Ухвала

від 04.03.2020 по справі 910/3164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2020Справа № 910/3164/20

Господарський суд міста Києва у складі Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (01013, м. Київ, вул. Індустрії, 7), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про забезпечення позову

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем", ОСОБА_1 про стягнення 603 066,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (надалі- відповідач-1) умов заяви-договору № ID6169926 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" від 27.03.2019, у останнього виникла заборгованість у розмірі 603 066,51 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 498 253,69 грн, заборгованості по відсоткам -0,21 грн, заборгованості по комісіях - 69 650,00 грн, суми пені - 29 345,97 грн, штрафу - 5 816,64 грн, та яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2), який є поручителем відповідача-1 за договором поруки №Т 05.10.21018 від 27.03.2019.

Одночасно з позовом Акціонерним товариством "Таскомбанк" було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідачів, на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" та ОСОБА_1 , зокрема, і на транспортний засіб Renault, модель Megane, 2008 року випуску, 1598 дата реєстрації 28.09.2017, який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, з огляду на наступне.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що внаслідок непогашення позичальником заборгованості за кредитним договором №ID6169926 від 27.03.2019 існує ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про безпідставність останньої, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, як і пов`язаності предмета спору із заявленими вимогами про забезпечення позову, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, наразі заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій з метою унеможливлення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

При цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Таскомбанк" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили 04.03.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин