ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2020 р. Справа№ 910/8954/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Агрикової О.В.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Шурди О.В. дов.№67 від 20.12.2019р.
від третьої особи: Двоєглазова Д.О. дов. від 06.08.2019р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 (повний текст складено 22.10.2019)
у справі №910/8954/19 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан"
до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Полюс"
про визнання права,
УСТАНОВИВ:
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватікан" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - відповідач) та просило суд визнати право позивача на організацію та експлуатацію фіксованих місць для паркування за договором від 12.01.2018р. ДНП-2018-01/01, укладеним з відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами був укладений договір від 12.01.2018р. ДНП-2018-01/01, за яким позивачу було надано право на організацію та експлуатацію 93 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Деснянський р-н, вул. Електротехнічна (ринок "Фермер" - ринок "Троєщина") в межах III територіальної зони паркування м. Києва, однак відповідач повідомив про розірвання вказаного договору і не визнає право позивача.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 року у справі №910/21516/17, яке набрало законної сили, було поновлено договір оренди земельної ділянки від 26.09.2014, укладений між Публічним акціонерним товариством "Полюс" (далі - третя особа) та Київською міської радою, і предметом оренди за цим договором є земельна ділянка, на якій знаходяться передані позивачу місця для платного паркування, у зв`язку із чим відповідач повідомив про розірвання укладеного між сторонами договору від 12.01.2018р. ДНП-2018-01/01.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ватікан" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки укладений між сторонами договір за правовою природою є договором найму майнових прав, а не надання послуг; договір не був розірваний у встановленому порядку, сторони не досягли згоди щодо його розірвання і у односторонньому порядку він не міг бути розірваний; наявність судового рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки не є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору; позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що укладений між сторонами договір є договором про надання послуг; місця для паркування, експлуатація яких є предметом цього договору, знаходяться на земельній ділянці, переданій в оренду третій особи; відповідач мав право в односторонньому порядку розірвати договір.
Третя особа у письмових поясненнях заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що вона є орендарем земельної ділянки, на якій знаходяться місця для платного паркування транспортних засобів, експлуатація яких є предметом укладеного сторонами договору, цей договір порушує права третьої особи і тому відповідач правомірно розірвав його в односторонньому порядку.
Представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без участі позивача. Клопотання задоволено судом.
Відповідачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи локальних нормативних актів Київської міської ради щодо організації міст платного паркування транспортних засобів у місті Києва. Клопотання задоволено судом, подані докази долучені до матеріалів справи з метою повного та всебічного розгляду справи.
Представники відповідача і третьої особи у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та поясненнях.
Заслухавши пояснення представників відповідача і третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2018 року №1051/1051 були затверджені Правила благоустрою міста Києва, якими, зокрема, визначено порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва.
Згідно п.17.3.1 цих Правил організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором (комунальне підприємство) або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.
Рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" у таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 року №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 02.07.2015 року №667/1531) визначено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс", у якому зазначено серед спеціально обладнаних паркувальних майданчиків, паркувальний майданчик за адресою: вул.Електротехнічна (ринок "Фермер" - ринок "Троєщина") для легкових автомобілів і мотоциклів) (загальна площа земельної ділянки 1560,0 кв.м; кількість машиномісць - 104) (том 1 а.с.24-29).
12 січня 2018 року між відповідачем - КП "Київтранспарксервіс", як стороною-1, та позивачем - ТОВ "Ватікан", як стороною-2, було укладено договір ДНП-2018-01/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування (далі - договір ДНП-2018-01/01), відповідно до п. 1.1 якого, сторонона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 93 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: Деснянський район, вул. Електротехнічна (ринок "Фермер" - ринок "Троєщина"), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту (том 1 а.с.30-34).
У пункті 1.2 договору ДНП-2018-01/01 визначено, що під "Фіксованими місцями для паркування" в цьому договорі визначено експлуатацію 93 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Деснянський р-н, вул. Електротехнічна (ринок "Фермер" - ринок "Троєщина") в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.
За умовами п. 1.3 договору ДНП-2018-01/01, "Фіксовані місця для паркування" вважаються переданими з експлуатацію сторони-2 з моменту набрання чинності договору.
Згідно з п. 1.4 договору ДНП-2018-01/01, "Фіксовані місця для паркування" вважатимуться повернутими стороні-1 з експлуатації через 15 (п`ятнадцять) календарних днів з дати закінчення строку дії, припинення (розірвання) договору.
Договір вступає в силу з 12.01.2018 року і діє до 31.12.2020 року (п. 6.1. договору ДНП-2018-01/01).
До договору ДНП-2018-01/01 сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо вартості послуги (том 1 а.с.35-41).
Згідно Схеми ОДР по вул.Електротехнічна (ринок "Фермер" - ринок "Троєщина"), затвердженої Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА та Чергового кадастрового плану (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 21.08.2018) фіксовані місця для паркування, які є предметом договору, знаходяться на земельній ділянці з кодом 62:020:60. Згідно Реєстру земельних ділянок (витяг з бази даних міського земельного кадастру від 21.08.2018) для земельної ділянки з кодом 62:020:60 зазначені наступні відомості - землекористувач - ПАТ "Полюс", адреса ділянки вул.Електротехнічна, 18, площа 2291,67 кв.м., оренда до 26.09.2017 (термін дії скінчився) (том 1 а.с.42-46).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2018 року у справі №910/21516/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 року і з вказаної дати набрало законної сили, було задоволено позов ПАТ Полюс" до Київської міської ради про визнання договору поновленим (том 1 а.с.106-120).
Вказаним рішенням поновлено договір оренди земельної ділянки від 26.09.2014 року, укладений між Київською міською радою, як орендодавцем, та ПАТ "Полюс", як орендарем, об`єктом оренди якого є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Електротехнічна, 18 у Деснянському районі м. Києва; розмір - 0,2292 кв.м.; цільове призначення - для розширення оптової бази з адмінбудинком і будівництва та обслуговування гостьової автомобільної стоянки та майданчика для торгівлі сезонними овочами; кадастровий номер - 8000000000:62:020:0060.
Таким чином, фіксовані місця для паркування, які є предметом укладеного позивачем та відповідачем договору ДНП-2018-01/01, знаходяться саме на земельній ділянці, яка передана в оренду ПАТ "Полюс" за договором оренди 26.09.2014 року, який визнаний поновленим за рішенням суду.
25 лютого 2019 року ТОВ "Полюс" звернулось до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА, повідомило про поновлення договору оренди та просило скасувати затверджену Департаментом схему ОДР по вул. Електротехнічна, зобов`язати КП "Київтранспарксервіс" договір ДНП-2018-01/01 та виконати рішення Господарського суду (том 1 а.с.105). Зазначений лист було перенаправлено до КП "Київтранспарксервіс".
Листом за вих. №053/05-719 від 18.03.2019 року відповідач повідомив позивача, що договір ДНП-2018-01/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 12.01.2018 року вважається таким, що розірваний з моменту отримання листа (том 1 а.с.47)
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача щодо розірвання договору, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить визнати за ним право на організацію та експлуатацію фіксованих місць для паркування за договором від 12.01.2018р. ДНП-2018-01/01.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх безпідставності і не обґрунтованості, оскільки належним землекористувачем земельної ділянки є третя особа, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили; сторони у договорі встановили можливість його розірвання у односторонньому порядку і відповідачем дотриманий цей порядок.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов`язки між позивачем та відповідачем у даній справі виникли на підставі договору від 12 січня 2018 року ДНП-2018-01/01 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування.
Дослідивши зміст договору, укладеного між сторонами, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс", як виконавцем, певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.06.2018 року у справі №910/20720/16 та від 03.02.2020 року у справі №910/6312/19).
У той же час, відповідно до положень статті 11 частини 5 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/21516/17, яке набрало законної сили з 17.01.2019, було поновлено договір оренди земельної ділянки від 26.09.2014 року, укладений між Київською міською радою, як орендодавцем, та ПАТ "Полюс", як орендарем.
Вказане рішення залишено без змін як судом апеляційної інстанції, так і судом касаційної інстанції, отже, підлягає виконанню.
При цьому, звернувшись у суд із даним позовом, попри наявність вказаного судового рішення, позивач також на підставі судового рішення у даній справі фактично намагається набути право використання у власній господарській діяльності переданої третій особі в оренду земельної ділянки.
Доводи позивача про те, що у договорі ДНП-2018-01/01 не міститься інформації стосовно кадастрового номеру земельної ділянки, за допомогою якого можна було б з`ясувати її пов`язаність із земельною ділянкою, яка була предметом спору у справі №910/21516/17, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки з наданих самим же позивачем доказів (додатків до позовної заяви) вбачається, що місця для паркування знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:62:020:0060, яка передана в оренду третій особі.
За висновками Європейського суду з прав людини принцип правової визначеності, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (пункт 61 рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява № 28342/95). Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.
Статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до п. 6.5 договору ДНП-2018-01/01, сторона-1, тобто, відповідач, має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим договором.
Пунктом 6.6 договору визначено, що про дострокове розірвання договору відповідно до п. 6.5 договору, сторона-1 надсилає стороні-2 письмове повідомлення не менш, ніж за 15 (п`ятнадцять) днів до дати розірвання договору.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак, під час укладення договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов юридично вірного висновку, що сторони за взаємною згодою погодили можливість розірвання договору в односторонньому порядку, а саме: інші випадки, передбачені законодавством України та (або) цим договором, а також визначили порядок такого розірвання - обов`язкове письмове підтвердження.
Позивач, підписуючи договір ДНП-2018-01/01, висловив своє волевиявлення, розуміння та прийняття тих зобов`язань та тих, умов, які викладені у договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.
Разом з цим, частиною першою статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 ГК України).
Частиною 3 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Зі змісту укладеного сторонами договору вбачається, що у даному випадку мова йде про взаємне волевиявлення двох сторін, закріплене в договорі, щодо встановлення певного порядку припинення їхніх правовідносин, а саме: в порядку розірвання договору - на підставі письмового повідомлення.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що відповідачем, після отримання рішення суду про поновлення договору оренди земельної ділянки з третьою особою, був дотриманий порядок розірвання договору ДНП-2018-01/01, визначений п. 6.6. договору, можливість розірвання якого в односторонньому порядку погоджена сторонами в п. 6.5. зазначеного договору, отже на час звернення з даним позовом до суду договір був розірваний у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватікан" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04.03.2020.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.А. Кравчук
О.В. Агрикова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2020 |
Оприлюднено | 06.03.2020 |
Номер документу | 87994343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні