Постанова

від 03.03.2020 по справі 910/1911/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2020 р. Справа№ 910/1911/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Разіної Т.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства про винесення додаткового рішення у справі

за апеляційною скаргою скаргу Акціонерного товариства Кредобанк

на рішення Господарського суду міста Києва

від 28.10.2019 (повний текст складено 11.11.2019)

та апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства та Акціонерного товариства Кредобанк

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 13.11.2019 (повний текст складено 29.11.2019)

у справі № 910/1911/19 (суддя: Літвінова М.Є.)

за позовом Акціонерного товариства Кредобанк

до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства

про стягнення 374 070, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Кредобанк на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/1911/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2019 у справі № 910/1911/19 залишити без змін.

Крім того, Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства та Акціонерного товариства Кредобанк на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/1911/19 залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 у справі № 910/1911/19 залишено без змін.

04.02.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства про винесення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 60 000,00 грн, на підтвердження чого надано звіт про надану правову допомогу та акт надання послуг.

Доказів направлення вказаної заяви на адресу позивача долучено не було.

11.02.2020 представник позивача ознайомився з матеріалами справи.

11.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, в якому зазначено, що відповідно до звіту про надану правову допомогу, адвокатом на підготовку документів та забезпечення представництва в суді було витрачено 6 годин, а до стягнення заявлена сума 60 000,00 грн, яка зовсім не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та неминучості. З огляду на обставини справи та доводи вказані в заяві позивач просив повністю відмовити у стягненні витрат на користь відповідача.

14.02.2020 від позивача надійшли уточнення до клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, в яких позивач вказав, що з урахуванням складності справи, обсягом наданих послуг, часом витраченим адвокатом та ціною позову, стягнення судових витрат в сумі 60 000,00 грн не відповідає критеріям визначеним нормами чинного законодавства.

Позивач зазначає, що за даними Державної служби статистики України в Україні середня заробітна плата 1 штатного працівника за 1 календарний місяць (166 робочих годин) у грудні 2019 року становила 12 264,00 грн, що становить 73,88 грн за 1 робочу годину, а з урахуванням наданого звіту відповідач просить стягнути 60 000,00 грн за 6 годин фактичної роботи, тобто 10 000,00 грн на годину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що сторони письмово виклали свою позицію щодо питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, в даному випадку призначення судового засідання є недоцільним.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Суд враховує, що у цій справі розглядалися три апеляційні скарги, одна на рішення та 2 на додаткове рішення, а доводи сторін були аналогічними викладеним ними при розгляді спору в суді першої інстанції.

При цьому, відповідачем було підготовлено апеляційну скаргу на додаткове рішення, яку залишено без задоволення у зв`язку з необґрунтованістю, а також відзиви на апеляційні скарги позивача які враховано судом при розгляді спору.

Відповідачем було також забезпечено участь адвоката в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції 29.01.2020 які тривали 16 та 32 хвилини.

Відповідно до звіту про надану правову допомогу послуги надавались 10.12.2019 (1,5 годин), 03.01.2020 (1 година), 22.01.2020 (3 години), 29.01.2019 (0,5 годин), а відповідно до копії акту надання послуг № 79 від 29.01.2020 послуги були прийняті в кількості 1 шт. на суму 60 000,00 грн.

Доказів фактичної оплати виконавцю 60 000,00 грн матеріали справи не містять, натомість положення договору № 2019/02/21-1 про надання правової допомоги від 21.02.2019 (т. 2 а.с. 54-56) визначають, що оплата має бути здійснена після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, тобто в майбутньому.

Дослідивши наведені вище обставини, положення договору про надання правової допомоги від 21.02.2019, надані відповідачем докази, складність спору, час, який фактично витрачено адвокатом на представництво інтересів відповідача, а також з урахуванням заперечень наданих позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що стягнення з позивача 60 000,00 грн не відповідатиме принципам справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Так, зокрема, за результатами розгляду справи № 911/2686/18 Верховний Суд прийняв додаткову постанову від 13.02.2020, якою визнав необґрунтованими вимоги про стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі 28 000,00 грн. за 6,5 годин витраченого часу та задовольнив вимоги відповідача на суму 5 000,00 грн.

Колегія суддів враховує, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, суд вважає, що для належного представлення інтересів відповідача у цій справі заявлені витрати не відповідають критеріям реальності та розумності, не є неминучими, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зменшити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу до 12 000,00 грн.

Враховуючи викладене, подана відповідачем заява про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у суді касаційної інстанції, підлягає частковому задоволенню на суму 1000 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства про винесення додаткового рішення у справі № 910/1911/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; буд. 09807862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичний центр правового партнерства (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 32849565 ) 12 000, 00 грн (дванадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Т.І. Разіна