Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/12707/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020Справа № 910/12707/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг"

про розірвання договору підряду

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Федоров Д.С.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" (далі - КП "Київбудреконструкція", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" (далі - ТОВ "Капітал Білдінг", відповідач) про розірвання договору підряду.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору підряду № 4-кт від 10.07.2017 р., а саме - порушення строків виконання робіт по об`єкту "Термомодернизація дошкільного навчального закладу № 599 на вул. В. Стуса, 26-а". Також зазначив, що за результатами перевірки, проведеної Північним офісом Державної аудиторської служби України фінансово-господарської діяльності КП "Київбудреконструкція" за період з 01.01.2016 р. по 31.10.2018 р., було встановлене фактичне перерахування позивачем бюджетних коштів без фактичного виконання ТОВ "Капітал Білдінг" робіт за договором підряду.

У позові КП "Київбудреконструкція" просить розірвати договір підряду № 4-кт від 04.07.2017 р., укладений між сторонами, у зв`язку з істотним порушенням договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 р. позовна заява КП "Київбудреконструкція" була прийнята до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У строк, визначений законом, відповідач надав відзив по суті позовних вимог, у якому проти задоволення позову заперечив, вказав на його безпідставність.

У підготовчому засіданні відповідачем було заявлене клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у кримінальному провадженні № 42019100000000055, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2019 р. за фактом вчинення службовими особами КП "Київбудреконструкція" кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Розглянувши вказане клопотання суд ухвалою, занесеною 09.12.2019 р. до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Cуд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Проте, за висновком суду наявність кримінального провадження за № 42019100000000055 жодним чином не перешкоджає розгляду даної господарської справи № 910/12707/19, будь-яких підстав, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачем не наведено, а висновки, зроблені у названому кримінальному провадженні, на думку суду, не мають значення для вирішення даного спору.

За таких обставин суд визнав клопотання відповідача про зупинення провадження у справі безпідставним, а тому відмовив у його задоволенні.

Також у підготовчому засіданні ТОВ "Капітал Білдінг" було заявлене клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки дія договору закінчилась. Проте, судом встановлено, що предмет спору не припинив свого існування, а закінчення дії договору підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. не свідчить про відсутність у позивача спору про його розірвання з підстав істотного порушення відповідачем умов договору, а тому ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 23.01.2020 р., у клопотанні ТОВ "Капітал Білдінг" про закриття провадження у справі судом було відмовлено.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, представник позивача не з`явився, був належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин істотного порушення відповідачем умов договору підряду, натомість, вказав, що відповідач свої зобов`язання виконав, направив позивачу відповідні акти виконаних робіт КБ-2в та довідки вартості цих робіт КБ-3, які останній відмовився підписувати та оплачувати. При цьому акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Київбудреконструкція", на який посилається позивач, є неналежним доказом у справі. Також зазначив, що обставини використання авансового платежу на суму 1 694 927,41 грн., здійсненого позивачем, були предметом дослідження суду у господарській справі № 910/13715/18 за позовом КП "Київбудреконструкція" до ТОВ "Капітал Білдінг" про стягнення 1 723 903,70 грн., у якому рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р, було відмовлено.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Установлено, що 10.07.2017 р. між КП "Київбудреконструкція" (замовник) та ТОВ "Капітал Білдінг" (підрядник) був укладений договір підряду № 4-кт (далі - договір). Відповідно до умов цього договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи по об`єкту: "Термомодернізація дошкільного навчального закладу № 599 на вул. Василя Стуса, 26-а" ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 (за кодом СРV за ДК 021:2015-45214000-0 (Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів) відповідно до проектної документації будівельних норм і стандартів в термін, який встановлюється договором.

У пункті 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 28.12.2018 р.) сторони визначили строк виконання робіт, а саме: початок робіт - з моменту укладення договору; закінчення робіт - грудень 2019 р.

Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна встановлюється на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ, тендерної пропозиції та становить 20 350 305,00 грн.

Відповідно до п. 4.7 договору (в редакції додаткової угоди № 6 від 19.06.2018) замовник має право надати підряднику аванс на строк не більше трьох місяців (згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23.04.2014 та № 1764 від 27.12.2001) у розмірі не більше 30 % вартості річного обсягу робіт, що складає 1 694 927,41 грн. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт обладнання, матеріалів, конструкцій та виробів. Після закінчення граничного терміну використані суми авансу повинні бути підтверджені актом виконаних обсягів робіт, або повернуті замовнику (п. 4.8 договору підряду).

Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 28.09.2018 р.) розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаних уповноваженими представниками сторін, довідки про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між підрядником та субпідрядником відповідно до річних кошторисних призначень.

Згідно з п. 5.4.1, 5.4.2, 5.4.5 договору підрядник зобов`язаний: виконати у встановлені строки роботи відповідно до проектної документації; виконати будівельно-монтажні роботи об`єкта відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельним нормам і стандартам в термін згідно з п. 2.1 цього договору; не пізніше 25-го числа звітного місяця передавати замовнику для перевірки та підписання акти виконання робіт форми № КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, складені на підставі договірної ціни у відповідності до ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".

Суд, дослідивши умови укладеного між сторонами договору, прийшов до висновку, що між ними виникли відносини підряду, що регулюються главою 61 ЦК України.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов вказаного договору КП "Київбудреконструкція" перерахувало відповідачу передбачений договором авансовий платіж у сумі 1 694 927,41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 21.06.2018 р.

07.09.2018 КП "Київбудреконструкція" надіслало на адресу ТОВ "Капітал Білдінг" лист № 247/3-1040 від 06.09.2018, у якому вимагало своєчасно та якісно виконати роботи за договором підряду. У цьому ж листі позивач просив надати замовнику для розгляду акти фактично виконаних робіт у строк до 14.09.2018 р., а у разі невикористання підрядником авансу, повернути його на розрахунковий рахунок замовника в строк до 19.09.2018.

Також 24.09.2018 р. та 17.10.2018 р. на адресу ТОВ "Капітал Білдінг"позивач направив претензії № 247/3-1106 та № 247/3-1231 (відповідно), згідно з якими замовник вимагав повернути аванс в сумі 1 694 927,41 грн. у зв`язку з ненаданням актів фактично виконаних робіт у строк до 14.09.2018 р. Також у вимозі від 17.10.2018 р. замовник просив відповідача усунути зауваження, викладені у висновку КП "Київекспертиза" від 13.09.2018 р. щодо перевірки вартості виконаних обсягів робіт по об`єкту "Термомодернизація дошкільного навчального закладу № 599 на вул. В. Стуса, 26-а", на загальну суму 3 332 403,26 грн.

У подальшому, оскільки підрядник вказані вимоги не виконав, КП "Київбудреконструкція" листом № 247/3-841 від 22.07.2019 р. звернулось до ТОВ "Капітал Білдінг" з пропозицією розірвати договір підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. та підписати відповідну додаткову угоду. Також позивач попередив відповідача, що у випадку непідписання ТОВ "Капітал Білдінг" додаткової угоди про розірвання договору, то така бездіяльність буде розцінена позивачем як порушення істотних умов договору. Вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на суттєві порушення підрядником умов договору, ненадання ним актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок за формою № КБ-3, зокрема по сумі перерахованого позивачем авансового платежу, а також зупинення з вересня 2018 виконання робіт, тому просить розірвати вказаний договір.

За загальним правилом (стаття 188 ГК України, стаття 651 ЦК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У п. 15.1 договору сторони домовились, що внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. У разі відсутності такої згоди зацікавлена сторона має право звернутись до суду. Відповідно до п. 15.3 договору сторона договору, яка вважає за необхідне внести зміни у договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір або його розірвання, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про своє рішення (п. 15.4). У разі, коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір або його розірвання чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона може звернутись до суду (п. 15.5 договору).

Відповідно до п. 5.1.4 договору замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності підрядником істотних порушень договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 р. по справі № 6-75цс13 роз`яснив, що оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Положеннями статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Так само у п. 5.1.3 договору сторони погодили, що замовник має право відмовитись від договору підряду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором стає неможливим.

Календарним планом робіт до договору підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. (в редакції додаткової угоди № 10 від 28.12.2018 р.) сторони визначили етапи робіт, строки їх виконання (червень 2017 - грудень 2019 р.) та вартість цих робіт.

Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 28.09.2018 р.) розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акту приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаних уповноваженими представниками сторін, довідки про розподіл загальної суми коштів за виконані роботи між підрядником та субпідрядником відповідно до річних кошторисних призначень.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 28.09.2018) акт за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3 оформлюються належним чином підрядником та/або субпідрядником, якщо останній залучений для виконання робіт по договору, і подаються на підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. При цьому у разі виконання робіт субпідрядником акт за формою № КБ-2в та довідка за формою № КБ-3 оформлюються та підписуються належним чином субпідрядником, підрядником та замовником.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків - негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, відповідно до вказаних норм закону підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.08.2019 р. у справі № 902/1370/05, у постанові від 21.08.2019 р. у справі № 917/1489/18).

У той же час, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 р. у справі № 910/13715/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 р., за позовом КП "Київбудреконструкція" до ТОВ "Капітал Білдінг" про стягнення авансу за договором підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. у сумі 1 694 927,41 грн., пені у сумі 26 747,34 грн. та 3 % річних у сумі 2 228,95 грн. був встановлений факт виконання ТОВ "Капітал Білдінг" робіт за договором підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. на підставі визнаних судом належними доказів - актів виконаних робіт за формою КБ2в та довідок за формою № КБ-3.

Також у вказаній справі № 910/13715/18 на підставі наданих підрядником довідок форми № КБ-2в по об`єкту "Термомодернізація дошкільного навчального закладу № 599 на вул. В. Стуса, 26-а" були встановлені обставини використання ТОВ "Капітал Білдінг" (відповідачем) матеріалів, придбаних на суму авансового платежу у розмірі 1 694 927, 41 грн. при виконанні робіт за договором № 4-кт від 10.07.2017, у зв`язку із чим вищевказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2019 р. по справі № 910/13715/18, яке набрало законної сили, у позові КП "Київбудреконструкція" про стягнення авансу та нарахованих на нього штрафних санкцій було відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на підставі вказаного вірогідного доказу судом встановлено належне виконання робіт підрядником та відсутність істотних порушень договору підряду.

Щодо акту Північного офісу Державної аудиторської служби України № 11-30/148 від 27.02.2019, складеного за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Київбудреконструкція" за період з 01.01.2016 по 31.10.2018, на який посилався позивач, суд зазначає, що акт ревізії носить рекомендаційний характер, а тому не несе жодного імперативного характеру для сторін договору. Акт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 у справі 904/10263/17).

До того ж слід зазначити, що перевіркою Північного офісу Державної аудиторської служби України не встановлено фактів виконання чи невиконання ТОВ "Капітал Білдінг" умов договору підряду, а лише констатовано факт непідписання позивачем актів виконаних робіт за договором підряду № 4-кт від 10.07.2017 р., у зв`язку із чим у позивача утворилась дебіторська заборгованість.

Отже, зазначений акт суд вважає неналежним та невірогідним доказом, а тому його відхиляє.

Також доводи КП "Київбудреконструкція" про те, що з вересня 2018 року відповідачем зупинено виконання робіт за договором підряду спростовуються наявними у матеріалах справи листами ТОВ "Капітал Білдінг" від 19.09.2019 р., від 21.09.2018 р., від 31.10.2019 р., від 12.11.2019 р. (були отримані КП "Київбудреконструкція" нарочно, що підтверджується відповідними відмітками позивача на цих листах), де відповідач неодноразово вказував замовнику про хід виконання ТОВ "Капітал Білдінг" робіт за договором підряду № 4-кт від 10.07.2017 щодо термомодернизації дошкільного навчального закладу № 599 на вул. В. Стуса, 26-А. Цими ж листами позивачу надавались акти виконаних робіт; акти на закриття прихованих робіт; розрахунково зведений кошторис з урахуванням додаткових робіт, які відповідач просив замовника оплатити, натомість, позивач вказані листи залишив без відповіді.

Крім того, суд враховує, що починаючи з вересня 2018 р. сторони уклали ряд додаткових угод до договору підряду, зокрема, додаткові угоди № 9 від 30.11.2018 р., № 10 від 28.12.2018 р., якими сторони змінили строки закінчення виконання робіт та порядок розрахунків, що свідчить про продовження сторонами господарських відносин за договором підряду № 4-кт від 10.07.2017, у тому числі і виконання підрядником робіт за договором.

З урахуванням викладеного суд вважає, що доводи КП "Київбудреконструкція", викладені у позові, є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З урахуванням зазначеного та зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач не довів суду належними та вірогідними доказами того факту, що з боку підрядника було вчинене істотне порушення умов договору - невиконання підрядних робіт, а тому підстав для розірвання договору № 4-кт від 10.07.2017 р. немає.

Також суд встановив, що на час розгляду даної справи строк дії договору підряду № 4-кт від 10.07.2017 р. закінчився 31.12.2019 (відповідно до п. 17.2 договору в редакції додаткової угоди № 10 від 28.12.2018 р.), доказів продовження дії даного договору сторони не надали.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть реалізувати свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. З урахуванням цього розірванню підлягає чинний договір, тобто такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення, а не договір, строк дії якого закінчився (вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, у постанові від 18.11.2018 р. у справі № 910/16750/18).

Указана обставина є додатковою підставою для відмови у позові КП "Київбудреконструкція" про розірвання договору підряду № 4-кт від 10.07.2017 р.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові судові витрати, пов`язані із розглядом справи, зокрема, судовий збір, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Комунального підприємства "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Білдінг" про розірвання договору підряду відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складений 2 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.