону користуватись та розпоряджатись майном на яке накладено арешт.

В даному випадку предметом арешту може бути земельна ділянка та транспортні засоби які знаходяться у власності та користуванні відповідача по справі.

У випадку накладення арешту на зазначене майно, власник майна буде позбавлений користуватись своєї власністю, що порушує законні інтереси відповідача.

Вимоги про накладення арешту на майно є не співмірними з позовними вимогами.

Види забезпечення позову перелічені в частині 1 статті 152 ЦПК України.

Закон не містить вказівки на те, які конкретно види забезпечення позову і за якою позовною вимогою можуть застосовуватись, не вказані преорітетні заходи забезпечення позову. Саме тому суд повинен керуватись конкретними обставинами справи, враховуючи також і обґрунтування своєї заяви ініціатором забезпечення позову . Вони повинні бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд з власної ініціативи не може змінювати вид забезпечення позову про який не просив заявник.

Оскільки заявник не вибрав самостійно альтернативний вид забезпечення позову то підстави для задоволення заяви у суду апеляційної інстанції про забезпечення позову шляхом арешту майна, відсутні.

Приймаючи до уваги, що мотивувальна частина ухвали суду першої інстанції не в повній мірі відповідають нормам процесуального законодавства, однак враховуючи, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, то суд апеляційної інстанції не вважає за необхідне скасовувати ухвалу суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 20.12.2019 року про відмову у забезпеченні позову , залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.03.2020 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: