ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 р. № 1/267-09
Вищий господарський с уд України у складі колегії суддів:
головуючого Дроботової Т.Б.,
суддів : Волковицької Н.О.,
Рогач Л.І..
за участю представників:
позивача не з' явився (про час та місце судового засідання по відомлений належним чином)
відповідача ОСОБА_4
розглянувши матеріали ка саційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнич е підприємство "Агро-Союз”
на постанову Дніпропетровського ап еляційного господарського с уду від 22.12.2009р.
у справі № 1/267-09 Господарського суд у Дніпропетровської област і
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнич е підприємство "Агро-Союз”
до Фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4
про визнання договору неді йсним
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнич е підприємство "Агро-Союз” зв ернулося до господарського с уду з позовом про визнання не дійсним договору № 880/07 від 01.10.2007р ., укладеного з Фізичною особо ю - підприємцем ОСОБА_4, на п ідставі пункту 1 частини 1 стат ті 203 Цивільного кодексу Украї ни, посилаючись на його невід повідність вимогам частини 9 статті 9 Закону України "Про т ранспортно-експедиторську д іяльність", частинам 3 та 4 Госп одарського кодексу України з огляду на відсутність у дого ворі необхідних для даного в иду договорів умов та обумов лене договором включення до складу плати експедитору вар тості послуг третіх осіб.
Відповідач відхилив позов ні вимоги повністю, пославши сь на належне виконання ним д оговірних зобов'язань, що не о плачені позивачем, узгодженн я істотних умов договору в за явках на перевезення, додерж ання вимог законодавства при визначенні належної йому пл ати за послуги.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської обл асті від 27.10.2009р. (суддя Рудь І.А.) у позові відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровсь кого апеляційного господарс ького суду від 22.12.2009р. (судді: На уменко І.М. - головуючий, Бі лецька Л.М., Ясир Л.О.) ріше ння суду першої інстанції за лишено без змін з огляду на йо го відповідність нормам мате ріального та процесуального права, фактичним обставинам справи; доводи скаржника від хилено, як такі, що не стосують ся предмету спору.
Не погоджуючись з висновка ми судів попередніх інстанці й, позивач звернувся до Вищог о господарського суду Україн и з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення т а постанову в даній справі та прийняти нове рішення, яким п озов задовольнити у повному обсязі.
Касаційну скаргу вмотивов ано доводами про порушення с удами частини 1 статті 9 Закон у України "Про транспортно-ек спедиторську діяльність", по рушення статей 4-2, 4-7, 34, 43, частини 1 статті 84 Господарського про цесуального кодексу України , оскільки постанова не місти ть мотивів відхилення доводі в позивача, у судових рішення х не повністю з'ясовано факти чні обставини справи, апеляц ійним судом всупереч власної постанови прийнято та оціне но докази виконання договору , надані відповідачем, які не в ідповідають вимогам належно сті та допустимості.
Відповідач у відзиві на кас аційну скаргу та усно в судов ому засіданні просить залиши ти судові рішення без змін як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуаль ного права, містять повністю та належно з' ясовані істот ні обставини справи; позивач не скористався правом на уча сть представника у судовому засіданні;.
Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представника в ідповідача, присутнього в су довому засіданні, перевіривш и наявні матеріали справи на предмет правильності юридич ної оцінки обставин справи т а повноти їх встановлення в с удових рішеннях, колегія суд дів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Госп одарського процесуального к одексу України, переглядаючи у касаційному порядку судов і рішення, касаційна інстанц ія на підставі встановлених фактичних обставин справи пе ревіряє застосування судом п ершої чи апеляційної інстанц ії норм матеріального і проц есуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вваж ати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенн і або постанові господарсько го суду або відхилені ним, вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу, п ро перевагу одних доказів на д іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено попереднім и судовими інстанціями та вб ачається з матеріалів справи , 01.10.2007р. Товариством з обмежено ю відповідальністю “Виробни че підприємство "Агро-Союз” т а Фізичною особою - підприємц ем ОСОБА_4 укладено догові р № 880/07 на транспортно-експедиц ійне обслуговування по перев езенню вантажів автомобільн им транспортом у міжнародном у сполученні, за умовами яког о експедитор (відповідач) зоб ов'язався в інтересах, від іме ні, за дорученням та за рахуно к замовника (позивача) здійсн ювати організацію доставки в антажів в міжнародних та вну трішньоукраїнських автомоб ільних сполученнях, шляхом з алучення для здійснення пере везення третьої сторони - пе ревізника та укладення з ост аннім відповідних договорів .
Замовник з свого боку зобов 'язується надати експедитору оригінал чи факсову копію за явки на перевезення вантажу, що є невід'ємною частиною дог овору, а також оплатити належ ним чином послуги експедитор а та відшкодувати понесені н им у зв'язку з виконанням дано го договору витрати.
На виконання умов даного д оговору відповідач отримав в ід позивача заявки № 0110 від 17.09.2008 р. та б/н від 04.12.2008р. на здійснення міжнародного перевезення ва нтажу по маршруту Німеччина- Дніпропетровськ, які містять час та місце завантаження то вару, найменування замовника послуги по організації пере везення вантажу, маршрут пер евезення вантажу, вантажовід правника, місце завантаження вантажу, митниця місця призн ачення та місця відвантаженн я вантажу, вид вантажу та його вага, вартість вантажу, узгод жений строк доставки вантажу до місця призначення, фрахто ва сума, умови оплати; зазначе ні заявки скріплені печаткам и та підписами сторін.
Також судами визначено, що п ідставою поданих позовних ви мог про визнання договору ві д 01.10.2007р. недійсним є невідповід ність змісту договору цивіль ному законодавству (відсутні сть необхідних для даного ви ду договору істотних умов, вк лючення до плати експедитору вартості послуг третіх осіб ).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий гос подарський суд, з яким погоди вся суд апеляційної інстанці ї, дійшов висновків про досяг нення сторонами згоди за всі ма істотними умовами договор у, що засвідчено у письмовій ф ормі, здійснення виконання д оговору.
Розглянувши виставлений в ідповідачем до оплати рахуно к, суди також вказали, що він н е містить посилання на варті сть послуг третіх осіб.
Судова колегія погоджуєть ся з висновками судів попере дніх інстанцій з огляду на та ке.
Вирішуючи спір про визнанн я правочину недійсним, госпо дарський суд повинен встано вити наявність тих обставин, з якими закон пов' язує визн ання правочинів недійсними т а настання відповідних наслі дків: відповідність змісту п равочину вимогам закону, дод ержання встановленої форми, правоздатність сторін, у чом у конкретно полягає неправом ірність дій сторони та інші о бставини, що мають значення д ля правильного вирішення спо ру. Вказані обставини належи ть з'ясувати на момент укладе ння правочину, проаналізував ши норми відповідних нормати вних актів.
Також розгляд справи повин ен відбуватись з додержанням принципів диспозитивності т а змагальності учасників суд ового процесу, передбачених статтею 129 Конституції Україн и та статтею 43 Господарського процесуального кодексу Укра їни, відповідно до підстав та предмету позову.
Згідно статті 215 Цивільног о кодексу України, підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, як і встановлені частинами перш ою - третьою, п' ятою та шост ою статті 203 цього Кодексу; зок рема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необх ідний обсяг цивільної дієзда тності, волевиявлення учасни ка правочину має бути вільни м і відповідати його внутріш ній волі, правочин має спрямо вуватись на реальне настання обумовлених ним правових на слідків.
Зміст правочину складают ь права та обов'язки, про набут тя, зміну чи припинення яких д омовилися його учасники, заз начення на осіб, що є учасника ми цього правочину.
Натомість з доводів позива ча вбачається, що позов вмоти вовано відсутністю зазначен ня в договорі на відповідні п рава та обов'язки, а не їх супе речність цивільному законод авству.
Відповідно до статті 638 Циві льного кодексу України догов ір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згод и з усіх істотних умов догово ру; відповідне положення міс титься також у частині 2 статт і 180 Господарського кодексу Ук раїни.
Відтак, наслідком недосягн ення сторонами згоди з усіх і стотних умов договору, що є йо го неукладеність, а не недійс ність, про що прямо вказано у ч астині 8 статті 181 Господарськ ого кодексу України; наведен і позивачем підстави недійсн ості договору через відсутні сть у ньому істотних умов, нео бхідних для даного виду дого ворів, не ґрунтуються на наве дених вище положеннях законо давства.
Також судами попередніх ін станцій правомірно прийнято до уваги надані позивачем ві дповідачу заявки, як невід'єм ні частини договору, що містя ть докази узгодження сторона ми істотних умов та не супере чать вимогам, що ставляться д о порядку укладення договорі в.
Таким чином, доводи касацій ної скарги у цій частині супе речать законодавчому регулю ванню спірних правовідносин .
Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України "Про трансп ортно-експедиторську діяльн ість" за договором транспорт ного експедирування одна сто рона (експедитор) зобов'язуєт ься за плату і за рахунок друг ої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послу г, пов'язаних з перевезенням в антажу; відокремлюючи положе ннями частини 9 даної статті п лату експедитору саме як пла ту за надані послуги (відпові дно до узгоджених сторонами істотних умов) від інших витр ат експедитора, які здійснюю ться за рахунок клієнта, зако нодавець не встановлює жодни м чином порядку здійснення р озрахунків сторін за таким д оговором та не містить забор он на перелік видів платежів клієнта, що можуть міститися в одному рахунку, виставлено му до оплати; позивачем не нав едено норм законодавства, що містили б протилежне регулю вання порядку здійснення роз рахунків сторонами договору транспортного експедируван ня.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій щодо в ідсутності підстав для недій сності спірного договору від повідають приписам норм мате ріального та процесуального законодавства.
Відповідно до роз' яснен ь, що викладені в постанові Пл енуму Верховного Суду Україн и від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове ріше ння” зі змінами та доповненн ями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вим оги процесуального законода вства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами мате ріального права, що підлягаю ть застосуванню до даних пра вовідносин. Обґрунтованим ви знається рішення, в якому пов но відображені обставини, як і мають значення для даної сп рави, висновки суду про встан овлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відпо відають дійсності і підтверд жуються достовірними доказа ми, дослідженими в судовому з асіданні.
Таким чином, суди попередні х інстанцій повно з' ясували обставини, які мали значення для правильного розгляду сп рави та належно застосували норми матеріального та проце суального права; прийнята ап еляційним господарським суд ом постанова відповідає поло женням статті 105 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни та вимогам, що викладен і в постанові Пленуму Верхов ного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення” зі змін ами та доповненнями; підстав для скасування ухвалених у с праві судових рішень з навед ених у касаційній скарзі мот ивів судова колегія не вбача є.
Наведені в касаційній скар зі доводи не приймаються суд овою колегією до уваги, оскіл ьки вони спростовуються вище зазначеними нормами чинного законодавства та матеріалам и справи, стосуються оцінки о бставин справи, встановлених судами, та виходять за межі п овноважень касаційної інста нції.
Враховуючи викладене, керу ючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 с татті 1119, статтею 11111 Господарсь кого процесуального кодексу України, Вищий господарськи й суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю “Виробниче підприємс тво "Агро-Союз” залишити без з адоволення.
Постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 22.12.2009р. у справі № 1/267-09 Господарського суду Дніп ропетровської області та ріш ення Господарського суду Дні пропетровської області від 2 7.10.2009р. залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2010 |
Оприлюднено | 16.04.2010 |
Номер документу | 8801539 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Рогач Л.I.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Науменко Іван Мефодійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні