Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/19304/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/19304/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Державного підприємства Дарницький вагоноремонтний завод (02092, м. Київ, вул. Алматинська, 74) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державне підприємство Дарницький вагоноремонтний завод (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі також - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - зобов`язати Відповідача повернути зайво сплачену суму податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154 054,80 грн., частину чистого прибутку (код платежу 21010100) 66 857,38 грн., податок на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59 569 314,02 грн., підготувавши висновок про повернення сум з супровідними документами і передати їх до відповідного органу Державної казначейської служби України для повернення цієї суми на поточний рахунок підприємства з наступних підстав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано тим, за позивачем обліковується надмірна сплата відповідних сум, для повернення якої позивач подав письмову заяву контролюючому органу, вказавши напрям перерахування цих коштів, а останній не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у зв`язку з чим, відповідач не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України (надалі ПК України) обов`язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим допустив протиправну бездіяльність.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом дія у відповідності до вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, що за позивачем обліковується переплата з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154054,80 грн., частини чистого прибутку (код платежу 21010100) 66857,38 грн., податку на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59569314,02 грн. Факт наявності переплати підтверджено відомостями з електронного кабінету платника, інформацією з обігово-сальдового балансу, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість.

Позивачем для забезпечення повернення зайво сплачених сум упродовж 1095 днів з моменту виникнення переплати направлено на адресу Відповідача 06.04.2017 р. №41, 27.04.2017 р. №74, 25.04.2017 р. № 75 заяви довільної форми щодо здійснення повернення у встановленому порядку сум переплат за банківськими реквізитами ДП ДАРНИЦЬКИЙ ВРЗ . Станом на день звернення з заявою у Позивача, так і на час її розгляду податковий борг за ДП ДАРНИЦЬКИЙ ВРЗ не обліковується. Відповіді від Відповідача на вказані листи не надходило.

Позивач повторно звернувся з заявою про здійснення повернення коштів від 03.07.2018р. №199, від 09.08.2018р. №261, від 16.08.2018р. №260, від 28.08.2018р. №290, 28.08.2018р. №291.

У відповідь на вищезазначені листи Відповідач повідомив, що питання повернення сум переплат можна буде розглянути після закінчення перевірки ДП ДАРНИЦЬКИЙ ВРЗ .

Позивач зазначає, що він право на повернення сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154 054,80 грн., частини чистого прибутку (код платежу 21010100) 66 857,38 грн., податку на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59 569 314,02 грн. з відповідного бюджету.

На час звернення до суду Відповідачем висновок щодо повернення ДП ДАРНИЦЬКИЙ ВРЗ надміру сплачених сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154 054,80 грн частини чистого прибутку (код платежу 21010100) 66 857,38 грн., податку на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59 569 314,02 грн не підготовлено та для виконання не направлено. Кошти з бюджету на рахунок Позивача не повернуто .

Позивач вважає, що бездіяльність відповідача є протипрвною та за відновленням порушеного свого права звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 14.1.115 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 ПК України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 ПК України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

З нормами статті 43 ПК України узгоджуються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року №643, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за №976/30844 (надалі - Порядок №643) та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2015 року №1146, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124 (надалі - Порядок №1146). Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 ПК України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 6 Порядку №1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку №1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року по справі №826/4844/18 (адміністративне провадження №К/9901/19372/19) зазначає, що обов`язковими умовами для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.

Обставини щодо подання позивачем до відповідача заяви про повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми сум грошового зобов`язання, наявність надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутність податкового боргу судом встановлено та власне не заперечувалося відповідачем.

Однак, обґрунтовуючи неможливість вчинення дій щодо повернення позивачу вищезазначених переплат, відповідач зазначає, що сума такої переплати має бути підтверджена в ході податкової перевірки.

Суд звертає увагу, що протягом тривалого часу з 2017 року по час прийняття рішення по суті (2020 рік) контролюючим органом не повідомлено ні позивача, ні суд про результат проведення перевірки, а отже, в даному випадку контролюючий орган зловживав своїми права та позбавив позивача прав на повернення коштів.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2018 року по справі №805/2908/17-а, норми чинного законодавства не ставлять передумовою для надання відповідного висновку про перерахування помилково або надміру сплачених до бюджету коштів обов`язкового проведення документальної перевірки.

Крім того, у постанові від 13 листопад 2018 року по справі №826/16004/17 Верховний Суд зауважив, що ухваленню відповідного висновку (про повернення надміру сплачених коштів) має передувати перевірка поданої платником заяви про повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань, яка, в розумінні податкового законодавства, не є податковою перевіркою в значенні статті 75 ПК України.

Таким чином, висновки відповідачів про необхідність проведення податкової перевірки для підтвердження переплати з податку на прибуток та податку на додану вартість, яка до того ж обліковується в ІКП платника податків, є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що жодних обставин та доказів, визначених податковим законодавством, для відмови позивачу у поверненні надміру сплачених грошових коштів, контролюючим органом не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про проведення на поточний рахунок Державного підприємства Дарницький вагоноремонтний завод надміру сплачену суму податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154054,80 грн, частину чистого прибутку (код платежу 21010100) 66857,38 грн., податок на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59569314,02 грн.

Крім того, суд зазначає, що бездіяльність суб`єктів владних повноважень в даному випадку є видом пасивної поведінки та має триваючий характер, а тому суд критично ставиться до доводів відповідача, що строк звернення до суду підлягає обрахуванню з дати першого звернення позивача до відповідача.

При цьому, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Рисовський проти України (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип належного урядування покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язати відповідача вчинити певні дії, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства Дарницький вагоноремонтний завод (02092, м. Київ, вул.Алматинська,74; ЄДРПОУ 14294471) - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про проведення на поточний рахунок Державного підприємства Дарницький вагоноремонтний завод надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154 054,80 грн., частину чистого прибутку (код платежу 21010100) 66 857,38 грн., податок на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59 569 314,02 грн.

3. Зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Державному підприємству "Український державний центр транспортного сервісу Дарницький вагоноремонтний завод надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 154054,80 грн., частину чистого прибутку (код платежу 21010100) 66857,38 грн., податок на прибуток (код платежу 11020100) у розмірі 59569314,02 грн.

4. Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, код ЄДРПОУ 37993783) за рахунок державних асигнувань на користь Державного підприємства Дарницький вагоноремонтний завод (02092, м.Київ, вул.Алматинська,74; ЄДРПОУ 14294471) судові витрати у розмірі 5286 грн (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій