Ухвала

від 11.02.2020 по справі 755/6728/16-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 про арешт майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва.

Постановлене рішення суду мотивоване тим, що прокурором не доведено необхідності у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

В апеляційній скарзі з доповненнями прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання про арешт майна задовольнити. Так, апелянт зазначає, що ним, у відповідності до вимог ст. 171 КПК України надано достатньо доказі на обґрунтування викладених у клопотанні доводів, в тому числі і щодо відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України. Крім того, на думку прокурора, слідчим суддею, під час розгляду клопотання про арешт майна, не взято до уваги ті обставини, що строк дії оренди вище зазначених земельних ділянок закінчився у січні 2019 року, ці земельні ділянки розташовані в санітарно-захисній смузі водоводу, за функціональним призначенням відносяться до території зелених насаджень загального користування та розташовані в межах пам`ятки історії та ландшафту місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долин річки Дніпро».

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100040001673 від 06 лютого 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 2 ст. 298 КК України, а саме щодо можливого незаконного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, а також по факту того, що службові особи ТОВ «ЛВ-Холдинг» та ТОВ «Нова слобідка» самоправно без отримання всіх необхідних дозвільних документів розпочали будівельні роботи за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9;

Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 від 09 грудня 2019 року земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016100040001673.

Також, прокурором ОСОБА_5 , до суду, було подано клопотання про арешт вище вказаних земельних ділянок з метою збереження речових доказів.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання слідчий суддя постався на недоведеність стороною обвинувачення необхідності застосування такого заходу кримінального провадження.

З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

У відповідності до вимог ст. 171 КПК України, звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий, прокурор має обґрунтувати свої вимог щодо наявності підстав для застосування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів.

Не доведення вказаних обставин, згідно з положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України, є підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Надані суду матеріали не містять відомостей, які б давали розумні підстави і підозри вважати земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва, речовими доказами у кримінальному провадженні № 12016100040001673.

Так, рішенням Київської міської ради від 26 липня 2007 року № 68/1902 «Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок ТОВ «ЛВ-Холдинг» для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1 » наданий дозвіл на будівництво (у розумінні законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій») багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази та визначено цільове і функціональне призначення земельних ділянок та об`єкта забудови на земельних ділянках по АДРЕСА_1 .

На підставі вище вказаного рішення, між ТОВ «ЛВ-Холдинг» та Київською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок, які в наступному поновленні на підставі рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року № 641/10129 «Про поновлення ТОВ «ЛВ-Холдинг» договорів оренди земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу у складі об`єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази на АДРЕСА_1 ».

Замовником будівництва об`єкту на земельних ділянках площею 3924 кв.м та 8688 кв.м на вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва є ТОВ «ЛВ-Холдинг», якому земельні ділянки були надані під забудову на підставі рішення Київської міської ради.

Забудова здійснюється на земельній ділянці площею 1,4892 га, яка розташована на вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва та належить ТОВ «Нова слобідка» на праві власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02 листопада 2010 року.

Відповідно до Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02 листопада 2010 року, укладеного між ТОВ «ЛВ-Холдинг» та ТОВ «Нова слобідка», ТОВ «ЛВ-Холдинг» передає ТОВ «Нова слобідка», як Інвестору функції замовника будівництва Об`єкта в частині будівництва на земельних ділянках, право користування якими належить ТОВ «ЛВ-Холдинг». Функції замовника будівництва Об`єкта в частині будівництва Об`єкта на земельній ділянці, яка належить Інвестору, виконуються Інвестором, як забудовником на власній земельній ділянці.

ТОВ «Нова слобідка» здійснює забудову земельної ділянки площею 1,4892 га, яка належить йому на праві власності, як замовник будівництва, та забудову земельних ділянок площею 3924 кв.м та площею 8688 кв.м., як інвестор, який виконує функції замовника будівництва на підставі Інвестиційного договору з передачею функцій замовника від 02 листопада 2010 року.

ТОВ «Нова слобідка» на виконання функцій замовника будівництва отримані в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 4913/0/18-1/009-12.

На підставі отриманих Містобудівних умов було здійснено проектування об`єкта будівництва житлових будинків з приміщеннями соціально-громадського призначення та підземним паркінгом. Позитивний висновок експертизи проекту наданий ТОВ «Укрбудекспертиза» 22 травня 2014 року за № 3-223-13-ЕП/КО.

Державною архітектурно-будівельною інспекцією України виданий Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІV115142380364 від 26 серпня 2014 року.

Актом огляду від 19 лютого 2016 року, складеним Департаментом, встановлено, що на вищевказаних земельних ділянках розташований будівельний майданчик, огороджений парканом, на будівельному майданчику частково виконані земляні роботи, розчищено територію, шляхом зняття родючого шару ґрунту.

Актом огляду від 26 квітня 2016 року, складеним Департаментом, встановлено, що на вищевказаних земельних ділянках розташований будівельний майданчик, огороджений парканом, на будівельному майданчику частково виконані земляні роботи, розчищено територію, шляхом зняття родючого шару ґрунту.

26 квітня 2016 року Департаментом культури Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради було складено припис № 311/п. Вказаним приписом зобов`язано ТОВ «Нова слобідка» припинити буд-які роботи на земельній ділянці по вул. Микільсько-Слобідська, 7-9, у Дніпровському районі міста Києва.

Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року задоволено адміністративний позов ТОВ «Нова слобідка» та скасовано припис № 311/п від 26 квітня 2016 року.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру будь-які обмеження у використанні земельних ділянок по вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва, відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» відсутні.

Таким чином, прокурором, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які він послався у клопотанні, зокрема не доведено тих обставин, що земельні ділянки за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально-протиправним шляхом, що виключає їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України.

Наявність постанови прокурора про визнання майна речовим доказом не може бути беззаперечною підставою для накладення арешту на майно у разі відсутності розумних підстав і підозр вважати його доказом злочину.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв`язку з чим апеляційна скарга прокурора, за викладених в ній доводів, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 про арешт майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:178:0143, 8000000000:66:178:0086, 8000000000:66:178:0142 за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 7-9 у Дніпровському районі міста Києва, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/710/2020 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1