Рішення

від 27.02.2020 по справі 910/17238/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020Справа № 910/17238/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Антимонопольного комітету України

до Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича

про стягнення 35 600, 00 грн.

Представники:

від позивача: Прохоров Є.І.;

від відповідача: Шаповалов А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 17 800, 00 грн. та пені у сумі 17 800, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 689-р від 06.12.2018 у справі № 143-26.13/96-17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.01.2020.

09.12.2019 Господарський суд міста Києва звернувся до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київської області зі запитом щодо доступу до персональних даних Шаповалова Андрія Миколайовича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).

26.12.2019 до Господарського суду міста Києва від Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у місті Києві та Київської області надійшла відповідь на запит суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/17238/19 призначено на 13.02.2020.

12.02.2020 до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, в якому відповідач у зв`язку з перебуванням у відрядженні, просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 13.02.2020, розглянувши клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Таким чином, суд відзначає, що чинним законодавством України сторонам надано право брати участь у судовому процесі особисто або через представника, тож, у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні особисто, відповідач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме направити у судове засідання представника, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про перенесення розгляду справи.

Також, у судовому засіданні 13.02.2020 відкладено розгляд справи на 27.02.2020.

У цьому судовому засіданні відповідач надав клопотання про перенесення судового засідання, в якому у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/704/19 просить суд перенести розгляд справи на іншу дату.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки подання до Господарського суду міста Києва апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі № 910/704/19 не є підставою для перенесення розгляду справи, враховуючи що така апеляційна скарга надійшла до суду 26.02.2020, відповідно станом на 27.02.2020 остання не передана до суду апеляційної інстанції та стосовно неї не вирішено питання про відкриття апеляційного провадження.

Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України, розглянувши справу № 143-26.13/65-18 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , 06.12.2018 прийняв рішення №689-р, яким визнано, що адвокат Шаповалов Андрій Миколайович вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 15.01.2018 № 143-26.13/08-571 у встановлений ним строк.

За порушення, вказане в пункті 1 рішення АМК, накладено на адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича штраф у розмірі 8 900, 00 грн.

Пунктом 3 резолютивної частини рішення визнано, що адвокат Шаповалов Андрій Миколайович вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 11.04.2018 № 143-26.13/08-4373 у встановлений ним строк.

За порушення, зазначене в пункті 3 рішення АМК, накладено на адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича штраф у розмірі 8 900, 00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Антимонопольного комітету України № 689-р від 06.12.2018 було направлено відповідачеві супровідним листом від 14.12.2018 № 143-26.13/08-16848 та отримано останнім 20.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 20.02.2019.

Згодом, рішення Антимонопольного комітету України № 689-р від 06.12.2018 було оскаржено відповідачем до Господарського суду міста Києва, проте, за результатами розгляду справи № 910/704/19 рішенням від 23.05.2019 у задоволенні позову Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 08.07.2019 у справі № 910/704/19 апеляційну скаргу Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 у справі №910/704/19 з доданими документами повернуто заявнику без розгляду.

Як зазначає позивач, відповідачем штраф сплачено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича накладеного штрафу у загальному розмірі 17 800, 00 грн.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за період з 24.05.2019 по 12.11.2019, що відповідно до розрахунку позивача складає 17 800, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення Антимонопольного комітету України від 06.12.2018 № 689-р було отримано відповідачем 20.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 20.02.2019.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17 800 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 800, 00 грн. за період з 24.05.2019 по 12.11.2019.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, у п. 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 17 800, 00 грн. Розмір пені за один день складає 267 грн. (17800,00 грн х 1,5 %= 267 грн.).

За період з 24.05.2019 по 12.11.2019 прострочено 173 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 46 191 грн. (267,00 грн х 173).

Тож, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 17 800, 00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 17 800, 00 грн.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 17 800, 00 грн. є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок (ІВАN): UA618999980000031114106026010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. та пеню у сумі 17 800 (сімнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код - 00032767) судовий збір у сумі 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 03.03.2020.

Суддя Щербаков С.О.