Постанова

від 02.03.2020 по справі 826/15075/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15075/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Губської Л.В., Єгорової Н.М., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Сантрейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Занайс (код ЄДРПОУ 40104725), ТОВ ТД Кухар Рішельє (код ЄДРПОУ 33541304) за період з 01.01.2017 по 31.03.2017, про що складено відповідний Акт від 23 травня 2018 року №1494/28-10-41-08/25394566 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 65-90).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 8026009,00 грн. суми податку на прибуток за І півріччя 2017 року; п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, Податкового кодексу України, що призвело до завищення на 8917787,00 грн. суми податкового кредиту та від`ємного значення, у тому числі на 2019569,13 грн. за січень 2017 року, на 3252485,38 грн. за лютий 2017 року, на 959249,22 грн. за березень 2017 року, на 2686483,32 грн. за квітень 2017 року.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В4 від 19 червня 2018 року №0005374108, яким Позивачу на 8917787,00 грн. зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в тому числі на 3252486,00 грн. за квітень 2017 року, на 959249,00 грн. за червень 2017 року, на 2686483,00 грн. за червень 2017 року, на 2019569,00 грн. за липень 2017 року.

Між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Занайс , як Постачальником або Продавцем, укладено Договори поставки №60150329 від 24.01.2017, №60150821 від 25.01.2017, №60151376 від 27.01.2017, №60151655 від 30.01.2017, №60151876 від 31.01.2017, №60152130 від 01.02.2017, №60152506 від 02.02.2017, №60152560 від 02.02.2017, №60152803 від 03.02.2017, №60153028 від 06.02.2017, №60153303 від 07.02.2017, №60153449 від 07.02.2017, №60153980 від 10.02.2017, №60154235 від 13.02.2017, №60154518 від 14.02.2017, №60154799 від 15.02.2017, №60155159 від 16.02.2017, №60158336 від 28.02.2017, №60158663 від 01.03.2017, №60158940 від 02.03.2017, №60159257 від 02.03.2017, відповідно до п.п. 1.1., 5.1. яких Продавець зобов`язується продати та поставити, а Покупець оплатити і прийняти Товар - Насіння соняшникове урожаю 2016 року, (надалі - Товар) насипом, у відповідності до умов цього Договору. Продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом Товару на умовах DАТ (поставлено на Термінал), відповідно до правил Інкотермс 2010, - поставлено на Термінал в Миколаївському морському торговельному порту, надалі - Пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях Покупця.

Також, між Позивачем, як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кухар Рішельє , як Постачальником або Продавцем, укладено Договори поставки №60145311 від 22.12.2016, №60145624 від 23.12.2016, №60145938 від 28.12.2016, №60146191 від 29.12.2016, №60146631 від 03.01.2017, №60146812 від 03.01.2017, №60147225 від 04.01.2017, №60148480 від 13.01.2017, №60148683 від 16.01.2017, №60148912 від 17.01.2017, №60149193 від 18.01.2017, №60149474 від 19.01.2017, №60149847 від 20.01.2017, №60150159 від 23.01.2017, №60150822 від 25.01.2017, №60150567 від 24.01.2017, №60151394 від 27.01.2017, відповідно до п.п. 1.1., 5.1. яких Продавець зобов`язується продати та поставити, а Покупець оплатити і прийняти Товар - Насіння соняшникове урожаю 2016 року, (надалі - Товар) насипом, у відповідності до умов цього Договору. Продавець зобов`язується здійснити поставку автомобільним транспортом Товару на умовах DАТ (поставлено на Термінал), відповідно до правил Інкотермс 2010, - поставлено на Термінал в Миколаївському морському торговельному порту, надалі - Пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договорі, або в окремих інструкціях Покупця.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Рахунки-фактури, Видаткові накладні; Податкові накладні з Квитанціями про їх реєстрацію в ЄРПН; Товарно-транспортні накладні; Довідки АТ Сітібанк №181908/0401-1 від 30.08.2017, Платіжні доручення.

Як вбачається з матеріалів справи, усі поставки насіння соняшникового від контрагентів здійснювалися у Миколаївський морський торговельний порт.

Згідно з частиною четвертою ст. 11 Закону України Про морські порти України від 17 травня 2012 року № 4709-VI, у морських портах (морських терміналах) утворюються зони прикордонного і митного контролю.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №506-р, з метою впорядкування діяльності пунктів пропуску через державний кордон для морського сполучення в районі м. Миколаєва, зокрема відкрито пункт пропуску через державний кордон в Миколаївському морському торговельному порту - для міжнародного морського сполучення з пунктами контролю у ВАТ Суднобудівний завод Океан (перевалка вантажів та ремонт невійськових суден), портопункті Миколаївське морське аґентство - філіалі державної компанії Укррибпром (вантажне сполучення).

Відповідно до Положення Миколаївської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України про забезпечення пропускного та внутрішньо-об`єктового режиму на території Миколаївського морського порту ПП 18-34/01-02, затвердженого В.о. Голови Державного підприємства Адміністрація морських портів України , головною метою пропускної системи є організація такого режиму, який виключає можливість несанкціонованого доступу на територію порту сторонніх осіб. Організація пропускної системи повинна допомагати надійній охороні державного кордону України.

Отже, територія порту має режим обмеженого доступу, а тому несанкціоноване перебування там сторонніх осіб заборонене.

Як вбачається з Реєстру морських портів України, ТОВ Грінтур-Екс є портовим оператором в Миколаївському морському торговому порту.

Позивачем надано Реєстр транспортних засобів, що заїжджали до ТОВ Грінтур-Екс у період з 01.12.2016 по 31.03.2017, складений Миколаївською філією ДП Адміністрація морських портів України .

Як вбачається з наданого Реєстру, серед транспортних засобів, які заїжджали на територію Миколаївського МТП до ТОВ Грінтур-Екс , наявні транспортні засоби, які заїжджали від ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє , що ідентифікується за номерами транспортних засобів та причепів, які зазначені в Товарно-транспортних накладних.

Крім того, судом першої інстанції допитано в якості свідка працівника (вагаря) ТОВ Грінтур-Екс ОСОБА_1 , яка у спірний період приймала та зважувала товар в Миколаївському МТП.

Свідок пояснила, що в її посадові обов`язки входить зважування на автомобільних вагах товару, що надходить на ТОВ Грінтур-Екс , проставляння відмітки в товаросупровідних документах. Так, через віконце зважувального пункту в полі зору вагаря знаходяться автомобілі, що під`їжджають для зважування, а також камери відеоспостереження; вагар перевіряє та звіряє номери транспортних засобів, які під`їжджають на зважування, з вказаними у товарно-транспортних накладних, що їй передає водій транспортного засобу. За результатами зважування вона підписує товарно-транспортні накладні, ставлячи в ній відмітки про фактично прийнятий вантаж (вага нетто, брутто, тари). Усі дії вагаря щодо перевірки, зважування та оформлення товарно-транспортних накладних фіксуються на камери відеоспостереження.

Крім того, свідок повідомила, що вона є матеріально відповідальною особою за товар, який отримує від постачальників, оскільки з нею укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

ОСОБА_1 підтвердила суду, що якщо її підпис міститься на товарно-транспортній накладній, ситуації, за якої відповідний транспортний засіб, який доставив товар від постачальника, не заїжджав та не вивантажувався, бути не може.

Свідку Молодиченко О.В. в суді першої інстанції було показано для прикладу дві Товарно-транспортні накладні, оформлені на поставку соняшника Позивачу контрагентами ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє , які містили її прізвище та ініціали, при огляді яких вона підтвердила, що Товарно-транспортні накладні містять саме її підпис, а отже такі транспортні засоби та зерно зважувалися нею.

Отже, факт поставки зернових також підтвердила свідок - вагар ТОВ Грінтур-Екс ОСОБА_1 .

Крім того, директори ТОВ Занайс та ТОВ ТД Кухар Рішельє надали нотаріально завірені Заяви, у яких підтвердили фактичне постачання насіння соняшникового Позивачу у спірний період за зазначеними Договорами.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідач на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на ненадання документів щодо якості товару, а саме ветеринарних свідоцтв.

Проте, згідно з пп. д п. 6.1 Договорів поставки, на вимогу та згідно з інструкціями Покупця, Продавець зобов`язується надавати на кожний транспортний засіб, зокрема оригінали чи засвідчені Продавцем (печаткою та підписом) копії ветеринарних свідоцтв, форми №2, з відповідною відміткою Обласної ветеринарної інспекції (лише для фуражного зерна ) на кожний транспортний засіб.

Отже, отримання таких документів передбачено лише для фуражного зерна, яким не є насіння соняшникове.

Крім того, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про призначення експертизи та зупинення провадження у справі від 14 лютого 2019 року, зокрема призначалась судово-економічна експертиза, проведення якої доручалось Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд.6).

Як вбачається з Висновку експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи від 27.06.2019 року №8314/8315/19-71/18354ч18357/19-71, яка проведена на підставі Ухвали від 14.02.2019, висновки Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Занайс та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кухар Ришельє за період січня 2017 року по 31 березня 2017 року від 23 травня 2018 року № 1494/28-41-08/25394566, документально не підтверджуються. Надані Позивачем документи, в їх сукупності та взаємозв`язку, підтверджують реальність господарських операцій (подальший рух товару, придбаного Позивачем у Товариства з .обмеженою відповідальністю Занайс та Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кухар Рішельє ).

Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно зі ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 03.03.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Губська Л.В.

Єгорова Н.М.