Рішення

від 25.02.2020 по справі 918/679/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 справа №918/679/19

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши справу

за позовом: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача: Державного підприємства Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація

про: повернення сплачених коштів,

Представники сторін

позивача: Штогрин Лілія Валеріївна (довіреність №01-22/21 від 15.01.2020р.);

відповідача: Солдатенко А.В. (ордер на надання правової допомоги №161994 від 10.02.2020р.); Горницька Л.О. (довіреність №6 від 19.02.2020р.),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа №918/679/19 за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до Державного підприємства Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація про повернення сплачених коштів.

16.10.2019р. Господарський суд Рівненської області ухвалив передати справу №918/679/19 за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до Державного підприємства Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація про стягнення грошових коштів в сумі 149504,04 грн, сплачених як аванс за виконання робіт за договором №7 про розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівне (ІІ етап) від 17.10.2019 року, за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

13.11.2019р. на адресу Господарського суду Львівської області від Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали справи №918/679/19.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 13.11.2019р., для розгляду справи №918/679/19 визначено головуючу суддю Король М.Р.

18.11.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти справу до розгляду; розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 09.12.2019р.; явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою.

06.12.2019р. відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№51438/19.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 09.12.2019р. та в якому сторони забезпечили участь повноважних представників, оголошено перерву до 23.12.2019р.

Також, 09.12.2019р. до Господарського суду Львівської області позивачем подано заяву про забезпечення позову №01-22/456 від 06.12.2019р. (вх.№3384/19 від 09.12.2019р.).

11.12.2019р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою ухвалив у задоволенні заяви Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради про забезпечення позову №01-22/456 від 06.12.2019р. (вх.№3384/19 від 09.12.2019р.) у справі № 918/679/19 відмовити повністю.

Після закінчення перерви, у підготовче засідання 23.12.2019р. з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. При цьому, 23.12.2019р. представником позивача подано клопотання про приєднання доказів та додаткових пояснень до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№54161/19.

Протокольною ухвалою від 23.12.2019р. суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 27.01.2020р.

Крім того, ухвалою від 24.12.2019р. Господарський суд Львівської області, в порядку ст.ст.120-121 ГПК України, викликав відповідача у цій справі та повідомив про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовче засідання 27.01.2020р. в режимі відеоконференції з`явився представник позивача. Відповідач участь повноважного представника у вищевказаному підготовчому засіданні не забезпечив, при цьому, 27.01.2020р. представником відповідача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№4151/20.

27.01.2020р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 19.02.2020р.

18.02.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, який зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№8761/20.

У судове засідання 19.02.2020р. з розгляду спору по суті з`явилися представники сторін. При цьому, представник відповідача просив суд поновити строк на подання відзиву. Протокольною ухвалою від 19.02.2020р. суд визнав причини пропуску строку на подання відзиву поважними та поновив відповідачу такий строк.

У судовому засідання 19.02.2020р. оголошено перерву до 25.02.2020р., після закінчення якої у судовому засіданні 25.02.2020р. з розгляду спору по суті сторони забезпечили участь повноважних представників.

25.02.2020р. позивачем надіслано на електронну адресу суду та подано до суду наручно відповідь на відзиву, які зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх.№9501/20 та вх.№9579/20 відповідно.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Позиція позивача:

Позивач з підстав невиконання у встановлений строк відповідачем зобов`язання щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, межі використання зон пам`яток м. Рівного, що виникло на підставі укладеного між сторонами договору №7 від 17.10.2017р., просить суд стягнути з відповідача на його користь 149504,04грн., сплачених як аванс за вищевказаним договором.

Позиція відповідача:

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що за спірним договором, на суму сплаченого авансу відповідач повинен був виконати лише перший етап історико-архітектурного опорного плану м. Рівне. При цьому, такі роботи прийнято позивачем без будь-яких застережень. Вказане, на думку відповідача, свідчить про припинення зобов`язання між сторонами в цій частині, а отже і про припинення спірного договору в такій частині.

За результатами дослідження наданих сторонами доказів та матеріалів справи, пояснень представників учасників справи, суд встановив таке:

17.10.2017р. між Державним підприємством Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація (надалі по тексту - відповідач , Виконавець ) та Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі по тексту - позивач , Замовник ) укладено договір про розроблення історико-архітектурного плану м. Рівного (ІІ етап) №7 (надалі по тексту - Договір ), відповідно до п.1.1. якого, Виконавець зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений термін у відповідності до завдання Замовника, будівельних норм та правил, виконати певні роботи.

Завданням договору є: розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап) (п.1.2. Договору).

На підставі Договору, 17.10.2017р. Замовником затверджено завдання на розроблення історико-архітектурного плану м. Рівного. При цьому, на вищевказаному акті також міститься підпис керівника Виконавця.

Згідно з п.1.3. Договору, роботами в розумінні цього договору є: розроблення історико-архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, межі та режими використання зони охорони пам`яток м. Рівного (ІІ етап), надалі в тексті договору згадується також як документація .

Відповідно до п.2.1. Договору (в редакції, викладеній в Додатковій угоді №1 від 27.12.2017р. до Договору), Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт в загальній сумі 498346,81грн., в т.ч. ПДВ 20% - 83057,80грн. Виконання 2017р. - 149504,04грн. з ПДВ, виконання 2018р. - 348842,76грн. з ПДВ.

При цьому, згідно з п.2.2. Договору, початком терміну виконання робіт є дата перерахування Замовником Виконавцю авансу для виконання проектних робіт у розмірі 30% кошторисної вартості проектних робіт, вказаних у п.2.1. цього договору, що складає 149504,04грн. після пред`явлення Виконавцем рахунка на оплату робіт, згідно календарного плану виконання робіт.

У п.2.4. Договору сторони погодили, що Виконавець зобов`язується використати одержаний аванс для виконання робіт протягом місяця після одержання авансу та підтвердити проміжним актом здачі-приймання виконаних робіт. Невикористану суму авансу повернути Замовнику на протязі місяця після одержання авансу.

Відповідно до п.2.5. Договору оплата за виконані робота проводиться згідно з кінцевим актом здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 календарних днів з моменту підписання при наявності коштів бюджетного призначення на розрахунковому рахунку замовника.

У відповідності до п.2.6. Договору, підписання кінцевого акту здачі-приймання готовності виконаних робіт представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

На виконання умов Договору, 23.10.2017р. позивачем сплачено відповідачу 149504,04грн. авансу на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного (ІІ етап), що підтверджується платіжним дорученням №1 від 23.10.2017р., копія якого міститься в матеріалах справи.

За умовами п.3.2. Договору, Виконавець передає Замовнику розроблену документацію на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) за кінцевим актом здачі-приймання виконаних робіт. Роботи вважаються належно виконаними з моменту підписання кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.

Аналогічне змісту п.3.2. Договору визначено у завданні на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, відповідно до якого, результати робіт історико-архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, меж та режимів використання зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Рівного (текстові та графічні матеріали) передаються замовнику в такому обсязі: на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) (пункт 8 завдання).

Відповідно до п.3.3. Договору, у разі, якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, завданню Замовника, вимогам будівельних норм та правил, Замовник має право протягом 3 тижнів з дати отримання документації за актом надати мотивовану відмову від приймання документації з переліком недоліків, які потрібно усунути та строків усунення. Якщо у встановлені Замовником строки Виконавець не усуне недоліки розробленої документації, Замовник має право відмовитись від Договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів.

За умовами п.10 завдання, документацію Виконавець, відповідно до п.3 ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , повинен розробити на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000.

Відповідно до п.4.1. Договору, Виконавець зобов`язаний:

- виконувати роботи у встановлені терміни, передбачені цим договором і у відповідності з завданням на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, яке затверджене заступником начальника управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (в тексті договору згадується також як завдання замовника );

- забезпечувати якість виконання робіт, визначених цим договором та вимогами ДБН Б.2.2-3:2012 Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту ;

- в разі неможливості виконувати роботи негайно повідомити про це письмово Замовника;

- передати Замовнику розроблений історико-архітектурний опорний план м. Рівного в порядку та на умовах, визначених цим договором та завданням Замовника;

- відповідати за недоліки розробленої документації та на вимогу Замовника безоплатно усунути виявлені недоліки документації.

Згідно з умовами п.4.2. Договору, Замовник має право:

- відмовитись від підписання актів виконаних робіт, якщо виконані роботи не відповідають кошторису, умовам договору, вимогам завдання Замовника, будівельним нормам та правилам;

- вимагати від Виконавця виконання умов договору.

На виконання умов Договору, відповідачем виконано один із етапів робіт, а саме, опрацювання історико-архітектурного опорного плану, опрацювання зон охорони, історичний ареал, пояснювальна записка, та передано такі роботи позивачу, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт до Договору від 20.11.2017р., який у відповідності до п.2.4. Договору, є проміжним та підтверджує використання відповідачем одержаного авансу.

Водночас, як зазначає позивач, відповідачем передбачені умовами Договору роботи не виконано у повному обсязі у встановлений строк.

Так, відповідно до листа №01-22/1 від 02.01.2019р., Замовник відмовив у прийнятті від Виконавця робіт у зв`язку із невідповідністю таких погодженому сторонами завданню, а саме: результати роботи не передані на електронних носіях у форматі jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі shp (у кількості 2-х примірників); опорний план не розроблений на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-200. При цьому, у вищевказаному листі Замовником встановлено наступний термін для усунення недоліків - до 15.01.2019р.

Згідно листів №01-22/54 від 28.02.2019р. та №01-11/578 від 17.05.2019р., Замовник відмовив у прийнятті від Виконавця робіт у зв`язку із невідповідністю таких погодженому сторонами завданню, а саме: результати роботи не передані на електронних носіях у форматі shp (у кількості 2-х примірників); опорний план не виконаний на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-200. При цьому, у вищевказаному листі від 28.02.2019р. Замовником встановлено наступний термін для усунення недоліків - до 10.03.2019р. Також, у листі віл 17.05.2019р., Замовник додатково зазначив, що документація в паперовому вигляді має наступні недоліки: виявлено необґрунтовано збільшені межі історичного ареалу міста, куди включені квартали та райони, які не становлять архітектурно-містобудівної цінності (не підтверджено збереженими картографічними та історіографічними матеріалами кінця ХVIII - початку XX ст.); недоцільне об`єднання охоронних зон в єдиний історичний ареал нововиявлених і занесених до реєстру пам`яток архітектури і археологічної спадщини (які розміщені на значних відстанях), прикладами таких ситуацій є райони садибної забудови Золотіїв, Басів Кут, Тинне, Новий Двір та ін.; також безпідставним є внесення до історичного ареалу незабудованих територій західної частини міста Рівного.

Враховуючи наведене, як зазначає позивач, а саме, неусунення відповідачем, як Виконавцем, недоліків робіт, листом від 24.05.2019р. позивач повідомив про розірвання Договору. При цьому, у вищевказаному листі та листі №01-11/839 від 04.07.2019р., позивач просив відповідача повернути 149504,04грн., сплачених як аванс за Договором.

Однак, вищевказані листи залишено відповідачем без задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у вищевказаному розмірі, сплачених як аванс за Договором.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого:

згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, 17.10.2017р. між сторонами укладено Договір, відповідно до п.п.1.1., 1.3. якого, Виконавець зобов`язується власними силами і засобами, в обумовлений термін у відповідності до завдання Замовника, будівельних норм та правил, виконати роботи (розробити документацію).

Отже, на підставі укладеного Договору у сторін виникли відповідні права та обов`язки.

Так, у відповідності до умов Договору, 17.10.2017р. Замовником затверджено завдання на розроблення історико-архітектурного плану м. Рівного. При цьому, на вищевказаному акті також міститься підпис керівника Виконавця.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ст.857 ЦК України).

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ч.2 ст.888 ЦК України).

Відповідно до ст.889 ЦК України, підрядник, серед іншого, зобов`язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

За умовами п.3.2. Договору, Виконавець передає Замовнику розроблену документацію на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) за кінцевим актом здачі-приймання виконаних робіт. Роботи вважаються належно виконаними з моменту підписання кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.

Аналогічне змісту п.3.2. Договору визначено у завданні на розроблення історико-архітектурного опорного плану м. Рівного, відповідно до якого, результати робіт історико-архітектурного опорного плану, визначення меж історичного ареалу, меж та режимів використання зон охорони пам`яток культурної спадщини м. Рівного (текстові та графічні матеріали) передаються замовнику в такому обсязі: на паперовому (у кількості 4-х примірників) та електронних носіях у форматі: jpg або pdf (у кількості 2-х примірників) та у форматі dwg, shp (у кількості 2-х примірників) (пункт 8 завдання).

Відповідно до п.3.3. Договору, у разі, якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, завданню Замовника, вимогам будівельних норм та правил, Замовник має право протягом 3 тижнів з дати отримання документації за актом надати мотивовану відмову від приймання документації з переліком недоліків, які потрібно усунути та строків усунення. Якщо у встановлені Замовником строки Виконавець не усуне недоліки розробленої документації, Замовник має право відмовитись від Договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів.

За умовами п.10 завдання, документацію Виконавець, відповідно до п.3 ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , повинен розробити на паперових і електронних носіях на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000.

При цьому, згідно з умовами п.4.2. Договору, Замовник має право:

- відмовитись від підписання актів виконаних робіт, якщо виконані роботи не відповідають кошторису, умовам договору, вимогам завдання Замовника, будівельним нормам та правилам;

- вимагати від Виконавця виконання умов договору.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, відповідачем, на виконання умов Договору, виконано роботи по розробленню історико-архітектурного опорного плану міста Рівного, проте, позивач відмовився від прийняття результатів виконаних відповідачем робіт, зокрема, у зв`язку із ненаданням розробленої документації на електронних носіях в форматі shp, про що позивач вказував у своїх листах, надаючи додатковий строк для усунення недоліків.

При цьому, аргументованість зазначення позивачем у вищевказаних листах на недоліки результатів робіт (ненадання розробленої документації на електронних носіях в форматі shp) та надання строку для їх усунення встановлено рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.01.2020р. у справі №918/635/19, яке набрало законної сили та текст якого розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87086566 .

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст.255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Враховуючи наведене, а також те, що, відповідно до листа №01-22/54 від 28.02.2019р., Замовник встановив Виконавцю наступний термін для усунення недоліків - до 10.03.2019р., останнім днем строку для виконання відповідачем визначених умовами Договору робіт був 10.03.2019р.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до п.2.6. Договору, підписання кінцевого акту здачі-приймання готовності виконаних робіт представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

За умовами п.3.2. Договору, роботи вважаються належно виконаними з моменту підписання кінцевого акту здачі-приймання виконаних робіт.

Враховуючи наведене, доводи відповідача про те, що виконання робіт у відповідності до умов Договору підтверджується підписаним між сторонам актом здачі-приймання виконаних робіт до Договору від 20.11.2017р. є безпідставними та необґрунтованими. Більше того, у відповідності до умов п.2.4. Договору, такий акт є лише проміжним та підтверджує використання відповідачем одержаного авансу.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано як і відповідного акту здачі-приймання, так і будь-яких інших доказів виконання відповідачем у визначені строки та у повному обсязі робіт, передбачених умовами Договору.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем виконання передбаченого умовами Договору зобов`язання з розробки документації.

Згідно із ч.1 ст.188 ГК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень п.3.3. Договору, якщо у встановлені Замовником строки Виконавець не усуне недоліки розробленої документації, Замовник має право відмовитись від Договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів.

Враховуючи наведене, позивач, скориставшись наданим йому правом, листом від 24.05.2019р. повідомив відповідача про розірвання Договору. Факт отримання відповідачем такого листа позивача встановлений рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.01.2020р. у справі №918/635/19, яке набрало законної сили та текст якого розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87086566 . Так, у вищевказаному рішенні зазначено, що у відповідь на лист відповідача (позивача у цій справі) від 24.05.2019 №№01-22/230 позивач (відповідач у цій справі) направив лист від 03.06.2019 №215…

Відповідно до приписів ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, спірний Договір є розірваним в односторонньому порядку позивачем.

У разі невиконання зобов`язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена в п.4.17. постанови від 04.12.2019р. у справі №910/1085/18, текст якої розміщено за наступною веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86175900 ).

З огляду на те, що у п.3.3. Договору сторонами погоджено право позивача відмовитись від Договору (розірвати договір у односторонньому порядку) та вимагати повернення сплачених коштів, враховуючи встановлений, зокрема, у рішенні Господарського суду Рівненської області від 16.01.2020р. у справі №918/635/19, факт, що виконані відповідачем роботи не відповідають умовам Договору та, відповідно, виникнення у позивача права відмовитись від Договору (розірвати Договір в односторонньому порядку), яким, як зазначено вище, останній скористався, одержані відповідачем, відповідно до платіжного доручення №1 від 23.10.2017р., 149504,04грн. авансу підлягали поверненню позивачу.

Отже, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ч.2 ст.79 ГПК України ).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу ( групі однотипних доказів ), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів ).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 149504,04грн., сплачених як аванс за Договором.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

позивачем за подання позову у цій справі сплачено судовий збір у розмірі 2242,56грн., що підтверджується платіжним дорученням №289 від 17.09.2019р.

Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З підстав наведеного, а також недоведення позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, судові витрати у справі, а саме сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2242,56грн. слід покласти на відповідача, оскільки, як зазначено вище, позов підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація (місцезнаходження: 79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Соборна, будинок 3А; ідентифікаційний код: 13823105) на користь Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33028, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Лермонтова, будинок 6; ідентифікаційний код: 02499015) 149504,04грн., сплачених як аванс за Договором №7 від 17.10.2019р., а також 2242,56грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015 .

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2020р.

Суддя Король М.Р.