Рішення

від 17.06.2020 по справі 910/3164/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2020Справа № 910/3164/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (01013, м. Київ, вул. Індустрії, 7)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 603 066,51 грн

за участю представників

від позивача: Холодова Л.А.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

У судовому засіданні 17.06.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем", ОСОБА_1 про стягнення 603 066,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (надалі- відповідач-1) умов заяви-договору №ID6169926 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" від 27.03.2019, у останнього виникла заборгованість у розмірі 603 066,51 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 498 253,69 грн, заборгованості по відсоткам -0,21 грн, заборгованості по комісіях - 69 650,00 грн, суми пені - 29 345,97 грн, штрафу - 5 816,64 грн, та яку позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та ОСОБА_1 (надалі- відповідач-2), який є поручителем відповідача-1 за договором поруки №Т 05.10.21018 від 27.03.2019.

Одночасно з позовом Акціонерним товариством "Таскомбанк" було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідачів, на все рухоме та нерухоме майно відповідачів, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" та ОСОБА_1 , зокрема, і на транспортний засіб Renault, модель Megane, 2008 року випуску, 1598 дата реєстрації 28.09.2017, який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 суд відмовив Акціонерному товариству "Таскомбанк" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 постановлено звернутися до Органу реєстрації Реутинської сільської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02.03.2016.

16.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла на запит суду довідка про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3164/20 та вирішено здійснювати розгляд справу за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 15.04.2020.

У судових засіданнях 15.04.2020 та 20.05.2020 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.05.2020 та 03.06.2020 відповідно.

У судовому засіданні 03.06.2020, за участі представника позивача, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.06.2020.

У судовому засіданні, призначеному на 17.06.2020, суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, які є цілком достатніми для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

27 березня 2019 між Акціонерним товариством "Таскомбанк" (надалі - Позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (надалі - Позичальник, Боржник, Відповідач-1) було укладено Заяву-договір №ID6169926 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT ТАСКОМБАНК (продукт Кредит на розвиток бізнесу ), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 500 000,00 грн. із терміном погашення не пізніше 27.03.2021 року, а Позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Заяви-договору № ID6169926 цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є кредитним договором.

Згідно з п. 18.1.13 Правил при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/інтернет клієнт банк "ТАС24/БІЗНЕС", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору за умовами наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальника зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № 2600.6.238073.001, відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.

У пункті 2.1 кредитного договору сторони погодили розмір кредиту в сумі 500 000,00 грн.

27.03.2019 на підставі укладеного кредитного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку позичальника.

За доводами позивача, спір у справі виник внаслідок того, що позичальник не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому відповідачі мають сплатити наявну заборгованість у розмірі 603 066,51 грн, з яких: заборгованості по тілу кредиту - 498 253,69 грн, заборгованості по відсоткам -0,21 грн, заборгованості по комісії - 69 650,00 грн, сума пені - 29 345,97 грн та штрафу - 5 816,64 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Термін повернення кредиту встановлено до 27.03.2021 (п. 2.6 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2 кредитного договору процент за користування кредитом встановлено у розмірі 0,0001 % річних, а розмір комісійної винагороди - 1,99 % у місяць від суми виданого кредиту (щомісячно).

В пункті 2.5 кредитного договору вказано, що терміни і порядок погашення кредиту зазначені у графіку погашення кредиту, зазначеного в додатку 1 до цього договору.

Так, в додатку № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення основної суми боргу та комісії за управління кредитом, відповідно до якого відповідач-1 зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту у розмірі 20 834,00 грн та комісію у розмірі 9 950, 00 грн щомісячно протягом 24 місяців з 27.04.2019 по 27.03.2021.

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 18.2.23.8 Правил Банк незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Згідно з п. 18.2.2.2.5 Правил у разі порушення клієнтом строків виконання буд-якого з кредитних зобов`язань, встановлених цими Правилами (за відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень Банку згідно з п. 18.2.2.2.5 цього розділу Правил), а також для сплати передбачених ціновими параметрами комісій та інших винагород клієнт доручає банку здійснювати списання коштів з усіх поточних і депозитних рахунків клієнта в Банку в порядку, передбаченому законодавством та цим договором.

Для списання коштів з поточного рахунку клієнта Банк оформлює меморіальний ордер, у реквізиті Призначення платежу якого зазначаються номер, дата та відповідний пункт цих правил згідно якого виконується списання коштів на погашення зобов`язань за кредитом.

Позивачем було направлено відповідачу-1 повідомлення-вимогу від 10.12.2019 про дострокове повернення кредиту та відсотків, у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за кредитним договором. З наявного у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №7900059968480 вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Агротем" отримало вищевказане повідомлення 18.12.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, процентів та комісії в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 498 253,69 грн боргу по тілу кредиту, 0,21 грн боргу по відсотках та 69 650,00 грн боргу по комісії.

Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 498 253,69 грн, заборгованості по відсоткам у розмірі 0,21 грн та заборгованості по комісії у розмірі 69 650,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач-1, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті відсотків та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

У разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів та комісії за користування кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення кредиту, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні (п. 18.2.5.1 Правил).

У зв`язку з тим, що відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, за обґрунтованими розрахунками Банку, у розмірі 29 345,97 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується пред`явлених позивачем вимог про стягнення штрафу у розмірі 5 816,64 грн, суд зазначає, що в обґрунтування нарахування штрафу позивачем не наведено жодного пункту кредитного договору або Правил, та не вказано за яке саме зобов`язання, що виконано неналежним чином, нараховано даний штраф у вищезазначеному розмірі.

Зі змісту поданого розрахунку штрафу можна лише припустити, що штраф нарахований за несвоєчасне погашення кредиту, тобто грошове зобов`язання.

При цьому ні наданий позивачем кредитний договір ні Правила не містять положень щодо можливості Банка нараховувати позичальнику штраф за порушення виконання останнім грошових зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи те, що з урахуванням ст. 547 Цивільного кодексу України неустойка, в даному випадку штраф, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 5 816,64 грн визнаються судом безпідставні та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою.

27 березня 2019 року між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та фізичною особою - резидентом України Булахом Кирилом Васильовичем (Поручитель) був укладений Договір поруки №Т 05.10.2018 І 6760, у відповідності до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Банком на засадах солідарного боржника за виконання в повному обсязі ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ АГРОТЕМ зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Заяви-договору про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" від 27.03.2019, що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором, в тому числі:

1.2.1. повернути Кредитору Кредит у розмірі 500 000,00 грн, у терміни (строки), визначені кредитним договором та додатком № 1 до кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 27.03.2021;

1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору, та в строки, що встановлені кредитним договором;

1.2.3. щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі 1,99% від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором;

1.2.4. сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за кредитним договором;

1.2.5. у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред`явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті), повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов`язки, що виникають із кредитного договору;

1.2.6. інших грошових зобов`язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому, у тому числі, збільшення грошових зобов`язань, які передбачені умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник.

Передбачена п. 2.1. цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов`язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов`язань, зазначених п.п. 1.2., 1.3. цього договору (п. 2.2. договору поруки).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Отже, вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту - 498 253,69 грн, заборгованості по відсоткам 0,21 грн, заборгованості по комісії - 69 650,00 грн та пені - 29 345,97 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачами відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", з покладенням судового збору в цій частині на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно покладення витрат позивача на правову допомогу на відповідачів, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести позивач у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на правову допомогу яка складається з:

1) усна консультація та ознайомлення з матеріалами справи - 2 години - 1 000,00 грн;

2) визначення нормативної бази та підготовка позовної заяви - 3 години - 1 500,00 грн;

Крім того, планується понесення витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи, яка складає 500,00 грн за одну годину.

В позовній заяві зазначено, що розрахунок витрат на правову допомогу та відповідний акт позивач додатково надасть до суду під час розгляду справи.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Позивачем видано ордер серії КВ№802316 від 10.02.2020, яким уповноважено адвоката Михайлишина В.М. здійснювати представництво інтересів позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас, за приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, з аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 1 ст. 221, ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що позивач до закінчення розгляду справи по суті, мав подати суду відповідну заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу, які сторона має сплатити за розгляд даної справи.

Позивач до закінчення розгляду справи по суті не подав заяву про розмір судових витрат на правничу допомогу або заяву про те, що відповідні докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Слід зазначити, що позивачем не подано ні акту виконаних робіт, ні доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Враховуючи те, що позивачем належними засобами доказування не підтверджено обсяг наданих послуг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідачів витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агротем" (01013, м. Київ, вул. Індустрії, 7, ідентифікаційний код 39435441), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код 09806443) заборгованість по тілу кредиту у розмірі 498 253 (чотириста дев`яносто вісім тисяч двісті п`ятдесят три) грн 53 коп., заборгованість по відсоткам у розмірі 0 (нуль) грн 21 коп., заборгованість по комісії у розмірі 69 650 (шістдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 коп., суму пені, нарахованої на суму прострочення заборгованості у розмірі 29 345 (двадцять дев`ять тисяч триста сорок п`ять) грн 97 коп. та судовий збір у розмірі 8 958 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 75 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.06.2020

Суддя Л. Г. Пукшин